Особа, у якої залишена бездоглядна домашня тварина, відповідає за її загибель або пошкодження у межах її вартості лише у разі свого умислу або грубої необережності.

1. ЦК розглядає тварин як один із видів об'єктів цивільних прав, застеріга­ючи при цьому, що вони є особливим об'єктом. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом (більш детально див. ст. 180 ЦК).

Правила коментованої статті є спеціальним законом щодо норм, які містяться у ст. 337 ЦК. Об'єктом правової охорони даної статті є домашні тварини. За змістом ст. 340 ЦК не є домашніми тварини, які проживають в умовах природної волі, тварини, які утримуються у напіввільних умовах чи штучно створених умовах знаходження (наприклад у наукових цілях). Крім цього, не є домашньою твариною дика тварина, яка проживає в неволі. Отже, під домашніми тваринами розуміють свійських, одомашнених тварин.

Бездоглядною домашня тварина стає в тих випадках, коли вона вибуває з володіння власника або особи, якій вона була передана у володіння, поза їх волею, і до моменту затримання не знаходиться в господарстві іншої особи.

2. Особа, яка затримала бездоглядну домашню тварину, не стає її власни­ком. Вона може залишити таку тварину у себе на утриманні та в користуванні лише на час розшуку власника. Така особа має вжити всіх необхідних заходів щодо утримання бездоглядної домашньої тварини. В окремих випадках особа, яка затримала бездоглядну домашню тварину, має право передати ЇЇ міліції або органові місцевого самоврядування чи іншій особі, якщо остання має мож­ливість забезпечити утримання та догляд за твариною з додержанням ветери­нарних правил.

3. Особа, в якої залишена бездоглядна домашня тварина, несе відпові­дальність перед власником за її загибель або пошкодження. Відповідальність настає лише у двох випадках: коли особа, яка затримала бездоглядну домашню тварину, не виконала свій обов'язок щодо її утримання умисно або з грубої не­обережності (наприклад не годувала, не доїла). Відповідальність є обмеженою, на підставі якої особа, в якої залишена бездоглядна домашня тварина, відповідає лише в розмірі вартості тварини.

Стаття 341. Набуття права власності на бездоглядну домашню тварину

Якщо протягом шести місяців з моменту заявления про затримання бездоглядної робочої або великої робочої худоби і протягом двох місяців — щодо інших домашніх тварин не буде виявлено їхнього власника або він не заявить про своє право на них, право власності на ці тварини переходить до особи, у якої вони були на утриманні та в користуванні.

2. У разі відмови особи, у якої бездоглядна домашня тварина була на ут­ риманні та в користуванні, від набуття права власності на неї ця тварина пе­ реходить у власність територіальної громади, на території якої її було ви­ явлено.

 

1. Норми статті 341 ЦК є спеціальним законом щодо норм ст. 338 ЦК. З ог­ляду на це, якщо знайденою річчю є бездоглядна домашня тварина, слід засто­совувати правила коментованої статті, а не ст. 338 ЦК.

Право власності на бездоглядну домашню тварину переходить до особи, в якої вона була на утриманні та користуванні, якщо протягом шести місяців (коли йдеться про робочу худобу) і протягом двох місяців (коли поверненню підлягають інші домашні тварини) з моменту заявления міліції або органові місцевого самоврядування не буде виявлено власника бездоглядної домашньої тварини або він не заявить про своє право на них.

3. Якщо особа, в якої бездоглядна домашня тварина перебувала на утри­манні та в користуванні, відмовиться від набуття права власності на неї, за­явивши про це або вчинивши інші дії, що свідчать про відмову від права влас­ності, ця тварина переходить у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено.

Стаття 342. Відшкодування витрат на утримання бездоглядної домашньої тварини та виплата винагороди

1. У разі повернення бездоглядної домашньої тварини власникові особа, яка затримала тварину, та особа, якій вона була передана на утримання та в користування, мають право на відшкодування витрат, пов'язаних з утри­манням тварини, з вирахуванням вигод, здобутих від користування нею.

2. Особа, яка затримала бездоглядну домашню тварину, має право на ви­ нагороду відповідно до статті 349 цього Кодексу.

і. Коментована стаття є спеціальною щодо ст. 339 ЦК.

Повернення бездоглядної домашньої тварини власникові може супрово­джуватися певними розрахунками між ним та особою, яка затримала тварину, а також особою, якій вона була передана на утримання і в користування. Стат­тя визначає, що право на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням тва­рини (це можуть бути кошти, що витрачені на годівлю), має як особа, яка за­тримала тварину, так і особа, якій тварина була передана на утримання та в ко­ристування. Витрати підлягають відшкодуванню не в повному обсязі, а з вира­хуванням вигод, здобутих від користування бездоглядною домашньою твари­ною (наприклад підлягатиме вирахуванню сума коштів, отримана від продажу молока, яке приносила велика рогата худоба).

Власнику має бути повернута не лише бездоглядна тварина, а й приплід, отриманий за час перебування тварини в особи, якій вона була передана на ут­римання і в користування, або в особи, яка затримала бездоглядну домашню тварину, оскільки за встановленим ЦК загальним правилом плоди належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 189 ЦК).

2. Частина 2 коментованої статті передбачає, що особа, яка затримала бездо­глядну домашню тварину, має право на одержання винагороди від власника. Частина 2 містить відсилку до ст. 339 ЦК, що робить регулювання в обох ви­падках ідентичним.

Стаття 343. Набуття права власності на скарб

1. Скарбом є закопані у землі чи приховані іншим способом гроші, ва­ лютні цінності, інші цінні речі, власник яких невідомий або за законом втра­ тив на них право власності.