Ризики, що виникають унаслідок невирішеності

ПРОБЛЕМ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ПРАВ ВЛАСНОСТІ,

ТА ПРИЧИНИ ЇХ ВИНИКНЕННЯ

 

Вид ризику

Причини виникнення

Ризики недостатнього обсягу патентування усіх видів рішень, що засто­совуються для створен­ня інноваційних (нових) продуктів;

• помилки у виборі місця реєстрації, де фірма спо­ дівалася мати забезпечено максимальний патент­ ний захист, унаслідок: імовірності хибної оцінки фірмою пріоритетності різних територіальних рин­ ків для цього продукту (ємності, динаміки попиту тощо); нестачі інформації чи помилок в аналізі планів, потенціалу та можливостей конкурентів на цих ринках; • імовірність недостатнього патентного захисту, що полягає в занадто вузькому колі розробок, які патентуються (технічних, дизайнерських, маркетингових), котрі не охоплюють всі особли­ вості конструкції, технології, організації та збу­ ту продукції; • неотримання або спізніле отримання патенту, тобто наявність імовірності відмови фірмі в отри­ манні патентного захисту або затягування строків його оформлення. У свою чергу, це може спричи­ нити затягування строків реалізації проекту; • імовірність отримання патенту на недостатній за тривалістю термін, упродовж якого фірма не встиг­ не досягти запланованих результатів (імовірність виникнення даної ситуації збільшується у разі ба­ жання фірми заощадити на патентному миті)

Закінчення табл. 7.3

 

Вид ризику	Причини виникнення 1
Ризики опротестування патентів, отриманих фір­мою	Неякісна експертиза патентної заявки в тому ві­домстві, що займається оформленням патентів, можливі претензії від інших фірм до власників па­тенту тощо
Ризики незабезпечення патентної чистоти	Імовірність підпасти під санкції за позовами інших власників патентів, які виявлять у продуктах чи розробках фірми порушення своїх патентних прав
Ризики, пов'язані з па­ралельним патенту­ванням і нелегальною імітацією інноваційних рішень	• імовірність зіткнення зі звичайною для конкурен­ тів практикою повторної розробки ключових рі­ шень, запатентованих фірмою; • імовірність комерційного використання цих рі­ шень фірмами-конкурентами, незважаючи на на­ явний патентний захист
Ризик здійснення заці­кавленими фірмами ви­робничого шпигунства (безпосередньо проми­слове шпигунство; на­укові публікації вче­них, що виконували для фірми розробки)	Невирішеність проблем, пов'язаних із забезпечен­ням прав власності
Ризик, пов'язаний з виникненням у фірми конфліктів із законо­давством	• інновація, розроблена фірмою, передбачає таку організацію виробництва, за якої ступінь забруд­ нення навколишнього природного середовища бу­ де на межі гранично допустимих норм або пере­ вищуватиме їх (це стосується і ергономічних властивостей продукту); • створений продукт у майбутньому може бути недопущений до використання у випадку заборони державною атестацією (наприклад, нові ефективні пестициди тощо); • нова технологія або новий продукт можуть бути визначені як такі, що неявно суперечать деяким законам або неявно підпадають під дію певних за­ конодавчих заборон

Як видно з аналізу причин виникнення ризиків, пов'язаних із введенням адміністративно-законодавчих обмежень діяльності підприємства, специфіка їх прояву досить сильно залежить від специфіки країни функціонування суб'єкта господарювання та місця розташування його контрагентів.

Виробничі ризики — ризики, що виникають у процесі науко­во-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДЦКР), ви-

робництва, реалізації та післяреалізаційного обслуговування продукції (послуг). Можна виокремити такі групи виробничих ризиків:

> ризики НДДКР (технічні ризики);

> безпосередньо виробничі ризики; ^ транспортні ризики;

>• реалізаційні ризики (маркетингові або комерційні).

Ризики НДДКР (технічні ризики) базуються на тому, що в процесі проведення цих робіт завжди існує ймовірність недосяг-нення бажаних (раніше запланованих) результатів (імовірність утрат). Ця група ризиків може бути зумовлена як об'єктивними, так і суб'єктивними чинниками До об'єктивних факторів, що впливають на можливі втрати під час проведення НДДКР, нале­жать ті чинники, рішення яких — в компетенції фірми (проблеми з фінансуванням лабораторних досліджень, застаріле устаткуван­ня для проведення дослідів). Суб'єктивні чинники виникнення технічного ризику зумовлені факторами, не залежними від під­приємства, а саме:

> отримання негативних результатів після проведення науко­во-дослідних робіт, запланованих і профінансованих зацікавле­ною фірмою;

> недосягнення попередньо запланованих технічних парамет­рів у ході проведення конструкторських і технологічних розро­бок інновацій;

> випередження отриманими результатами техніко-техно-логічних можливостей виробництва (разом із рівнем підготовки та перепідготовки кадрів), необхідних для їх освоєння;

> випередження отриманими результатами техніко-техноло-гічних можливостей прогнозованих споживачів нових продуктів;

> виникнення, у разі використання нових технологій і продук­тів, побічних або відкладених на майбутнє проявів проблем, які не можуть бути розв'язані внаслідок недостатнього сучасного рів­ня розвитку науки та техніки (наприклад, проблема взаємодії на­вколишнього природного середовища та людини).

