Система матеріально-технічного забезпечення виробництва

Матеріально-технічне забезпечення є формою розподілу коштів виро-бництва на основі організаційних зв’язків та угод між постачальниками і споживачами безпосередньо або через посередника. Воно значною мірою визначає результативність виробництва, виявляючи безпосередній вплив на використання виробничих фондів, ритмічність виробництва, собівар-тість, продуктивність праці, тривалість виробництва та інші показники.

З переходом до ринкової економіки відбулися істотні зміни на рин-ку, були втрачені функції державного розподілу матеріальних ресур-сів. З’явилася велика кількість дрібних посередницьких структур, що функціонують в обмежених секторах ринку і беруть на себе певну час-тину обороту ресурсів, а, отже, становлять конкуренцію не тільки собі подібним, але й великим оптовим посередникам (принаймні, в частині одержання замовлень). Нині оборот продукції виробничо-технічного призначення базується на ринковому співвідношенні платоспромож-ного попиту та пропозиції, набуваючи рис ринкового розподілу.

Функції служб постачання підприємств включають:

а) планування матеріально-технічного постачання (МТП) на основі балансу обґрунтованої сукупної потреби і покриття її ресурсами з різ-них джерел;

б) встановлення раціональних господарських зв’язків по поставках
продукції на підприємство;

в) організацію і планування постачання підприємства, цехів, діль-
ниць продукцією;

г) оперативне регулювання руху матеріальних ресурсів на основі
обліку і контролю;

ґ)контроль за використання матеріальних ресурсів і розробка захо-дів по підвищенню ефективності цього процесу;

д) удосконалення організації матеріально-технічного постачання.
Однією з найважливіших функцій відділу матеріально-технічного

постачання є планування постачання за всіма видами продукції. Для розробки плану МТП необхідні:

— виробнича програма і об’єм поставок продукції;

— норми витрат і запасів матеріалів, строки зносу інструменту, за-пасних частин та інших ресурсів, завдання по економії матеріалів;

— заявки і розрахунки потреб підрозділів у різних допоміжних ма-теріалах;

— дані про залишки матеріалів в цехах, в незавершеному виробни-цтві на початок і кінець планового періоду;

— дані про ціни, тарифи на перевезення, умови поставки, інші но-рмативні документи;

— номенклатура продукції;

— дані про фактичні залишки матеріалів на складах про витрати їх в минулому періоді та інші дані про стан МТП.

Далі при плануванні МТП виконуються розрахунки потреби в ма-теріальних ресурсах. При цьому розрізняють потребу до видатку й по-требу до завезення. Потреба до видатку показує кількість матеріалів, яка необхідна підприємству для виконання виробничої програми та інших робіт (будівництво, ремонти).

Потреба до завозу встановлює кількість матеріалів, яку підприємство повинно одержати із зовнішніх джерел. Вона визначається на останній стадії розробки плану постачання в результаті розробки балансу МТП з урахування залишків на початок і кінець планового періоду.

Наступним етапом розробки плану МТП є розрахунки очікуваних залишків і перехідних запасів матеріалів.

Заключним етапом розробки планів МТП є визначення потреби до завозу матеріалів на основі балансу МТП.

Оборотні засоби й оборотні фонди підприємств розраховуються за формулою

ОЗ=М_тв +М_нзв +М_ре +М_нт +М_пз -М_оз -М_е -М_мр -М_зп,

де М_тв — потреба в матеріалі на товарний випуск;

М_нзв — потреба в матеріалі на зміну незавершеного виробництва;

М_ре - потреба в матеріалі на ремонтно-експлуатаційні потреби;

М - потреба на виробництво нової техніки;

М - потреба на перехідні запаси, які створюються на кінець пла­нового періоду;

М_оз - очікуваний залишок даного матеріалу на початок планового період;

М_зп - кількість матеріалів, яка повинна бути завезена від зовніш-

^Н1Х^ й ста показник в. є основним і кінцевим. При розробці планів поста­чання необхідно його мінімізувати. Перераховані елементи балансу МТП називають показниками плану МТП. Встановлення їх величини є одним з основних завдань при розробці плану МТП. Воно вирішується за допомогою спеціальних розрахунків.

Зниження запасів, у т. ч зниження партії закуповуваних матеріалів, зменшує деякі витрати. Збільшення партії закуповуваних матеріалів

Мпар=Мр⋅(Взбут+Ц+Всклад),

ці ресурсів.

Основні напрями роботи підприємства у сфері управління джере­лами оборотних коштів є:

- визначення потреби підприємства в оборотних коштах;

- визначення наявності власних оборотних коштів і приведення їх обсягів до оптимально значення;

- визначення обсягу залучених коштів і облік ефективності їх ви-

коист=омогою бзметодів;*і приведення власних

Ji=SSSBS=E- ""——■—

- припинення виконання робіт для неплатоспроможних замов­
ників;

294 ^

— визначення обсягу виробництва продукції з урахуванням рівня беззбитковості виробництва;

— скорочення управлінських, усунення непродуктивних витрат. інтенсифікація методів виробництва;

— поступове збільшення обсягу статутного фонду підприємства для фінансування власних оборотних коштів.

Оцінюючи в цілому ситуацію на товарному ринку матеріальних ре-сурсів, можна констатувати, що підприємства й організації працюють в умовах, що характеризуються достатньою свободою підприємниць-кої діяльності, яка зафіксована законодавчо: вони володіють необхід-ною господарською самостійністю по відношенню до управлінських і владних державних структур; мають доступ практично до всіх ресур-сів; вільні у виборі контрагентів при проведенні торгово-закупівельних і господарських операцій; самостійно (виходячи зі своїх інтересів) розпоряджаються одержуваним прибутком; вибирають напрямки роз-витку своєї діяльності, керуючись цілями одержання максимального прибутку.

