Комерційна ефективність інвестицій

Розрахунки комерційної ефективності припускають встановлення фінансової обґрунтованості інвестиційних проектів шляхом аналізу потоку реальних грошей. Розрізняють три види діяльності: інвестицій-ну, операційну (виробничу) і фінансову.

У рамках кожного виду діяльності досліджують припливом і від-пливом коштів. Під потоком реальних грошей розуміють різницю між припливом і відпливом грошових коштів за кожним видом діяльності в аналізований період здійснення проекту.

Сальдо реальних грошей являє собою різницю між припливом і відпливом грошових коштів від трьох видів діяльності.

Потік реальних грошей від інвестиційної діяльності зумовлюється купівлею або одержанням в оренду землі, зведенням будинків і спо­руд, придбанням машин і механізмів, зміною оборотного капіталу, лік­відацією основних фондів і т. п.

Потік грошових коштів від інвестиційної діяльності на /-ому кроці (D^{( і )}) дорівнює:

А і = 1 P (_t і _i)- 1 В (_ti і),

де Р _й⁽ⁱ⁾ - надходження від продажу активів або зменшення оборотного капіталу на /-ому тимчасовому кроці і-ї інвестиційній діяльності;

амортизацію будівель і устаткування, податки і т. п.

Потік реальних грошей від операційної діяльності на /-ому кроці (А^(о)) визначається з виразу

А(o) = =1 P (o)- =1 В (o),

^«реальних грошей від операційної діяльносnі; »™ послуг, а та­кож позареалізаційні доходи на /-ому кроці;

B _i^(o) - витрати на виробничу діяльність на /-ому кроці.

Приплив реальних грошей від фінансової діяльності здійснюється за рахунок власного капіталу (акції, субсидії та ін.), короткострокових і довгострокових кредитів; відплив грошей - за рахунок погашення заборгованостей по кредитах і виплати дивідендів.

На /-ому кроці потік грошових коштів від фінансової діяльності (А^(ф)) дорівнює

де N, N "_ф - кількість видів фінансової діяльності, визначаючих від­повідно припливом і відпливом грошових коштів;

Р ^{( ф )} — приплив грошей від і -ої фінансової діяльності на /-ому

кроці; — відтік реальних грошей від / - ої фінансової діяльності на / -

Сальдо накопичення реальних грошей (В) за період Т:

T

B (T) = ∑ b (t),

i =0

де b _(t) — поточне сальдо грошових коштів на t -ому кроці: b _(t) = D_t (і) + D_t (о) + D_t (ф),

При В _(Т) > 0 є вільні грошові кошти на t -ому кроці. Необхідною умовою реалізації інвестиційного проекту є позитивне поточне сальдо і сальдо накопичення реальних грошей у будь-якому тимчасовому ін-тервалі. Негативне сальдо свідчить про необхідність притягнення інве-стором додаткових власних або позикових коштів.

Питання для закріплення матеріалу і самостійної роботи

1. Інвестиції як невід’ємна частина факторів виробництва.

2. Класифікація інвестицій.

3. Сутність інвестиційної діяльності.

4. Основні складові капітальних вкладень.

5. Етапи планування капітальних вкладень.

6. Структура капітальних вкладень.

7. Показники економічної ефективності інвестицій.

8. Методичні основи визначення ефективності виробничих інвестицій в умовах ринкових відносин.

9. Розрахунки комерційної ефективності інвестицій.

ТЕМА

ЛІЗИНГ — ДЖЕРЕЛО ІНВЕСТИЦІЙ

Питання для теоретичної підготовки

16.1. Економічна сутність лізингу.

16.2. Види та форми лізингу.

16.3. Права та обов’язки суб’єктів лізингу.

16.4. Лізингові платежі.

Ключові терміни і поняття

• Лізинговий бізнес • Амортизація лізингового майна

• Лізингодавець • Амортизація відрахування

• Лізингоодержувач • Об’єкт лізингу

• Фінансовий лізинг • Суб’єкт лізингу

• Оперативний лізинг • Зворотний лізинг

• Лізинговий договір • Пайовий лізинг

• Орендна платня • Міжнародний лізинг

Економічна сутність лізингу

Як свідчить світова практика, своїм розквітом багато відомих фірм та компаній зобов’язані лізингу. А посадові особи, зокрема США, Ні-меччини, називають цей вид діяльності обов’язковою умовою для змі-цнення економіки. Як відомо, і в постсоціалістичних країнах, зокрема Білорусії, Росії, серед заходів щодо подолання кризи передбачений лі-зинг.

Підвищенню інвестиційної активності суб’єктів підприємницької діяльності сприяє прийнятий у грудні 1997 року Закон України «Про лізинг». Він дає можливість значно прискорити процес оновлення ви-робництва, отримати споживачами на вигідних умовах обладнання, оздоровити фінансовий стан підприємств-товаровиробників.

