Проста погодинна система оплати праці

За цієї системи оплати праці заробітну плату робітникові нарахо-вують за тарифною ставкою (окладом), відповідною привласнено-му йому тарифному розряду, за фактично відпрацьований ним робо-чий час.

За способом нарахування заробітної плати проста погодинна сис-тема оплати праці поділяється на погодинну, поденну і помісячну.

При погодинній оплаті праці заробітну плату можна визначити за формулою

З_п = Т_г × t _ф,

де З_п — місячна погодинна заробітна плата робітника, грн;

Т_г — годинна тарифна ставка, що відповідає тарифному розряду робітника, грн;

t _ф — робочий час, фактично відпрацьований протягом місяця, годин.

У разі поденної оплати праці заробітну плату можна визначити так:

З_п = Т_д × t _ф,

де З_п — місячна погодинна заробітна плата робітника, грн;

Т_д — денна тарифна ставка, відповідна тарифному розряду робіт-ника, грн;

t _ф — робочий час (у днях, змінах), фактично відпрацьований робіт-ником протягом місяця.

Заробітну плату при помісячній оплаті праці можна визначити з виразу

Т _о

З_п = × t _ф,

t рг

де З_п — місячна погодинна Aзаробітна плата робітника, грн;

Т_о — місячний оклад робітника, грн;

t _рг — кількість робочих годин у місяці (за графіком роботи);

t _ф — фактично відпрацьована кількість годин протягом даного мі-сяця.

При почасовій оплаті праці важливе значення має:

— правильне присвоєння робітникам тарифних розрядів у суворій відповідності з тарифно-кваліфікаційними довідниками і з урахуван-ням кваліфікаційного рівня фактично виконуваної ними роботи, оскі-льки від цього залежить правильність оцінки якості їхньої праці;

— наявність і правильне застосування обґрунтованих норм обслу-говування і нормативів чисельності робітників, що виключають різний ступінь завантаження їх роботою протягом робочого дня;

— точний облік робочого часу, фактично відпрацьованого кожним робітником, оскільки від цього залежить правильність оплати їхньої праці відповідно до її кількості.

Сфера її застосування незначна через недостатньо яскраво вираже-ну стимулюючу функцію. В основному вона використовується при ви-значенні тарифних заробітків працівників у бригадах з оплатою за єдиним нарядом. Якщо розмір місячної тарифної ставки (оклад) твердо встановлений, то працівник одержує заробітну плату тільки тоді, коли відпрацьовує повну кількість годин за графіком виходів на місяць. За неповний відпрацьований місяць заробітна плата виплачується, вихо-дячи із середньогодинної чи середньоденної ставки і фактично відпра-цьованого часу.

Почасово-преміальна система оплати праці

При даній системі оплати праці робітникові, крім заробітку по та-рифній ставці (окладом), за фактично відпрацьований час додатково виплачується премія за виконання і перевиконання конкретних показ-ників у роботі.

У зв’язку зі специфічними особливостями виробництва і характе­ром робіт, які виконуються окремими групами робітників, установлю­ються різні показники їхнього преміювання.

Заробітну плату робітника при почасово-преміальній системі (З_пп) можна визначити так

З_пп = З_п + П,

де П - розмір премії за досягнення певних результатів, грн; або

де З_п - погодинна заробітна плата робітника за тарифом згідно з від­працьованим часом, грн;

П_в - відсоток премії за виконання показників преміювання, %;

П - відсоток премії за кожний відсоток перевиконання показни­ків преміювання, %;

П_с - відсоток перевиконання показників преміювання.

Застосовувати погодинно-преміальну систему можна лише за умо-

міювання розробляються з урахуванням специфіки робіт чи робітників і повинні чітко враховуватися. До таких показників можуть відносити­ся: якість продукції, що випускається, якість роботи. У преміальному положенні вказується джерело преміювання економія від зниження собівартості, скорочення витрат матеріальних ресурсів, додатковий виторг від реалізації більш якісної, що стала більш конкурентоспро­можною, продукції. Джерело додаткової виручки - підвищена ціна чи

бути розрахована норма часу на кожну операцію. Ця система поєднує в собі елементи як відрядної, так і погодинної форм заробітної плати. Заробіток при цьому розраховують у такий спосіб:

З_пп=Т₁×К_{Т і} ×ґ_ф+Д_он+П,

де Т1 - тарифна ставка 1 розряду для данної групи робітників, грн/год;

К_{Т і} — тарифний коефіцієнт робітника і -го розряду;

t _ф — фактично відпрацьований час;

Д_он — додаткова оплата за виконання нормованих завдань. Обчис-люється як відсоток від погодинної оплати;

П — преміальні виплати за досягнення встановлених показників преміювання.

Ця система використовується, якщо функції робітників чітко рег-ламентовані і може біти розрахована норма часу на кожну операцію.

Застосування цієї системи доцільне, якщо:

— необхідно забезпечити виконання нормованого завдання за ро-бочими місцями і підрозділом в цілому;

— поставлено завдання домогтися економії матеріальних ресурсів;

— планується сумісництво професій і багатоверстатне обслугову-вання з метою поліпшення організації праці і т. д.

Різновидом погодинної форми оплати праці є й окладна система. Вона використовується для оплати праці робітників, робота яких ста-більна.

Отже, погодинна форма оплати праці та її системи стимулюють підвищення кваліфікації працівників, роботу без прогулів, створюють умови для зацікавленості у високоякісній роботі. У той же час вони мають недолік — відсутність зв’язку оплати праці з його результатами.