Міжнародна класифікація підприємств

 

Класифікаційні ознаки	Види підприємств (господарських формувань)
Мета діяльності	— комерційні — некомерційні
Правове положення	— одноосібне володіння — товариство — об’єднання підприємств
Належність капіталу і контролю	— національні — іноземні — спільні (змішані) — багатонаціональні
Сфера діяльності	— міжнародні — транснаціональні — офшорні
Вид та характер господарської діяльності	— промислові — торговельні — сільськогосподарські — будівельні — транспортні — фінансово-кредитні — страхові — туристські — консалтингові — інші види
Технологічна (територіальна) цілісність і ступінь підпорядкування	— головні (материнські) — дочірні — філії
Розмір підприємства за певним критеріями	— малі –середні — великі

Одноосібне володіння (індивідуальна приватна фірма) — це фір-ма, яка належить одній особі. У ній можуть працювати найняті праців-ники.

Переваги одноосібного володіння:

— легкість заснування та ліквідації;

— особистий контроль за фірмою, повна свобода дії та рішень;

— можливість одержувати задоволення, працюючи на самого себе;

— податкові пільги;

— конфіденційність (плани, звіти, стратегії, клієнтура, ноу-хау та ін.);

— можливість індивідуально присвоювати увесь прибуток. Недоліки одноосібного володіння:

— необмежена відповідальність власника;

— обмеженість фінансових ресурсів;

— труднощі при спробі одержати кредит під низькі відсотки;

 

— недостатність менеджерських здібностей, кваліфікацій, практи-чних навичок;

— строк функціонування одноосібного володіння залежить від во-лі, рішення однієї особи (власника) або тривалості його життя.

Товариство (партнерство) — це узаконене добровільне об’єднан-ня двох або більш осіб, які виступають як співвласники фірми та здій-снюютьуправління нею з метою одержання прибутку.

Переваги товариства:

— простота створення;

— можливість об’єднати практичні навички і здібності, матеріаль-ні ресурси для ведення спільного бізнесу;

— розширення джерел фінансування і кредитування;

— право юридичної особи;

— можливість розгорнути більш перспективну справу;

— податкові пільги;

 

— можливість продовжувати бізнес незалежно від зміни власників. Недоліки товариства:

— необмежена відповідальність головних партнерів (засновників);

— імовірність особистих конфліктів між партнерами (членами фірми);

 

— недостатньо чітке розмежування відповідальності партнерів в управлінні;

— потенційна загроза конкуренції між найнятими робітниками за статус партнера.

Об’єднання підприємств — здійснюється, як правило, на доброві-льних засадах та передбачає об’єднання виробничної, комерційної або іншої діяльності.

Переваги об’єднання підприємств:

— розширення капіталу, матеріальної бази, джерел постачання си-ровини, матеріалів або готової продукції;

— можливість зниження витрат виробництва;

— підвищення конкурентоспроможності;

— одержання «менеджерського таланту» іншого підприємства;

— розширення ринку;

— зниження ступеня господарського ризику;

— можливості більш раціональних капіталовкладень;

— об’єднання фінансових ресурсів на науково-дослідні роботи та подальший розвиток;

— можливості більш раціонального продажу та розподілу продукції;

— придбання цінних промислових ноу-хау, репутації торгової ма-рки іншого підприємства.

Недоліки об’єднання підприємств:

— втрата гнучкості;

— ускладнення організаційної структури;

— можливості втрати торгової марки, назви підприємства, репута-ції, клієнтури, виробничих секретів;

— імовірність конфліктів та суперечностей у внутрішній структурі створюваного об’єднання;

— можливості тимчасового припинення виробничого процесу.

і

Індивідуальне

Сімейне

^|Приватне -І -І -І А

Колективне

В Україні залежно від форм власності можуть діяти підприємства таких видів (рис. 1.4).

ТВ^

Державне комунальне

Державне

Спільне

Іноземне

ВИДИ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ

Рис. 1.4. Класифікація підприємств залежно від форм власності

Індивідуальне підприємство — це підприємство, засноване на особистій власності фізичної особи та виключно її праці.

Сімейне підприємство — це підприємство, засноване на власності та праці громадян України — членів однієї сім’ї, які проживають разом.

Особливості сімейного підприємства:

— учасники несуть відповідальність усім капіталом та особистим майном;

— не виникає проблем з розподілом прибутку;

— можливість використання кооперації праці, поєднання різних професій у веденні бізнесу;

— повна довіра в стосунках між учасниками сімейного підприємс-тва, гарантія забезпечення конфіденційності інформації;

— готовність працювати напружено з тривалим робочим часом;

— можливості одержати спадкоємцям «сімейних секретів» у тех-нології виготовлення продукції.

