ТОП 10:

Оформлення звільнення і проведення розрахунку



 

Припинення трудового договору оформляється наказом (роз­порядженням) власника. У наказі й трудовій книжці причина звільнення записується відповідно до закону. У день звільнен­ня власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.

Якщо працівник не працював, то всі належні йому від підпри­ємства суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розра­хунок. Таку саму вимогу містить і ст. 12 Конвенції № 95 Міжна­родної організації праці про охорону заробітної плати, згідно з якою при припиненні дії трудового договору з працівником про­вадиться остаточний розрахунок із виплатою всієї належної йому заробітної плати.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу сум, встановлених звільненому працівнику, у вказаний термін за відсутності спору про їх розмір підприємство, устано­ва, організація повинні виплатити працівнику його середній за­робіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Слід мати на увазі, що в ст. 47 КЗпП передбачено як обов'я­зок власника або уповноваженого ним органу видати трудову книжку, так і обов'язок провести з працівником розрахунок. Це два самостійних обов'язки, тому виконання зобов'язання вида­ти трудову книжку не звільняє власника від виконання зобов'я­зання щодо виплати розрахунку. Водночас власник повинен нести відповідальність за невиконання кожного з цих зобов'я­зань окремо чи обох зразу. Справа в тому, що відповідно до роз'яс­нень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 32 постано­ви від 6 листопада 1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", суди приймали рішення про стягнення серед­нього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні лише в тому разі, коли з вини власника чи уповноваженого ним орга­ну було затримано видачу трудової книжки або неправильно сформульовано причину звільнення в трудовій книжці, що перешкоджало працевлаштуванню працівника. Це роз'яснення су­перечило ст. 43 Конституції, статтям 117, 235 КЗпП. Тому поста­новою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 р. № 15 "Про внесення змін і доповнень у деякі постанови Плену­му Верховного Суду України в цивільних справах" абзац пер­ший п. 32 постанови від 6 листопада 1992 р. № 9 виключено.

Якщо неправильне формулювання причини звільнення в тру­довій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, що розглядає трудовий спір, одночасно зі зміною форму­лювання причини звільнення задовольняє вимогу про виплату працівникові середнього заробітку за весь час вимушеного про­гулу, але не більше ніж за 1 рік. Якщо заява працівника розгля­дається більш як 1 рік не з вини працівника, орган, що розгля­дає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відсторонення від роботи

 

Від припинення трудового договору потрібно відрізняти відсто­ронення від роботи, під яким розуміється тимчасове усунення (увільнення) працівника від виконуваної роботи, посади у випад­ках, передбачених законодавством, зі збереженням місця роботи і, як правило, без збереження заробітку.

Правом відсторонення працівника від роботи наділені як зовнішні органи, посадові особи, так і власник підприємства або уповноважений ним орган. Зокрема, власник зобов'язаний відсто­ронити працівника від роботи у разі появи на роботі в нетвере­зому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмо­ви або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці й протипожеж­ної безпеки та в інших випадках, передбачених законодавством.

Правом відсторонення також наділено відповідних посадових осіб державних органів, державних інспекцій, слідчих, органи дізнання, державного санітарного нагляду, Державтоінспекції та ін.

Відсторонення не є підставою для припинення трудового до­говору. Після усунення причин, що призвели до відсторонення, працівник допускається до роботи.

Трудові книжки

КЗпП України встановлює загальні положення щодо ведення трудових книжок. Так, КЗпП передбачає, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Тру­дові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соці­альному страхуванню. Працівникам, що стають на роботу впер­ше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Порядок ведення трудових книжок визначається постановою Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27 квітня 1993 р. № 301 (зі змінами і доповненнями, внесе­ними постановою від 16 травня 2001 р. № 514), а також Інструк­цією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29 лип­ня 1993 р. № 58 (зі змінами, внесеними наказом від 26 березня 1996 р. № 29, від 8 червня 2001 р. № 259/35).

Згідно з Інструкцією трудові книжки ведуться на всіх праців­ників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (да­лі — підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи по­над п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власни­ками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезон­них і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному стра­хуванню.

На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуть­ся тільки за місцем основної роботи.

Заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

До трудової книжки вносяться: відомості про працівника, про роботу, про усі переведення та переміщення працівника, про відкриття, про заохочення.

