ТОП 10:

КЛАСИФІКАЦІЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ



 

Ознака Види господарських рішень
За ступенем невизна­ченості (повноти інфор­мації) — прийняті в умовах визначеності; — прийняті в умовах невизначеності; — прийняті в умовах ризику
За ступенем унікаль­ності — рутинні; — нетворчі; — унікальні (творчі)
За типом застосову­ваних критеріїв і часу (швидкості) вирішення завдань — автоматичні (прийняті миттєво: питання — від­ повідь); — бліц-рішення (прийняті за кілька хвилин); — експрес-рішення — приймаються протягом кіль­ кох годин; — лонгіровані — вироблення рішень впродовж тижнів і місяців
За стадією життєвого циклу товару — рішення на стадії НДЦКР; — рішення на стадії виробництва; — тощо
За функціональною спря­мованістю — розроблювані для здійснення планових заходів у компанії, підрозділі; — спрямовані на розв'язок організаційних про­ блем функціонування підприємства; — розроблювані за різними аспектами діяльності працівників підприємства; — координаційні (необхідні для узгодження мін­ ливих умов внутрішнього та зовнішнього середо­ вища, що мають на меті гармонізацію діяльності підприємства); — контрольні (служать для оцінки результату тих чи інших дій підлеглих і спрямовані на забезпе­ чення своєчасного виконання планів та намічених цілей); — інформативні (спрямовані на впорядкування інформаційного поля для працівників компанії та надання їм необхідної інформації); — регулювальні (найчастіше наказують спосіб здійснення у визначених ситуаціях тих чи інших дій і виражаються в різного роду правилах, розпо­ рядках, графіках, нормах, нормативах тощо)

Продовження табл. 1.1

 

Ознака Види господарських рішень
За сферою дії — технічні (приймаються з приводу об'єктивних факторів діяльності — використання устаткуван­ ня, технологій тощо); — економічні (пов'язані з витратами підприємства й зумовлені ними); — соціальні (приймаються стосовно умов праці персоналу, її оплати, пільг, гарантій)
За метою — комерційні; — некомерційні
За рівнем управління — прийняті на вищому рівні; — прийняті на середньому рівні; — прийняті на нижчому рівні
За масштабністю — комплексні; — часткові
За організацією розро­бки — колегіальні; — корпоративні; — індивідуальні; — змішані
За терміном дії — стратегічні (розробляються на тривалий строк (5—10 років) з охопленням ключових елементів підприємства (структура, виробництво)); — тактичні (розробляються на 1—3 роки з охоп­ ленням частини ключових елементів компанії); — оперативні (короткострокові рішення, які роз­ робляються в разі виникнення ситуацій, що зава­ жають реалізації тактичних рішень)
За ступенем складності — стандартні; — нестандартні
За глибиною дії — однорівневі; — багаторівневі
За компетентністю — на основі здорового глузду; — професіональні
За часом дії — тривалої дії; — разові; — неперервної дії; — для розв'язання певних завдань
За прогнозованою ефек­тивністю — ординарні — за яких ефективність витрат ре­ сурсів на одиницю отриманого результату відпові­ дає нормам і нормативам, прийнятим для даної га­ лузі, напряму діяльності; — синергічні — за яких ефективність витрат ре­ сурсів на одиницю здобутого ефекту різко зростає (ефект має яскраво виражений характер непропор­ ційного зростання); — асинергічні — призводять до непропорційного зниження ефективності системи/операції

Продовження табл. 1.1

 

Ознака Види господарських рішень
За складністю реалізації — прості (реалізуються для виконанння однієї дії); — процесні (реалізуються для виконання деякої сукупності взаємопов'язаних дій)
За ознакою врахування або неврахування змі­ни умов реалізації рі­шення — гнучкі, алгоритми реалізації яких уже під час прийняття рішень передбачають різні варіанти дій залежно від умов; — жорсткі (мають єдиний варіант реалізації за будь-яких умов або станів суб'єктів чи об'єктів)
За ознакою управлін­ських функцій — рішення функції планування; — рішення функції організаційної діяльності; — рішення функції мотивації учасників; — рішення функції контролю
За кількістю цілей — одноцільові; — багатоцільові
За рівнем прийняття — рішення організації в цілому; — рішення структурних підрозділів; — рішення функціональних служб; — рішення окремих працівників.
За напрямом вирішен­ня — приймаються всередині організації як системи; — рішення, що виходять за межі організації
За тривалістю періоду реалізації —довгострокові (понад 5 років, прогнозні, зумов­лені баченням майбутнього, що випливає з умов і потреб сьогодення); — середньострокові (від одного року до 5-ти, від­ биваються в обов'язкових для виконання планах і програмах, згідно з якими здійснюються конкретні практичні заходи); — короткострокові (до одного року, відобража­ ються, як правило, в усних чи письмових наказах, розпорядженнях; приймаються без попередньої підготовки)
За ступенем обов'язко­вості виконання — директивні (розробляються вищими органами управління в стабільних умовах; стосуються най­ більш важливих поточних і перспективних про­ блем організації та призначені для обов'язкового виконання на її нижчих рівнях); — рекомендаційні (готуються органами ради (ко­ мітетами, комісіями); їх виконання бажане, але не обов'язкове, оскільки ті, кого ці рішення стосу­ ються, не є підлеглими тих, хто їх приймає); — орієнтаційні (призначені для нижчих рівнів управ­ ління, що перебувають під значним впливом центру)

