Моторне (транспортне) страхове бюро України та його функції.

МТСБУ – це форма об’єднання страховиків, що здійснюють страх-ня цив відповід-ті власників Тз. Створене у 1994р. Страховики можуть входити до МТСБУ як повні або асоційовані члени. Вищим органом упр-ня є загальні збори страховиків – членів Моторного бюро (МБ). Мета МТСБУ – координація діяльності його членів щодо оформлення страхування і покриття шкоди, нанесеної третім особам внаслідок ДТП на території України, а також за її межами, реалізація договорів, конвенцій і домовленостей з уповноваженими організаціями по страх-ню цив відповід-ті власників ТЗ інших країн.

Тільки ті страхові компанії, які входять до Моторного бюро, мають право проводити страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.

Існує 2 види договорів: 1)звичайний (укладається з власником транспортного засобу зареєстрованого в Україні і діє в межах країни); 2)додатковий (діє за межами України, в країнах, зазначених у страховому полісі).

Членство страхувальників у Моторному бюро може бути двох видів: асоційоване та повне. Асоційовані члени укладають тільки звичайні договори. Повні – укладають і звичайні, і додаткові договори. Існує більше 50 асоційованих та 11 повних членів Моторного бюро.

Для забезпечення виконання зобов’язань членів Моторного бюро перед страхувальниками і третіми особами при Моторному бюро створюють 2 центральні страхові резервні фонди:

1) фонд страхових гарантій (мінімально 40 тис. євро в еквіваленті), призначений для забезпечення платоспроможності Моторного бюро під час взаєморозрахунків з іншим Моторним бюро. Джерелами формування цього цього резерву є вступні внески повних членів Моторного бюро і щомісячні відрахування страховиків в цей фонд в розмірі 5% страхових премій, отриманих за додатковими договорами, отриманих із страхування автоцивільної відповідальності. 2) фонд захисту потерпілих у ДТП. При чому відшкодування здійснюється при нанесенні збитків життю і здоров’ю, а не матеріальних. Цей фонд формується за рахунок внесків членів бюро в розмірі 12% надходжених премій, отриманих за звичайними договорами страхування відповідальності

Основними задачами Моторного бюро є:

1) гарантування платоспроможності СК-членів Моторного бюро щодо страхових зобов’язань за цим видом страхування;

2) укладання угод з Моторним бюро інших країн про взаємне визнання договорів такого страхування;

3) взаємне врегулювання питань стосовно відшкодування шкоди та забезпечення виплати страхового відщкодування третім особам;

4) управління централізованими страховими резервними фондами;

5) збирання необхідної інформації щодо обов’язкового страхування цивільної відповідальності, підготовка рішень та пропозицій з організації цього страхування;

6) розробка стандартних форм страхових полісів і договорів обов’язкового страхування цивільної відповідальності;

7) затвердження тарифів за додатковими договорами цього страхування. На 15 днів до країн Східної Європи поліс “зелена картка” коштує 18 $ в еквіваленті, а до Західної Європи – 35 $ в еквіваленті. Є всі підстави для зростання вартості цих полісів;

8) виплати компенсацій потерпілим у ДТП всередені країни у визначених законодавством випадках.

Страхування вантажів, що перевозять автомобільним транспортом.

Страхування вантажів – один з найпопулярніших видів страхування в світі, при чому особливе місце в світовій практиці страхування займає страхування вантажів, що перевозяться морським транспортом, зважаючи на важливість, а водночас і ризиковість даного виду транспорту.

При страхуванні вантажів (або багажу) страховиком надається покриття за наступними умовами, які, в Правилах страхування багатьох як вітчизняних, так і зарубіжних страховиків, співпадають з, так званими, Оговорками інституту страховиків Ллойду щодо страхування вантажів, згідно яких виділяють три окремі групи ризиків:

 “ З відповідальністю за всі ризики” (Покриття А). На цій умові відшкодовуються збитки, які сталися внаслідок випадковостей та небезпек перевезення (транспортування).

«З відповідальністю за окрему (незагальну) аварію» (Покриття В). На цій умові відшкодовуються збитки, які сталися внаслідок випадковостей та небезпек перевезення (транспортування), а саме:

1. 1.Від пошкодження чи повної загибелі застрахованого вантажу (багажу) чи його частини.

2. 2.Загибель чи пошкодження застрахованого вантажу (багажу), що стало наслідком.

3. Повна загибель цілого місця вантажу (багажу), що впав за борт або упущеного внаслідок завантажувально–розвантажувальних робіт на судно чи інший транспортний засіб.

4. 4. Витрати по загальній аварії і рятуванню, розподілені та визначені у відповідності з договором перевезення та \чи діючими законами, що викликані необхідністю запобігти загибелі вантажу (багажу) по будь-якій причині, крім випадків, що виключають відповідальність Страховика

5. Всі необхідні і цілеспрямовано проведені витрати по рятуванню вантажу (багажу), а також по зменшенню збитку і визначенню його розмірів, якщо останній відшкодовується за умовами страхування.

«Без відповідальності за пошкодження, крім випадків катастрофи» (Покриття С). На цій умові відшкодовуються збитки, які сталися внаслідок випадковостей та небезпек перевезення (транспортування), а саме:

1. Загибель чи пошкодження застрахованого вантажу (багажу).

2. Витрати по загальній аварії і рятуванню, розподілені та визначені у відповідності з договором перевезення та \ чи діючими законами, що викликані необхідністю запобігти загибелі по будь-якій причині крім випадків, що виключають відповідальність Страховика.

