Права та обов’язки суб’єктів лізингу

Лізингодавець має право:

— здійснювати за власний рахунок контроль за умовами експлуа-тації та цілеспрямованим використанням об’єкта лізингу лізингоодер-жувачем згідно з умовами договору лізингу, вимогами та інструкціями продавця щодо експлуатації об’єкта лізингу, а також відповідно до за-конодавства України;

— вимагати повернення у безсуперечному порядку майна, переда-ного в лізинг, якщо лізингоодержувач не сплатив лізингові платежі протягом двох чергових строків;

— вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків, завда-них внаслідок його дій або бездіяльності, відповідно до умов договору.

Лізингодавець зобов’язаний:

— передати належне йому на праві власності майно в користуван-ня лізингоодержувачеві або за дорученням лізингоодержувача відпові-дно до його вибору та визначеної ним специфікації укласти договір купівлі-продажу майна з відповідним продавцем і передати майно в користування лізингоодержувачеві;

— не втручатися у вибір лізингоодержувачем продавця майна та у визначення специфікації об’єкта лізингу;

— набуваючи майно для лізингоодержувача, повідомити продавця про те, що майно призначене для передачі в лізинг конкретній особі;

— своєчасно та в повному обсязі виконувати взяті на себе зо-бов’язання перед лізингоодержувачем щодо утримання об’єкта лізингу (ремонт, технічне обслуговування тощо) відповідно до умов договору;

— прийняти об’єкт лізингу від лізингоодержувача після закінчення
строку договору лізингу, якщо об’єкт не буде викуплено лізингоодер-
жувачем.

Лізингоодержувач має право:

— відмовитися від прийняття об’єкта лізингу, який не відповідає умовам договору, затримувати належні лізингодавцеві платежі до усу-нення ним виявленого порушення умов договору за умови попере-днього повідомлення лізингодавця;

— вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих внаслідок його дій або бездіяльності при виконанні договору лізингу, відповідно до умов договору;

— лізингоодержувач має право пред’являти продавцеві об’єкта лі-зингу всі права та вимоги, що випливають із договору купівлі-продажу цього майна, зокрема щодо його якості та комплектності, строків пере-дачі, гарантійних ремонтів тощо. Однак лізингоодержувач не має пра-ва припиняти дію договору купівлі-продажу між лізингодавцем і про-давцем або змінювати його умови.

Лізингоодержувач зобов’язаний:

— прийняти та належним чином користуватися об’єктом лізингу, утримувати його відповідно до погоджених сторонами умов договору, згідно з якими воно було передано, з урахуванням природного зносу та змін стану майна;

— своєчасно та в повному обсязі за погодженим з лізингодавцем графіком виплачувати лізингові платежі відповідно до умов дого-вору;

— у разі несплати лізингових платежів протягом двох чергових строків на вимогу лізингодавця повернути йому об’єкт лізингу;

— у зазначені договором лізингу строки відповідно до його умов надавати лізингодавцю відомості про технічний стан об’єкта лізингу та свій фінансовий стан, доступ для перевірки об’єкту лізингу та умов його експлуатації;

— у разі, якщо він не реалізує свого права викупу об’єкта лізингу та не продовжить строк його використання після припинення дії дого-вору, повернути об’єкт лізингу лізингодавцеві у стані, зазначеному в договорі.

Право лізингоодержувача на ремонт і технічне обслуговування об’єкта лізингу може визначатися окремим договором, укладеним з продавцем.

Об’єкт лізингу, який потребує реєстрації в державних наглядових органах (транспортні засоби, обладнання підвищеної небезпеки тощо), реєструється за домовленістю сторін на ім’я лізингодавця або лізинго-одержувача у встановленому законодавством України порядку.

При фінансовому лізингу всі витрати на утримання об’єкта лізингу, пов’язані з його страхуванням, експлуатацією, технічним обслугову-

ванням та ремонтом, несе лізингоодержувач, якщо інше не передбаче­но договором лізингу.

При оперативному лізингу всі витрати на утримання об’єкта лізин­гу, крім витрат, пов’язаних з його експлуатацією та поновленням ви­користаних матеріалів, несе лізингодавець, якщо інше не передбачено договором лізингу.

Лізингові платежі

Умови лізингового договору залежать від типу обладнання, строку оренди, суми контракту та інше. Однак в усіх випадках у договорі є стаття, що передбачає вихідний (базисний) період оренди, протягом

=. жодн .==;. не .=s:=' ають п -"— -

зингоодержувач можуть використовувати одну й ту саму формулу приблизної оцінки платежів (у ній не враховані пільги та податки, які не однакові у різних країнах)

При проведенні таких розрахунків лізингова фірма виходить із су­ми щорічних лізингових платежів Л_п:

Л_п = КП _л (Ц _п - Ц ₀) + А_р,

а лізингоодержувач виходить із процента фінансування П_л:

П (Л_п - А_р) × 100

де Ц_п, Ц_о — початкова і остаточна (після закінчення строку оренди) ціна обладнання;

А_р — річні амортизаційні відрахування;

К — коефіцієнт, що враховує вид обладнання, строк оренди, кіль-кість разів здачі його в оренду і т. п. (для початкових розрахунків К рекомендується приймати рівним 0,5).

