Цей договір не є установчим документом товариства.

Договір про створення акціонерного товариства укладається в письмовій формі, а якщо товариство створюється фізичними особами, договір підля­ гає нотаріальному посвідченню.

3.   Особи, що створюють акціонерне товариство, несуть солідарну
відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до державної реєстрації то­
вариства.

Акціонерне товариство відповідає за зобов'язаннями учасників, пов'яза­ними з його створенням, лише у разі наступного схвалення їх дій загальни­ ми зборами акціонерів.

4.   Акціонерне товариство може бути створене однією особою чи може
складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій то­
вариства. Відомості про це підлягають реєстрації і опублікуванню для за­
гального відома.

Акціонерне товариство не може мати єдиним учасником інше підприєм­ ницьке товариство, учасником якого є одна особа.

5.    Порядок і строки вчинення дій щодо створення акціонерного товари­
ства, у тому числі порядок проведення установчих зборів та їхня компе­
тенція, встановлюються законом.

1. Засновниками акціонерного товариства можуть бути фізичні та/або юри­дичні особи. При створенні акціонерних товариств у процесі корпоратизащі державних підприємств, які створюються шляхом перетворення із державних підприємств, його засновниками є органи, уповноважені управляти цим май­ном: центральні органи державної виконавчої влади, інші підвідомчі KM Ук­раїни органи та обласні державні адміністрації відповідно до Указу Президен­та України «Про корпоратизацію підприємств».

ч,2. Акціонерне товариство відповідно до ч. 4 ст. 153 ЦК може бути створено як однією особою, так і кількома особами. В останньому випадку між учасни­ками укладається договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення товариства. Такий договір укладається у простій формі, а якщо засновниками є фізичні особи — у нотаріальній формі. На відміну від положень, що встановлені в Законі України «Про господарські то­вариства», в яких установчий договір є установчим документом, договір про створення акціонерного товариства не належить до установчих документів.

. Y ^договоРІ про створення акціонерного товариства визначаються порядок здійснення учасниками спільної діяльності щодо створення товариства, умови передання майна товариству на оплату акцій.

о. За загальним правилом ст. 96 ЦК особи, які створюють акціонерне това­риство, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до Державної реєстрації товариства, а товариство відповідає за зобов'язаннями учасників, пов'язаними з його створенням, лише у разі наступного схвалення ^ІХ ^"З^ьними зборами акціонерів.

' ^ас.^тина ^ ст. 153 ЦК закріплює право на створення акціонерного товари­ще °^ДН1ЄЮ особою та його існування. Раніше така можливість була передба-^{тиіьки ДЛЯ ак}ЧІ°^неРних товариств, створених при приватизації та корпо- -йда ^{аци де}Ржавного та комунального майна. Але надання такого права зму-' ^{для попе}редження зловживань з боку недобросовісних юридичних чи

201

Книга перша. Загальні положення. Розділ II

Статті 154, 1йэ

 

фізичних осіб, обмежувати можливість їх участі в акціонерному товаристві, в якому існує тільки один учасник, і ч. 4 ст. 153 ЦК встановила такі обмеження: неможливість мати єдиним учасником інші підприємницькі товариства, учас­ником якого є одна особа.

5. ЦК не регламентує порядок і строки вчинення дій щодо створення акціонерного товариства, у тому числі порядок проведення установчих зборів та їхню компетенцію. На сьогодні статті 35, 36 Закону України «Про госпо­дарські товариства» встановлюють, що установчі збори акціонерного товари­ства вирішують такі питання:

приймають рішення про створення акціонерного товариства і затверджу­ють його статут;

приймають або відхиляють пропозицію про підписку на акції, що переви­щує кількість акцій, на які було оголошено підписку (у разі прийняття рішен­ня про підписку, що перевищує розмір, на який було оголошено підписку, відповідно збільшується передбачений статутний капітал);

зменшують розмір статутного капіталу у випадках, коли в установлений строк підпискою на акції покрита не вся необхідна сума, вказана у пові­домленні;

обирають раду акціонерного товариства (спостережну раду), виконавчий та контролюючий орган акціонерного товариства;

вирішують питання про схвалення угод, укладених засновниками до ство­рення акціонерного товариства;

визначають пільги, що надаються засновникам;

затверджують оцінку вкладів, внесених у натуральній формі;

вирішують інші питання.