п


Закінчення табл. 1.1

 

Ознака Види господарських рішень
За характером при­йняття — вибіркові (стосуються одного чи кількох бли­ зьких аспектів розглянутої проблеми); — систематичні (охоплюють проблему в цілому, в усьому її різноманітті та взаємозв'язках)
За способом прийняття — консультативне (припускає, що особа, котра йо­ го приймає остаточно, радиться з підлеглими або експертами, а потім, з урахуванням висловлених рекомендацій, робить власний вибір); — спільне (приймається в результаті взаємної зго­ ди всіх учасників на основі консенсусу); — парламентське (приймається в результаті взаєм­ ної згоди більшості)
За широтою охоплення — загальні (стосуються однакових проблем усіх (декількох) підрозділів організації (наприклад, про час початку та закінчення робочого дня)); — спеціальні (стосуються вузьких проблем одного підрозділу чи групи працівників)
3 погляду зумовленості — запрограмовані (приймаються в стандартних регулярно повторюваних ситуаціях); — незапрограмовані (приймаються в неординар­ них обставинах і вимагають індивідуального твор­ чого підходу, що інтегрує досвід, дані спеціальних досліджень, мистецтво та чуття менеджера)
3 погляду принципово­го підходу до варіант­ності — безальтернативне (приймається в тому випад­ ку, якщо все зрозуміло, та зі становища, що скла­ лося, є тільки один вихід (як правило, характерно для нескладних стандартних ситуацій і про­ блем)); — бінарне (має на увазі альтернативу); — багатоваріантне (припускає можливість вибору з досить великої кількості способів дії); — інноваційне (приймається на основі штучного комбінування окремих найбільш придатних і не- суперечних один одному характеристик тих рі­ шень, що були в цілому відхилені)

У цілому будь-яке господарське рішення має задовольняти певні вимоги. Перелік основних вимог та умови їх досягнення представлено в табл. 1.2.


Таблиця 1.2

ВИМОГИ ДО ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ ТА УМОВИ ЇХ ДОСЯГНЕННЯ |411

 

№з/п Вимоги до господарського рішення Умови досягнення
Відповідність чинному законодавству та статутним документам підприємства Контроль з боку юриста, референта
Вчасність (не можна поспішати або запіз­нюватися) Знання та інтуїція керів­ника
Наявність чіткої цільової спрямованості та адресності (виконавці мають розуміти, на що спрямовано рішення та які засоби бу­дуть використані) Формування та дове­дення цілей, строків ви­конання до кожного працівника
Відсутність у тексті рішення суперечнос­тей самому собі або раніше реалізованим Контроль з боку юриста, референта
Організаційна виконуваність Висновок експертів або спеціалістів
Наявність параметрів для зовнішнього або внутрішнього контролю його виконання Складання робочих до­кументів
Урахування можливих негативних наслід­ків в економічній, соціальній, екологічній та інших сферах у разі реалізації рішення Висновок зовнішніх екс­пертів
Наявність у керівників відповідних повно­важень (прав та обов'язків) для реалізації господарських рішень Впровадження посадових інструкцій та положень про відділи та служби
Наявність можливостей обгрунтування по­зитивних результатів Низка розрахунків та припущень

Господарське рішення має бути оптимальним, ефективним і результативним. Оптимальність ГР — властивість ГР бути най­кращим відповідно до критерію (системи критеріїв) оптимальності [24]. Ефективним є рішення, що приводить до потрібних і дієвих результатів. Результативним можна назвати рішення, реалізація якого приводить до остаточних результатів.

1.2. Способи формалізації та реалізації господарських рішень

У разі прийняття певного господарського рішення необхідно визначити оптимальні форми його вираження та реалізації. Залеж­но від умов розробки господарських рішень можуть використо­вуватися форми [41], наведені в табл. 1.З.