Безпосередньо виробничі ризики як основна група ризиків включає такі види:

> ризики, що виникають у процесі розробки стратегії підпри­ємства;

> постачальницькі ризики;

У ризики порушення планових строків;

> ризики конфліктів з інтересами підтримки поточної діяль­
ності фірми й інших її напрямів.

Розглянемо класифікацію ризиків, що виникають у процесі розробки стратегії підприємства, та причини їх виникнення (табл. 7.4).

Таблиця 7.4

РИЗИКИ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ПРОЦЕСІ СТРАТЕГІЇ

 

Вид ризику	Причини виникнення
Ризик необгрунтованого ви­значення пріоритетів зага­льної економічної та ринко­вої стратегії фірми	• наявність помилкової «самосвідомості» фір­ ми або помилкових оцінок її менеджерами коротко-, середньо- та довгострокових інте­ ресів власника (або групи власників) фірми; • до ризику необгрунтованого визначення пріоритетів фірми може призвести помилка, зроблена під час проведення оцінки сучасно­ го стану фірми, із фінансовим включно, і найближчих перспектив її розвитку
Ризик хибного прогнозу кон'юнктури на всіх або окремих ринках капітальних закупок і постачання	Неправильний прогноз, використаний під час складання планів розвитку фірми щодо кон'юнк­тури на всіх або окремих ринках капітальних закупок і постачання (продуктів, ресурсів, капі­талів, праці і т. п.), на яких працює фірма
Ризик неадекватної оцінки потреб сфери споживання та власного виробництва	Недостатні знання про споживачів фірмового продукту (помилкове визначення преференції споживачів між різними власними потреба­ми, що усвідомлюються ними, набором цих потреб тощо)

Постачальницькі ризики тісно пов'язані з безпосередньо ви­робничими ризиками. Сутність ризиків постачання та причини їх виникнення розкрито в табл. 7.5.

Таблиця 7.5

РИЗИКИ ПОСТАЧАННЯ ТА ПРИЧИНИ ЇХ ВИНИКНЕННЯ

 

Вид ризиків

Причини виникнення

Ризик незнаходжен­ня постачальників необхідних (або уні­кальних) ресурсів

Техніко-технологічні особливості виробництва продук­тів (ступінь імовірності виникнення цього ризику зна­чно зростає за умови, якщо устаткування, необхідне для організації виробничого процесу, або нестандартні (унікальні) комплектаційні вироби, матеріали, послуги самі по собі потребують розробки та освоєння). Один з окремих випадків даного ризику — незнаход­ження внутрішніх виробників необхідних для вироб­ництва, сировини й матеріалів, наслідком чого є не­обхідність узяти на себе ту частину ризику, що вини­кає в зовнішньоекономічній діяльності

Закінчення табл. 7.5

 

Вид ризиків	Причини виникнення
Ризик незнаходжен­ня постачальників за запланованими ці­нами	• функціонування підприємства в умовах підвищеної (більш високої порівняно зі світовим рівнем) інфляції; • непередбачене раніше зростанням цін на матеріали, що використовуються (наприклад, подорожчання пшениці внаслідок її неврожаю тощо). • недоопрацьованість (недостатня проробка) в плані діяльності підприємства питання про конкретних суб'єктів господарювання, до яких можна звернутися з пропозиціями щодо виробництва необхідної сиро­ вини або матеріалів; • відсутність у плані діяльності підприємства орієн­ тації на конкретно визначених постачальників
Ризик відмови за­планованих поста­чальників від укла­дання контрактів на поставку	• наявність імовірності того, що фірми-постачаль- ники переключаться на покупців-конкурентів з пев­ них причин (вигідніша ціна, привабливіші умови по­ стачання ресурсів, більш наступальний характер пере­ говорів конкурентів тощо); • наявність імовірності погіршення кон'юнктури по­ стачання для фірм-постачальників, унаслідок чого за­ мовлення, запропоноване фірмою-виробником за ра­ ніше узгодженою ціною, є збитковим або нереальним для виконання
Ризик необхідності укладання контрак­ту на постачання си­ровини й матеріалів на умовах, відмін­них від найбільш прийнятних або зви­чайних для фірми-виробника та галузі, у якій вона працює	Імовірність укладання контракту на умовах, відмін­них від найбільш прийнятних або звичайних для фір-ми-виробника і галузі
Ризик затягування ускладненої кампа­нії з організації за­купівлі капітальних товарів	Неефективне управління фірмою-виробником за опти-мізації закупівель
Ризик укладання кон­трактів щодо обся­гів поточного по­стачання виробниц­тва, не забезпече­ного збутом готової продукції	Імовірність замовлення фірмою сировини, матеріалів, напівфабрикатів тощо в обсягах, більших ніж буде потрібно для виготовлення запланованого раніше об­сягу продукції

