Вплив зовнішнього середовища на діяльність підприємства

Результати діяльності підприємства значною мірою визначаються йо-го зовнішнім середовищем. Підприємства стежать за зовнішньою обста-новкою з метою виявити та використати її сприятливі можливості для досягнення поставленої мети, уникнути при цьому загрози перешкод. Підприємство, як відкрита система, залежить від зовнішнього середови-ща стосовно поставок ресурсів, енергії, кадрів, а також споживачів.

Зовнішнє середовище — це сукупність господарських суб’єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних та міждер-жавних умов і чинників, що діють у глобальному оточенні. Зовнішнє середовище будь-якого підприємства можна визначити як сукупність двох сфер: макросередовища та мікросередовища.

Макросередовище складається з елементів, які не знаходяться у зв’язку з підприємством постійно, але впливають на формування зага-льної атмосфери бізнесу. Це середовище непрямих контактів підпри-ємства. До його елементів належать:

— економічне середовище;

— політичне середовище;

— соціальне середовище;

— природне середовище;

— технологічне середовище;

— екологічне середовище та ін.

Мікросередовище — це середовище, елементи якого прямо і по-стійно впливають на діяльність підприємства. До елементів мікросередовища відносяться:

— постачальники;

— посередники;

— споживачі;

— конкуренти;

— робоча сила;

— державні органи.

Постачальники матеріалів, комплектуючих виробів, енергетичних та інформаційних ресурсів, фінансів тощо, якщо вони володіють вели-кою конкурентною силою, можуть поставити підприємство у велику залежність від себе. Тому при виборі постачальників важливо глибоко та всебічно вивчати їх діяльність та потенціал, для того щоб зуміти по-будувати такі відносини з ними, які забезпечили б підприємству мак-симум сили у взаємодії з постачальниками. Конкурентна сила постача-льників залежить від таких факторів:

— рівень спеціалізованності постачальників;

— величина вартості для постачальника переключення на інших клієнтів;

— ступінь спеціалізованності покупця в купівлі певних ресурсів;

— концентрація постачальників на роботі з конкретними клієнтами;

— важливість для постачальника обсягу виробництва.

На стадії поза межами безпосереднього виробництва важливими суб’єктами мікросередовища є посередники, тобто ті організації або окремі фізичні особи, які допомагають виробникам в реалізації їх то-варів на відповідних ринках. До них відносяться торгові посередники, фірми-спеціалісти з організації товарообігу (включаючи транспортні підприємства, складську мережу), агентства з надання маркетингових послуг (спеціальних досліджень, консалтингових послуг, реклами то-що), а також кредитно-фінансові установи комерційної спрямованості (комерційні банки, страхові компанії).

Вивчення споживачів дозволяє підприємству краще зрозуміти, який продукт буде прийматися покупцями найбільше, на який обсяг продажу може розраховувати підприємство, наскільки можна розши-рити коло потенційних покупців, що чекає продукт у майбутньому тощо.

Вивчення споживача як елемента мікросередовища підприємства в першу чергу має своєю метою складання профілю тих, хто купує про-дукт, який реалізує підприємство. Профіль покупця може бути складе-ний за такими характеристиками:

— географічне місцезнаходження;

— демографічні характеристики (вік, освіта, сфера діяльності тощо);

— соціально-психологічні характеристики (становище у суспільст-ві, стиль поведінки, смаки, звички тощо);

— ставлення споживача до продукту (чому він купує даний про-дукт, чи користується він сам продуктом, як оцінює продукт та ін.).

Підприємству доводиться боротися за споживача та ресурси з кон-курентами. Конкурентне середовище формується не тільки внутріш-ньогалузевими конкурентами, які виробляють аналогічну продукцію та реалізують її на тому ж ринку. Суб’єктами конкурентного середовища є фірми, які можуть увійти на ринок, а також ті, які виробляють това-ри-субститути.

Багато підприємств не приділяють необхідної уваги можливій за-грозі з боку нових фірм і тому програють у конкурентній боротьбі са-ме їм. Про це дуже важливо пам’ятати та завчасно створювати бар’єри на шляху входження на ринок нових виробників. Такими бар’єрами можуть бути глибока спеціалізація у виробництві продукту, зниження витрат, контроль над каналами збуту продукції тощо.

Аналіз ринку робочої сили спрямований на те, щоб виявити його потенційні можливості в забезпеченні підприємства кадрами, необхід-ними для вирішення ним своїх завдань. Підприємство повинне вивчати ринок робочої сили як з точки зору наявності на цьому ринку кадрів необхідної спеціальності та кваліфікації, необхідного рівня освіти, не-обхідного віку, статі і т. п., так і з точки зору вартості робочої сили.

Серед найбільш вагомих факторів мікросередовища особливе місце належить факторам регулюючого впливу державних законодавчих органів, різних державних установ, які наглядають за дотриманням за-конів і видають необхідні нормативні акти, місцевих адміністративних органів, а також профспілок та інших громадських організацій та об’єднань.