Поняття та основні види нагляду і контролю у сфері застосування праці

 

В умовах переходу до ринкових відносин значно збільшилася кількість порушень законодавства про працю та про охорону праці на виробництві. Більшість стосується порушення робото­давцями обов'язку щодо вчасної виплати заробітної плати, а також порушення вимог щодо охорони праці та здоров'я праців­ників на виробництві. Так, протягом січня — вересня 2002 р. всього по Україні державними інспекторами праці притягнуто до адміністративної відповідальності 13 116 керівників підпри­ємств — боржників із заробітної плати, що становить 74,1 % кількості перевірених підприємств (Праця і зарплата. — 2002. — № 37). Зокрема, Управління праці Головного управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської області по­відомило, що державними інспекторами праці за вісім місяців 2002 р. було внесено 76 постанов про накладення адміністратив­ного стягнення за невиконання законних вимог державних ін­спекторів праці щодо усунення виявлених порушень, 84 матеріа­ли передано до правоохоронних органів, надіслано власникам 23 подання про притягнення керівників до дисциплінарної відпо­відальності. Судами розглянуто 334 одержаних від державних інспекторів праці протоколів про адміністративне правопорушення. За 187 аних ухвалено постанови про накладення штрафних санкцій. Крім того, винесено 84 подання про притягнення до кримінальної відповідальності, за якими порушено 63 криміналь­них справи (Праця і зарплата. — 2002. — № 43).

У зв'язку з таким становищем особливого значення набуває ефективна робота органів, які здійснюють нагляд і контроль за дотриманням законодавства України про працю та про охорону праці.

Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є особливою правозастосувальною діяльністю спеціально упов­новажених органів, спрямованою на захист трудових прав лю­дини.

В Основних напрямах соціальної політики на період до 2004 року передбачається серед необхідних заходів, спрямованих на більш повне забезпечення прав і свобод кожного громадяни­на, законодавче закріплення норм конвенцій і рекомендацій МОП стосовно Державної інспекції праці; створення правової основи діяльності органів, на які покладено функції державного нагля­ду за дотриманням законодавства про працю, зокрема прийнят­тя законодавчого акта про державний нагляд і контроль за до­триманням законів та інших нормативно-правових актів про пра­цю й охорону праці.

Суттєвою рисою наглядової і контрольної діяльності є те, що спеціально уповноважені органи та інспекції, які здійснюють нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу, чим забезпечується об'єктивність рішень, що виносять­ся наглядовими і контролюючими органами.

Нагляд і контроль — це різні форми перевірочної діяльності уповноважених на те певних державних або громадських органів (див. Коняхин Л.Г. Надзор и контроль за соблюдением законо­дательства о труде. — М., 1982. — С. 11). Нагляд — це здійснення спеціальними державними структурами цільового спостережен­ня за додержанням виконавчо-розпорядчими органами, підприєм­ствами, установами й організаціями та громадянами правил, пе­редбачених нормативними актами (Колпаков В.К. Адміністра­тивне право України: Підручник. — К.: Юрінком Інтер, 1999. — С. 675). Контроль є найбільш поширеним і дійовим засобом за­безпечення законності. Його сутність полягає в тому, що суб'єкт контролю здійснює облік і перевірку того, як контрольований об'єкт виконує покладені на нього завдання і реалізує свої функ­ції (Колпаков В.К. Зазн. праця. — С 662).

Наглядова і контрольна діяльність має спільні цілі та завдан­ня. Водночас відмінність полягає в компетенції, функціях, у методах виявлення порушень і способах реагування на них. Норми про нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю містяться в главі XVIII КЗпП України, а також у спеці­альних нормативно-правових актах.

Суб'єктами правовідносин щодо наглядової діяльності є влас­ники або уповноважені ними органи підприємств, устипом, органі­зацій, незалежно від форми власності та господарювання, та спеці­альноуповноважені органи державної виконавчої влади, ммділоні такими повноваженнями, як можливість давати власникам(упов­новаженим ними органам) вказівки про усунення виявлених по­рушень, невиконання яких тягне за собою матеріальну, дисциплінарну, адміністративну, а в деяких випадках і кримінальну від­повідальність. Загальність нагляду і контролю полягає в тому, що нагляд і контроль поширюються на усі підприємства неза­лежно від форми власності та виду господарювання.

