ТОП 10:

Соціально-економічна функція




г)


У процесі ринкової діяльності завдяки ризику та кон­куренції виділяються (селектуються) соціальні групи ефективних власників


 


Аналітична функція


т


Наявність ризику зумовлює необхідність вибору в про­цесі аналізу з альтернативних варіантів найбільш при­буткового варіанту з найменшим ступенем ризику


Рис. 5.7. Функції ризику підприємницької діяльності

Підбиваючи підсумок, необхідно зазначити, що ризик як суб'єктивно-об'єктивна категорія є невід'ємною беззаперечною


частиною будь-якого напряму та виду господарської діяльності підприємства. Його вплив слід враховувати у прогнозуванні еко­номічних наслідків рішень, які приймаються суб'єктом, а також поведінки споживачів, конкурентів.

5.2. Класифікація підприємницьких ризиків

Ефективність організації управління ризиком багато в чому зу­мовлюється класифікаційною системою, яка включає групи, кате­горії, види, підвиди та різновиди ризиків. Завдяки науково обгрун­тованій класифікації ризику можна чітко визначити місце кон­кретного виду ризику в їх загальній системі та вможливити ефек­тивне застосування відповідних методів, прийомів управління ри­зиком. Широко використовуються різноманітні способи класифі­кації ризиків, але не існує однозначного підходу до певних кла­сифікаційних ознак [8]. Спробуємо навести змістову класифікацію ризиків, виділити типи ризиків, згрупувати їх за певними ознаками:

Залежно від можливого результату виділяють:

> чистий ризик — імовірність здобуття негативного чи ну­льового результату (виробничі та інвестиційні ризики);

> спекулятивний ризик — імовірність здобуття як позитивно­го, так і негативного результату (фінансові ризики).

Більшість ризиків є саме спекулятивними. Просування нової чи реконструйованої продукції на ринок, зниження ціни для залучення покупців тощо здійснюється саме в надії отримати прибуток.

За ступенем об'єктивності та суб'єктивності рішень — з об'єктивною, суб'єктивною та об'єктивно-суб'єктивною ймовір­ністю.

За чисельністю суб'єктів ризику — індивідуальний і груповий.

За ситуацією — стохастичний (в умовах невизначеності), конкурентний (в умовах конфлікту).

За джерелом виникнення ризику: ризик, пов'язаний із госпо­дарською діяльністю; ризик, пов'язаний з особою підприємця; ризик, пов'язаний з нестачею інформації про стан зовнішнього середовища.

За видами діяльності підприємства:

> виробничий ризик — пов'язаний з можливістю невиконання фірмою своїх зобов'язань за контрактом або договором із замов­ником;

> фінансовий ризик— пов'язаний з можливістю невиконання фірмою своїх фінансових обов'язків перед інвесторами через ви­користання для фінансової діяльності фірми боргу;

ПО


> інвестиційний ризик — пов'язаний із можливістю знеці­нення інвестиційно-фінансового портфеля, який складається як із власних цінних паперів, так і з придбаних;

> валютний ризик — пов'язаний із можливістю коливань рин­кових ставок власної грошової одиниці та інших курсів валют;

> юридичний ризик — пов'язаний з неправильним чи неправо­мірним оформленням документів, укладанням угод чи тракту­ванням норм правових актів;

> страховий ризик — ризик страхової компанії, пов'язаний з адекватністю формування страхових тарифів, азартною методо­логією страхування;

> інноваційний ризик — ризик відхилення від мети у разі вкладання коштів у виробництво інноваційного продукту, науко­во-дослідні та конструкторські роботи.

За ступенем належностідо підприємницької діяльності:

> підприємницький ризик — ризики, що виникають під час підприємницької діяльності (самостійної ініціативної фінансово-господарської діяльності громадян, здійснюваної для одержання прибутку, від свого імені, під власну майнову відповідальність або ж від імені та під відповідальність юридичної особи — під­приємства (фірми));

> непідприємницький ризик— ризики, що мають місце під час здійснення непідприємницької діяльності (діяльності «поп profit organization» (неприбуткових організацій), науково-дослідних центрів, навчальних закладів, сприяння різним суспільним рухам, тощо).

