Санація (фінансове оздоровлення) підприємства

Слово «санація» походить від латинського «sanare», що означає оздоровлення або одужання. З «фінансово-кредитного» погляду це по-няття треба трактувати як систему заходів, що проводяться для запобі-гання банкрутству промислових, торгових, банківських підприємств (організацій) і спрямовуються на їхнє майбутнє відродження.

В економічній літературі трапляється й ширше трактування понят-тя санації як суми всіх розрахованих на стратегічну перспективу захо-дів організаційного, виробничого, фінансового та соціально-еконо-мічного характеру, які використовуються, з одного боку, для подолан-ня неліквідності та усунення капітальних збитків, а з іншого — для відновлення рентабельності, продуктивності праці та інновацій, які за-безпечили б прибутковість і життєздатність підприємства в довгостро-ковому періоді.

Отже, санація — це комплекс послідовних взаємопов’язаних захо-дів фінансово-економічного, виробничо-технічного, організаційного, соціального характеру, спрямованих на виведення суб’єкта господа-рювання з кризи і відновлення або досягнення ним прибутковості та конкурентоспроможності.

Закон розрізняє поняття «досудова санація», передбачене також новим Господарським кодексом України.

Досудова санація — це система заходів щодо відновлення плато-спроможності підприємства-боржника, які здійснюються органом, уповноваженим управляти майном боржника, з метою запобігання йо-го банкрутству до початку порушення провадження у справі про банк-рутство.

Отже, санація — система заходів щодо попередження оголошення підприємства-боржника банкрутом і йото ліквідації.

Санацію підприємство проводить у трьох основних випадках:

— до порушення кредиторами справи про банкрутство, якщо під-приємство звертається до зовнішньої допомоги у спробі вийти з кризо-вого стану;

— якщо підприємство, звернувшись до господарського суду із за-явою про банкрутство, одночасно пропонує умови своєї санації (харак-терно для державних підприємств);

— якщо рішення про проведення санації виносить господарський суд на основі одержаних пропозицій задовольнити вимоги кредиторів до боржника і виконати його зобов’язання перед бюджетом. Залежно від масштабів кризового стану підприємства й умов надання йому зов-нішньої допомоги виділяють два види санації:

1. Санація підприємства без зміни статусу юридичної особи. Здійс-
нюється з метою усунення неплатоспроможності підприємства, якщо
його кризовий стан є тимчасовим. Санація може відбуватись у таких
формах:

— погашення боргу підприємства за рахунок бюджетних коштів (тільки для державних підприємств);

— погашення боргу підприємства за рахунок цільового кредиту банку (здійснює комерційний банк, що обслуговує підприємство);

— переадресування боргу на іншу юридичну особу (такою особою може бути підприємство, що виявило бажання у санації підприємства-боржника; повинна бути згода кредитора);

— випуск облігацій або інших боргових цінних паперів під гаран-тію санатора (здійснює комерційний банк, що обслуговує підприємство).

2. Санація підприємства зі зміною статусу юридичної особи.
Здійснюється за умови глибокої кризи підприємства, має назву реор-
ганізації підприємства; передбачає зміну форми власності, організа-
ційно-правових форм діяльності та інше. Санація може відбуватися у
формах:

— злиття підприємства-боржника з іншим фінансово-стійким під-приємством;

— поглинання підприємства-боржника підприємством-санатором;

— розділ підприємства (використовується для підприємств з ба-гатогалузевою господарською діяльністю; виділені в процесі розді-лу підприємства одержують статус нової юридичної особи, а май-нові права і обов’язки переходять до кожної з них на основі поділу балансу);

— перетворення у відкрите акціонерне товариство (здійснюється за ініціативою групи засновників);

— передача в оренду (найпоширеніша при санації державних під-приємств);

— приватизація державного підприємства (регламентується систе-мою законодавчих актів).

Згідно із законодавством України, санація вводиться на строк не більше як дванадцять місяців. На клопотання комітету кредиторів чи керуючого санацією або інвесторів цей строк може бути продовжено ще до шести місяців або скорочено.

Обґрунтування санаційного процесу для кожного окремого підпри-ємства може бути представлене в різних формах: план фінансового оздоровлення; бізнес-план, техніко-економічне обґрунтування. Не іс-нує стандартно-типової форми та структури такого плану, тому подає-мо синтезований варіант структури бізнес-плану санації, який у класи-чній моделі фінансового оздоровлення підприємства завершує цикл санаційного процесу. Бізнес-план спрямовано на відновлення плато-спроможності й досягнення ефективної діяльності з урахуванням на-даної державної підтримки для проведення санаційних заходів.

