Переваги та недоліки конгломератних оргструктур управління

Переваги Недоліки

1. Високий рівень децентралізації влади

2. Можливість швидкої диверсифі-кації з мінімальним порушенням іс-нуючих у конгломераті зв’язків

3. Наявність мінімальної залежності між фірмами, що входять до складу конгломерату

 

1. Проблематичність дотримання загального іміджу в умовах достат-ньої стратегічної свободи

2. Автономія підрозділів може бло-кувати досягнення вигод стратегіч-ного поєднання

Корпоративне управління

З появою акціонерних товариств об’єктивно виникла потреба до нових методів управління підприємствами, що обрали акціонерну фо-рму господарювання. Корпоративне управління можна визначити як систему виборних та призначених органів, які здійснюють управління діяльністю акціонерних товариств (АТ), що відображає баланс інтере-сів власників і спрямована на забезпечення максимально можливого

прибутку від усіх видів діяльності акціонерного товариства в межах норм чинного законодавства.

Зміна юридичної форми господарювання не справила значного по-зитивного впливу на продуктивність та прибутковість підприємств. Як правило, українські АТ продовжують працювати з тим же керівницт-вом, за тими ж самими системами оплати праці, які використовувались за часів державної власності. Хоча структура органів управління змі-нилася, тоді як керівники в більшості випадків — ні; середній термін перебування на посаді сьогоднішніх керівників підприємств становить більше ніж 10 років. Керівництво ще вважає, що працює на державних підприємствах. Значна частина підприємств потребує реструктуриза-ції, проте керівництво підприємств не поспішає з цим. Акціонерам бракує знань та коштів, тому ефективних пропозицій щодо реструкту-ризації висувається дуже мало. Накопичення та концентрація капіталу в стратегічних інвесторів (ефективних власників), які реально здатні змінити ситуацію, відбувається повільно. Навіть коли стороннім інвес-тори можуть придбати значний пакет акцій та мають знання, досвід та кошти, що необхідні для здійснення змін, їх планам часто перешко-джають застарілі методи керівництва та чинне законодавство, яке не-достатньо гарантує права акціонерів меншості.

Дуже часто існуючий стан АТ влаштовує керівників, тому вони не зацікавлені самостійно розпочинати серйозні зміни. Багато керівників та акціонерів — власників контрольних пакетів акцій вирішують, що простіше та вигідніше знаходити ефективні шляхи привласнення при-бутків та розкрадання активів акціонерних товариств замість реструк-туризації та розвитку виробництва.

Існуюча в Україні практика корпоративного управління не є при-йнятою. З точки зору міжнародних стандартів, Закон «Про господар-ські товариства», що регулює діяльність акціонерних товариств, до-зволяє товариствам порушувати права акціонерів та кредиторів при дотриманні цього закону. З цього приводу особливо турбують інвесто-рів такі чотири проблеми корпоративного управління:

1. «Розмивання» часток акціонерів у статутному капіталі. Це має місце, коли товариство розміщує акції серед керівництва або на-ближених до них інвесторів за ціною, значно нижчою ніж ринкова, та не надає іншим акціонерам права на придбання додаткових акцій, вна-слідок чого відбувається "розмивання" часток цих акціонерів у цих то-вариствах, якою володіє акціонер, тоді як загальна вартість АТ збіль-шується на значно менший відсоток.

2. Вилучення активів. Це означає продаж товариством своїх акти-вів за ціною, нижчою ніж ринкова, особі, яка є афілійованою особою керівництва зазначеного товариства або акціонера, що володіє значним пакетом акцій (включаючи державу).Такий продаж призводить до зме-ншення вартості товариства та збагачення окремих інсайдерів;

3. «Зняття вершків». Термін «зняття вершків» (перерозподіл гро-шового потоку, укладення угод не за ринковими цінами) застосовуєть-ся до різних методів, за допомогою яких керівники або акціонери, що володіють значним пакетом акцій, використовують прибутки АТ у власних інтересах;

4. Угоди за участю «позабалансових» суб’єктів господарювання (дочірніх підприємств). Як правило, дочірні підприємства в Україні створюються для постачання материнській компанії сировини та про-дажу готової продукції. Однак часто їхня діяльність побудована таким чином, що прибутки осідають у дочірніх підприємствах, а не в мате-ринській компанії, тому що дочірні підприємства мають обмежену кі-лькість власників та більшу гнучкість щодо винагороди працівникам. Таким чином, прибутки отримують особи, які контролюють дочірні підприємства, а не акціонери материнської компанії.

Повільні темпи переходу на нові стандарти бухгалтерського обліку українських підприємств та відсутність сучасних методів корпоратив-ного управління негативно впливають на інвестиційну привабливість українських підприємств.

Питання для закріплення матеріалу і самостійної роботи

1. Дайте визначення поняття «управління підприємством».

2. Які основні принципи управління?

3. Охарактеризуйте елементи системи управління.

4. Перелічіть основні функції управління.

5. Які Ви знаєте методи управління підприємством?

6. Які з методів управління є найважливішими для діяльності підприємства?

7. Опишіть основні організаційні структури управління підприємством.

8. Які переваги і недоліки мають різні організаційні структури?

9. Дайте визначення корпоративного управління.

РОЗДІЛ II

РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА

ТЕМА ПЕРСОНАЛ

НА ПІДПРИЄМСТВІ

П итання для теоретичної підготовки

9.1. Персонал підприємства: класифікація, структура.

9.2. Визначення чисельності персоналу.

9.3. Кадрова політика.

9.4. Продуктивність праці.

Ключові терміни і поняття

• Трудові ресурси • Чисельність персоналу

• Персонал • Кадрова політика

• Категорії персоналу • Підбір кадрів

• Професія • Методи відбору працівників

• Спеціальність кадрів • Оцінка персоналу

• Кваліфікація • Продуктивність праці

• Структура • Трудомісткість