За належністю до країни функціонування суб'єкта госпо­дарювання:

> внутрішні ризики — виниклі в певній країні ризики, впли­вають на діяльність тільки її суб'єктів господарювання;

> зовнішні ризики — ризики, джерело (походження) яких для внутрішніх виробників перебуває за межами їхньої країни.

За рівнем виникнення:

> ризики мікрорівня — виникають на підприємстві або у при­ватних осіб;

> ризики галузевого походження — виникають у групи під­приємств однієї галузі та чинять вплив на всю галузь;

> ризики міжгалузевого походження — виникають через на­явність взаємовпливу та взаємозалежності окремих галузей і сфер економічної діяльності;


> державні ризики— виникають на макрорівні та впливають на всіх суб'єктів господарювання даної країни;

> глобальні (міжнародні, всесвітні) ризики — виникають в економіці кількох країн чи світового співтовариства в цілому, впливаючи при цьому на діяльність суб'єктів господарювання.

За сферою походження:

У соціально-політичний ризик — зміна здійснюваного держа­вою політичного курсу, введення в дію незапланованих раніше соціальних програм або інших дій, що в основі свого походження мають соціальну сферу (страйки, зміна психологічного клімату на підприємстві);

> адміністративно-законодавчий ризик — реалізація не­запланованих адміністративних обмежень господарської діяльно­сті суб'єктів ринку, зміни в законодавстві (збільшення податко­вих ставок, заборона на здійснення певного виду діяльності тощо);

> виробничий ризик — виробництво продукції (товарів, по­слуг), здійснення будь-яких видів виробничої діяльності (зни­ження запланованих обсягів виробництва, зростання витрат на виробництво продукції тощо);

> комерційний ризик — зниження обсягів реалізації товарів (послуг) (унаслідок зміни кон'юнктури, підвищення закупівель­ної ціни товарів, непередбачене зниження обсягу закупівель, втрати товару в процесі обігу тощо);

> фінансовий ризик — невиконання суб'єктом економічної діяльності своїх фінансових зобов'язань (прострочення плате­жів, порушення термінів повернення кредитів тощо); зміни, що відбуваються у фінансовій системі взагалі (інфляційні процеси тощо);

> природно-екологічний ризик— залежність людини й суспіль­ного виробництва в цілому від природно-кліматичних умов (за­багато опадів, повені); зворотний зв'язок між суспільним вироб­ництвом і навколишнім природним середовищем (несприятливий вплив шкідливих виробництв на здоров'я людини тощо);

> демографічний ризик — можливість зміни демографічної ситуації; особливість даних ризиків — існують як у формі само­стійних ризиків, так і спричинені виникненням інших ризиків (зниження тривалості життя населення може призвести до виник­нення ризику, пов'язаного з реалізацією продукції, орієнтованої на більш старе населення, тощо);

> геополітичний ризик— можливість змін глобального харак­теру (світова міграція робочої сили, поява хвороб, що загрожу­ють життю всього людства тощо).


За причинами виникнення:

^ ризик, викликаний непевністю майбутнього, характерною для функціонування всіх суб'єктів ринку, і, як наслідок, — склад­ністю в прогнозуванні їхніх дій (непевність майбутнього може бути викликана невизначеністю як у функціонуванні економічної системи самого підприємства або його найближчого оточення (наприклад, партнерів), так і навколишнього середовища, напри­клад, економіки країни в цілому);

^ ризик, викликаний нестачею інформації для прийняття рі­шень, що пов'язана з об'єктивною неможливістю врахування й розгляду всіх параметрів, необхідних для прийняття виробничо-господарських рішень;

^ ризик, викликаний особистими суб 'єктивними чинниками групи, що аналізує ризик (власним розумінням аналізованих про­цесів, рівнем кваліфікації, співвідношенням кількості часу, необ­хідного для якісного та всебічного аналізу, та наданим для цієї процедури часом).