Бізнес-план санації може складатися із вступу і чотирьох розділів.

У вступі відображається загальна характеристика об’єкту санації: подаються дані про його правову форму організації діяльності, форму власності, організаційну структуру, сферу діяльності та життєвий цикл існування (коротка історична довідка).

Крім того, тут доцільно вказати мету плану санації, замовника пла-ну і методи, які використовують під час розроблення плану.

У першому розділі відображається вихідна ситуація на підприємст-ві, яка передувала реабілітації, включаючи аналіз чинників зовнішньо-го середовища і характер їх впливу на підприємство, аналіз сильних і слабких сторін підприємства, із яких можуть випливати причини кри-зового стану, а також аналіз реального потенціалу для виходу з кризи.

На основі аналізу вихідної ситуації робиться висновок про доціль-ність і можливість санації підприємства чи про необхідність його лік-відації.

У другому розділі розкриваються стратегічні цілі санації, цільові орієнтири і розробляється стратегія санації підприємства.

Крім цього, в цьому розділі повинна бути відображена оперативна програма із зазначенням заходів для покриття поточних збитків, відно-влення платоспроможності і ліквідності підприємства.

Третій розділ є основною частиною бізнес-плану санації, оскільки він містить конкретний план заходів щодо відновлення прибутковості і конкурентоспроможності підприємства на тривалу перспективу. Скла-довими частинами розділу є план маркетингу і оцінювання ринків збуту.

У цьому підрозділі визначаються ринкові фактори, які впливають на збут продукції та місткість ринку; ступінь еластичності попиту і рі-вень платоспроможності покупців; умови збуту; галузеві ризики; ситу-ація на суміжних товарних ринках; визначаються можливості і шляхи розширення ринків збуту.

План виробництва і капіталовкладень містить дані про необхідні фактори виробництва, тобто, предмети праці і знаряддя праці в ньому,

зокрема, відображається виробничий процес (склад технологічних операцій і перелік їх виконання) і, відповідно, для цього процесу по-даються дані про виробниче устаткування, його склад, вікову структу-ру, ступінь зносу, наявність, потребу і джерела її покриття. Крім того, відображається інформація про необхідну сировину (включаючи наяв-ність альтернатив), взаємозв’язки з постачальниками, заходи для по-ліпшення якості сировини з метою досягнення конкурентних переваг і суму затрат на придбання. На основі цього визначається потреба в ін-вестиціях і формується план капіталовкладень у формі кошторису (він складається під конкретний виробничий план діяльності підприємства).

Організаційний план — відображає організаційну структуру під-приємства, можливості реструктуризації і перепрофілювання; кадро-вий потенціал і систему менеджменту та можливості її поліпшення.

Фінансовий план — є вирішальним в обґрунтуванні вибору альтер-нативного варіанту фінансового оздоровлення підприємства. Він включає в себе прогнозування фінансових результатів, розрахунок об-сягів додаткових інвестицій, обґрунтування джерел фінансування, складання прогнозного балансу, розрахунок фінансових коефіцієнтів.

Четвертий розділ містить розрахунок ефективності санації, а також перелік заходів щодо реалізації плану і контролю за ходом його реалі-зації. У цьому розділі також прогнозуються можливі ризики і збитки.

Основні критерії оцінювання ефективності санації: ліквідність і платоспроможність; прибутковість; додаткова вартість, створена в ре-зультаті санації; конкурентні переваги.

Якщо за основу прийняти критерій прибутковості, то ефективність санації (Е) можна визначити за формулою

Прогнозований обсяг додаткового прибутку
Е=.

Розмір інвестицій на проведення санації

Результати санації в деяких випадках можна оцінити на основі до-даткового прибутку підприємства, який є різницею між сумою прибут-ку після санації і його розміром (або величиною збитків) до проведен-ня санації.

Для ефективнішого оцінювання ефективності прогнозований обсяг прибутку приводять до теперішньої вартості. Вкладення для прове-дення санації розглядаються як інвестиція сенатора у підприємство з метою одержання прибутку.