Установчі збори акціонерного товариства визнаються правомочними, якщо в них беруть участь особи, які підписалися більш як на 60 відсотків акцій. Як­що через відсутність кворуму установчі збори не відбулися, протягом двох тижнів скликаються повторні установчі збори. Якщо і при повторному скли­канні установчих зборів не буде забезпечено кворуму, акціонерне товариство вважається таким, що не відбулося. Голосування на установчих зборах прово­диться за принципом: одна акція — один голос.

Рішення про створення акціонерного товариства, про обрання ради акціонерного товариства (спостережної ради), виконавчих і контролюючих органів акціонерного товариства та про надання пільг засновникам за рахунок акціонерного товариства повинні бути прийняті більшістю у ³Д голосів при­сутніх на установчих зборах осіб, які підписалися на акції, а інші питання — простою більшістю голосів.

Стаття 154. Статут акціонерного товариства

і. Установчим документом акціонерного товариства є його статут.

2. Статут акціонерного товариства крім відомостей, передбачених стат­тею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіта­лу; умови про категорії акцій, що випускаються товариством, та їхню номінальну вартість і кількість; права акціонерів; склад і компетенцію ор­ганів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень. У ста­туті акціонерного товариства мають також міститися інші відомості, перед­бачені законом.

1. Єдиним установчим документом акціонерного товариства є його статут. Договір, який укладають засновники щодо створення акціонерного товарист­ва, відповідно до ч. 2 ст. 153 ЦК не є установчим документом. Отже, акціонер­не товариство діє на підставі статуту, який приймається на установчих зборах товариства.

2. Крім загальних вимог, що є однаковими щодо статуту будь-якого товари­ства (див. коментар до ст. 88 ЦК), статут акціонерного товариства має містити додаткові відомості, а саме:

розмір статутного капіталу;

умови про категорії акцій, що випускаються товариством, та їхню номіналь­ну вартість і кількість;

права акціонерів;

склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухва­лення ними рішень, а також інші відомості, передбачені законодавством.

У статуті товариства повинні бути визначені категорії акцій. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» акції можуть бути іменними та на пред'явника, привілейованими та простими. Акція завжди визначається за допомогою парних категорій (проста іменна чи проста на пред'явника, привілейована іменна чи привілейована на пред'явника). Відпо­відно до ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного майна» при пе­ретворенні державних підприємств в акціонерні товариства відповідно до За­кону можуть випускатися тільки прості іменні акції.

Стаття 155. Статутний капітал акціонерного товариства

і. Статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій.

Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна това­риства, який гарантує інтереси його кредиторів. Він не може бути меншим розміру, встановленого законом.

2. При заснуванні акціонерного товариства усі його акції мають бути роз­поділені між засновниками. Відкрита підписка на акції акціонерного товари­ства не провадиться до повної сплати статутного капіталу. Порядок прове­дення відкритої підписки встановлюється законом.

3. Якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового ро­ку вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення сво­го статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту у вста-

203

счнига перша, оагальш иилилсши. г «_ад.-. —

новленому порядку. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, това­риство підлягає ліквідації.

1.       Статутний капітал товариства формується з метою забезпечення
підприємницької діяльності товариства і складається із вартості вкладів, які
засновники (акціонери) вносять на купівлю акцій при їх емісії.

Статутний капітал акціонерного товариства, як і статутний капітал товари­ства з обмеженою відповідальністю, гарантує інтереси кредиторів (див. комен­тар до ст. 144 ЦК).

Розмір статутного капіталу товариства не може бути меншим за розмір, встановлений законом. Відповідно до Закону України «Про господарські това­риства» мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства складає 1250 мінімальних заробітних плат.

2.       Новелою ЦК є закріплення обов'язку при створенні акціонерного товари­
ства розподіляти усі акції між засновниками акціонерного товариства, тобто
тими особами, які підписали установчий договір.

