Ризики незабезпечення господарської діяльності необхідним фінансуванням та причини їх виникнення

 

Вид ризику	Причини виникнення
Ризик незнаходження єдиного джерела фінансування діяльності підприємства в цілому чи окре­мого напряму	Заплановане використання підприєм­ством одного джерела фінансування (особливо у випадку використання тіль­ки власних коштів) та уникнення їх комбінування
Ризик неспрацювання обраного методу фінансування	• планування підприємством фінансу­ вання діяльності самостійно (тільки за рахунок власних коштів); • орієнтація у фінансуванні на сторонні джерела; • імовірність виникнення дефіциту кош­ тів, навіть за наявності декількох джерел фінансування; • недостатньо швидка та якісна робота банку, що обслуговує дану фірму
Ризики зникнення джерел фінан­сування в ході реалізації конкре­тного проекту	• ліквідація, банкрутство, арешт майна кредиторів підприємства; • законодавче повідомлення щодо не­ дійсності плану з випуску ЦП, який (план) передбачалося реалізувати; • зрив чи опротестування угод, доходи від яких мали становити певну частину у фінансуванні даної діяльності

Таблиця 7.14

РИЗИКИ НЕПЕРЕДБАЧЕНІМ ВИТРАТ

І ПЕРЕВИЩЕННЯ КОШТОРИСУ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО

ТА ПРИЧИНИ ЇХ ВИНИКНЕННЯ

 

Вид ризику	Причини виникнення
Ризик зростання ринкових цін на ресурси	• імовірність здійснення помилки під час про­ ведення аналізу та прогнозування кон'юнктури на ринках ресурсів; • можливість зміни в силу цілого ряду причин політики ціноутворення у деяких постачальни­ ків ресурсів; • імовірність звуження ринків, на яких підпри­ ємство може вибирати найбільш оптимальних для себе постачальників

Закінчення табл. 7.14

 

Вид ризику	Причини виникнення
Ризик майбутнього під­вищення плаваючої відсо­ткової ставки за кредита­ми, що надаються під­приємству, та зниження депозитної ставки з кош­тами, що зберігаються на рахунках у банках	Зміна політичної та економічної ситуації в країні
Ризик вимушеного зрос­тання раніше запланова­ного розміру дивідендів за акціями, або виплат за па­ями підприємства (іншими виплатами з прибутку)	Імовірність виникнення ситуації, за якої під­приємство під упливом ряду причин повинно здійснити виплату дивідендів, що не планува­лося раніше, або збільшити раніше запланова­ний їх обсяг
Ризик, пов'язаний з виді­ленням асигнувань на не­передбачені планом роз­витку підприємства захо­ди	• імовірність технічних невдач у процесі ство­ рення інноваційного продукту та, як наслідок цього, необхідність проведення повторних до­ слідів і дослідних розробок; • необхідність доведення нових продуктів та технологій до повного впровадження, що є причиною підвищених матеріальних та трудо­ вих витрат; • імовірність настання потреби в організації посиленого контролю за якістю ресурсів, що постачаються на підприємство, у разі виник­ нення непередбачених проблем із якістю (чи з будь-якими характеристиками)
Ризик виплати надбавок за терміновість виконання ро­біт і поставок унаслідок зриву їх контрагентами підприємства	• імовірність виникнення ситуації. Коли під­ приємству доведеться скористатися послугами інших контрагентів (у випадку відмови постій­ них партнерів); • імовірність скорочення строків виконання робіт і поставок, що зумовить підвищення ціни на виконання замовлення

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) реалізується як на рів­ні держави, так і на рівні окремих фірм. У другому випадку ЗЕД виявляється в укладанні й виконанні контрактів з іноземними партнерами.

