Загальна характеристика методів організації виробництва

Методи організації виробництва являють собою сукупність спосо­бів, прийомів і правил раціонального сполучення основних елементів виробничого процесу в просторі і часі на стадіях функціонування, про-

-мання й „ у ,=====Г_Р ництва.„ а. Цей метод ви -користується в умовах одиничного випуску продукції або виробниц­тва її малими серіями і припускає:

тники майже постійно користуються одним набором інструментів і не­великою кількістю універсальних пристосувань потрібна лише пері­одична заміна інструменту, що затупився або зносився. На противагу цьому підвезення деталей до робочих місць і відправлення деталей за

видачі нового завдання або за приймання закінченої роботи відбува­ється кілька разів протягом зміни. Тому виникає необхідність гнучкої організації транспортного обслуговування робочих місць.

Розглянемо основні стадії організації індивідуального виробництва: Етап 1. Визначення типів і кількості верстатів, необхідних для ви­конання заданої виробничої програми. За організації індивідуального

ться, важко, тому припустимі наближені розрахунки необхідн

укрупнених розрахунків залежить від того, наскільки правильно ви­значено значення цих показників. Розрахункова кількість верстатів ви­значається за формулою

де N - річний обсяг випуску продукцї, шт.;

_Ці - знімання продукції з одиниці устаткування, шт.;

К_зм - коефіцієнт змінності роботи розглянутої групи устаткування;

h - кількість верстато-годин, необхідна для оброблення комплексу

^ДТ и,-на фе оди ктивний б фонд робочого часу одного верстата розглянутої

де F_н - нормативні витрати часу на ремонт устаткування, % до номі­нального фонду;

ат - нормативні витрати часу на налагодження, переналагодження

Т - середня кількість годин роботи верстата за добу, згідно при­йнятого режиму змінності.

452 ^

Прийнята кількість верстатів за кожною групою устаткування встановлюється шляхом округлення отриманого значення до цілого так, щоб загальна кількість верстатів не виходила за межі принятого їх числа.

Коефіцієнт завантаження устаткування визначається відношенням розрахункової кількості верстатів до прийнятого.

М_у =В_пр×Кнз_м × F _н×К + З_тр,

де В_пр - прийнята кількість верстатів, шт.;

Кн_зм - нормативний коефіцієнт змінності роботи устаткування;

F _н - номінальний фонд часу роботи устаткування, год.;

К — коефіцієнт виконання норм, досягнутий у базисному році по ділянці (цеху);

Нормативний коефіцієнт змінності роботи устаткуванн

Взаємозв’язок окремих ділянок за потужністю визначається за фо­рмулою

Кп = Пу2× У 1 де К_п - коефіцієнт спряженості ділянок за потужністю;

^К У 1 — питома витрата р Х= &■Особливості організації й об-

слуговування робочих місць полягає в налагодженні верстата перед початком роботи, а також установці інструмента на робочих місцях, що здійснюється самими робітниками. Робочі місця при цьому мають бути оснащені всім необхідним для забезпечення безперервної роботи, а транспортування деталей має здійснюватися без затримок, не ство-рюючи на робочих місцях зайвого запасу заготівель.

Етап 4 Розробка планування ділянок. Для індивідуального вироб-

Послідовність розташування ділянок на площі визначається марш-рутом обробки більшості типів деталей і має забезпечувати перемі-щення деталей до кінцевого етапу виготовлення виробу.

Організації виробництва потоковим методом. Застосування цьо-го методу забезпечує виготовлення виробів одного найменування або типового ряду і потребує сукупності спеціальних організаційних захо-дів побудови виробничого процесу: розташування робочих місць за ходом технологічного процесу; спеціалізації кожного робочого місця для виконання однієї з операцій; передачі предметів праці з операції на операцію поштучно і дрібними партіями відразу ж після закінчення обробки; ритмічності випуску, синхронності операцій; детального пророблення організації технічного обслуговування робочих місць.