Знос основних фондів та його види

У процесі виробничого використання основні фонди поступово

проявом впливу на основні фонди природно-кліматичних (атмосферні опади, сонце, мороз і т. д.) і технічних (змінність, експлуатаційні нава­нтаження, якість технічного обслуговування і т. д.) умов. Розмір фізи­чного зносу основних фондів залежить від безлічі чинників, у то му чи­слі від якості їхнього виготовлення, запроектованих технічних характеристик, від властивостей матеріалів, з яких вони вироблені і т. д. Фізичний знос пов’язаний також з кваліфікацією обслуговуючого

для використання.

Розрізняють фізичний частковий та фізичний повний знос. Частко­вий знос можна усунути. Це означає, що споживчі якості основних фондів відновлюються за рахунок ремонту. Повний знос не можна усунути, він зумовлює необхідність ліквідації зношених фондів та за­міни їх новими.

Мірилом фізичного зносу є коефіцієнт фізичного зносу основних фондів (Кфзн) який можна обчислити за такими формулами:

Кф. зн= А або Кф.зн= В_П,

де А - сума амортизаційних відрахувань від початку служби (сума зношенн - варт н; ть капремонтів основних фондів від початку служби, грн.

Фізичний знос основних фондів у відсотках можна обчислити за формулою

Тф Тн

Кф.зн =

де Т _Ф, Т _Н - відповідно фактичний та нормативний строк служби обла­днання, роки.

основі фонд, які не можуть бути вористаі, еконмічно же не

дуктивних та економічно вигідних машин і устаткування ніж ті, що перебувають в експлуатації.

Моральний знос буває двох форм. Моральний знос першої форми виникає в результаті знецінення старих основних фондів по причині зниження витрат виробництва в галузях, що поставляють основні фон­ди будівництву. В результаті вартість нових основних фондів тієї ж конструкції стає нижчою, ніж була в раніше випущених Тому в про-

Моральний знос 1-ої форми вимірюється за допомогою коефіцієнта морального зносу 1-ої форми (К_мзн 1):

„Моральний знос 2- ої форми оцінюється за допомогою коефіцієнта

де В^з_ПОВ, В^н_ПОВ - повна вартість (ціна) відповідно застосованого і но-
вого П^з асобу прац пр пріоритетний техніко-

експлуатаційний показник тих самих засобів праці.

Загальний коефіцієнт зношення основних фондів (К_загзн) визнача­ється за формулою

К_загзн=1-(1-К_ф._зн)×(1-К_м._зн). 260 ^

Отже, в результаті фізичного та морального зносу основні фонди, що беруть участь у виробничому процесі, поступово втрачають свої корисні властивості та споживчі якості засобів праці і потребують обов’язкової заміни.

Амортизація основних фондів

Процес відшкодування зношування основних фондів здійснюється шляхом амортизації.

Амортизація — це процес перенесення вартості основних фондів на вартість новоствореної продукції з метою їхнього повного віднов-лення.

Амортизаційні кошти надходять підприємству у складі виручки від реалізації готової продукції (робіт, послуг) і накопичуються для пода-льшого використання як джерела відтворення вартості основних засо-бів в амортизаційному фонді.

Амортизаційний фонд являє собою кошти для простого відтво-рення основних засобів. Проте якщо в результаті технічного про-гресу у відповідних галузях народного господарства має місце зни-ження собівартості засобів виробництва, що там створюються, і, відповідно, зниження оптових цін на них, то амортизаційні кошти можуть виступати і як джерело розширеного відтворення основних засобів.

Амортизаційний фонд накопичується підприємствами поступово і використовується для вкладень в основні засоби не відразу, а в міру накопичення коштів. Тому якийсь час кошти амортизаційного фонду є вільними, вони або відкладаються на банківських рахунках, або вкла-даються підприємствами в оборотні засоби і засоби обігу. Вкладення цих коштів (які є частиною фонду основних коштів) у оборотні засоби і засоби обігу переконливо свідчить про неприпустимість змішування понять «основні засоби», «оборотні засоби», «засоби обігу» з фінансо-вими поняттями «основні кошти», «оборотні кошти»: вочевидь, у да-ному разі мова йде по фінансування оборотних засобів і засобів обігу за рахунок основних коштів. Така точка зору, проте, в економічній лі-тературі і в господарській практиці поки що не знаходить визнання. Звичайно вільні кошти амортизаційного фонду відносять до оборотних коштів.

Амортизаційні відрахування здійснюються за певними нормами. Норма амортизації — це встановлений річний (квартальний) відсоток відшкодування вартості зношення частини основних фондів. Норми амортизації, які застосовуються на підприємстві, мають бути економі-чно обґрунтованими і спрямованими на своєчасне відшкодування ос-новних фондів.

Норма амортизації (Н_а) для певної групи обладнання визначається із залежності

На= В П "В Л х100%,

ВЛ^хТ_СЛ

де В_Л - ліквідаційна вартість основних фондів певної групи, грн;

Т_СЛ - термін служби основних фондів, визначений за технічною документацією, років.

У сучасних умовах господарювання підприємства здійснюють на­рахування амортизації згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» - у податковому обліку та згідно із Положен­ням (стандартом) бухгалтерського обігу 7 «Основні засоби» - у бух­галтерсько м У обігу

нави, споШі прИ

електромеханічні прилади та інструменти, інше офісне обладнання в) будь-які інші фонди, не включені до груп а, б в; г) електронно; обчислювальні машини машини для автоматичного оброблювання ін­формації, їхнє програмне забезпечення, засоби зчитування та друку інформації, стільникові телефони, мікрофони і рації, вартість яких пе-ревищує вартість малоцінних товарів.

У 2004 році, згідно із Законом України «Про Державний бюджет

(табл. 10.1). Таблиця 10.1