Структура ризиків ЗЕД велика та налічує, за висновками сучас­них теоретиків ризику, близько 150 видів. Основними з них є [30]:

> країнні ризики, пов'язані з особливостями країни-партнера {політичні ризики: ризик націоналізації та експропріації; ризик

трансферту, пов'язаний з обмеженнями на конвертування націо­нальної валюти; ризик розриву контракту через дії країни, в якій перебуває контрагент; ризик воєнних дій і громадянських завору­шень; макроекономічні ризики, пов'язані з платоспроможністю країн и-деб ітора);

> ризики вибору й надійності партнера;

> маркетингові ризики, пов'язані з можливістю просування товарів на іноземні ринки збуту;

> транспортні ризики (регламентуються «Міжнародними комерційними умовами» — «Інкотермс»; ці ризики ми вже роз­глянули докладно);

> комерційні ризики, що виникають у процесі реалізації товарів і послуг (ризик відмови реєстрації товару у країні ввезення, ризик упущеної вигоди, ризик прямих фінансових утрат тощо); ступінь можливості виникнення комерційних ризиків становить близько 20 % решти ризиків і залежить від кожної конкретної ситуації;

> митні ризики (ризики, пов'язані з несвоєчасною сертифіка­цією товарів; ризики неправильного розрахунку митних плате­жів, акцизів, ПДВ тощо; ризики недотримання вимог щодо запов­нення документів ЗЕД).

Завдяки якісному аналізу можна виділити велику групу ризи­ків, які виникають у процесі здійснення господарської діяльності. Розглянута вище класифікаційна система ризиків носить універ­сальний характер та може бути використана для вибору засобів управління ризиком у виробничо-господарській діяльності під­приємств.

7.2. Кількісний аналіз ризиків господарювання

Потреба в ідентифікації та відокремленні суттєвих чинників ри­зику, підвищенні ефективності процесу управління, існування мож­ливості вибору конкретного господарського рішення із сукупності альтернативних варіантів зумовлює необхідність доповнення якіс­ного аналізу кількісним. Він покликаний кількісно визначити сту­пінь окремих ризиків і ризику певного виду діяльності в цілому.

Ступінь ризику — ймовірність появи випадку втрат (імовір­ність реалізації ризику), а також розмір можливого збитку від нього. Вирізняють два основних параметри оцінювання ступеня ризику:

■S імовірність появи втрат (імовірність реалізації ризику) — чим вона вища, тим більший ризик;

■S величину втрат (розмір можливого збитку) — чим вона біль­ша, тим більший ризик) [11, с 23].

Ступінь ризикованості залежить від розмірів підприємства, кіль­кості працівників, величини активів, частки ринку збуту, обсягів продукції. З цього погляду можна виділити такі групи підпри­ємств:

• найбільш ризикові (заводи-«гіганти», фабрики, оскільки во­ни ресурсоємні, мають значний розмір грошового обігу, велику кількість працівників);

• підприємства середнього ступеня ризикованості (сільсько­господарські підприємства, оскільки їх діяльність залежить від природних умов, основним засобом виробництва є земля, від ефективності використання якої залежить результативність робо­ти підприємства);

• найменш ризикові (малі підприємства, агрофірми, фермер­ські господарства, оскільки вони невеликі за розміром, випуска­ють незначні обсяги продукції, мають місцеві ринки збуту).

Розвиток підприємницької діяльності як основи функціону­вання ринкової економіки несе в собі потенційну загрозу збитків. У багатьох працях для встановлення підприємницького ризику наголошується на розходженні понять «витрати», «збитки», «втрати». Будь-яка підприємницька діяльність неминуче пов'я­зана з витратами, тоді як збитки мають місце за несприятли­вого збігу обставин, прорахунках і зумовлюють додаткові ви­трати понад заплановані. Утратами вважається зниження прибутку, доходу порівняно з очікуваними величинами. Підпри­ємницькі втрати — це, в першу чергу, випадкове зниження під­приємницького прибутку. Тому в оцінці підприємницького ризи­ку необхідним є аналіз і прогнозування ймовірних утрат ресурсів — випадкових, непередбачених, але потенційно можливих утрат, які виникають унаслідок відхилення реального перебігу подій від за­планованого. У процесі підприємницької діяльності ймовірні такі втрати, як фінансові, матеріальні, соціальні, морально-психоло­гічні, збутові, екологічні втрати, втрати часу [8; 47], детальну ха­рактеристику яких подано в табл. 7.15.

Для кожного виду втрат вихідну оцінку їх величини та ймовір­ності їх виникнення необхідно здійснювати за визначений час (мі­сяць, рік, строк здійснення підприємництва). У цілому треба вра­ховувати тільки випадкові втрати, що не піддаються прямому роз­рахунку та безпосередньому прогнозуванню. Якщо втрати можна заздалегідь передбачити, то їх слід розглядати не як збитки, а як неминучі витрати й включати в розрахункову калькуляцію.