Основними функціями матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) виробництва є: забезпечення виробничих потоків необхідною сирови-ною, напівфабрикатами та деталями; зберігання, обробка і надання си-ровини на замовлення споживачів; забезпечення інструментом, при-строями; ремонт технологічного, енергетичного, транспортного та іншого обладнання; догляд та нагляд за ним; постійне підтримання об-ладнання у робочому стані; забезпечення підприємства електричною, тепловою енергією, стисненим повітрям і водою; переміщення ванта-жів; проведення усіх вантажно-розвантажувальних робіт.

Склад і характер господарств, що забезпечують МТЗ, визначається особливістю основного виробництва.

До служб МТЗ належать:

— матеріально-технічне постачання, яке має своєчасно забез-печувати і регулювати поставки для виробничого процесу сировини, напівфабрикатів, комплектуючих деталей. Крім того, органи постачан-ня та збуту забезпечують виконання послуг в обсязі, номенклатурі та в терміни, що встановлені господарськими угодами;

— складування і зберігання матеріалів, палива, сировини і готової продукції, яке забезпечується складським господарством, що є вироб-ничо-технічною базою системи постачання і збуту;

— виробничо-технічну комплектацію готової продукції; вона особливо важлива, бо часто виробничий процес потребує поставки си-ровини суворо за календарними графіками. Тому служби виробничо-технологічної комплектації забезпечують підбір матеріально-техніч-них ресурсів, суворо в певній кількості і номенклатурі, в задані термі-ни за добовим та погодинними графіками, які узгоджені з підприємст-вом-виробником;

— інструментальне господарство і службу технологічної осна-стки; вони повинні забезпечувати підприємство інструментом, при-строями, технологічною оснасткою, формами високої якості при міні-мальних витратах на їхнє виробництво. Ці служби зумовлюють успіх впровадження передової технології, механізації трудомістких робіт;

— ремонтно-механічні цехи і служби повинні забезпечувати ро-бочий стан парку обладнання, машин, шляхом його ремонту та модер-нізації. Чітка робота цих служб великою мірою визначає результати роботи виробничого підприємства. Вказані цехи і служби звичайно підпорядковані головному механіку підприємства;

— транспортне господарство, яке забезпечує переміщення мате-ріально-технічних ресурсів всередині виробничого процесу і поза його межами. Особливо точної та ритмічної роботи потребує технологічний транспорт, який зв’язує окремі процеси в єдину виробничу систему.

Система матеріально-технічного забезпечення включає:

— поставки матеріальних ресурсів для державних потреб;

— оптову торгівлю матеріально-технічними ресурсами та техноло-гічним обладнанням;

— торгівлю матеріально-технічними ресурсами через систему то-варних бірж, торговельних центрів та посередницьких підприємств.

Система органів матеріально-технічного забезпечення складається з:

— Державної акціонерної компанії Укрресурси, Вона створена Указом Президента України від 21 грудня 1994 року № 789 «Про ре-формування системи матеріально-технічного забезпечення народного господарства». Засновником компанії є держава в особі Кабінету міні-стрів України. Постановою кабінету міністрів України від 11 квітня 2002 р. № 503, ДАК «Укрресурси» передано до сфери управляння Державного комітету з державного матеріального резерву. ДАК «Укр-ресурси» надає послуги по закладенню та реалізації товарів державно-го та мобілізаційного резервів. Здійснює закупівлю і поставку продук-ції виробничо-технічного призначення, сировини і товарів народного споживання для державних потреб, за напрямками, визначеними Уря-дом України;

— територіально-посередницьких підприємств (опторги), акції яких не передавалися в статутний фонд Державної акціонерної компа-нії «Укрресурси»;

— торгових центрів, товарних бірж;

— приватних посередницьких фірм, підприємств;

Управління виробничо-технічної комплектації (УВТК) на правах виробничих одиниць. Головним завданням УВТК є забезпечення пов’язанних в єдине ціле процесів заготівлі матеріалів і деталей, виго-товлення напівфабрикатів, конструкцій і комплектної їх доставки на виробництво відповідно до виробничого циклу. До 1992 року структу-ра УВТК виробничих підприємств передбачала організацію в апараті

управління чотирьох відділів: комплектації, оперативно-виробничого, реалізації матеріальних фондів, планово-економічного.

Для ефективної роботи УВТК в умовах ринку необхідна інша логі-стична структура, Вона повинна складатися із заступника директора з логістики і чотирьох основних служб: закупівельної логістики, збуто-вої (маркетингової) логістики, служби складського і тарного господар-ства та інформаційної логістики. Залежно від обсягів виробництва і то-варообігу служби можуть називатися в УВТК секторами, бюро, відділами. Для рішення конкретних завдань в служби підбираються відповідні фахівці.

У сучасній структурі УВТК існують також відділи, служби і цехи, які безпосередньо підпорядковуються заступникові

Форми організації УВТК різноманітні і залежать від специфіки дія-льності підприємства, його територіального розміщення, рівня, виду і обсягу робіт та інших конкретних умов. УВТК за дорученням підпри-ємства виступають як замовник матеріальних ресурсів, необхідних для виробництва запланованих обсягів продукції, робіт, послуг, і вступа-ють у договірні відносини з транспортними організаціями.

До функції УВТК входять приймання матеріальних ресурсів, аналіз якості сировини, її складання і зберігання, виготовлення нетипових де-талей і конструкцій, доведення матеріалів, що надходять, до високого ступеня технологічної готовності, організація своєчасної доставки комплектів на виробництво.

УВТК здійснюють свою діяльність на основі господарського роз-рахунку.