Відкрита підписка на акції можлива лише у випадку збільшення розміру статутного капіталу і провадиться згідно з «Положенням про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного фонду акціонерного товариства», затвердженим рішенням ДКЦПФР від 8 квітня 1998 р. № 44, таким чином:

прийняття рішення про збільшення розміру статутного капіталу акціонер­ного товариства та оформлення протоколу згідно зі ст. 6 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»;

реєстрація в ДКЦПФР інформації про емісію акцій відповідно до «Поло­ження про порядок реєстрації випуску акцій і облігацій підприємств та інфор­мації про їх емісію», затвердженого рішенням ДКЦПФР від 9 лютого 2001 р. №18;

публікація інформації про емісію акцій. Інформація публікується у повно­му обсязі в органах преси ВР України чи KM України або офіційному виданні фондової біржі не менш як за 10 днів до початку підписки на цінні папери (ст. 23 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»);

оформлення та депонування тимчасового глобального сертифіката (у разі бездокументарної форми випуску акцій);

здійснення підписки на акції.

Після закінчення вказаного у повідомленні строку підписка припиняється. У разі якщо підписка на акції перевищує розмір статутного капіталу, товарист­во має право відхилити зайву підписку, якщо це передбачено умовами випус­ку. Відмова у підписці проводиться згідно з переліком передплатників з кінця переліку. У разі якщо товариство не відхиляє зайву підписку, рішення про прийняття чи відмову зайвої підписки приймають загальні збори, а при відмові товариством зайвої підписки внесені суми повертаються особам, які підписалися на акції, не пізніш як через ЗО днів. Строк відкритої підписки на акції не може перевищувати шести місяців (ст. ЗО Закону України «Про госпо­дарські товариства»). За результатами підписки до ДКЦПФР надається звіт про результати підписки на акції. Реєстрація в ДКЦПФР звіту повинна бути проведена не пізніше ніж через 15 календарних днів після закінчення строку підписки на акції або після дати її дострокового припинення відповідно до

204

 

«Положены інформації

я про порядок реєстрації випуску акцій і облігацій підприємств та про їх емісію»;

прийняття загальними зборами акціонерів рішення щодо затвердження ре-I зультатів підписки на акції (у разі недосягнення або перевищення запланова­ного рівня підписки та у разі прийняття рішення про збільшення розміру ста­тутного фонду правлінням товариства), а також внесення до статуту товарист­ва змін, пов'язаних зі збільшенням розміру статутного капіталу;

реєстрація змін до статуту акціонерного товариства, пов'язаних зі збільшенням розміру статутного капіталу;

реєстрація випуску акцій в ДКЦПФР;

оформлення та депонування нового глобального сертифіката випуску акцій (у разі бездокументарної форми випуску акцій);

внесення інформації до системи реєстру власників іменних цінних паперів (у разі документарної форми випуску акцій);

виготовлення бланків та видача акціонерам сертифікатів акцій (у разі доку­ментарної форми випуску акцій).

і 3. Для гарантування інтересів кредиторів ч. З ст. 155 ЦК закріплює правило яро неможливість зниження вартості чистих активів до рівня, нижчого ніж статутний капітал, як і в товаристві з обмеженою відповідальністю (див. ко­ментар до ст. 144 ЦК). Але, на відміну від товариства з обмеженою відпо­відальністю, акціонери не мають права вносити додаткові вклади для підтри­мання балансу між вартістю чистих активів та статутним капіталом, тому у такій ситуації можливе лише зменшення статутного капіталу.

Рішення про зменшення статутного капіталу приймається загальними збо­рами акціонерів, оскільки це потребує внесення відповідних змін до статуту акціонерного товариства. Але таке зменшення можливе лише до мінімального розміру статутного капіталу, тому якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого за­коном, товариство підлягає ліквідації.

Стаття 156. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства

1. Акціонерне товариство має право за рішенням загальних зборів акціо­нерів збільшити статутний капітал шляхом збільшення номінальної вартості акцій або додаткового випуску акцій.

2. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства допускаєть­ся після його повної сплати. Збільшення статутного капіталу товариства для покриття збитків не допускається.

3. У випадках, встановлених статутом товариства і законом, може бути встановлене переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково випускаються товариством.

1. Рішення про збільшення статутного капіталу може прийматися загальни­ми зборами, але ст. 159 ЦК не відносить вирішення цього питання до виключ­ної компетенції загальних зборів, оскільки встановлює лише те, що зміни до статуту, пов'язані зі змінами статутного капіталу, є виключною компетенцією, Загальних зборів.

205