Слід звернути увагу на те, що записи про найменування робо­ти, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування про­фесій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій". Якщо працівнику в період роботи надається новий розряд, то про це в установленому порядку робиться відповідний запис.

Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, ви­даного за результатами атестації робочих місць, і має відповіда­ти найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і по­казників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Робота за сумісництвом, оформлена в установленому порядку в трудовій книжці, зазначається окремим рядком. Запис відомо­стей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням пра­цівника власником або уповноваженим ним органом.

Для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (нау­кова установа) вносить записи про час навчання на денних від­діленнях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (нау­кової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів.

Крім того, до трудових книжок за місцем роботи вносяться відомості про час служби у складі Збройних Сил України, про час навчання у професійних навчально-виховних закладах, про час навчання у вищих навчальних закладах, перебування в аспі­рантурі й клінічній ординатурі, про час догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пен­сіонером, який за висновком медичного закладу потребує постій­ного стороннього догляду; безробітним особам відомості про пе­ріод одержання допомоги по безробіттю заносяться до трудової книжки органом державної служби зайнятості населення.

Трудові книжки громадян, які працюють за трудовими дого­ворами в іноземних представництвах, у іноземних кореспондентів, співпрацівників міжнародних організацій та інших прирівняних до них іноземців на території України, зберігаються: в м. Києві — у Генеральній дирекції Київської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництв, в Автономній Рес­публіці Крим та областях — у департаментах зовнішніх зв'язків обласних державних адміністрацій, у м. Севастополі — в міській державній адміністрації. Ці організації роблять відмітки у тру­дових книжках про прийняття на роботу і про звільнення з ро­боти відповідно до трудових договорів і довідок наймачів. Під час влаштування на роботу робиться запис: "Прийнятий на ро­боту в систему Генеральної дирекції Київської державної адмі­ністрації по обслуговуванню іноземних представництв" і при звільненні робиться запис: "Звільнений від роботи із системи Генеральної дирекції Київської державної адміністрації по об­слуговуванню іноземних представництв" із посиланням на від­повідні статті КЗпП України. Запис, зроблений у трудовій книжці іноземними представництвами, іноземними кореспондентами, співпрацівниками міжнародних організацій та іншими прирівня­ними до них іноземцями на території України, є недійсним.

Трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудо­вого договору у фізичних осіб, зберігаються безпосередньо у пра­цівників. Внесені фізичною особою до трудових книжок записи підтверджуються підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, який зареєстрував трудовий договір, і засвід­чуються його печаткою.

До трудових книжок осіб, які відбули виправні роботи без по­збавлення волі, власник або уповноважений ним орган підприєм­ства за місцем роботи вносить запис про те, що час роботи в цей період не зараховується до загального та безперервного стажу. У разі, коли судом в установленому законом порядку час відбуван­ня виправних робіт без позбавлення волі включено до загально­го трудового стажу, у трудових книжках робиться запис про те, що цей час не зараховується до безперервного трудового стажу.

Днем звільнення вважається останній день роботи.

У разі звільнення осіб, які працювали в селянському (фермер­ському) господарстві за трудовим договором, або припинення членства в селянському (фермерському) господарстві після відпо­відних записів у трудових книжках, зроблених головою селян­ського (фермерського) господарства, трудовий стаж у цьому гос­подарстві підтверджується підписом керівника, заступника, іншої уповноваженої на це особи та завіряється печаткою місцевого органу державної виконавчої влади.

У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника днем звільнення вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнен­ня визнається недійсним. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудо­вої книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускаєть­ся тільки за письмовою згодою працівника.

У разі смерті працівника трудова книжка видається на руки його найближчим родичам під розписку або надсилається пош­тою на їх вимогу.

При виписуванні трудової книжки, або вкладиша до неї, або дубліката трудової книжки власник чи уповноважений ним орган стягує з працівника суму її вартості. У разі неправильно­го первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.

Трудові книжки та їх дублікати, що не були одержані праців­никами при звільненні, зберігаються протягом двох років у відділі кадрів підприємства окремо від інших трудових книжок праців­ників, які перебувають на роботі. Після цього строку не затребу­вані трудові книжки (їх дублікати) зберігаються в архіві підпри­ємства протягом 50 років, а по закінченні зазначеного терміну їх можна знищити в установленому порядку.