Уся сума орендної платні надходить у розпорядження лізингодавця.

Орендна платня має компенсувати лізингодавцю:

— затрати на виробництво або придбання орендованого майна;

— накладні витрати, пов’язані з оборотом майна (транспортування, оформлення документів, зберігання);

— експлуатаційні витрати (пуск, наладка, ремонт, монтаж);

— попутні послуги (навчання персоналу підприємства — оренда-тора, передача ноу-хау, інжинірингові послуги);

— витрати на страхування майна;

— збитки, пов’язані із відстрочкою платежів;

— витрати на пошук орендатора, рекламу, послуги посередників;

— збитки, пов’язані з інфляцією;

— при міжнародних угодах збитки, пов’язані з подоланням мит-них, податкових і валютних бар’єрів;

— внутрішній страховий фонд лізингодавця на випадок зривів за-планованих договорів.

Окрім того, лізингодавець має отримати і чистий прибуток, котрий забезпечить його подальший розвиток.

Орендна плата при лізингу (П_л) визначається як сума двох скла-дових:

П_л = А+П_с,

де А — амортизація лізингового майна, яка є основною для простого відтворення;

П_с — лізингові сумарні платежі за використані кредитні ресурси (П_к) і комісійна винагорода (В_к);

П_с =П_к +В_к,

Розглянемо складові А і П_с з точки зору визначення і величини при лізингу.

Способом переносу вартості основних засобів виробництва на ви-готовлений продукт є амортизаційні відрахування. Вони включаються у витрати виробництва або обігу для простого або розширеного від-творення основного капіталу лізингодавця. Вартість лізингованого майна повністю задіяна у виробництві продукту, однак внаслідок три-валих строків служби основних засобів виробництва їхня вартість пе-реноситься постійно упродовж їх фізичного і морального зносу на го-тову продукцію. Фізичний знос взагалі визначають через вартість витрат на ремонт машин та обладнання.

При лізингу ремонт орендованого обладнання може проводитися як лізингодавцем, так і споживачем, або третьою стороною на запит лі-зингодавця або споживача.

В обох випадках ремонт так або інакше проводиться за рахунок споживача. В першому випадку у споживача є можливість економії коштів та використання сум, відрахованих на модернізацію, для інших цілей.

У другому випадку споживач звільняє себе від клопотів, пов’я-заних із проведенням ремонту, та отримує гарантійне фірмове обслу-говування.

Оскільки в платежі по лізинговій угоді входять амортизаційні від­рахування (А), то їх величину можна визначити за формулою

де Ц - балансова вартість обладнання;

Н_а - норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення;

Т - період амортизації.

Плата за використані кредитні ресурси (П_к) визначається за формулою

де Ц_с - середньорічна вартість обладнання (величина кредитних ре­сурсів, залучених для лізингової операції);

де Цн - вартість обладнання на початок року; Ц_к - вартість обладнання на кінець року; Т — кількість років, на яку укладається лізингова угода. Розмір комісійної винагороди визначається за формулою

де В_б — процентна сSв визначається шляхом додавання

П_лоб=П_л1+П_л2+...+П_{л t},

або

П_{л об}= N П_{л t},

де П_л t - останній рік орендних платежів;

t = 1, 2, 3…,

N - кількість періодів по лізинговій угоді.

Наведена методика визначення лізингових платежів може розгля­датися як основа розрахунку плати за лізингом.

Разом з тим у кожному конкретному випадку розрахунок платежів буде залежати від особливостей лізингового договору, що визначають-ся видом лізингу, а також від вибраного лізингодавцем і лізингоодер-жувачем виду лізингових платежів.

Кількість і найменування об’єктів лізингу, а також тривалість і структура лізингового договору визначається методом експертних оці-нок на основі діючого законодавства.

Питання для закріплення матеріалу і самостійної роботи

1. Лізинг, як обов’язкова умова для зміцнення економіки.

2. Суб’єкти та об’єкти лізингу.

3. Види та форми лізингу.

4. Вимоги законодавства України щодо укладання лізингового договору.

5. Права та обов’язки лізингодавця.

6. Обчислення вартості лізингового майна.

7. Тривалість і структура лізингового договору.

 

РОЗДІЛ IІІ