Таблиця 1.3

ОСНОВНІ ФОРМИ ВИРАЖЕННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ

 

Форма вираження Визначення
Акт Рішення широкого кола державних і суспільних організа­цій; може мати міжнародний характер
Акцепт Рішення щодо прийому пропозицій про укладання угод на запропонованих в оферті умовах
Бюлетень Рішення керівника щодо короткого повідомлення підлег­лих про стан справ; суспільне значення
Вказівка Рішення методичного, технологічного характеру, яке реа­лізується у формі настанов та роз'яснень
Декларація Урочиста програмна заява керівника
Договір Рішення щодо проведення спільних робіт із зазначенням взаємних прав і зобов'язань у комерційних та некомер-ційних сферах діяльності
Закон Рішення державної влади, яке має загальнообов'язковий та незмінний характер
Заява Офіційна заява керівника найвищого рангу
Повідомлення про зміну Рішення щодо суттєвих змін у будь-якій діяльності
Інструкція Рішення, яке встановлює порядок та спосіб виконання будь-якої дії
Кодекс Збірка законів
Концепція Система поглядів керівника, відображена в будь-якому документі
Модель(про­цесу або явища) Рішення, що завдяки певним елементам і зв'язкам із ви­значеною точністю відтворює реальні процеси чи події
Наказ(письмо­вий або усний) Нормативний документ — рішення керівника організації або її великого підрозділу; обов'язкове для виконання
Норма Чинний закон держави, у галузі чи компанії, порядок дій в будь-якій галузі, наприклад, норма права, норма поведінки
Огляд Стисла інформація стосовно будь-яких процесів або явищ
Оферта Рішення, зазвичай комерційного характеру, з пропозицією будь-якій особі укласти угоду на вказаних умовах. Офер­та й акцепт складають контракт

Закінчення табл. 1.3

 

Форма вираження Визначення
Перелік Інформація, класифікована в якомусь порядку
План Рішення, яке відображає цілі та конкретні задачі діяльнос­ті, засоби, методи та час їх реалізації
Положення Рішення, що включає певний набір законів, правил та ін­струкцій, які регламентують певний вид діяльності
Порядок Документ щодо доцільної розстановки об'єктів для раціо­нальної діяльності
Постанова Колективне або індивідуальне рішення вищого органу влади для будь-якої організації; статус постанови перева­жає статус наказу
Правила Рішення, з урахуванням традицій організації, у формі на­бору сталих норм поведінки й діяльності певних груп працівників
Прейскурант Довідник, який включає ціни, тарифи на товари, послуги
Прес-реліз Спеціальний бюлетень для термінової публікації в засо­бах масової інформації, який формується урядовими уста­новами, міжнародними організаціями та прес-бюро
Протокол Рішення, що відображають будь-які події
Розпорядження Рішення керівника, не наділеного адміністративними функ­ціями щодо питань технології, організації праці та техніки безпеки
Статут Набір правил, які регулюють діяльність організацій
Угода Рішення, що формує загальну позитивну інфраструктуру будь-якої діяльності
Указ Рішення глави держави, затверджене парламентом; має силу закону

Реалізація рішень, прийнятих суб'єктом господарювання, може відбуватися в таких формах:

• ділова бесіда — спеціально організована керівником зустріч із підлеглим (групою підлеглих) для обміну думками за заздале­гідь обумовленою тематикою, актуальною для компанії;


ділова гра (тренінг) — спеціально організована інтенсивна діяльність робітників з підготовки та реалізації господарських рішень на основі імітаційних моделей реальних процесів;

засідання— вузькопрофесійна нарада для розв'язання в ос­новному організаційних питань (засідання профкому, президії тощо);

звіт (у письмовій та усній формі) — рішення спеціаліста щодо результатів індивідуальної або колективної роботи з реалі­зації господарських рішень;

методика — сукупність методів для професійного виконан­ня будь-якої діяльності;

навчання — ділова бесіда; проводиться керівником для на­дання новітніх знань або інформації стосовно виконання будь-якої діяльності;

нарада— колективна ділова бесіда; проводиться керівником для оперативного доведення до підлеглих конкретних задач, ви­користання колективного розуму, обміну інформацією та нако­пиченим досвідом стосовно здійснення важливих господарських рішень.

настанова — ділова бесіда; проводиться керівником і має на меті навчити, передати досвід щодо успішного виконання госпо­дарського рішення;

особистий приклад — дії керівництва у сфері підпорядку­вання, за заздалегідь підготовленим сценарієм, для розвитку у підлеглих ефекту наслідування авторитетам у техніці здійснення господарських рішень;

порада — ділова бесіда; проводиться керівником для того, щоб поділитися власними поглядами з виконавцями рішення щодо його виконання; є необов'язковою для виконання підлег­лими;

примушування — ділова бесіда; ведеться керівником у ви­гляді погроз або підвищення платні для спонукання працівника до виконання господарських рішень;

рекомендаційний лист — рішення авторитетного спеціаліста поручитися за будь-яку людину, компанію або діяльність перед потенційним або конкретним роботодавцем, постачальником чи споживачем;

роз'яснення— ділова бесіда; проводиться керівником і має на меті пояснити, зробити більш зрозумілим суть і склад госпо­дарського рішення;

Найпоширеніші сполучення форм розробки та реалізації гос­подарських рішень наведено в табл. 1.4.



