У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин.

3. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення пе­ ребігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з ураху­ ванням часу, що минув до його зупинення.

і. Частина 1 ст. 263 ЦК передбачає обставини, наявність яких є безумовною підставою для застосування спеціальних правил обчислення строку позовної давності — його зупинення. Ідея закріпленого ст. 263 ЦК правила полягає в то­му, що час, протягом якого діє передбачена цією нормою обставина, не зарахо­вується в загальний строк перебігу позовної давності. Строк позовної давності в такому випадку поновлює свій перебіг лише з моменту, коли передбачена за­коном перешкода припиняє своє існування. Отже, при обчисленні вказаного строку враховується лише час, який сплинув до і після його зупинення, а час, який охоплюється станом зупинення, — виключається.

На відміну від передбачених ч. 5 ст. 256 ЦК поважних причин пропуску строку позовної давності, які в разі визнання їх такими судом можуть призвести до продовження зазначеного строку, передбачені в ч. 1 ст. 263 ЦК обстави­ни автоматично, незалежно від їх оцінки судом, господарським або третейсь­ким судом, надають уповноваженій особі можливість скористатися своїм пра­вом захисту навіть в той момент, коли за звичайних обставин позовна давність вже припинила б свою дію.

2.       Стаття 263 ЦК містить вичерпний перелік обставин, які є підставою зу­
пинення перебігу строку позовної давності. До таких обставин, зокрема, нале­
жать надзвичайні або невідворотні за даних умов події (п. 1 ч. 1 ст. 2бЗ ЦК). Та­
кими подіями непереборної сили можуть вважатись як природні стихійні ли­
ха (землетрус, повінь), так і надзвичайні, неконтрольовані з боку позивача
явища соціального характеру (військові дії, страйки та ін.). Обов'язковими оз­
наками таких явищ має бути їх надзвичайність та непрогнозованість. Звертає
на себе увагу та особливість, що для зупинення перебігу позовної давності з
цих підстав недостатньо самого факту наявності надзвичайної події. Так,
відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК перебіг зазначеного строку зупиняється ли­
ше в тому разі, коли така обставина об'єктивно перешкоджає пред'явленню
позову.

Пункти 2 і 3 ч. 1 коментованої статті передбачають підстави зупинення пе­ребігу позовної давності, які на відміну від вищезгаданого мають не фактич­ний, а юридичний характер. Зокрема, п. 2 до таких підстав відносить мора­торій, тобто оголошення компетентним державним органом відстрочки вико­нання зобов'язань. Мораторій може мати як загальний характер, так і стосува­тися лише певних видів зобов'язань. Звичайно, з точки зору зупинення пе­ребігу позовної давності мораторій повинен безпосередньо стосуватися того зобов'язання, на підставі якого позивач обґрунтовує свої вимоги.

Тісно пов'язаною із зазначеною обставиною є підстава зупинення перебігу строку позовної давності, передбачена п. З ч. 1 ст. 263 ЦК. Відповідно до цього правила позовна давність зупиняється в разі прийняття компетентним дер­жавним органом рішення про тимчасове зупинення дії відповідного норматив­но-правового акта без скасування останнього.

Іншою обставиною зупинення перебігу позовної давності, яка передбачена коментованою статтею, є перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військо­вих формуваннях, що переведені на воєнний стан. Перебування позивача у складі Збройних Сил України, не переведених на воєнний стан, за певних умов може бути визнане поважною причиною пропуску строку позовної дав­ності відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК, однак до підстав, що зупиняють перебіг та­кого строку, ця обставина не належить.

3.       Характерною рисою правового інституту зупинення строку позовної^дав-
ності є те, що тривалість часу такого зупинення є невизначеною. Його
закінчення залежить лише від моменту зникнення відповідної перешкоди.

Стаття 264. Переривання перебігу позовної давності