Характеристика критеріїв обґрунтування ip в умовах ризику

 

Правило (критерій)	Характеристика
Правило Байєса (критерій матема­тичного сподіван­ня)	Ґрунтується на припущенні, що відомі ймовірності на­стання можливих станів зовнішнього середовища (Р). п Обов'язкова вимога — £/, =1. Вона означає, що ви- ;=ікористано всі можливі стани природи, і інших бути не може. Критерієм вибору служить значення математичного сподівання альтернативну. Відповідно до правила Байєса оптимальною вважається альтернатива з більшим значенням математичного спо­дівання, ніж в інших альтернативах
Критерій серед­нього значення і стандартного від­хилення	Для оцінки розсіювання значень критерію (обраного параметра) щодо його середнього прогнозованого зна­чення математичного сподівання доцільно використо­вувати таку характеристику, як дисперсія — стандартне відхилення результатів (вартості капіталу) як ступеня ризику в критерії прийняття рішень. Чим вище стандартне відхилення, тим більший ризик. Для запобігання ризику особа, що приймає рішення, вибирає з двох альтернатив з однаковими математич­ними сподіваннями альтернативу з найменшим стандарт­ним відхиленням (дисперсією)

Закінчення табл. 5.1

 

Правило (критерій)	Характеристика
Критерій Бернуллі	За обгрунтуванням Бернуллі можлива заміна значень математичних сподівань і моментів ризику цільових функцій (наприклад, вартості капіталу) на очікувану корисність (вигоду). Замість монетарних цільових функцій використовуєть­ся корисність, і ОПР пов'язує її з цілями, очікуваним ступенем їх досягнення, врахуванням відношення до ризику. У цьому випадку виходять з того, що особа, яка приймає рішення, може оцінити вигоду (корисність) різ­них альтернатив і вибрати максимум «морального очі­кування» (МрО), розраховуючи його за формулою: МрО = £/(КП,)/>, 1=1 де /(КП,) — дегресивно зростаюча функція кориснос­ті; КП, — вартість капіталу за /-го стану середовища; Pt — імовірність настання /-го стану зовнішнього сере­довища. На відміну від критерію середнього значення та стандарт­ного відхилення у величині корисності трансформуються можливі результати. Альтернатива з максимальним значен­ням МС корисності є оптимальною. Якщо відношення до ризику нейтральне, цей критерій відповідає правилу Байєса
Критерій Лапласа	Критерій дає змогу відокремити кращий варіант у тому випадку, якщо жодна з умов не має істотної переваги. Коли немає ніяких підстав вважати, що кожний окре­мий стан природи більш імовірний, порівняно з інши­ми, використовують припущення про те, що ймовір­ність виникнення кожного з можливих станів навко­лишнього середовища однакова. У такому випадку цін­ності кожної альтернативи можна обчислити за форму­лою звичайного середнього арифметичного всіх її мож­ливих оцінок у різних станах природи. Оптимальною є та альтернатива, яка має найбільшу середню оцінку
Критерій Гурвіца (критерій песиміз-му-оптимізму)	Передбачає оцінну функцію між поглядом крайнього оптимізму та крайнього песимізму. Формула розрахунку критерію показана у разі застосу­вання правила Гурвіца в умовах невизначеності. Критерій рекомендує не керуватися ні крайнім оптимізмом, ані крайнім песимізмом, а брати деякий середній результат. Застосування критерію ускладнюється через відсут­ність обфунтованого уявлення про величину параметра а — парамегра впевненості інвестора щодо здобуття максимального виграшу. Критерій є дещо суб'єктивним, оскільки величина па­раметра оптимізму а обирається довільно від 0 до 1. За а = 1 критерій Гурвіца перетворюється в максимакс (критерій азартного гравця). За а = 0 він відповідає ма-ксіміну (критерію песимізму, чи Вальда)

Приклад 5.1

Підприємству потрібно визначити, яку кількість продукції не­обхідно випускати, щоб отримати найбільший прибуток. Рішення залежить від ситуації на ринку, тобто від конкретної кількості споживачів. Конкретна кількість споживачів наперед невідома та може бути трьох варіантів: 51, 52 і 53. Є можливими чотири варі­анти випуску продукції підприємством: А\, А2, A3 і А4. Кожній парі, що залежить від стану середовища — Sj та варіанту рішення — А і, відповідає значення функціоналу оцінювання — V(Aj, Sj), що характеризує результат дій (табл. 1).

Таблиця 1