Приватне підприємство — це підприємство, засноване на власно-сті окремого громадянина України, з правом найму робочої сили.

Колективне підприємство — це підприємство, засноване на влас-ності трудового колективу підприємства, кооперативну, іншого стату-тного товариства, громадськості та релігійної організації.

Державне комунальне підприємство — це підприємство, засно-ване на власності адміністративно-територіальних одиниць.

Державне підприємство — це підприємство, засноване на загаль-нодержавній власності.

Спільне підприємство — це підприємство, засноване на базі об’єднання майна різних власників (змішана форма власності).

Серед замовників спільного підприємства можуть бути юридичні особи і громадяни України та інших держав.

Іноземне підприємство — це підприємство, засноване на власнос-ті юридичних осіб і громадян інших держав.

Господарські товариства — це підприємства, установи, організа-ції, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Права та обов’язки учасників господарського товариства Права:

— участь в управлінні справами товариства;

— участь у розподілі прибутку товариства та одержання його час-тки (дивідендів);

— одержувати інформацію про діяльність товариства, ознайомитися з його документацією (річні баланси, звіти, протоколи зборів та ін.);

— вийти в установленому порядку з товариства;

— інші права.

Обов’язки:

— додержуватись установчих документів і виконувати рішення за-
гальних зборів та інших органів управління товариства;

— вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі та порядку, перед-баченими установчими документами;

— не розголошувати комерційної таємниці та конфіденційної ін-формації про діяльність товариства;

— інші обов’язки.

Загальні особливості господарських товариств:

— є юридичними особами;

— можуть набувати майнових та немайнових прав, вступати в зо-бов’язання, виступати в суді, арбітражному суді від свого імені;

— засновниками та учасниками товариств можуть бути юридичні особи і громадяни України та інших держав;

— можуть відкривати розрахунковий та інші рахунки в банках, укладати угоди після їхньої реєстрації;

— мають право створювати на території України та за її межами філії, дочірні підприємства;

— є власниками майна засновників, виробленої продукції, одержа-них доходів;

— мають право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду;

— створюється резервний (страховий) фонд у розмірі не менше ніж 25 % статутного фонду.

Вкладами засновників та учасників господарського товариства мо-жуть бути:

— грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті;

— будинки, споруди, обладнання;

— готова продукція;

— інші матеріальні цінності;

— цінні папери;

— інтелектуальні ресурси (ноу-хау, право на інтелектуальну влас-ність);

— майнові права;

— інші вклади.

Забороняється використовувати для формування статутного фонду бюджетні кошти та кошти, одержані в кредит та під заставу.

Види господарських товариств в Україні:

— акціонерне товариство;

— товариство з обмеженою відповідальністю;

— товариство з додатковою відповідальністю;

— повне товариство;

— командитне товариство;

— довірче товариство.

Акціонерне товариство — це товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості.

Акціонери відповідають за зобов’язаннями товариства тільки в ме-жах належних їм акцій. Види акціонерних товариств: відкрите акціо-нерне товариство, закрите акціонерне товариство.

Відкрите акціонерне товариство — це акціонерне товариство, акції якого можуть поширюватися шляхом відкритої передплати та купівлі-продажу на біржах.

Закрите акціонерне товариство — це акціонерне товариство, ак-ції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджу-ватися шляхом відкритої передплати, купуватися та продаватися на біржі.

Для створення акціонерного товариства засновники повинні:

— повідомити про наміри створити акціонерне товариство;

— здійснити передплату на акції;

— провести установчі збори;

— здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства. Особливості створення відкритого акціонерного товариства:

— відкрита підписка на акції організовується засновниками;

 

— засновники зобов’язані бути власниками акції на суму не менше ніж 25 % статутного фонду;

— строк відкритої підписки не може перевищувати 6 місяців;

— акціонерне товариство вважається заснованим, якщо вдалося охопити передплатою не менше як 60 % акцій;

Відомості для публікації повідомлення про створення акціонерного товариства шляхом відкритої передплати:

— фірмове найменування акціонерного товариства;

— предмет, цілі та строки його діяльності;

— склад засновників;

— дата проведення установчих зборів;

— розмір статутного фонду;

— номінальна вартість акцій, їхня кількість та види;

— переваги і пільги засновників;

— місце проведення підписки, початковий та кінцевий строк пе-редплати на акції;

— найменування банківської установи та номер рахунка, на який мають бути внесені внески.