Стан підпорядкованості, в якому перебувають суб'єкти право­відносин з нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, є характерним для адміністративно-правових відно­син. Правовідносини з нагляду і контролю за додержанням за­конодавства про працю та охорону здоров'я на виробництві ви­никають не за згодою сторін (що характерно для трудових пра­вовідносин), вони можуть виникати і всупереч бажанню другої сторони. Про адміністративно-правовий характер правовідносин з нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю свідчить і зміст цих правовідносин, який полягає в тому, що наглядовий орган може дати власникові підприємства, устано­ви, організації (уповноваженому ним органу) від імені держави владні розпорядження, які той повинен безумовно виконати, а у разі порушення законодавства про працю та охорону здоров'я на виробництві цей орган може застосувати заходи адміністра­тивного стягнення. Таким чином, слід зазначити, що правовідно­сини з нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю і про охорону праці на виробництві є адміністративно-правовими і щодо трудових правовідносин виступають як зов нішні. Виняток становлять лише правовідносини з громадсько­го контролю за додержанням трудового законодавства, оскільки його суб'єктами є власник підприємства, установи, організації і трудові колективи через вибраних ними уповноважених (ст. 46 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р., в редакції Закону України від 21 листопада 2002 р. (Урядовий кур'єр. — 2002. — 18 грудня), а також професійні спілки, їх об'єднання при здійсненні громадського контролю за додержан­ням законодавства про працю (ст. 21, 38 та ін. Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності").

Аналіз законодавства і практики його застосування дає мож­ливість виявити такі види нагляду і контролю: державний (вклю­чаючи прокурорський, судовий) і громадський.

За змістом такої діяльності у сфері праці можна виділити: 1) загальний нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю; 2) нагляд і контроль за охороною праці.

Нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства, у свою чергу, здійснюються у двох сферах регулювання суспільно-трудових відносин: сфері встановлення умов праці й сфері засто­сування встановлених умов праці. Підвищення нині ролі колективно-договірного й індивідуально-договірного регулювання тру­дових відносин посилює значення нагляду і контролю за додер­жанням законодавства про працю при встановленні умов праці.

Згідно зі ст. 9 КЗпП України умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними. Разом з тим згідно зі ст. 9-1 підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові, порівняно із законодавством, трудові й соціально-побутові пільги для працівників.

Іншою сферою наглядово-контрольної діяльності є сфера за­стосування встановлених умов праці. Йдеться про відповідність правозастосувальних документів (наказів про прийняття, пере­ведення, звільнення працівника та ін.) законодавству і локаль­ним нормативно-правовим актам.

При здійсненні наглядових і контрольних функцій за додер­жанням трудового законодавства відповідними органами вико­ристовуються різні види нагляду і контролю: попереджуваль­ний, попередній, поточний і подальший.

Попереджувальний нагляд і контроль здійснюються при вста­новленні локальних умов праці для того, щоб локальні норми не суперечили законодавству про працю. Такий нагляд і контроль також здійснюються для запобігання порушень правил охоро­ни праці на будівництві, в експлуатації виробничих споруд, при введенні в експлуатацію нових об'єктів.

Попередній нагляд і контроль сприяють запобіганню порушен­ням законодавства про працю, здійснюються переважно при за­стосуванні умов праці, здійснюваних власником спільно, за узго­дженням або з урахуванням думки профспілкових органів або інших уповноважених на представництво трудовими колекти­вами органів.

Поточний нагляд і контроль, спрямовані на попередження порушенням законодавства про працю, виявлення допущених пору­шень і вжиття необхідних заходів.

Подальший нагляд і контроль здійснюються при розгляді тру­дових спорів і виявленні вже допущених порушень з метою по­новлення порушених прав працівників. Подальший нагляд і контроль здійснюються органами прокуратури, судом.