Оцінювання підприємницьких ризиків

7.1. Якісний аналіз ризиків підприємницької діяльності

Доцільність прийняття конкретного господарського рішення, що містить певні ризики, може бути виявлена проведенням ґрун­товного аналізу цих ризиків. У багатьох наукових працях [38] на­голошується на необхідності застосування системного підходу до аналізу ризику підприємства, який передбачає: всебічне (наукове, технічне, технологічне, маркетингове, стратегічне) вивчення під­приємства та середовища його функціонування як джерела ризи­ку; аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів ризику; побудову й аналіз ланцюжка розвитку подій за впливу тих або інших факто­рів; визначення показників оцінки рівня ризику; встановлення механізмів та моделей взаємозв'язку показників і факторів ризи­ку. Об'єктом аналізу ризику мають бути стратегічні, інноваційні, інвестиційні рішення щодо поточного та майбутнього розвитку підприємства, взаємовідносини з колективом, постачальниками сировини, споживачами продукції, конкурентами.

У низці праць із проблем ризику пропонується застосування якісного та кількісного аналізів ризику. Розглянемо спочатку особ­ливості якісного аналізу, який має на меті визначити чинники й зони ризику та провести ідентифікацію можливих ризиків. Для даного виду аналізу характерними є два аспекти [7]:

У перший аспект пов'язаний з необхідністю порівнювати очі­кувані позитивні (сприятливі) результати із можливими економіч­ними, соціальними несприятливими наслідками;

> другий аспект пов'язаний з виявленням впливу рішень, які приймаються в умовах невизначеності та конфліктності, на інте­реси суб'єктів господарювання.

У рамках діяльності певного суб'єкта господарювання може бути використана така класифікація зон ризику: безризикова зо­на, зона допустимого ризику, зона критичного ризику, зона ката­строфічного ризику. Основними критеріями розмежування ви­ступають: прибуток, виручка, власні кошти підприємства, втрати, коефіцієнт ризику. Іноді в межах зони допустимого ризику виокрем-

люють мінімальну зону та зону підвищеного ризику, використо­вуючи як критерії чистий і розрахунковий прибутки від здій­снення підприємницької діяльності.

Змістовну характеристику основних зон ризику в процесі здійснення господарських операцій подано в табл. 7.1.

Таблиця 7.1

ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ЗОН РИЗИКУ

 

Зона ризику	Характерні ознаки
Безризикова зона	• Відсутність будь-яких утрат під час здійснення госпо­дарських операцій
Зона допустимого ризику	• Можлива величина втрат не перевищує розміру очіку­ ваного прибутку. У найгіршому випадку — втрата всьо­ го прибутку, за сприятливого збігу обставин — незнач­ ний розмір утрат, що припадає на одну ризиковану ситуацію. • Часті випадки настання ризику. • Велика ймовірність виникнення витрат даного рівня. • Втрати піддаються точному розрахунку в межах одно­ го року. • Настання ризикових подій не змушує систему до змі­ ни певних цілей
Зона критичного ризику	• Можливий розмір утрат перевищує прибуток, але не є більшим за виручку. • Нечасті випадки настання ризику. • Середній рівень ймовірності виникнення даного рівня втрат. • Настання ризикованих подій змушує систему до зміни певних цілей
Зона катастрофі­чного ризику	• Найбільш небезпечна; можливі втрати перевищують виручку та можуть досягти величини, що дорівнює майну підприємства. • Вкрай рідкісні випадки настання ризику. • Дуже низька ймовірність виникнення втрат даного рівня. • Настання ризику може призвести до банкрутства, кра­ ху або ліквідації фірми

Перейдемо до розгляду основних видів господарських ризиків та ідентифікації причин їх виникнення.

Політичний ризик передбачає наявність імовірності можли­вого негативного впливу на діяльність суб'єктів господарювання з боку держави через проведення нею політичного курсу розвит­ку країни. Цей вид ризику належить до системних ризиків, оскіль-

ки суб'єкти підприємницької діяльності не можуть безпосеред­ньо впливати на них для мінімізації втрат у випадку їх реалізації. Але підприємства повинні завжди враховувати політичні ризики у своїй діяльності. Реалізація політичного ризику може бути спричинена здійсненням певних подій політичного характеру:

• військові події, виникнення локальних конфліктів, здійснен­ня революцій, переворотів тощо;

• загострення внутрішньополітичної ситуації в країні внаслі­док проведення глобальних політичних заходів (референдумів, виборів);

• зміни в політичному курсі, що проводиться державою (на­приклад, націоналізація, відмова нового уряду виконувати зо­бов'язання, прийняті на себе попереднім, тощо);

• зміни геополітичної ситуації (наприклад, введення ембарго (заборони) на відносини з виробниками певних країн, так само як і світового співтовариства стосовно фірм даної країни).

Визначити ступінь політичного ризику можна за спеціально роз­робленими методиками. Більшість міжнародних організацій корис­тується власними методиками. Особливо цікавою є система оціню­вання ступеня політичного ризику, розроблена спеціалістами Все­світнього банку, подана в табл. 7.2. Запропонована в таблиці мето­дика може бути використана передусім тими інвесторами, котрі спроможні вкладати фінансові кошти за межами своєї країни (як правило, це стосується міжнародних фінансових організацій).

Таблиця 7.2