Привабливість лізингу полягає ось у чому:

— по-перше, лізинг дає можливість отримати додаткові інвестиції від іноземних партнерів, причому не в грошовому вигляді, що викли-кає певні ускладнення, а в машинах та устаткуванні, які потрібні для виробничої діяльності;

— по-друге, до лізингових операцій залучаються великі кошти ба-нківських установ, страхових, акціонерних та інших товариств, що знаходяться безпосередньо в Україні;

— по-третє, лізинг більш привабливий для українських споживачів і дає можливість підприємствам, господарським товариствам, що не мають достатнього капіталу для купівлі обладнання, отримати його шляхом оренди (на вигідніших умовах, ніж за контрактами купівлі-продажу).

Для порівняння: якщо підприємство закуповує необхідне устатку-вання за рахунок власних коштів та довгострокових банківських кре-дитів, то фінансує це із фонду розвитку, що формується з прибутку пі-сля його оподаткування у встановленому законодавством порядку; крім того, сплачує податок на додану вартість і купівлі-продажу.

Зовсім інший механізм фінансування виробничих інвестицій всту-пає в дію при укладанні контракту про надання лізингових послуг. Орендні платежі, сплачувані орендарем, входять у собівартість проду-кції, яку він випускає, чи послуги, які він надає, а після повної сплати вартості орендованого устаткування підприємство, як правило, стає його власником. У даному випадку кошти, що витрачаються як на оре-ндні платежі, так і на викуп орендованого устаткування, формуються з прибутку підприємства до його оподаткування.

Лізинг вигідний і орендодавцю, бо передбачає стовідсоткове по-криття всіх капітальних та інших витрат і отримання прибутку не ме-ншого, ніж від інших операцій.

З точки зору орендаря, економічні переваги лізингових угод вияв-ляються в 4-х групах факторів. Це поява зручного джерела фінансу-вання, економія коштів, зменшення ризику і стимулювання оновлення виробництва.

Лізинговий бізнес дуже позитивно впливає на економіку країни: сприятливо діє під час перехідного періоду, який характеризується спадом виробництва, нестабільністю фінансового сектора, кризою ба-нківської системи.

Отже, лізинг можна розглядати як одну з найцікавіших та найперс-пективніших форм інвестування, здатну значно пожвавити процес оновлення виробництва та входження економіки України в структуру світового ринку.

Лізинг — це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвес-тування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізинго-одержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відпо-відного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем пері-одичних лізингових платежів.

Лізинг здійснюється за договором лізингу, який регулює правовід-носини між суб’єктами лізингу, і, залежно від особливостей здійснен-ня лізингових операцій, може бути двох видів — фінансовий або опе-ративний.

Залежно від форми здійснення лізинг може бути зворотним, пайо-вим, міжнародним тощо.

Об’єкт лізингу — це будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства, в то-му числі продукція, вироблена державними підприємствами (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, си-стеми телекомунікацій тощо), не заборонене до вільного обігу на рин-ку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг (оренду).

Майно, яке знаходиться в державній власності, може бути об’єктом лізингу тільки за погодженням з органом, що здійснює управління цим майном у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Об’єктами лізингу не можуть бути:

— об’єкти оренди державного майна, визначені в статті 4 Закону
України «Про оренду державного майна», крім окремого індивідуаль-
но визначеного майна державних підприємств;

— земельні ділянки та інші природні об’єкти.
Суб’єктами лізингу можуть бути:

— лізингодавець — суб’єкт підприємницької діяльності, в тому числі банківська або небанківська фінансова установа, який передає в користування об’єкти лізингу за договором лізингу;

— лізингоодержувач — суб’єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об’єкти лізингу за договором лізингу;

— продавець лізингового майна — суб’єкт підприємницької діяль-ності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та/або про-дає власне майно, яке є об’єктом лізингу.

Види та форми лізингу

Види лізингу:

1. Фінансовий лізинг — це договір лізингу, в результаті укладення
якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користу-
вання від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не менший строку, за
який амортизується 60 відсотків вартості об’єкта лізингу, визначеної в
день укладення договору.

Сума відшкодування вартості об’єкта лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору фінансового лізингу повинна включати не менше ніж 60 відсотків вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.

Після закінчення строку договору фінансового лізингу об’єкт лізи-нгу, переданий лізингоодержувачеві згідно з договором, переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю;

2. Оперативний лізинг — це договір лізингу, в результаті укладен-
ня якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне кори-

за в

стування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, менший строку, який амортизується 90 відсотків вартості об’єкта лізингу, визначеної день укладання договору.

Після закінчення строку договору оперативного лізингу він може бути продов-жений або об’єкт лізингу підлягає поверненню лізингода-вцю і може бути повторно переданий у користування іншому лізинго-одержувачу за договором лізингу.