Таблиця 7.15

ІМОВІРНІ ВТРАТИ У ПРОЦТХІ ЗДІЙСНЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Вид втрат	Характеристика
Фінансові втрати	Прямий грошовий збиток, що може бути завданий підприємству внаслідок реалізації певного ризику, групи ризиків або їх сукупності (наприклад, зни­ження обсягів реалізації товарів або послуг, абсо­лютне чи відносне зниження прибутку фірми тощо)
Матеріальні втрати	Непередбачені планом розвитку підприємства до­даткові витрати або прямі втрати виробничих фон­дів (устаткування, площ, виробленої продукції, си­ровини, енергії тощо)
Втрати часу	Втрати, пов'язані з нераціональним використан­ням часу внаслідок виникнення певних видів ри­зику. Доцільним є відокремлення двох груп втрат часу: •/ трудові втрати часу (спричинені випадковими обставинами (вихід із ладу устаткування, хвороба працівника тощо); S неефективні втрати часу (виникають унаслідок уповільнення процесу діяльності або коли норма отримання прибутку на вкладений капітал на да­ному підприємстві менше, ніж середньогалузева або середня по економіці в країні в цілому)
Соціальні втрати	Втрати, пов'язані із завданням шкоди здоров'ю та життю людей
Збутові (репутаційні) втрати	Втрати, пов'язані зі зміною ставлення покупців (реальних або потенційних) до продукції підпри­ємства у бік переваги товарів інших виробників
Екологічні втрати	Втрати, пов'язані із завданням шкоди навколиш­ньому природному середовищу
Морально-психологічні втрати	Втрати, зумовлені тим, що будь-яке підприємство є складною соціальною системою і порушення рівно­ваги цієї системи може призвести до небажаних для нього наслідків (наприклад, плинність кадрів, викликана нездоровим психологічним кліматом у колективі)

Залежно від виду підприємницької діяльності доцільно розріз­няти втрати від здійснення виробничої, комерційної та фінансо­вої діяльності (рис. 7.2).

 

 

		• зниження прогнозованих обсягів виробництва й реалізації продукції; • зниження цін реалізації продукції; • збільшення матеріальних витрат;* • інші збільшені витрати (транспортні, торгові, накладні та інші побічні витрати); • надмірне використання фонду оплати праці; • сплата збільшених відрахувань або податків; • штрафи, стихійні лиха
Збитки у виробничій діяльності	>->

 

 

 

		• збільшення закупівельної ціни товару; • зниження обсягу закупки і реалізації; • витрати в процесі реалізації і зберігання; • витрати якості та відповідне зниження ціни; • непередбачені штрафи й стягнення; • зниження ціни реалізації
Збитки в комерційному підприємництві	->-

 

 

 

		• неплатоспроможність одного з агентів фінансової угоди; • зміна курсу грошей, валюти, цінних паперів, банківських ставок; • обмеження на валютно-фінансові операції; • можливість стягнення деякої частини фінансових ресурсів
Збиткиу фінансовому підприємництві	->

Рис. 7.2. Збитки, притаманні підприємницькій діяльності

Аналіз ризику, як правило, передбачає використання таких припущень [38]:

• величини втрат від різних видів ризику незалежні одна від одної (якщо один із видів ризику переходить у категорію реалізо­ваного, то втрати внаслідок реалізації інших ризиків не зміню­ються);

• реалізація певного виду ризику не обов'язково збільшує чи знижує можливість виникнення ризику іншого виду (за винятком форс-мажорних обставин);

• максимально можливі збитки (втрати), у випадку реалізації конкретного ризику, не повинні перевищувати фінансових мож­ливостей суб'єкта господарювання (цей принцип грунтується на теорії оптимального ризику, що передбачає наявність ефективно­го ризику тільки в межах власних активів).