Такий критерій, як додаткова вартість, створена в результаті сана-ції, показує абсолютний приріст вартості активів очікувати в результа-ті реалізації плану санації. Її розраховують, як різницю між потенцій-ною вартістю підприємства (після проведення санації) і його вартістю до санації. Потенційна вартість визначається на основі приведених до теперішньої вартості майбутніх грошових потоків.

У цьому розділі санаційного бізнес-плану також оцінюється сту-пінь ризику вибраного шляху реабілітації, оскільки наслідки реалізації занадто ризикованих проектів бувають здебільшого негативними, тому ця проблема потребує ретельного обміркування.

Для невеликих підприємств ризики можуть бути пов’язані, насам-перед, із мікросередовищем та внутрішніми негараздами. Для великих підприємств, які розпочали реалізацію проекту санації, ризики найчас-тіше виходять із макросередовища (зміна нормативно-правової бази, державної політики тощо).

Отже, бізнес-план санації підприємства є важливим інструментом для реабілітаційних заходів критичних підприємств, і мета санації буде досягнута, якщо вдається вивести підприємство із кризи, нормалізува-ти його виробничу діяльність і уникнути оголошення підприємства-боржника банкрутом.

Особливе місце в процесі санації посідають заходи фінансово-економічного характеру, які відображають фінансові відносини, що вини-кають у процесі мобілізації та використання фінансових джерел санації.

Фінансування санаційних заходів можуть здійснювати:

— власники підприємства (акціонери, пайовики) зменшенням або збільшенням статутного фонду боржника;

— персонал підприємства у формі відстрочки або відмови від ви-нагороди за виробничі результати, надання працівниками позик, купі-влі акцій даного підприємства;

— кредитори шляхом пролонгації та реструктуризації наявної за-боргованості, повної або часткової відмови від своїх вимог, надання додаткових кредитів, специфічною формою санації є надання цільово-го банківського кредиту під максимально високу ставку;

— Національний банк України у формі проведення цільових кре-дитних аукціонів для комерційних банків під програми санації вироб-ництва;

— держава, якщо вона визнає продукцію підприємства суспільно необхідною і розраховує на збільшення надходжень до бюджету вна-слідок збільшення випуску та збуту цієї продукції.

Для техніко-економічного обґрунтування санації підприємства ви-користовується ряд показників, які слід розглядати в базовому та пер-спективному (після проведення санації) періодах.

Такими показниками є: рентабельність продукції; рентабельність виробництва; загальний обсяг фінансових ресурсів для проведення са-нації; термін окупності інвестицій; точка беззбитковості; витрати на виробництво і реалізацію продукції; терміни та умови погашення кре-дитів; використання виробничих потужностей; показники фінансової стійкості.

При порівнянні базових та перспективних показників слід особли-ву увагу звертати на показники прибутковості, їх динаміку, чинники,

які забезпечують зростання прибутку. джерела зниження витрат на ви-робництво продукції, прискорення оборотності обігових коштів.

Порушення питання про санацію повинно продовжитися процесом надходження пропозицій щодо санації підприємства. Якщо такі пропо-зиції не надійшли або кредитори не погоджуються з умовами санації, то господарський суд визнає підприємство-боржника банкрутом.

Питання для закріплення матеріалу і самостійної роботи

1. Сутність та завдання реструктуризації підприємства.

2. Форми реструктуризації підприємства.

3. Характеристика оперативної реструктуризації підприємства.

4. Види реструктуризації та їхня характеристика.

5. Показники ефективності реструктуризації підприємства.

6. Порядок та варіанти проведення реструктуризації підприємства.

7. Сутність та завдання процесу санації підприємства.

8. План санації боржника, його зміст та завдання.

9. Джерела фінансування санаційних заходів.

 

ТЕМА

БАНКРУТСТВО ТА ЛІКВІДАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА

Питання для теоретичної підготовки

28.1. Поняття про банкрутство та причини його виникнення.

28.2. Процедура визначення боржника банкрутом.

28.3. Ліквідація збанкрутілих підприємств.

Ключові терміни і поняття

• Банкрутство • Порушення справи про банкрутс-

• Неплатоспроможність тво

• Банкрут • Приховане банкрутства

• Боржник • Умисне банкрутство

• Кредитор • Фіктивне банкрутство

• Зовнішні причини банкрутства • Розпорядник майна

• Внутрішні причини банкрутства • Мирова угода

• Симптоми банкрутства • Санація підприємства

 

• Ліквідація підприємства

• Черговість задоволення вимог кредиторів