Форми лізингу:

1. Зворотний лізинг — це договір лізингу, який передбачає набут-тя лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому у лі-зинг;

2. Пайовий лізинг — це здійснення лізингу за участю суб’єктів лі-зингу на основі укладення багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може становити більше 80 відсотків вартості набутого для лізингу майна;

3. Міжнародний лізинг — це договір лізингу, що здійснюється суб’єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.

Міжнародний лізинг здійснюється відповідно до законодавства України, міжнародних договорів, в яких бере участь Україна, та дого-ворів, укладених суб’єктами лізингу.

Відносини між суб’єктами лізингу регулюються Законом України «Про лізинг», іншими нормативно-правовими актами та укладеними відповідно до них договорами лізингу, крім відносин, урегульованих нормативно-правовими актами про оренду та приватизацію державно-го майна.

Договір лізингу укладається у формі багатосторонньої угоди за участю лізингодавця, лізингоодержувача, продавця об’єкта лізингу або двосторонньої угоди між лізингодавцем і лізингоодержувачем.

Договір лізингу має бути укладений у письмовій формі та повинен відповідати вимогам законодавства України.

Істотними умовами договору лізингу є:

— найменування сторін;

— об’єкт лізингу (склад і вартість майна), умови та строки його по-ставки;

— строк, на який укладається договір лізингу;

— розмір, склад та графік сплати лізингових платежів, умови їх пе-регляду;

— умови переоцінки вартості об’єкта лізингу згідно із законодав-ством України;

— умови повернення об’єкта лізингу в разі банкрутства лізингоо-держувача;

— умови страхування об’єкта лізингу;

— умови експлуатації та технічного обслуговування, модерніза-ції об’єкта лізингу та надання інформації щодо його технічного стану;

— умови реєстрації об’єкта лізингу та умови повернення об’єкта лізингу чи його викупу після закінчення дії договору;

— умови дострокового розірвання договору лізингу;

— умови надання відомостей про фінансовий стан лізингоодержу-вача;

— відповідальність сторін;

— дата і місце укладення договору.

За згодою сторін у договорі лізингу можуть бути передбачені й ін-ші умови.

Реорганізація лізингодавця не є підставою для зміни умов чи розі-рвання договору лізингу.

Строки договору лізингу визначаються за домовленістю сторін.

Передача об’єкта лізингу лізингодавцем лізингоодержувачу здійс-нюється у строки і на умовах, визначених у договорі лізингу.

Майно, передане за договором фінансового лізингу, зараховується на баланс лізингоодержувача з позначенням, що це майно взято у фі-нансовий лізинг. Майно, передане за договором оперативного лізингу, залишається на балансі лізингодавця із зазначенням, що це майно пе-редано у лізинг та зараховується на позабалансовий рахунок лізингоо-держувача із зазначенням, що це майно одержано у лізинг.

Якщо з вини лізингодавця у строки і на умовах, визначених у договорі лізингу, не передано лізингоодержувачу об’єкт лізингу, лі-зингоодержувач має право вимагати від лізингодавця передачі за-значеного об’єкта та відшкодування збитків, завданих затримкою передачі, або в установленому порядку вимагати розірвання дого-вору та відшкодування збитків, завданих йому невиконанням умов договору лізингу.

Передача лізингоодержувачем об’єкта лізингу лізингодавцю здійс-нюється у строки і на умовах, визначених у договорі лізингу.

Якщо з вини лізингоодержувача у строки і на умовах, визначених у договорі лізингу, не повернуто лізингодавцю об’єкт лізингу, лізинго-давець має право вимагати від лізингоодержувача передачі зазначено-го об’єкта та відшкодування збитків, завданих затримкою передачі, відповідно до умов договору.

У разі несплати лізингоодержувачем лізингових платежів протягом двох чергових строків на вимогу лізингодавця об’єкт лізингу підлягає поверненню у безсуперечному порядку згідно з виконавчим записом, здійсненим у державній нотаріальній конторі.

Об’єкт лізингу протягом усього строку дії договору лізингу є влас-ністю лізингодавця.

У разі переходу права власності на об’єкт лізингу від лізингодавця до іншої особи договір лізингу зберігає чинність щодо нового власника.

У договорі фінансового лізингу може передбачатися право викупу об’єкта лізингу лізингоодержувачем після закінчення або до закінчен-ня строку договору, але не раніше строку, протягом якого амортизу-ється 60 відсотків вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладен-ня договору лізингу. Право власності на об’єкт фінансового лізингу набувається лізингоодержувачем після сплати повної вартості об’єкта лізингу відповідно до умов договору лізингу.

Право користування об’єктом лізингу належить лізингоодержувачу тільки на умовах, визначених договором лізингу.

У разі банкрутства лізингоодержувача, арешту чи конфіскації його майна об’єкт лізингу відокремлюється від загального майна лізингоо-держувача і підлягає поверненню лізингодавцю, який може розпоря-джатися ним на власний розсуд.

Порядок відшкодування збитків, завданих у зв’язку з банкрутством лізингоодержувача, визначається згідно, з умовами договору лізингу.