Податки на споживання в Україні: склад, структура, відмінність та спільні риси.

Непрямі податки встановл-ся в цінах товарів і послуг, а їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Стягуються в ціні товарів, тб їх види залежать від особливостей ціноутворення.

До непрямих под-в відн-ся:

-акцизи (непрямі под-ки, які встановл-сяч у вигляді надбавки до ринкової ціни). Від методу встан-ня надбавки розрізняють: фіксовані ставки акцизів (у грош виразі на одиницю товарів); пропорційні ставки акцизів (в процентах до обсягу реалізації). Від охоплення товарів опод-ням пропорційні акцизи поділ-ся на специфічні й універсальні. Викор-ть 3 форми універс-х акцизів: -под-к з продажу, под-к з обороту, ПДВ.

-фіск-на монополія – це прибуток дер-ви від реаліз-ї монополіз-х дер-ою тов-в. Монополія д-ви може бути часткою або повною;

-мито, встан-ся при переміщенні тов-в через митний кордон дер-ви при ввезенні, вивезенні або транспортуванні транзитом.

Переваги непрямих под-в: 1.переваги організ.хар-ру-простота та швидкість сплати, вилучення таких под-в не потребує зб-ня под-го апарату; 2.бюджетні переваги. Непрямі под.є регулярними доходами бюджету і відносно стабільними, повне надх-ня до бюджету; 3.непрямі под.вплив-ть на сук-не спож-ня і т.ч.через непрямі под.дер-ва може впливати на спож-ня та стр-ру попиту і регулювати його.4. рівномірність територ розподілу. 5. не впливають на процеси нагромадження.

Недоліки: 1. Недоліки соц-екон.хар-ру. Непрямі под.не зал-ть від доходу окремих осіб – пл-в под-в; мають вплив на загал процеси ціноутв-ня. 2.непрямі под.обмеж-ть розмір прибутку під-в.3. необхідність правильного вибору товарів для опод-ня.

У 2001 році податкові надходження складали 68% всіх доходів Зведеного бюджету України. Непрямі под-ки складали 40% податкових надх-нь Зведеного бюджету України 2001 року, в тому числі ПДВ – 28%, акцизний збір – 7%, мито – 5%. Найб. поширений ПДВ – нескладний в обчисленні та сталі надх-ня. Даний под-к спрощує проблему взаємовідносин між центральним та місцевими под-ми (рівномірний його розподіл).

38. Податки на доходи в Україні: склад, структура, відмінність та спільні риси.

1. 2. Податок на прибуток підприємств

Платниками податку з числа резидентів є:

1) суб’єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами;

2) управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту. Перелік робіт та послуг, що належать до основної діяльності залізничного транспорту, визначається Кабінетом Міністрів України. Доходи залізниць, отримані від основної діяльності залізничного транспорту, визначаються в межах надходжень доходу, перерозподіленого між залізницями у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України;

3) підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту;

4) неприбуткові установи та організації в разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього розділу;

Платниками податку з числа нерезидентів є:

1) юридичні особи, що утворені в будь-якій організаційно-правовій формі, та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

2) постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

3) Постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік в податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним податковим органом України. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації у податковому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

4) Національний банк України здійснює розрахунки з Державним бюджетом України відповідно до Закону України „Про Національний банк України”.

5) Установи кримінально-виконавчої системи та їх підприємства

Об’єктом оподаткування є:

1) прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду

2) дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає

До доходів платника, який зареєстрований як суб’єкт спеціального режиму оподаткування згідно із статтею 31 розділу V цього Кодексу, включається позитивна різниця між сумами податку на додану вартість, нарахованими таким сільськогосподарським підприємством на ціну поставлених ним сільськогосподарських товарів протягом звітного або попередніх звітному періодів, та сумами податку на додану вартість, сплаченими (нарахованими) ним протягом звітного періоду на ціну виробничих факторів, визначених статтею 31 розділу V цього Кодексу.

Для платників податку, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу витрат входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів, робіт, послуг, вартість яких належить до витрат такого платника податку.

У разі, коли платник податку, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно проводить операції з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування, або не є об’єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг, які входять до складу витрат, та основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або вартість відповідного об’єкта основних засобів чи нематеріального активу збільшується на суму, що не віднесена на зменшення податкового зобов’язання з податку на додану вартість такого платника податку згідно з розділом V цього Кодексу;

2. 3. Податок на доходи фізичних осіб

Платниками податку є:

• фізична особа — резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

• фізична особа — нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерела їх походження в Україні і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені чинним міжнародним договором України, щодо доходів, які він отримує безпосередньо від провадження дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором діяльності.

У разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов’язань як нерезидента згідно з цим Кодексом) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.

Якщо фізична особа — платник податку вперше отримує оподатковувані доходи всередині податкового періоду, то перший податковий період розпочинається з дня отримання таких доходів.

Об’єкт оподаткування

Об’єктом оподаткування резидента є:

1.загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

2.доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

3.іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об’єктом оподаткування нерезидента є:

1.загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;

2.доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

База оподаткування

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей

Загальний оподатковуваний дохід — будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:

1.доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту);

2.суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору;

3.доходи від продажу об’єктів майнових і немайнових прав, зокрема інтелектуальної (промислової) власності, та прирівняні до них права, доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами), об’єкти права інтелектуальної промислової власності та прирівняні до них права (далі — роялті), у тому числі отримані спадкоємцями власника такого нематеріального активу;

4.частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ПКУ;

5.дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування);

6.оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів минулих податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований органом державної податкової служби;

Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу:

сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом, у тому числі (але не виключно):

а) сума грошової допомоги, яка надається згідно із законом членам сімей військовослужбовців чи осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ;

б) сума державних премій України або стипендій України, призначених законом, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, винагород спортсменам — чемпіонам України, призерам спортивних змагань міжнародного рівня, у тому числі спортсменам-інвалідам;

в) сума коштів з Державного бюджету України дійсним членам (академікам).

платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги:

9.1.1) у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку;

9.1.2) у розмірі, що дорівнює 100 відсотків суми пільги, визначеної підпунктом 9.1.1 цього пункту, - для платника податку, який утримує двоє чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину;

9.1.3) у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 9.1.1 цього пункту, - для такого платника податку, який:

а) є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем), або опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;

в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом;

ґ) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства;

д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;

9.1.4) у розмірі, що дорівнює 200 відсотків суми пільги, визначеної підпунктом 9.1.1 цього пункту, - для такого платника податку, який є:

а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави;

б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.

9.2. Вибір місця отримання (застосування) податкової соціальної пільги

9.2.1. Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

9.2.2. Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги) за формою, визначеною центральним органом державної податкової служби.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

Перелік таких документів та порядок їх подання визначає Кабінет Міністрів України.

9.2.3. Податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;