Оцінювання та основні напрями поліпшення використання оборотних фондів

Раціональне та економне використання оборотних фондів — одне з найважливіших завдань підприємств. Чим ефективніше використову-ються сировина, матеріали, паливо, енергія, тим менше їх витрачається на виготовлення певної кількості продукції, тобто створюється можли-вість збільшити обсяги виробництва, що в цілому підвищує його ефек-тивність.

Для оцінювання ефективності використання оборотних фондів ви-користовують систему показників, що диференціюються залежно від особливостей виробництва та видів сировини і матеріалів. Розрізняють показники витрат матеріальних ресурсів та показники рівня корисного використання матеріальних ресурсів. Показники витрат матеріальних ресурсів характеризують виробниче споживання, безпосередньо пов’я-зане з виконаним виробничої програми та з проведенням ремонтних

робіт, обслуговуванням внутрішньозаводського транспорту, забезпе-ченням підсобного господарства тощо.

Розрізняють загальні витрати матеріальних ресурсів та питомі ви-трати окремого виду продукції. Загальні витрати матеріальних ресур-сів — це витрати окремих матеріалів або їх сукупності на виконання виробничої програми. Загальні витрати сировини та матеріалів обчис-люються в натуральних показниках, сумарні — у вартісному виразі. Питомі витрати конкретного виду матеріалів характеризують величину їх на одиницю виготовленої продукції.

Для загальної характеристики витрат матеріальних ресурсів вико-ристовують показники матеріаломісткості. Показник питомих витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції (питома матеріаломіст-кість) визначається за формулою

М _п = М _і / N,

де М _п — питома матеріаломісткість;

М _і — витрати конкретного виду ресурсів;

N — кількість одиниць виготовленої продукції.

Показник витрат усіх матеріальних ресурсів у грошовому виразі на одну фізичну одиницю виготовленої продукції (загальна матеріаломіс-ткість) визначається за формулою

М_а = М/ N,

де М_а — загальна матеріаломісткість;

М — загальна сума матеріальних витрат, грн.

Наведені формули використовуються для розрахунку матеріаломі-сткості нескладних видів продукції (електроенергії мінеральні добри-ва, чавун, сталь тощо). Для складних видів продукції (продукція ма-шинобудування, приладобудування) частіше використовується такий показник, як витрати конкретного виду ресурсів на одиницю головної споживчої властивості. Так, для вантажного автомобіля показник ма-теріаломісткості визначається матеріальними витратами на 1 т км/год перевезення вантажу тощо.

Для продукції таких галузей, як хімічна, деякі галузі машинобуду-вання, де ні фізичний обсяг, ні обсяг її споживчих властивостей немо-жливо виразити в одних одиницях виміру, рівень матеріаломісткості можна визначити витратами конкретних видів матеріальних ресурсів на 1 грн товарної (реалізованої або чистої) продукції.

Друга група показників — показники рівня корисного використан-ня матеріальних ресурсів — повніше відображає використання у виро-бництві матеріальних ресурсів на всіх стадіях їх виробничого спожи-вання. Так, у галузях, що переробляють первинну сировину (під-приємства кольорової металургії, цукрові заводи), застосовують пока-зник (коефіцієнт) виходу або добування готової продукції з вихідної

сировини. Наприклад, показник добування міді з руди, виходу цукру з буряків. У чорній металургії показником корисного використання ма­теріальних ресурсів є витрати сировини на одиницю готової продукції (витратні коефіцієнти), що розраховуються відношенням ваги витра­чених матеріалів (залізної руди, вугільного коксу) на тонну готової продукції (тонну чавуну).

ма 1 ері П льних ик^Єв сур д^Рносної металомісткості:

М_в = Ч_и× Н × К_в,

масі металевих деталей та

частин — кількість одиниць основної експлуатаційної характеристики машини (потужність трактора - як приклад); 2. Коефіцієнт використання металу:

К_в = (Ч_{m і} × Н_і)/ М, де К_в - коефіцієнт використання металу;

і - кількість різних видів продукції, при виробництві яких викори­стовується даний вид металу;

І - чиста вага металу в одиниці готової продукції і-го виду, т;

Н — обсяг випуску продукції і-го виду в натуральному виразі, од.;

М - загальні валові витрати даного виду металу на випуск проду­кції, т, кг.

Показником корисного використання металу є також показник рів-

ня відходів, який обчислюється відношенням величини відходів до ве -

РВ = М / М_з × 100 %, де РВ - рівень відходів, %;

Витрати матеріалів на хімічний процес або на одиницю продукції визначаються відповідно до встановленої технології і називаються те­оретичними. До до них не належать відходи. Показником використан­ня матеріалів у хімічній промисловості є відношення теоретичних ви­трат матеріалів до фактичних витрат спожитих матеріалів (певного виду) на випуск одиниці конкретної хімічної продукції.

У сучасних умовах господарювання однією зі складних проблем кожного підприємства є економія матеріальних ресурсів та пошук ре-зервів кращого їх використання.