Оцінювання фінансового стану підприємства

Фінансовий стан підприємства — це здатність підприємства фі-нансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фі-нансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, потребою в їхньому розміщенні і ефективністю викори-стання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними осо-бами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким і кризовим. Здат-ність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його хороший фінансо-вий стан.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виро-бничої, комерційної і фінансової діяльності. Якщо виробничий і фі-нансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фі-нансовий стан підприємства. І навпаки, в результаті недовиконання плану за виробництва і реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості, зменшення виручки і суми прибутку і, як наслідок, — по-гіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

Стійкий фінансовий стан здійснює позитивний вплив на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансова діяльність як складова частина господар-ської діяльності направлена на забезпечення планомірного надходжен-ня і використання грошових ресурсів, виконання розрахункової дис-ципліни, досягнення раціональних пропорцій власного і залученого капіталу і найбільш ефективного його використання. Головна мета фі-нансової діяльності — вирішити, де, коли і як використовувати фінан-сові ресурси для ефективного розвитку виробництва і отримання мак-симального прибутку.

Для того щоб вижити в ринкових умовах і не допустити бункрутст-ва підприємства, необхідно добре знати, як керувати фінансами, якою повинна бути структура капіталу за складом і джерелами утворення, яку частку повинні займати власні кошти, а яку — залучені. Необхідно знати і такі поняття ринкової економіки, як ділова активність, ліквід-ність, платоспроможність, кредитоспроможність підприємства, поріг рентабельності, запас фінансової стійкості, ступінь ризику, ефект фі-нансового важелю та інші, а також методику їх аналізу.

Головна мета аналізу — своєчасно виявляти і запобігати недолі-кам у фінансовій діяльності і знаходити резерви поліпшення фінансо-вого стану підприємства та його платоспроможності.

При цьому необхідно вирішувати наступні задачі:

а) на основі вивчення причин взаємозв’язку між різними показни-ками виробничої, фінансової і комерційної діяльності дати оцінку ви-

конання плану по надходженню фінансових ресурсів і їх використан-ню з позиції поліпшення фінансового стану підприємства;

б) прогнозування можливих фінансових результатів, економічної
рентабельності, виходячи із реальних умов господарської діяльності і
наявності власних і залучених ресурсів, розробка моделей фінансового
стану при різних варіантах використання ресурсів;

в) розробка конкретних заходів, спрямованих на більш ефективне
використання фінансових ресурсів і укріплення фінансового стану
підприємства.

Аналізом фінансового стану займаються не лише керівники і від-повідні служби підприємства, а і його засновники, інвестори з метою вивчення ефективності використання ресурсів, банки для оцінювання умов кредитування і визначення ступеню ризику, постачальники для своєчасного отримання платежів, податкові інспекції для виконання плану надходжень коштів до бюджету тощо. Відповідно до цього ана-ліз поділяється на внутрішній і зовнішній.

Внутрішній аналіз проводиться службами підприємства, і його ре-зультати використовуються для планування, контролю і прогнозування фінансового стану підприємства. Його мета — встановити планомірне надходження грошових коштів і розмістити власні і залучені кошти таким чином, щоб забезпечити нормальне функціонування підприємс-тва, отримання максимального прибутку і виключити ймовірність бан-крутства.

Зовнішній аналіз здійснюється інвесторами, постачальниками ма-теріальних ресурсів, контролюючими органами на основі звітності, що публікується. Його мета — встановити можливість вигідно вкласти кошти, щоб забезпечити максимум прибутку і виключити ризик втрати.

Усе, що має вартість, належить підприємству і відображається в активі балансу, називається його активами. Актив балансу містить дані про розміщення капіталу, що є в розпорядженні підприємства, тобто про вкладання його в конкретне майно і матеріальні цінності, про ви-трати підприємства на виробництво і реалізацію продукції і про зали-шки вільної грошової готівки. Кожному виду розміщеного капіталу відповідає окрема стаття балансу.

Структура активів балансу:

I Необоротні активи:

1. Нематеріальні активи.

2. Незавершене будівництво.

3. Основні засоби.

4. Довгострокові фінансові інвестиції.

II Оборотні активи:

1. Запаси.

2. Незавершене виробництво.

3. Готова продукція.

4. Дебіторська заборгованість.

5. Поточні фінансові інвестиції.

6. Грошові кошти.

Структура пасиву балансу: І. Власний капітал:

1. Статутний капітал.

2. Пайовий капітал.

3. Резервний капітал.

4. Нерозподілений прибуток.

II. Забезпечення таких витрат і платежів:

1. Забезпечення виплат персоналу.

2. Інші забезпечення.

3. Цільове фінансування.

III. Довгострокові зобов’язання:

1. Довгострокові кредити банків.

2. Відстрочені податкові зобов’язання.

3. Інші довгострокові зобов’язання.

IV. Поточні зобов’язання:

1. Короткострокові кредити банків.

2. Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями.

3. Видані векселі.

4. Кредиторська заборгованість.

5. Інші поточні зобов’язання.