Особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною.

2. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для пред­ ставництва перед якими була видана довіреність.

3. Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала дові­ реність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

Законом може бути встановлено право особи видавати безвідкличні довіреності на певний час.

(Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 19.06.2003 p. № 980- IV)

1. Особа, яка видала довіреність, може в будь-який час скасувати дові­реність або передоручення. Скасування довіреності особою, яку представля­ють, є одностороннім правочином, що може бути вчинений з будь-яких при­чин та в усякий час. Винятком із цього правила є безвідкличні довіреності,

22 5-248

337

Книга перша. Загальні положення. Розділ IV

право на видачу яких встановлюється законом. Відмова від цього права особи, яку представляють за довіреністю, згідно із законом є нікчемною.

2. Дія довіреності або передоручення припиняється з моменту настання об­ставин, Зсізтачеїтах ^ ст. Ї4& YiJL Одаак. ря. ш^ед?хжвмк&. -г&й» ^шкжк«\ довіреність або передоручення при їх скасуванні втрачають силу з моменту, коли він довідався або повинен був довідатися про скасування довіреності. За­кон зобов'язує особу, яка видала довіреність і згодом скасувала її, негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представ­ництва перед якими була видана довіреність. Отже, права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до то­го, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Однак як­що третя особа знала про скасування довіреності або передоручення, вищевка­зане правило не застосовується. Відсутність чи наявність таких обставин по­винна доводити особа, яка заперечує дійсність вчиненого правочину або вима­гає його виконання.

3. Як виняток із загального правила, законом може бути встановлене пра­во особи видавати безвідкличні довіреності на певний час. Прикладом вста­новлення законом такого права є право забудовника на час дії угоди надава­ти безвідкличну довіреність управителю на право делегування третім особам функцій забудовника у разі порушення останнім умов угоди з управителем (див. ст. 10 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управ­ління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19 червня 2003 p. № 978-IV).

Стаття 250. Відмова представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю

1. Представник має право відмовитися від вчинення дій, які були визна­ чені довіреністю.

2. Представник зобов'язаний негайно повідомити особу, яку він пред­ставляє, про відмову від вчинення дій, які були визначені довіреністю.

Представник не може відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю, якщо ці дії були невідкладними або такими, що спрямовані на запобігання завданню збитків особі, яку він представляє, чи іншим особам.

4. Представник відповідає перед особою, яка видала довіреність, за завдані їй збитки у разі недодержання ним вимог, встановлених частина­ ми другою та третьою цієї статті.

Довіреність припиняє свою дію у випадку відмови представника від вчи­нення дій, які були визначені довіреністю. Зазначена відмова є односто­роннім правочином і може бути вчинена представником з будь-яких причин та у всякий час. Однак відмова від вчинення дій за довіреністю працівника, який в силу трудових обов'язків повинен вчиняти правочини на підставі довіреності, наприклад керівник філії або представництва юридичної особи приватного права (ст. 95 ЦК), буде для зазначених осіб порушенням трудових обов'язків та буде зумовлювати наслідки, передбачені трудовим законодавст­вом України.

338

Стаття 250

Закон зобов'язує представника, що відмовився від вчинення дій за довіреністю, негайно повідомити особу, яку він представляє, про таку відмову. Однак представник не може відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю, якщо ці дії були невідкладними, такими, що спрямовані на за­побігання завданню збитків особі, яку він представляє, або іншим особам.

У разі недодержання представником вимог закону щодо негайного повідомлення особи, яку він представляє, про відмову від вчинення дій, які бу­ли визначені довіреністю, та відмови представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю, якщо ці дії були невідкладними або такими, що спря­мовані на запобігання завданню збитків особі, яку він представляє, чи іншим особам, представник відповідає перед особою, яка видала довіреність, за завдані їй збитки.

22*5-248

339