Група ризиків порушення планових строків включає ризики недотримання запланованого графіка витрат та ризики недотри­мання запланованого графіка прибутків (табл. 7.6).

Таблиця 7.6

РИЗИКИ ПОРУШЕННЯ ПЛАНОВИХ СТРОКІВ ТА ПРИЧИНИ ЇХ ВИНИКНЕННЯ

 

Вид ризику	Причини виникнення
Ризик недотриман­ня планів здійснен­ням витрат	Джерела ризику недотримання строків передчасної групи: • необхідність здійснення раніше наміченого строку певних видів витрат, передбачених планом розвитку фірми в конкретні періоди часу, через можливе погір­ шення кон'юнктури на ринку; • імовірність висування партнерами підприємства ви­ мог щодо зміни системи здійснення фінансових роз­ рахунків з ними в силу цілого ряду об'єктивних і суб'єктивних причин; • імовірність найму на свою фірму особливо цінних високооплачуваних спеціалістів, яких планувалося використовувати в більш пізні терміни через відсут­ ність для них достатньої кількості роботи на даному етапі. Джерела ризику недотримання строків витрат, що відносяться до затримки реальних витрат, варто розглядати щодо запланованого графіка прибутків. Найбільш імовірний час виникнення цієї причини ри­зику — це той етап, коли в бюджет фірми вже надій­шли кошти, але в силу певних причин виконати за­плановані раніше витрати не є можливим. Це означає ймовірність заморожування отриманих коштів, а іноді і їх знецінення, до появи можливості витратити ці ко­шти (наприклад, в умовах інфляції)
Ризик недотриман­ня запланованого графіка прибутків	Ризик недотримання графіка витрат, а з іншого боку: • помилки у визначенні часу надходження прибутків; • недотримання виробничих оперативно-календарних планів; • труднощі з реалізацією продукту (будуть докладно розглянуті в розділі про аналіз маркетингових ризи­ ків)

Основним джерелом виникнення ризиків, пов 'язаних із конфлік­тами інтересів підтримання поточної та інших напрямів діяль­ності фірми, є ймовірність того, що в процесі господарської діяль­ності, незважаючи на наявність пріоритетних напрямів, може відбутися перерозподіл коштів на фінансування поточних опера-

цій фірми, покриття поточних дефіцитів, фінансування інших ви­дів діяльності. Причинами такого перерозподілу можуть бути: наявність тимчасово вільних коштів унаслідок неправильного планування; непряме фінансування паралельних видів діяльності; помилки в нормуванні. Оскільки ризики даної групи в основному є несистемними, підприємство може уникнути їх у процесі своєї господарської діяльності.

Транспортні ризики присутні практично в усіх видах та на всіх етапах підприємницької діяльності, що й зумовлює необхід­ність відокремлення їх у самостійну групу. Існує досить велика кількість ознак, за якими можна класифікувати транспортні ризи­ки. Зазвичай їх розподіляють на чотири групи (Е, F, С і D) згідно з міжнародним стандартом їх класифікації за відповідальністю, що був розроблений Міжнародною Торговельною палатою в Па­рижі в 1919 р. та уніфікований у 1936 р.

> ризики, що належать до першої групи (Е), припускають на­явність такої ситуації, за якої фірма-постачальник тримає товар, призначений для зовнішнього використання (наприклад, прода­жу), на власних складах;

> друга група (F) поділяється на три підгрупи (FCA, FAS, FOB) — відповідно до специфіки моменту передачі товару від продавця покупцю;

> третя група (С), що включає чотири підгрупи (CFR, CIF, СРТ, СІР), передбачає ситуації, коли продавець і покупець укла­дають договір на транспортування товару, але при цьому не бе­руть на себе ніякого ризику;

> четверта група транспортних ризиків (D), яка включає п'ять підгруп (DAF, DES, DEQ, DDU, DDP), передбачає такі ситуації, за яких всі ризики, пов'язані з транспортуванням товару, бере на себе продавець.

