Норми амортизації відносно 2004 року

 

 

Придбані до 01.01.04 р.	Придбані після 01.01.04 р.
група основних фондів	норма, %	група основних фондів	нові об’єкти	об’єкти, що були в експлуатації
норма, %
	1,25			1,25
	6,25			6,25
	3,75			3,75

Амортизація окремого об’єкта основних фондів 1-ої групи прово-диться до досягнення балансовою вартістю такого об’єкта ста неопо-даткованих мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об’єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відпові-дного податкового періоду, а вартість такого об’єкта прирівнюється до нуля.

Амортизація основних фондів груп 2-ої, 3-ої та 4-ої груп прово-диться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Після проведення реформи амортизаційної системи між податко-вим та бухгалтерським обліками виникли істотні розбіжності в мето-дах нарахування амортизації. Якщо для цілей оподаткування аморти-зація нараховується на залишкову вартість основних фондів, то відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Ос-новні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 27 квітня 2000 ро-ку № 92 (із змінами), економічна амортизація може нараховуватися із застосуванням 5 методів: прямолінійного, зменшення залишкової ва-ртості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний, виробничого (рис. 10.3). Положеннями бухгалтерського обліку пе-редбачено також можливість використання норм і методів, що засто-совуються за податковим законодавством, для нарахування економі-чної амортизації. Однак податкове законодавство не передбачає можливості використання норм та методів, які застосовуються для цілей бухгалтерського обліку, для обчислення амортизації, для цілей оподаткування.

МЕТОДИ АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ФОНДІВ

 

 

£

Прямолінійний (рівномірний)

J.

Зменшення

залишкової

вартості

ї

Прискореного

зменшення

залишкової

вартості

Т

Кумуля­тивний

Виробничий

Методи прискореної амортизації

Рис. 10.3. Методи амортизації основних фондів

З 1 липня 2000 р., з набуттям чинності Положення (стандарту) бух-галтерського обліку 7 «Основні засоби», підприємства України здобу-ли право самостійно обирати методи нарахування амортизації.

Прямолінійний (рівномірний) метод полягає в тому, що кожного року на собівартість виготовленої продукції переноситься однакова частина вартості основних фондів. При використанні цього методу ва­ртість об’єкта основних засобів списується однаковими частками про­тягом всього періоду його експлуатації. Це найпоширеніший метод нарахування амортизації основних фондів підприємства

ку продукції, яка випускається та реалізується.

Недоліки цього методу полягають у тому, що при його застосуван­ні не враховується моральний знос об’єкта а також необхідність збі­льшення витрат на ремонт в останні роки експлуатації основних фон­дів в порівнянні з першими.

З метою пожвавлення процесу відтворення основних фондів та за­хисту нагромаджених амортизаційних сум від знецінення підприємст-

Метод зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амо-ртизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на поча­ток звітного року (або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації) та річної норми амортизації.

Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється за формулою

На = 1-_яВЇ, де п - тривалість корисного використання об’єкта основних фондів, років.

тості на да арт у початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка використовується при рівномірному нарахуванні амо­ртизації, і подвоюється:

На (В _П -А)×Н _а ×2

де А - знос (накопичена амортизація).

264 ^

Кумулятивний метод (метод суми чисел) характеризується більш високими нормами амортизації в першій половині строку вико­ристання і поступовим їх зниженням у другій половині. Норма амор­тизації тут - величина змінна і розраховується діленням числа років (що залишились до кінця амортизаційного строку служби) на кумуля­тивне число, яке є сумою чисел членів арифметичної прогресії (напри-

1 + 2 + 3 + 4 + 5 +6 + 7 = 28, або (1 + 7): 2 × 7 = 28.

Норма амортизації для першого року(коли залишилося сім років

(7: 28) × 100 % = 25 %,

для другого року (коли залишилось шість років служби):

(6: 28) × 100 % = 21,43 %

При використанні цього методу в перші три роки буде амортизовано понад 64 % вартості основних фондів, а через п’ять років - майже 90 %. Досвід показує, що застосування методів прискореної амортизації

а ^, Виробничий метод ^, амортизації ґрунтується на передбаченні, що функціональна корисність основних фондів залежить не від часу, а від результатів їх використання. При цьому термін корисної служби ви­значається кількістю продукції та обсягом послуг які підприємство планує виготовити або надати, використовуючи наявні засоби праці. При використанні цього методу річна сума амортизації визначається множенням фактичного обсягу продукції (робіт, послуг) на виробничу ставку амортизації:

А = Є_фхС_А,

де Є _ф - фактичний обсяг продукції; С_А - виробнича ставка амортизації. Виборча вставка амортизації обчислюється за формулою

Виробничий метод амортизації застосовується на промислових підприємствах з нерівномірним випуском продукції по періодах.

У процесі використання основні фонди піддаються фізичному зно­су. Різниця в умовах їх експлуатації призводить до того, що окремі об’єкти основних фондів, їхні складові елементи зношуються нерівно­мірно. Звідси виникає необхідність заміни або відновлення зношених

^Темонт основних фондів - це відновлення фізичного зношення окремих конструктивних елементів (вузлів, деталей) і підтримання основ­них фондів у працездатному стані протягом усього терміну їхньої служби. За економічним змістом ремонт можна розподілити на:

- поточний;

- капітальний;

- відновний.

Поточний ремонт породжується випадковими поломками, що

ційнихщно а вний ер ре ис монт - особливий вид ремонту основних фондів, що породжується їх зруйнуванням в результаті стихійних ли х, тривалої бездіяльності.

Загальна вартість ремонтів (В_рем) певного виду обладнання за рік обчислюється за формулою

Врем = Взам.елем + Взар.плат,

де В_з рік _елем - вартість замінюваних елементів на проведення ремонтів,

Взам. елем.=В1елем×Крем×7.

де В_1елем - вартість одного замінюваного елемента (середньозважена величина), грн;

К_рем - кількість ремонтів протягом року;

У - коефіцієнт одночасного виходу з ладу основних фондів;

Ф′д

Крем =

t напр

де Ф’_д — дійсний фонд часу роботи обладнання протягом року при однозмінній роботі, год;

, — час напрацювання на відмову (час від однієї відмови до на­ступної), год:

де І середня частота відмов за рік.

Взар.плат. = ^?рем × Сгод.рем. × Крем × |1 + I,

^г100

робітника-ремонтника,

грн / ПСЗ - процент відрахувань на соціальні заходи.

Підприємство має право потягом звітного року віднести на витрати виробництва частину фактичних витрат на проведення усіх видів ре­монтів, реконструкції, модернізації, технічного переоснащення у сумі, що не перевищує 5 % сукупної балансової вартості основних фондів на початок звітного року.