За ступенем обґрунтованості прийняття ризику:

> обгрунтоваій ризики — ризики, які підприємство вирішує взяти на себе після проведення аналітичної оцінки прогнозованих результатів і можливих витрат; при цьому їх вплив на діяльність підприємства буде мінімальним;

> частково обґрунтовані — ризики, що бере або передбачає взяти підприємство за умови рівності результатів і витрат; імовір­ність появи несприятливої події настільки велика, що у випадку її появи суб'єкт господарювання може дістати нульовий ефект;

> авантюрні ризики — ризики, в результаті реалізації яких має місце висока ймовірність недосягнення запланованих резуль­татів; суб'єкт господарювання, що бере авантюрний ризик, діє без урахування реальних сил, умов і можливостей, розраховуючи на випадковий успіх.

За ступенем системності:

> несистемні (унікальні) ризики — ризики, що не властиві даній системі, а ступінь їхнього впливу може бути зведено до можливого мінімуму (нуля) (наприклад, ступінь впливу ризику на результати діяльності підприємства може бути знижено за до­помогою виробничої або фінансової диверсифікації);

> системні ризики — ризики, наявність яких зумовлено са­мою системою, і ступінь їх впливу не може бути знижений.

Системні ризики обов'язково існують в економіці та є атрибу­том діяльності будь-якого суб'єкта господарювання. Ці ризики можна передбачити й оцінити, але знизити їх ступінь не можли-


во. 3 погляду теорії ефективного управління фірмою дана група ризиків являє собою ту максимальну кількість ризиків, пере­вищення якої означатиме зниження ефективної діяльності органі­зації. Але через ряд обмежень як об'єктивного, так і суб'єктив­ного характеру (ресурсні обмеження, суб'єктивність використа­ної для впорядкування прогнозів інформації тощо), досягти того, щоб підприємство в своїй діяльності стикалося тільки з цими ри­зиками, не завжди можливо. Тому в більшості випадків підпри­ємства беруть на себе всю групу системних ризиків плюс незнач­ну частину унікальних ризиків.

За відповідністю допустимим межам:

> допустимі ризики — припускають рівень ризику в межах
його середнього рівня, тобто середнього стосовно інших видів ді­
яльності та інших господарських суб'єктів. Таким чином, якщо
Лср — середній рівень ризику в економіці, Яд — рівень допусти­
мого ризику, то повинна виконуватися така умова:

Ядср; (5.1)

> критичні ризики — ризики припускають рівень, вищий за
середній, але в межах допустимих значень, прийнятих у даній
економічній системі для певних видів діяльності. Таким чином,
якщо RKp — критичний рівень ризику певного напряму діяльнос­
ті в даній економічній системі, /?тах — максимально допустимий
рівень ризику, то має виконуватися така умова:

Дср<Лкр<Л,па*- (5-2)

Слід зазначити, що максимально припустима межа може пере­вищувати рівень системних ризиків;

> катастрофічні ризики — ризики, що перевищують верхню
(максимальну) межу ризику, сформовану в даній економічній сис­
темі. Таким чином, якщо Лкат — катастрофічний рівень ризику
визначеного напряму діяльності в даній економічній системі, то
повинна виконуватися така умова:

Дкат>Я,„ах- (5-3)

За ознакою реалізації ризиків:

> реалізовані ризики — несприятливі для підприємства події, що здійснилися, і наслідком яких може бути погіршення його ді­яльності;

> нереалізовані ризики — ризики, що не мали місця всупереч очікуванням.


Реалізованими можуть бути і ті ризики, ймовірність виник­нення яких була меншою, порівняно з нереалізованими. Це є на­слідком їх імовірнісного характеру та необхідністю, наявності низ­ки умов для їх реалізації, тобто переходу зі стадії прогнозованих у стадію здійснених ризиків.

За адекватністю часу ухвалення рішення про реагування на реалізовані ризики:

У ризики попереджувальної групи — ризики, враховані під час складання планів розвитку підприємства, тобто до моменту їх появи; при цьому розроблено стратегію дій підприємства у випад­ку виникнення ризиків;

> поточні ризики — непередбачені ризики; у випадку виник­нення цих ризиків, унаслідок нерозробленої стратегії дій підпри­ємства суб'єкт господарювання реагує на них у момент їх виник­нення (на перших стадіях);

> запізнілі ризики — ризики, що не були передбачені підпри­ємством під час планування; стратегія дій підприємства в такому випадку розробляється вже після їх виникнення.