 


1.3. Якість і ефективність господарських рішень

Високий рівень конкурентного середовища змушує кожну осо­бу, що приймає певне господарське рішення, звертати увагу на якість і ефективність прийняття останнього. При цьому особливе місце у системі показників, які дають можливість визначити доціль­ність прийнятого господарського рішення, посідає його якість.

Якість господарського рішеннявизначається сукупністю його параметрів, що задовольняють конкретного споживача або їх групу та забезпечують реальність його впровадження [49].

Основні параметри якісного рішення:

повнота розв 'язання поставленого завдання (можливість практичної реалізації рішення в запланованому обсязі);

своєчасність рішення (правильний вибір моменту його при­йняття й виконання);

оптимальність рішення (вибір найкращого з усіх варіантів рішення за прийнятим критерієм з урахуванням наявних обме­жень за часом, ресурсами, вимогами ринку тощо).

Показники якості прийнятого господарського рішення:

У показник ентропії (кількісної невизначеності проблеми); якщо проблема формулюється тільки якісно, то цей показник наближа­ється до нуля, якщо лише кількісно — він наближається до одиниці;

> ступінь ризику (ймовірність появи випадку втрат (імовір­ність реалізації ризику); розмір можливого збитку від нього);

У імовірність реалізації рішення за показниками якості, ви­трат і терміну;

^ коефіцієнт апроксимації (ступінь адекватності теоретичної моделі фактичним даним, на базі яких вона була розроблена).

Основні умови забезпечення якості господарського рішення:

•S застосування наукових підходів; використання методів функ­ціонально-вартісного аналізу, прогнозування, моделювання й економічного обґрунтування кожного рішення тощо;

■S вивчення впливу економічних законів на ефективність ре­алізації господарського рішення;

S забезпечення особи або групи, що приймає рішення, якіс­ною інформацією;

^ структуризація проблеми та побудова дерева рішень;

■S забезпечення багатоваріантності рішень;

^ правова обґрунтованість рішення;

•S розробка та функціонування системи відповідальності та мотивації;

-/ наявність механізму реалізації рішення.


Інший аспект доцільності прийнятого господарського рішення полягає в його ефективності.

Під ефективністю господарського рішеннярозуміють ре­сурсну результативність, здобуту в результаті" розробки, при­йняття та реалізації рішення на підприємстві.

Виділяють такі види ефективності господарського рішення [41], сутність яких розкрито на рис. 1.1.

Динаміка зміни ефективності господарських рішень залежить від цілої низки чинників, а саме:

людський фактор (необхідний рівень кваліфікації, знань і досвіду ОПР, організаторські здібності, дисциплінованість, твор­ча активність; внутрішня культура, правова й екологічна культу­ра, свобода особи; індивідуально-особистісні характеристики; за­гальний морально-психологічний клімат в організації, ступінь розуміння рішень, що зумовлює відповідне ставлення до справи; очікувана винагорода у випадку успіху чи, навпаки, острах мож­ливого покарання в разі невдачі);

інформаційний фактор (структура інформації та системи інформаційного забезпечення (рівень забезпечення інформа­цією));

організаційний фактор (здатність організації вчасно пере­шикуватися для усунення нестатків рішення проблеми відповідно до умов, що змінилися, пристосуватися до них); своєчасність ви­явлення проблеми та наявність необхідного запасу часу для вихо­ду з наявної ситуації; стабільність, надійність функціонування організації, її стійкість до різного роду перешкод);

матеріальний фактор (наявність необхідних ресурсів (при­родних, технологічних, інформаційних тощо), можливість віль­ного маніпулювання ними).

Ґрунтуючись на результатах практичних спостережень, слід зазначити, що кожен з факторів може або сприяти, або перешкод­жати підвищенню ефективності ГР.

Загалом, ефективність господарського рішення визначається досягненням поставлених цілей [13]. Для цього воно має відпові­дати таким вимогам:

> мати механізм реалізації (тобто рішення слід сформулюва­ти таким чином, щоб воно охоплювало організацію, контроль процесу його реалізації);

> бути науково обґрунтованим (розробка та прийняття рі­шення на основі пізнання й використання об'єктивних законів і тенденцій, властивих економіці);







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-08; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.175.121.230 (0.014 с.)