3. Всі необхідні і цілеспрямовано проведені витрати по рятуванню вантажу (багажу), а також по зменшенню збитку і визначенню його розмірів, якщо останній відшкодовується за умовами страхування.

Страхова сума визначається на підставі документів, що підтверджують вартість вантажу (багажу). У страхову суму можуть бути включені витрати, пов‘язані із перевезенням і зберіганням вантажу (багажу), підтверджені документально. Якщо вартість вантажу (багажу) в документах не вказана, то страхова сума визначається за згодою сторін. Але у будь-якому разі страхова сума не може перевищувати ринкової вартості вантажу (багажу). Страхові тарифи визначається виходячи з покриття, обраного Страхувальником, причому покриття А – найбільш дороге, а С, відповідно, - найбільш дешеве. Покриття В через свою обмеженість в переліку ризиків та невелику різниці в ціні, порівняно з покриттям А, в світовій практиці вантажоперевезення практично не використовується. Відповідальність Страховика починається з моменту, коли вантаж (багаж) буде взятий на складі в пункті відправки для перевезення і продовжується на протязі всього перевезення по визначеному маршруту. Територією дії відповідальності Страховика є маршрут слідування вантажу (багажу). В територію страхового покриття не входять зони з об’явленим надзвичайним положенням та зони воєнних конфліктів.

Відповідальність Страховика закінчується: коли вантаж (багаж) доставлений на склад вантажоодержувача чи остаточне (кінцеве) місце зберігання в обумовленому в Договорі страхування при цьому пункті призначення, але не пізніше 24 годин з моменту прибуття вантажу (багажу) в пункт призначення або коли вантаж (багаж) доставлений на будь-який інший склад чи будь-яке інше місце зберігання, в попередньому чи такому, що обумовлений для цього, пункті призначення.

Економічна необхідність і особливості страхування морських ризиків.

 

Страхування морських суден.

Стр-ня суден є найдавнішим у складі мор.стр-ня. На стр-ня приймається корпус судна із машинами, устаткуванням, такелажем, фрахт і інші витрати, пов’язані з експлуатацією судна. Обсяг відповідальності включає:

1. Відповідальність за загибель і пошкодження(повна відповідальність).

2. Без відповідальність за пошкодження, крім випадків крушіння.

3. Без відповідальності за часткову аварію (це ненавмисний збиток завданий судну або вантажу, пов’язаний їхнім пошкодженням).

4. З відповідальністю за повну загибель, включаючи витрати по спасінню. Найнижчі страх.премії.

Жоден варіант стр-ня не покриває збитки, які дістало судно через:

- навмисні дії або грубу необережність страхувальника;

- збитки через відомий страхувальнику стан судна до виходу в рейс;

- внаслідок зносу, корозії судна, його частин;

- форс-мажорні обставини.

Договір укладається або на строк (1рік), або на окремий рейс. Відповідальність страховика настає тільки у випадку, якщо збитки спіткали страхувальника у зазначеному районі плавання або у рейсі.

Страх.сума встановлюється за заявою страхувальника, але вона не повинна перевищувати дійсної вартості судна. Якщо страх.сума встановлена нижче дійсної вартості судна, страховик встановлює пропорційну систему забезпечення. Якщо страх.сума вище дійсної вартості судна, то договір є недійсним щодо тієї частини страх.суми, яка перевищує дійсну вартість. Спеціаліст-представник страховика – сюрвейєр – здійснює огляд судна, вантажів і на підставі його висновку страховик приймає рішення про укладання договору стр-ня.

Страх.премія встановлюється при стр-ні суден в середньому на рівні 1-2% від їх вартості. Ставка страх.премії залежить від таких чинників:

1. Від класу реєстра Ллойду.

2. Від розміру судна.

3. Вартість судна.

4. Репутація судновласника.

5. Кваліфікація та досвід роботи капітана і команди.

6. Порт приписки судна.

7. Який вантаж перевозиться судном.

8. Район плавання і маршрут судна.

9. Вік судна.

Крім переліченого на ставку премії впливають: варіант стр-ня; кількість суден, заявлених на стр-ня; розмір франшизи (завжди використовується. Її мін розмір 10% від страх. суми).

При настанні страх. випадку страхувальник зобов’язаний документально довести, що дійсно трапився страх. випадок, передбачений страх. полісом і надати страховику претензійний документ і розрахунки, необхідні йому для визначення суми страх. відшкодування і реалізації прав суброгації. Спеціаліст – представник страховика, який займається з’ясуванням обставин страх. випадку і участі у спасінні і збереженні судна і майна на ньому, розраховує збитки, долю відшкодування, яка покладається на власника вантажу судна – диспашер.

В залежності від ступеня збитків виплата може бути як в повному обсязі, так і в часткова. В повному обсязі страховик сплачує відшкодування в 3 випадках:

1. при повній фактичній загибелі судна;

2. при пропажі судна безвісти (ніяких повідомлень протягом 3-х місяців)

3. при повній конструктивній загибелі судна: коли судно з вантажем знаходиться в районі воєнних дій; коли ремонт судна або його відновлення є економічним недоцільним.

Крім вартості судна у суму страх. відшкодування входять витрати по усуненню наслідків страх. випадку і витрати щодо спасіння судна і буксировки.

У випадку повної загибелі або пропажі судна до страховика переходить право власності на судно, але страхувальник і сам може заявити страховику про відмову від своїх прав на застраховане судно і отримати повну страх.суму від нього. Така заява називається абандоном.