За групою, що аналізує ризик і приймає рішення про дії під­приємства у випадку його виникнення:

> ризик індивідуального рішення — ризики, що мають місце, коли рішення приймається окремою людиною (директором під­приємства, його власником та ін.);

> ризики колективного рішення — ризики, що мають місце, коли рішення приймається групою осіб (радою директорів, гру­пою експертів та ін.).

За масштабами впливу або за сферою охоплення:

> одноособові ризики — ризики, що впливають лише на дане підприємство та його найближче оточення (наприклад, банкрут­ство підприємства, що спричинило втрату замовлень для його постачальників);

> багатоособові ризики — ризики, виникнення яких віді­б'ється не тільки на окремому підприємстві та його найближчому оточенні, а й на групі інших підприємств (наприклад, страйк пра­цівників вуглевидобувної галузі може вплинути на діяльність збагачувальної фабрики, коксохімічного комбінату, металургій­ного підприємства, обсягах виробництва, електроенергії в мас­штабах усієї країни).

За мозісливістю прогнозування:

> прогнозовані ризики — ризики, виникнення яких можна
спрогнозувати, що здійснюється з використанням найрізноманіт­
ніших методів аналізу;


> ризики, що частково не прогнозуються (форс-мажорні)
ризики, котрі виникають унаслідок настання форс-мажорних подій
(надзвичайних обставин), що не можуть бути цілком передбачені,
та виступають непереборною перешкодою (стихійні лиха, катаст­
рофи тощо); часткова непрогнозованість цих ризиків — наслідок
досить низького ступеня ймовірності у визначенні ймовірності їх
настання, а це, у свою чергу, є результатом обмеженості інформа­
ції та людських знань, необхідних для побудови прогнозу;

^ непрогнозовані ризики — ризики, виникнення яких немож­ливо передбачити жодним із наявних методів або підходів.

За ступенем впливу на діяльність суб'єкта господарювання під час реалізації ризику:

> негативний ризик — ризик, реалізація якого спричинює програш суб'єкта господарювання;

> нульовий ризик — ризик, що характеризується відсутністю впливу на суб'єкта господарювання;

> позитивний ризик — ризик, реалізація якого спричинює ви­граш для суб'єкта господарювання.

Іноді ризик, реалізований для одного суб'єкта з негативним або нульовим результатом, є вигідним для іншого суб'єкта (на­приклад, реалізація ризику у фірм-конкурентів тощо).

За частотою виникнення:

> одноразові (короткострокові) — ризики, що мають місце лише один раз через певні причини;

> багаторазові (постійні) — ризики, що можуть проявитися неодноразово.

За можливістю запобігання:

> ризики, яким можна запобігти — ризики, виникненню яких можна з упевненістю запобігти організаційно-технічними чи іншими управлінськими методами за умови вчасного реагування на загрозу;

> ризики, яким не можна запобігти — ризики, яким не можна запобігти вказаними методами, їх можна лише застрахувати;

У ризики, яким можна частково запобігти — ризики, реалі­зації яких можна частково запобігти вказаними методами.

Подана вище класифікація становить практичний інтерес для організації та управління підприємством в умовах ринкової еко­номіки. Підприємницькі ризики є невід'ємною та беззаперечною частиною господарської діяльності підприємства. Тому результа­тивність дій підприємця, подолання невпевненості у майбутніх результатах залежать насамперед від можливості та вміння пра­вильно оцінити ступінь ризикованості намічених операцій та вжити необхідних заходів.


5.3. Обґрунтування господарських рішень в умовах ризику

5.3.1. Критерії прийняття рішень за умов ризику

Для вибору оптимального рішення в ситуації ризику корис­туються правилом Байєса (критерій математичного сподіван­ня), критерієм середнього значення і стандартного відхилення, критеріями Бернуллі, Лапласа, Гурвіца (табл. 5.1). Якщо крите­рії свідчать про те, що необхідно прийняти одне й те саме рі­шення, то це підтверджує його оптимальність. У випадку вказі­вки на різні рішення пріоритет варто віддати тому з них, у якого більше математичне сподівання. У ситуації ризику він є основним.

Таблиця 5.1







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-08; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.108.61 (0.011 с.)