Виробничий процес, його різновиди і структура

Виробничий процес — це сукупність взаємозалежних основних, допоміжних і обслуговуючих процесів праці і знарядь праці з метою створення споживчих вартостей — корисних предметів праці, необ-хідних для виробничого або особистого споживання. У процесі вироб-ництва робітники впливають на предмети праці за допомогою знарядь праці і створюють нові готові продукти, наприклад, верстати, автомо-білі, товари народного споживання і т. д. Предмети і знаряддя праці, будучи речовинними елементами виробництва, на підприємстві знахо-дяться у визначеному взаємозв’язку один з одним: конкретні предмети може бути оброблено тільки визначеними знаряддями праці; вже самі по собі вони мають системні властивості. Однак жива праця повинна охопити ці речі і тим самим почати процес перетворення їх у продукт. Таким чином, виробничий процес — це насамперед трудовий процес, оскільки ресурси, використовувані людиною на його вході, як інфор-мація, так і матеріальні засоби виробництва є продуктом попередніх

процесів праці. Розрізняють основні, допоміжні та обслуговуючі виро-бничі процеси (рис. 19.1).

Виробничий процес

Основний процес Допоміжний процес Обслуговуючий процес

Рис. 19.1. Структура виробничого процесу

Основні виробничі процеси — це та частина процесів, у якій від-бувається безпосередня зміна форм, розмірів, властивостей внутрі-шньої структури предметів праці і перетворення їх у готову продук-цію. Наприклад, на підприємстві сільського машинобудування процеси виготовлення деталей і складання з них підвузлів, вузлів ви-робів у цілому.

До допоміжних виробничих належать такі процеси, результати яких використовуються безпосередньо в основних процесах, для за-безпечення їх ефективного здійснення. Прикладами таких процесів є: виготовлення інструментів, пристосувань, засобів механізації й авто-матизації власного виробництва, запасних частин для ремонту устат-кування.

Обслуговуючі виробничі процеси — це процеси праці з надан-ня послуг, необхідних для здійснення основних і допоміжних виро-бничих процесів. Наприклад, транспортування матеріальних поту-жностей, складські операції усіх видів, технічний контроль якості продукції й ін.

Основні, допоміжні й обслуговуючі виробничі процеси мають тен-денції розвитку й удосконалення. Так, багато допоміжних виробничих процесів може бути передано спеціалізованим бригадам, що в більшо-сті випадків забезпечує більш ефективне їх виконання. З підвищенням рівня механізації й автоматизації основних і допоміжних процесів, об-слуговуючі процеси поступово стають невід’ємною частиною основ-ного виробництва, відіграють організуючу роль в автоматизованих і особливо у гнучких автоматизованих виробництвах.

Основні, а в деяких випадках і допоміжні, виробничі процеси про-тікають у різних стадіях (або фазах).

Стадія — це відособлена частина виробничого процесу, на якій предмет праці переходить в інший якісний стан. Наприклад, матеріал переходить у заготівку, заготівка — деталь і т. д.

Основні виробничі процеси протікають у таких стадіях: заготівель-на, обробна, складальна і регулювально-налагоджувальна.

Заготівельну стадію призначено для виробництва заготівок дета-лей. Вона характеризується досить різноманітними методами вироб-ництва. Наприклад, розкрій або різання заготівок деталей з листового матеріалу, виготовлення заготівок методами лиття, штампування, ку-вання і т. д. Основна тенденція розвитку технологічних процесів на цій стадії полягає у наближенні заготівок до форм і розмірів готових дета-лей. Знаряддями праці на цій стадії є відрізні верстати, пресово-штампувальне устаткування, гильотинні ножиці й ін.

Обробна стадія — друга в структурі виробничого процесу — включає механічне і термічне оброблення. Предметом праці тут є заго-тівки деталей, знаряддями праці — в основному різні металорізальні верстати, печі для термічного оброблення, апарати для хімічного об-роблення. У результаті виконання цієї стадії деталям надаються розмі-ри, що відповідають заданому класу точності.

Складальна (складально-монтажна) — це стадія виробничого процесу, в результаті якої виходять складальні одиниці (дрібні склада-льні одиниці, підвузли, вузли, блоки) або готові вироби. Предметом праці на цій стадії є деталі і вузли власного виготовлення, а також отримані зі сторони (комплектуючі вироби). Розрізняють дві основні організаційні форми складання: стаціонарне і рухливе. Стаціонарне складання — це коли вироби виготовляються на одному робочому мі-сці (деталі подаються). За рухливого складання вироби створюються у процесі його переміщення від одного робочого місця до іншого. Зна-ряддя праці тут не такі різноманітні, як на обробній стадії.

Основними з них є усілякі верстати, стенди, що транспортують і направляють пристрої (конвеєри, електрокари, роботи й ін.). Склада-льні процеси, як правило, характеризуються значним обсягом робіт, виконуваних вручну, тому їх механізація й автоматизація — головна задача удосконалювання технологічного процесу.

Регулювально-налагоджувальна — заключна стадія в структурі виробничого процесу, що проводиться з метою одержання необхід-них технічних параметрів готового виробу. Предметом праці тут є готові вироби або їх окремі складальні одиниці, знаряддя праці, універсальна контрольно-вимірювальна апаратура і спеціальні сте-нди для іспитів.

Складними називаються процеси, в яких шляхом з’єднання частин виходять готові продукти праці тобто складні вироби (верстати, маши-ни, прилади і т. д.).

Рух предметів праці у виробничому процесі здійснюється так, що результат праці одного робочого місця стає вихідним предметом для іншого, тобто кожен попередній у часі й у просторі дає роботу наступ-ному.

Від правильної і раціональної організації виробничих процесів (особливо основних) залежать результати виробничо-господарської ді-

яльності підприємства, економічні показники його роботи, собівар-тість продукції, прибуток і рентабельність виробництва, величина не-завершеного виробництва і розмір оборотних коштів.