Страхування ризиків впровадження нової техніки і технології.

У зв`язку з НТР, широким використанням різноманітного обладнання, ЕОМ в підприємницькій діяльності виникає необхідність захисту інтересів підприємців, що пов`язані із збитками, які можуть виникнути внаслідок поломки чи пошкодження машин, обладнання, різноманітних пристроїв. Особливо це важливо в тих сферах, де порушення нормальної роботи обладнання може призвести до значних збитків, як наприклад, в банківській сфері, зв`язку, на транспорту та в енергетиці. Необхідність захисту від різного роду технічних ризиків існує також при проведенні будівельних та монтажних робіт, що пов`язано з загальною ризиковістю даних робіт.

У зв`язку з цим можна визначити значення даного виду страхування як захист підприємця від збитків, що пов`язані з виконанням ним різноманітних будівельно-монтажних робіт, поламками машин та обладнання, електронних пристроїв тощо.

Страхування техн. ризиків включає в себе:

- стр-ня будівельного підприємця від усіх ризиків;

- стр-ня монтажних ризиків;

- стр-ня машин;

- стр-ня електронних пристроїв.

На практиці даний вид страхування проводиться, як правило, у формі страхування майнових інтересів виконавця будівельно-монтажних робіт, пов`язаних із:

 продукцією будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт;

 будівельними машинами, засобами та обладнанням для виконання монтажу;

 обладнанням будівельного майданчика;

 будовами та спорудами, що реставруються або капітально ремонтуються;

 відповідальністю перед третіми особами.

Крім того даний вид страхування проводиться у формі страхування майнових інтересів власника або експлуатанта машин, обладнання, та, окремо, електронних пристроїв, як майнових одиниць від загальних ризиків на умовах, що використовуються при страхуванні майна, а також від специфічного ризику поломки машин, обладнання, електронних пристроїв та настання у зв`язку з пошкодженням, знищенням чи поломкою машин, обладнання чи електронних пристроїв відповідальності страхувальника (власника чи експлуатанта обладнання) перед третіми особами.

Через нестабільність економ. ситуації як в Україні в цілому, так і на окремо взятих підприємствах потенційні страхувальники не мають змогу спрямувати певні кошти на страхування. Тому на даний час в Україні види страхування технічних ризиків не достатньо розвинуті.

68. Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції, що виробляється.

Дуже серйозним підприємницьким ризиком є завдання шкоди 3-іи особам через споживання товарів та послуг, що виробляє дане підприємство. Великі втрати, які несли товаровиробники розвинутих західних країн у зв’язку із задоволенням претензій споживачів, обумовили виникнення такого виду страхування, як страхування відповідальності товаровиробника за якість продукції.

Це страхування є дуже розповсюдженим у розвинутих західних країнах. Спеціальною директивою ЄЕС, прийнятою у 1987 році передбачається обов’язкова наявність полісу страхування відповідальності за якість продукції як однієї з небезпечних умов безперешкодного допуску цієї продукції на ринок ЄЕС.

Мета цього страхування полягає у захисті підприємства від фінансових втрат, пов’язаних з компенсацією шкоди, заподіяної споживачам їхньою продукцією у разі висунення останніми претензій.

Страховий тариф встановлюється в залежності розміру товарообігу підприємства у вартісному вираженні. На тариф також впливають наступні фактори:

 тип товару, включаючи упаковку, інструкцію, що додається, його призначення і сфера застосування;

 місце споживання цього товару, тобто обсяг і місце експорту, обсяг і місце імпорту;

 місце страхувальника у черговості поставок, тобто чи це виробник, оптовий чи роздрібний торговець;

 вік та історія товару (наскільки давно вироблявся цей товар) і репутація товаровиробника;

 система контролю за якістю виробів під час виробництва або доставки;

 умови купівлі-продажу товару;

 розмір страхового покриття та історія збитків у даного стр-ника за останні 5 років.

Розмір тарифу коливається в межах від 0,1% до 0,6%. Договори страхування укладаються на строк, як правило, який відповідає гарантійному строку, встановлений на певний товар даного страхувальника. Договір може укладатися на більш довгий термін, але і підвищуються ставки страхової премії. Практично завжди ці договори передбачають франшизу. Напр. у Німеччині франшиза встановлюється на рівні 20% від встановленої страхової суми. Дуже характерним для цього виду страхування є те, що заяви страхувальників досить часто дуже розтягнені в часі, тобто страхове відшкодування носить ретроспективний характер і не завжди співпадає із терміном дії договору страхування. Це відбувається з тієї причини, що шкода життю і здоров’ю через споживання певних товарів може проявитися не відразу, а іноді через довгий період часу після страхової подій. Тому дуже важливим для страховика є встановлення факту завдання шкоди саме під час дії договору страхування. Великий інтервал часу між отриманням страхової премії і виплатою відшкодування породжує проблеми створення відповідних страхових резервів, оцінки ризиків.

Відшкодування не відбувається якщо фактичне завдання шкоди знаходиться поза межами строку страхування, крім того, не відбувається відшкодування, якщо шкода була викликана вживанням продукції або послуг у зв’язку:

 з радіацією;

 зі страйками, військовими діями заколотами, революціями;

 з дефектами, які були відомі страхувальниками до реалізації продукції;

 з неправильним зберіганням на складі страхувальника;

 з транспортуванням (тому що покривається полісом страхування відповідальності перевізника);

 зі шкодою, завданою нематеріальним активам, патентам, товарним знакам, ліцензіям тощо.

Страхування відповідальності товаровиробників за забруднення довкілля.

Проблема забр-ня н.с дуже гостро постала у нашій ераїні, особливо після аварії на ЧАЕС.

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає правові, економічні та соціальні основи організації захисту природного середовища.

Згідно з вітчизняним закон-вом забруднювач несе відпов-сть за забруд-ня навк прир серед-ща та зниження якості прир рес-сів, за поруш-ня закон-ства про охорону навк прир сер-ща.

Стр-ня відпов-сті за шкоду, заподіяну навк середовищу, базується сьогодні на таких умовах:

• компенсувати страхувальникові усі суми, присуджені за законом постраждалим третім особам у зв'язку з настанням страхового випадку. До суми компенсацій вносяться також судові витрати;

• страхуванням покриваються лише випадкові забруднення. Навмисні дії або помилки, які можуть збільшити ймовірність шкоди третім особам, страхуванням виключаються;

• суми щтрафів не включ-ся у страхове покриття.

Поліси страхування відповідальності за екологічні забруднення не покривають шкоди внаслідок навмисного порушення страхув-ком законодавчих актів, постанов, розпоряджень та ін нормат док-тів, що рег-ть питання екології.

Хоч договір укладається на рік, розуміється продовження його в того самого страховика. Через вислкі стр премії, великі адмін витрати при розробці умов страхування та укладанні договору чи програми превентивних заходів та здійсненні контролю і страховикові, і страхувальникові вигідно партнерство на строк не менше 5-10р.

Чітко обумовл-ся географ ліміти.

Стр-ки обмежують макс відпов-сть грош сумою та періодом часу.

Конкретний поліс стр-ня може покривати не лише випадкові забр-ня, але й ризик поступового забр-ня. Страх покриття надається для відшкод-ня збитку 3-м особам. Тому не відшкод-ся витрати на превентивні заходи чи очищення його власног7о майна. Але компен-ся витрати 3-х осіб щодо мінім-ції збитку, прийняті після настання нещ випадку.