Система показників кількісної оцінки ризику включає абсо­лютні величини (дисперсія, середньоквадратичне відхилення, семіваріація, семіквадратичне відхилення), відносні (ймовір­ність, коефіцієнт варіації, коефіцієнт ризику) (табл. 7.16). Для кількісної оцінки ризику необхідно визначити всі можливі нас­лідки окремої події та ймовірності цих подій. Абсолютна вели­чина ризиків характеризується розміром прогнозованих (мож­ливих) утрат (збитків) у матеріально-речовинному чи вартіс­ному вираженні, якщо збитки піддаються такому вимірюванню. У ситуації, коли недостатньо знати лише розмір ризику в абсо­лютному вираженні, а його значення необхідно порівняти з пев­ними показниками, що характеризують діяльність підприємства, проводять оцінку ризику у відносному вираженні. Найпошире­нішими вимірниками ступеня ризику є: ймовірність виникнення збитків або недоотримання доходів порівняно з прогнозованим варіантом; дисперсія, середньоквадратичне відхилення, коефіці­єнт варіації.

 

 

Закінчення табл. 7.16

 

Показник	Формула розрахунку	Характеристика
		Вибір тієї або іншої бази не має принципового значення, але необхідно віддавати перевагу показ­нику, що має високий ступінь достовірност
Коефіцієнт ва­ріації K(x)VAR	K(x)VAR = Ь{х)ІМ{х), де 5{х) — середньоквадратич-не відхилення доходів, М(х) — величина сподіваних доходів	Порівнює ризикованість напрямів діяльності і конкретних ситуацій за ознаками (втратами), ви­раженими у різних оди­ницях виміру. Коефіцієнт варіації може змінюватися в межах від 0 до 100 %. Чим менша величина, тим більш ста­більною є прогнозована ситуація і, відповідно, менший ступінь ризику здійснення напряму дія­льності чи певного захо­ду
Коефіцієнт ри­зику (KR)	К R = SSyAR 1 SSyAR	Чим більше значення, тим більшим є ступінь ризику варіанту рішення

Приклад 7.1

Адміністрація театру вирішує, скільки потрібно замовити про­грамок для вистав. Вартість замовлення — 200 грн плюс 0,3 грн за штуку. Програмки продаються за 0,6 грн за штуку, і до того ж дохід від реклами становить додатково 300 грн. Із минулого до­свіду відомо відвідування театру (табл. 1).

Таблиця 1

ВІДВІДУВАННЯ ТЕАТРУ

 

Відвідування, осіб
Імовірність	0,1	0,3	0,3	0,2	од

Припускається, що 40 % відвідувачів купують програмки. Потрібно побудувати платіжну матрицю доходів і визначити, яку кількість продукції театру необхідно замовити за допомо­гою таких критеріїв, як: математичне сподівання, дисперсія, середньоквадратичне відхилення та коефіцієнт варіації. За ін­шими критеріями ПР в умовах ризику розв'язок прикладу на­ведено в розділі 5.

Розв 'язання

Побудуємо платіжну матрицю прибутків (табл. 2).

Таблиця 2

МАТРИЦЯ ПРИБУТКІВ, тис. грн

 

 

Пропозиція про­грамок (40 % відвідувачів), Л,	Попит на програмки, Sj
4000 • 0,4 = 1600	(1600 • 0,6 + 300)- -(1600-0,3+ 200) = 580
4500 0,4 = 1800	(1600-0,6+300)--(1800-0,3+ 200)= 520	(1800 ■ 0,6 + 300)--(1800-0,3+ 200) = 640
5000 • 0,4 = 2000
5500-0,4 = 2200
6000 • 0,4 = 2400
Імовірність	0,1	0,3	0,3	0,2	0,1

Розрахуємо показники кількісної оцінки ризиків: математичне сподівання, дисперсію, середньоквадратичне відхилення та ко­ефіцієнт варіації (табл. 3).

Висновок: найбільший імовірний прибуток можливо отримати за умови замовлення 2000 програмок. Найменше відхилення від очікуваного результату та найменший ризик (0 %) має перший варіант (А₂), згідно з яким адміністрації театру необхідно замов­ляти 1600 штук програмок. Порівнюючи значення ймовірних прибутків та ступеня ризику доцільно обрати другий варіант, який передбачає замовлення 1800 програмок. За Аі ризик не­отримання очікуваного прибутку в розмірі 628 тис. грн становить 5,7 %.

Таблиця З