У закритому акціонерному товаристві засновники повинні внести до дня скликання установчих зборів не менше як 50 % номінальної ва-ртості акцій.

Рішення про створення акціонерного товариства, затвердження йо-го статуту, обрання органів управління і контролю та ряд інших орга-нізаційних питань приймаються на установчих зборах.

Товариство з обмеженою відповідальністю — це товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Особливості товариства з обмеженою відповідальністю:

— учасники несуть відповідальність у межах їхніх вкладів;

— до моменту реєстрації товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фон-ді, а також належна йому;

— при виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фон-ді, а також належна йому частка прибутку.

Товариство з додатковою відповідальністю — це товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів.

Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а за недостатності цих сум — додатко-во належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.

Повне товариство — це товариство, всі учасники якого займа-ються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну від-повідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.

Відповідальність учасників за борги повного товариства:

— учасник відповідає за борги товариства незалежно від того, ви-никли вони після чи до його вступу до товариства;

— якщо при ліквідації повного товариства виявиться, що наявність майна не вистачає для сплати всіх боргів, за товариство в недостатній час-тині несуть солідарну відповідальність його учасники усім своїм майном.

Командитне товариство — це товариство, яке включає поряд з одним або декількома учасниками, які несуть відповідальність за зо-бов’язаннями товариства всім своїм майном, також одного або більше учасників (вкладників), відповідальність яких обмежується їхнім вкла-дом у майно товариства.

Сукупний розмір часток вкладників не повинен перевищувати 50 % майна товариства.

На момент реєстрації командитного товариства кожний із вкладни-ків повинен внести не менше ніж 25 % свого внеску.

Вкладники командитного товариства мають право:

якщо вкладник укладає угоду від імені і в інтересах командитного товариства без відповідних повноважень, то:

— він разом з учасниками з повною відповідальністю відповідає за угодою перед кредиторами усім своїм майном (у разі схвалення дій вкладника командитним товариством);

— він відповідає самостійно усім своїм майном (якщо схвалення на цю угоду не буде одержано).

Довірче товариство — це товариство з додатковою відповідальні-стю, яке здійснює представницьку діяльність відповідно до договору, укладеного з довірителями майна щодо реалізації їх прав власників.

Довіритель майна — це юридична особа або громадянин, які пере-дають довірчому товариству повноваження власника належного їм майна відповідно до умов укладеного між ними договору.

Довірителі можуть передавати довірчому товариству кошти, цінні папери, документи, які засвідчують право власності довірителя.

Особливості створення довірчого товариства:

— статутний фонд формується виключно за рахунок коштів та цінних паперів учасників;

— установчий договір має передбачати обов’язки перед комерцій-ним банком та довірителями майна, перелік довірчих операцій;

— до моменту реєстрації довірчого товариства кожен з його засно-вників зобов’язаний внести на тимчасовий рахунок не менш як 50 % від вказаного в установчих документах розміру його вкладу до статут-ного фонду.

— учасники відповідають по його зобов’язаннях своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум — додатково нале-жним їм майном у п’ятикратному розмірі до внеску кожного учасника;

— стосунки між довірчим товариством і комерційним банком ви-значаються договором;

— довірче товариство має розрахунковий рахунок, який відкриваєть-ся комерційним банком, що обслуговує здійснення довірчих операцій.

Довірчі операції — це послуги, які довірче товариство надає дові-рителям майна.

Довірче товариство може здійснювати такі довірчі операції:

— розпорядження майном;

— агентські послуги;

— здійснення операцій, пов’язаних з розміщенням приватизацій-них паперів;

— управління голосуючими акціями, переданими довірчому това-риству шляхом участі в загальних зборах акціонерного товариства.

Механізм управління товариствами наведено в табл. 1.2.

Підприємство з іноземними інвестиціями — це підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відпо-відно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному фо-нді якого, за його наявності, становить не менше як 10 %.

Підприємство набирає статус підприємства з іноземними інвести-ціями з дня зарахування іноземної інвестиції.

Щодо ознаки технологічної і територіальної цілісності, то такою цілісністю володіють материнські (головні) підприємства або фірми. Особливостями їхньої діяльності є те, що вони контролюють інші фір-ми. В залежності від розміру капіталу, що належить материнській (го-ловній) фірмі, а також правового статусу та ступеня підпорядкованості підприємства, які знаходяться у сфері впливу головної фірми, їх поді-ляють на дочірні і асоційовані філії.

Таблиця 1.2