Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Охорона здоров'я забезпечується системною діяльністю державних та інших організацій, передбаченою Конституцією України та законом.
Содержание книги
- Відповідно до Конституції України життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
- Іунига перша, загальні положення. Розділ IV
- Інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.
- Стаття 215. Недійсність правочину
- У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
- Стаття 226. Правові наслідки вчинення правочину недієздатною фізичною особою
- Сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
- Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.
- Батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
- Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.
- Особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною.
- Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
- Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.
- Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
- Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
- Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.
- У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин.
- Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.
- Перелік особистих немайнових прав, які встановлені конституцією України, цим кодексом та іншим законом, не є вичерпним.
- Зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя.
- Діяльність фізичних та юридичних осіб не може порушувати особисті немайнові права.
- Обмеження особистих немайнових прав фізичної особи, встановлених цим кодексом та іншим законом, можливе лише у випадках, передбачених ними.
- Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам.
- Сплата штрафу не звільняє особу від обов'язку виконати рішення суду.
- У випадках, встановлених законодавством, штучне переривання вагітності може бути проведене при вагітності від дванадцяти до двадцяти восьми тижнів.
- Охорона здоров'я забезпечується системною діяльністю державних та інших організацій, передбаченою Конституцією України та законом.
- Повнолітня дієздатна фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій і може керувати ними, має право відмовитися від лікування.
- Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи.
- Фізична особа, яка перебуває на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я, має право на допуск до неї інших медичних працівників, членів сім'ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса та адвоката.
- Фізична особа має право на особисту недоторканність.
- Фізична особа може дати письмову згоду на донорство її органів та інших анатомічних матеріалів на випадок своєї смерті або заборонити його.
- Фізична особа має право на належні, безпечні і здорові умови праці, проживання, навчання тощо.
- Фізична особа має право на транскрибований запис її прізвища та імені відповідно до своєї національної традиції.
- Прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи можуть бути змінен у разі її усиновлення відповідно до закону.
- Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
- Фізична особа має право на індивідуальність.
- Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності.
- Стаття 306. Право на таємницю кореспонденції
- Фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.
- Фізичні особи мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації.
- Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
- Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.
- Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
- Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи.
- Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
- Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
- Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
- Безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
- Особа, у якої залишена бездоглядна домашня тварина, відповідає за її загибель або пошкодження у межах її вартості лише у разі свого умислу або грубої необережності.
- У разі виявлення скарбу, що є пам'яткою історії та культури, право власності на нього набуває держава.
1. Здоров'я людини на рівні з її життям та іншими особистими немайнови-ми благами визнається вищою соціальною цінністю (ст. З Конституції України). Під поняттям «здоров'я» слід розуміти стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб і фізичних дефектів (ст. З «Основ законодавства України про охорону здоров'я»). Такий підхід відповідає загальній тенденції європейського законодавства і, зокрема, положенням «Статуту (Конституції) Всесвітньої організації охорони здоров'я». Основоположним елементом при визначенні немайнового блага «здоров'я» слід визнати наявний стан життєдіяльності організму, який визначається системою якісних та кількісних медичних показників. При цьому слід зауважити, що здоров'я як особисте немайнове благо має свій вияв не лише в організмі, тобто тілі людини, айв психічних процесах, стан яких також впливає на людський організм. Тому потрібно говорити не лише про соматичне здоров'я, а й про специфічну складову цього блага — психічне здоров'я і відповідно про специфічну низку повноважень, що пов'язані з цим.
2. Коментована стаття закріплює за кожною людиною природне невід'ємне і непорушне право на охорону здоров'я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров'я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв'язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя. Конкретизація цього положення міститься у ст. 6 «Основ законодавства України про охорону здоров'я».
3. Фізичною особою — носієм права на охорону здоров'я є громадяни України, іноземці та особи без громадянства. При цьому іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, користуються такими самими правами в галузі охорони здоров'я, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами чи законодавством України. А для іноземців та осіб без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, права в галузі охорони здоров'я визначаються законодавством і відповідними міжнародними договорами (ст. 11 «Основ законодавства України про охорону здоров'я»). Щодо громадян України, які перебувають за кордоном, то чинне законодавство гарантує їм право на охорону здоров'я у формах і обсязі, передбачених міжнародними договорами, в яких бере участь Україна (ч. З ст. 6 «Основ законодавства України про охорону здоров'я»).
4. Охорона здоров'я забезпечується системною діяльністю державних та інших організацій, передбаченою Конституцією України та законом. При цьому основу державної політики охорони здоров'я формує ВР України шляхом закріплення конституційних і законодавчих засад охорони здоров'я, визначення її мети, головних завдань, напрямів, принципів і пріоритетів, встановлення нормативів і обсягів бюджетного фінансування, створення системи відповідних кредитно-фінансових, податкових, митних та інших регуляторів, затвердження переліку комплексних і цільових загальнодержавних програм охорони здоров'я.
Певною компетенцією в галузі охорони здоров'я наділені також і міністерства, відомства та інші центральні органи державної виконавчої влади. Спеціально уповноваженим центральним органом державної виконавчої влади в галузі охорони здоров'я є Міністерство охорони здоров'я України (далі — МОЗ), компетенція якого визначається положенням. У межах передбачених законодавством повноважень державну політику реалізовують також місцеві органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Безпосередню охорону здоров'я населення забезпечують санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші заклади охорони здоров'я.
5. Право на охорону здоров'я забезпечується також і певними консти
туційними гарантіями, до яких слід відносити заборону скорочення існуючої
мережі державних і комунальних медичних закладів та сприяння розвитку
лікувальних закладів усіх форм власності (ч. З ст. 49 Конституції України),
встановлення обов'язку держави дбати про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечувати санітарно-епідемічне благополуччя (ч. 4 ст. 49 Конституції України) та ін. Також право на охорону здоров'я забезпечується статтями 121-145 КК тощо.
Стаття 284. Право на медичну допомогу
|
