Методи управління діяльністю підприємства

Управління — складний і динамічний процес, керований і здій-снюваний людьми для досягнення поставленої мети. Після того як встановлено цілі управління, необхідно знайти найбільш ефективні шляхи та методи досягнення їх. Інакше кажучи, якщо при визна-ченні цілей потрібно відповісти на запитання «чого потрібно досяг-ти?», то слідом за цим виникає запитання «як найбільш раціонально досягти мети?» Отже виникає потреба в застосуванні арсеналу за-собів, що забезпечують досягнення цілей управління, тобто методів управління.

Методом називається захід або сукупність заходів у будь-якій людській діяльності, спосіб досягнення мети, шлях вирішення певного завдання.

Методи являють собою важливий елемент процесу управління. На-явність прогресивних методів управління та вміле використання їх є передумовою ефективності управління і господарських процесів.

Методи управління покликані забезпечити високу ефективність ді-яльності колективів, їх злагоджену роботу, сприяти максимальній мо-білізації творчої активності кожного члена. Цим методи управління відрізняються від усіх інших технічних та технологічних методів, які використовуються в ході вирішення комплексних виробничо-госпо-дарських завдань.

Особлива роль методів управління полягає у тому, щоб створити умови для чіткої організації процесу управління, використання сучас-ної техніки і прогресивної технології організації праці і виробництва, забезпечити їх максимальну ефективність при досягненні поставленої мети. Таким чином, зміст поняття «методи управління» випливає із су-ті і змісту управління і належить до основних категорій теорії управ-ління.

Практична реалізація функцій управління здійснюється за допомо-гою системи методів управління. Привести в дію організовану систему, щоб одержати потрібний результат, можна лише через вплив на неї ке-руючого органу чи особи. При цьому необхідні певні інструменти пого-дженого впливу, які й забезпечують досягнення поставлених цілей.

Управління фірмою (підприємством, організацією) спрямоване на людей, коло їхніх інтересів, передовсім матеріальних. Тому основою класифікації методів управління є внутрішній зміст мотивів, якими ке-рується людина у процесі виробничої чи іншої діяльності. За своїм змістом мотиви діяльності можна поділити на матеріальні, соціальні та мотиви примусового характеру. Відповідно до цього розрізняють такі методи управління: а) економічні; б) соціально-психо-логічні; в) ор-ганізаційні методи управління діяльністю підприємств.

Усі названі методи управління діяльністю підприємств органічно взаємозв’язані й використовуються не ізольовано, а комплексно. Проте провідними треба вважати саме економічні методи. Організаційні ме-тоди створюють передумови для використання економічних методів. Соціально-психологічні методи доповнюють організаційні та економі-чні й утворюють у сукупності необхідний арсенал засобів управління діяльністю підприємства, будь-якого суб’єкта підприємницької чи ін-шої діяльності.

1. Економічні методи управління — це такі методи, які реалізу-ють матеріальні інтереси участі людини у виробничих процесах (будь-якій іншій діяльності) через використання товарно-грошових відносин. Ці методи мають два аспекти реалізації. Перший аспект характеризує процес управління, зорієнтований на використання створеного на зага-льнодержавному рівні економічного сегмента зовнішнього середови-ща. Суть цього аспекту: формування системи оподаткування суб’єктів господарювання; визначення дієвої амортизаційної політики, яка спри-яла б оновленню (відтворенню) матеріальних і нематеріальних активів підприємства; встановлення державою мінімального рівня заробітної плати та пенсій. Другий аспект економічних методів управління зв’язаний з управлінським процесом, орієнтованим на використання різноманітних економічних важелів, таких як фінансування, кредиту-вання, ціноутворення, штрафні санкції тощо.

2. Соціально-психологічні методи управління реалізують мотиви соціальної поведінки людини. Адже рівень сучасного виробництва,

зростання загальноосвітнього і професійно-кваліфікаційного рівня працівників зумовлюють суттєві зміни в системі ціннісних орієнтацій та структурі мотивації трудової діяльності людей.

Традиційні форми матеріального заохочення поступово втрачають свій пріоритетний стимулюючий вплив. Усе більшого значення набу-вають такі чинники, як змістовність і творчий характер праці, можли-вості для прояву ініціативи, суспільне визнання, моральне заохочення тощо. Тому розуміння закономірностей соціальної психології та інди-відуальної психіки працівника є необхідною умовою ефективного управління виробництвом чи будь-яким іншим видом діяльності.

Практична реалізація соціально-психологічних методів управління здійснюється за допомогою різноманітних засобів соціального орієн-тування та регулювання, групової динаміки, розв’язання конфліктних ситуацій, гуманізації праці тощо.

3. Організаційні методи управління базуються на мотивах при-мусового характеру, їхнє існування й практичне застосування зумов-лене заінтересованістю людей у спільній організації праці. Організа-ційні методи управління — це комплекс способів і прийомів впливу на працівників, що грунтуються на використанні організаційних відносин та адміністративній владі керівництва. Усі організаційні методи управ-ління поділяють на регламентні й розпорядчі.

Зміст регламентних методів полягає у формуванні структури та іє-рархії управління, делегуванні повноважень і відповідальності певним категоріям працівників фірми, визначенні орієнтирів діяльності підле-глих, наданні методично-інструктивної та іншої допомоги виконавцям. Розпорядчі методи управління охоплюють поточну (оперативну) орга-нізаційну роботу і базуються, як правило, на наказах керівників під-приємств (організацій). Вони передбачають визначення конкретних за-вдань для виконавців, розподіл цих завдань між ними, контроль виконання, проведення нарад з питань поточної діяльності фірми (під-приємства, організації).

Професійно вміле застосування економічних, соціально-психоло-гічних та організаційних методів управління здебільшого забезпечує достатньо ефективне господарювання.

Формування цілеспрямованого впливу на трудові колективи та їх окремих членів безпосередньо пов’язане з мотивацією, тобто викорис-танням факторів, які визначають поведінку людини в колективі в про-цесі виробництва. Звідси випливає дуже важлива вимога до методів управління: методи управління повинні мати свою мотиваційну харак-теристику, що визначає напрям їх дії. Ця характеристика показує мо-тиви, які визначають поведінку людей і на які орієнтована відповідна група методів.

Ефективність застосування методів управління в основному зале-жить від рівня кваліфікації керівних кадрів, що зумовлює потребу сис-

тематичної і цілеспрямованої підготовки та повсякденного викорис-тання всіх зазначених напрямів впливу на колектив і окремих людей.

Економічні методи управління посідають центральне місце в сис-темі наукових методів управління трудовою діяльністю людей, оскіль-ки на їхній основі встановлюється цільова програма господарського розвитку окремих підприємств і організацій і визначається такий ре-жим роботи і такі стимули, які об’єктивно спонукають і зацікавлюють колективи та окремих працівників в ефективній праці.

Таким чином, впливом на безпосередні інтереси об’єкта управління створюється механізм його орієнтації на найбільш ефективний режим роботи без повсякденного і безпосереднього втручання зверху. До складу економічних методів управління належать організаційно-виро-бниче планування, метод комплексних цільових програм, комерційний розрахунок, система економічних регуляторів господарської діяль-ності.