Прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи можуть бути змінен у разі її усиновлення відповідно до закону.

5. Прізвище фізичної особи може бути змінене відповідно до закону у разі реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу або визнання його недійсним.

1. Право на зміну імені є одним з основних повноважень фізичної особи що­
до власного імені. Право на зміну прізвища, імені та по батькові відповідно до
коментованої статті, а також СК, Указу Президента України «Про порядок пе­
реміни громадянами України прізвищ, імен та по батькові» від 31 грудня
1991 р. № 23 та Положення «Про порядок розгляду клопотань про переміну
громадянами України прізвищ, імен, по батькові» мають фізичні особи, яким
виповнилось 16 років. Однак фізична особа, яка досягла 14 років, також
наділяється правом у порядку, встановленому законом, за згодою батьків або
одного з батьків, з ким вона проживає, чи піклувальника змінити своє прізви­
ще та ім'я.

Підставами зміни імені фізичних осіб законодавець визначає такі випадки:

 

- державна реєстрація шлюбу (зміна свого прізвища на прізвище другого з

подружжя або приєднання до свого прізвища прізвища другого з подружжя (ст. 35 СК);

- реєстрація недійсного шлюбу. У цьому випадку фізична особа повинна по­вернути своє попереднє прізвище, оскільки вважається такою, що іменується цим прізвищем без достатньої правової підстави (ч. 5 ст. 40 СК);

- розірвання шлюбу, при якому кожен з подружжя може повернути своє до­шлюбне прізвище (ст. 113 СК);

- переміна прізвища обома батьками, що спричиняє переміну прізвища дити­ни віком до 7 років, а у випадках, коли дитині більше 7 років, така переміна здійснюється за її згодою (частини 1, 2 ст. 148 СК);

- у випадку переміни прізвища одного з батьків питання про зміну прізвища дитини може бути вирішене за погодженням між батьками та за згодою дити­ни, яка досягла 7 років, а за відсутності погодження між батьками — органом опіки і піклування або судом (частини 3, 4 ст. 148 СК).

Фізична особа має право перемінити своє по батькові лише у випадку зміни її батьком свого імені. У разі зміни імені батьком по батькові дитини, яка до­сягла чотирнадцяти років, змінюється за її згодою (ст. 149 СК).

Зміна прізвища, імені та по батькові дитини можлива також і у випадку уси­новлення (ст. 231 СК). Якщо усиновлювачами є одночасно жінка та чоловік і як­що вони записуються батьками дитини, відповідно змінюються прізвище та по батькові дитини. За заявою усиновлювачів ім'я дитини може бути змінено. Для такої зміни потрібна згода дитини, крім випадків, якщо дитина живе в сім'ї уси­новлювачів і звикла до нового імені. Якщо усиновлювач один, то по батькові ди­тини змінюється у випадку, коли він записується батьком дитини. Якщо усинов-люється повнолітня особа, її прізвище, ім'я та по батькові можуть бути змінені у зв'язку з усиновленням за заявою усиновлювача та усиновленої особи. У випад­ку визнання усиновлення недійсним в порядку ст. 236 СК чи його скасування в порядку ст. 238 СК дитина має право відновити своє прізвище, ім'я та по бать­кові, які вона мала до усиновлення (статті 237, 239 СК).

  Зміни прізвища, імені, по батькові громадян України реєструються державним органом реєстрації актів цивільного стану (ст. 144 СК).

Стаття 296. Право на використання імені

1. Фізична особа має право використовувати своє ім'я у всіх сферах
своєї діяльності.

2. Використання імені фізичної особи в літературних та інших творах як
персонажа (дійової особи) допускається лише за її згодою, а після її
смерті — за згодою її дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, — батьків, братів
та сестер.

3. Використання імені фізичної особи з метою висвітлення її діяльності
або діяльності організації, в якій вона працює чи навчається, що ґрунтується
на відповідних документах (звіти, стенограми, протоколи, аудіо-, відеозапи-
си, архівні матеріали тощо), допускається без її згоди.

4. Ім'я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується
у вчиненні злочину, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушен­
ня, може бути використане (обнародуване) лише у разі набрання законної
сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови
у справі про адміністративне правопорушення.