Трудова книжка заповнюється одночасно українською та ро­сійською мовами і засвідчуються окремо обидва тексти.

На підприємстві ведеться така документація щодо обліку блан­ків трудових книжок і заповнених трудових книжок: а) книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 р. № 277; б) книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 р. № 277.

Бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності й ви­даються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок.

 

 

Контрольні запитання і завдання

1.Дайте визначення трудового договору. Чим він відрізняєть­ся від суміжних цивільно-правових договорів, пов'язаних з пра­цею?

2.Охарактеризуйте сторони трудового договору. Який їхній правовий статус?

3. Що виступає змістом трудового договору? Як ви стави­теся до поділу умов трудового договору на основні та факуль­тативні?

4.Який порядок укладення звичайного трудового договору на невизначений строк? А строкового?

5.Проаналізуйте особливості трудових договорів з окреми­ми категоріями працівників: з державним службовцем; праців­ником, який приймається за конкурсом; при суміщенні професій (посад); при роботі за сумісництвом; з молодим спеціалістом.

6.Дайте визначення контракту та його змісту. Як визна­чається сфера укладення контракту?

7.Як визначається "переведення на іншу роботу"? Яке важ­ливе положення передбачено Конституцією України, що зміни­ло застосування статей 31, 33, 34 КЗпП України?

8.Який порядок проведення зміни істотних умов праці?

9.Який порядок проведення атестації працівників?

10.Яка різниця між припиненням трудового договору і відсто­роненням працівника від роботи?

11.Проаналізуйте підстави припинення трудового договору.

12.Які обов'язки роботодавця при звільненні працівника?

 

 

Теми рефератів

1. Трудовий договір у ринковій економіці (детальний виклад).

2. Трудовий договір з молодим спеціалістом,

3. Трудовий договір з працівником-мігрантом.

4. Контракт — особливий вид трудового договору.

5. Трудові договори про сумісництво та суміщення професій і посад.

6. Припинення трудового договору з ініціативи працівника.

7. Припинення трудового договору з ініціативи власника.

Література

1. Акопова Е.М., Еремина С.Н. Договоры о труде. — Ростов-на/Д., 1995.

2. БарабашА. Деякі властивості трудових контрактів // Пра­во України. — 1997. — № 8.

3. Болотіна Н.Б. Трудовий договір за законодавством Украї­ни: Навч. посіб. — К.: Видавець А.В. Паливода, 2002. — 120 с

4. Гаврилюк О. Особливості припинення дії трудового кон­тракту. — 1999. — № 8. — С. 74—76.

5. Гершанов Е.М. Трудовой договор. — М., 1991.

6. Глазырин В.В. Трудовые договоры (контракты) с иностран­ными гражданами // Право и экономика. — 1998. — №4. — С. 61—66.

7. Гончарова Г.С. Переводы и перемещения в судебной прак­тике. — X., 1982.

8. Губимое В.И. Увольнение руководителя предприятия за невыполнение условий контракта // Государство и право. — 1995. — № 6.

9. Єрьоменко В. Підстави виникнення трудових правовідно­син у колективних сільськогосподарських підприємствах, се­лянських (фермерських) господарствах, кооперативах // Право України. — 1997. — № 6. — С 51.

10.Жернаков В.В. Поняття примусової праці за законодав­ством України // Право України. — 1997. — № 10.

11.ЗапкинАД. Трудовой договор (контракт): Учеб. пособие. — М., 1995.

12.Заржицъкий О., Сидоренко О., Башмаков В. Правове регу­лювання працевлаштування іноземних громадян в Україні // Право України. — 1997. — № 2. — С. 55.

13.Пашков А.С. Договоры о труде в условиях многоукладной экономики // Государство и право. — 1993. — № 6.

14.Прокопенко В. Розмежування підстав припинення трудо­вого договору за угодою сторін від звільнення з ініціативи пра­цівника // Право України. — 1998. — №9.

15.Реус О. Особливості укладання трудового договору з непов­нолітнім // Право України, — 1998. — № 9.

16.Чанишева Г.І. Значення правильного оформлення трудо­вого договору // Право України. — 1992. — № 7.


Глава 9

РОБОЧИЙ ЧАС

 

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-06-24; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.226.248.180 (0.01 с.)