У табл. 7.7 подано характеристику транспортних ризиків за­лежно від групи. У тому випадку, якщо з певних причин поку­пець не може здійснити оплату товару в строк, зазначений у до­говорі, ризики можуть перейти до нього раніше визначених у класифікації термінів. Наявність міжнародного стандарту кла­сифікації транспортних ризиків не означає, що завдяки укла­данню договору (контракту) між продавцем і покупцем ризики розподіляються за одним із можливих сценаріїв, описаних у да­ному класифікаторі. Транспортні ризики тісно пов'язані з по­стачальницькими та збутовими ризиками, через те що можуть стати їх джерелом. Ступінь транспортних ризиків може бути значно знижено за правильного вибору перевізника залежно від

специфіки транспортного товару. Рівень транспортних ризиків значною мірою залежить від імовірності виникнення форс-мажорних обставин у тих регіонах, у які (або через які) пере­возиться товар.

Таблиця 7.7

ГРУПИ ТРАНСПОРТНИХ РИЗИКІВ

 

Група/Підгрупа	Характеристика ризику
Група Е	Ризики, пов'язані зі збереженням товару (навіть після того моменту, коли гроші за нього вже на­дійшли), несе продавець (постачальник). 3 момен­ту початку процесу транспортування товару від постачальника до кінцевого пункту ризик від цього бере на себе покупець
Група F
FCA {Free Carrier А — name of the place)	Ризик і відповідальність продавця переносяться на покупця в момент передачі товару у заздале­гідь встановленому місці
FAS {Free Along Side Ship)	Ризик і відповідальність продавця за товар пере­носяться на покупця в момент передачі товару у попередньо встановленому порту
FOB {Free On Board)	Ризик і відповідальність продавця за товар пере­носяться на покупця в момент розвантаження то­вару з борту корабля
Група С
CFR {Cost and Freight)	Продавець сплачує вартість транспортування до порту прибуття, але ризик і відповідальність за цілісність і зберігання товару та додаткові витра­ти бере на себе покупець; перенесення ризиків і відповідальності за них відбувається в момент завантаження корабля
CIF{Cost, Insurance, Freight)	До обов'язків у випадку CFR продавець повинен забезпечити й оплатити страховку ризиків під час транспортування
CPT {Carriage Paid To)	Продавець і покупець поділяють між собою (не обов'язково в рівних частках) можливі ризики
CIP {Carriage and Insurance Paid To)	Ризики переходять від продавця до покупця в ви­значеному проміжному пункті транспортування, і при цьому продавець забезпечує та сплачує вар­тість страховки товару

Закінчення табл. 7.7

 

Група/Підгрупа Характеристика ризику
Група D
DAF (Delivered At Frontier)	Продавець бере на себе ризики до визначеного державного кордону, відтак вони переходять до покупця
DES (Delivered Ex Ship)	Передача ризиків продавцем покупцю відбува­ється на борту корабля
DEQ (Delivered Ex Quay)	Передача ризиків відбувається від продавця до покупця в момент прибуття товару в порт заван­таження
DDU (Delivered Duty Unpaid)	Продавець бере на себе всі ризики, пов'язані з транспортуванням, до моменту відвантаження товару на склад покупця
DDP (Delivered Duty Paid)	Продавець відповідає за ризики до визначеного (обумовленого в контракті) місця на території покупця, але останній оплачує їх страховку

Реалізаційні ризики є комплексними ризиками, які з огляду на запропоновані нами класифікації можна вважати частиною виробничих ризиків, а також цілком самостійною групою ризи­ків. Виділення їх в окрему групу є доцільним тоді, коли в умовах розвинутої ринкової економіки з'являється інститут посередни­ків, які працюють з досить високим рівнем незалежності від без­посереднього виробника продукції. Для таких спеціалізованих посередницьких фірм виробничі ризики існують окремо від ре-алізаційних, виступаючи лише одним із джерел їх виникнення. Реалізаційні (маркетингові, комерційні) ризики — ризики, пов'язані з імовірністю втрат під час збуту продукції (послуг), у процесі взаємодії з контрагентами та партнерами для організації продажу. За джерелом виникнення можна виокремити такі види реалізаційних ризиків:

> безпосередньо реалізаційні ризики;

> ризики взаємодії з контрагентами та партнерами в процесі організації продажу продукції (послуг);

> ризики непередбаченої конкуренції.

Безпосередньо реалізаційні ризики виникають безпосередньо на етапі збуту продукції (послуг), виробленої підприємством (табл. 7.8).

Таблиця 7.8