Сучасний стан та перспективи співпраці України з міжнародними

Фінансовими організаціями.

На сучасному етапі важко уявити будь-яку країну світу, як розвинену, так і ту, що розвивається, яка не бере участі в міжнародних економічних відносинах, знаходиться осторонь процесів міжнародного економічного співробітництва та не задіяна у міжнародному поділі праці. Така ситуація є наслідком існування цілого ряду об'єктивних чинників, до яких, насамперед, слід віднести систему тісних зв'язків між національними економіками країн та економічну взаємозалежність більшості країн світу.

Членство України у Міжнародному валютному фонді (МВФ), Міжнародному банку реконструкції та розвитку (МБРР), Багатосторонньому агентстві по гарантіях інвестицій (БАГІ), Міжнародній фінансовій корпорації (МФК), Міжнародній асоціації розвитку (МАР), Чорноморському банку торгівлі і розвитку (ЧБТР) і Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) сприяє доступу до порівняно дешевих кредитних ресурсів, які надаються на пільгових умовах. Підписання у 2005 році рамкових угод між Україною та Європейським інвестиційним банком і між Україною та Північним інвестиційним банком сприятиме створенню нових можливостей фінансування пріоритетних проектів розвитку економіки в державному та приватному секторах.

Співробітництво із зазначеними організаціями сприяло урахуванню світового досвіду у процесі формування в Україні ринкової економіки, необхідної законодавчої бази та оновлення системи державного управління, забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності, розвитку приватного сектору, удосконалення системи соціального захисту, створення сприятливого середовища для економічного зростання в умовах обмежених власних ресурсів, можливостей щодо комерційних запозичень на зовнішньому ринку.

 

Потребують розв'язання проблеми, пов'язані з пасивною позицією Української Сторони під час ініціювання проектів, тривалістю та складністю процедури їх підготовки і реалізації, зниженням ефективності використання позик, що надаються МФО, відсутністю досвідчених фахівців з питань управління проектами, зокрема з проведення тендерів та здійснення закупівель відповідно до установлених МФО процедур. Зазначені проблеми істотно впливають на структуру проектного портфеля Світового банку, який на даний час включає значну кількість інституціональних неприбуткових проектів.

Підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, що надаються МФО, потребує удосконалення законодавства, яке регулює питання щодо процедури підготовки та реалізації проектів, здійснення місцевих запозичень та надання державних гарантій, впровадження касового обслуговування проектів через Державне казначейство та удосконалення системи управління проектами, підвищення якості та поліпшення структури проектних портфелів МФО.

Співробітництво з МВФ з огляду на стабілізацію макроекономічної ситуації базуватиметься в подальшому на остаточному переході до безкредитних відносин, проведенні консультацій при формуванні макроекономічної політики держави. Важливу роль у співробітництві відіграватиме залучення технічної допомоги для забезпечення дотримання рекомендацій, розроблених у рамках програми оцінки стану фінансового сектору, податково-бюджетної прозорості, таргетування інфляції, управління валютними ризиками, банківського нагляду, бухгалтерського обліку та фінансової звітності, запобігання фінансовим правопорушенням тощо.

Співробітництво з МБРР здійснюватиметься у напрямі розроблення ефективних програм і проектів, реалізація яких сприятиме економічному зростанню України.

Фінансова підтримка державного бюджету шляхом застосування механізму позики на політику розвитку поєднуватиметься із залученням консультаційної допомоги для розв'язання першочергових завдань структурних реформ, підвищення конкурентоспроможності національної економіки та її найважливіших секторів, підтримки вступу до СОТ та створення умов для європейської інтеграції України.

Разом з тим у процесі співробітництва з МБРР слід акцентувати увагу на реалізації інвестиційних проектів, які сприятимуть розвитку інфраструктури, комунального господарства, енергетики, підвищенню конкурентоспроможності приватного сектору економіки та вдосконаленню інформаційно-комунікаційних технологій. Триватиме інституціональне реформування органів виконавчої влади. Передбачається збільшення кількості проектів, пов'язаних з розвитком регіонів, розв'язанням соціальних та екологічних проблем територіальних громад.

Значна увага приділятиметься координації роботи із залучення до підготовки та реалізації проектів технічної допомоги інших міжнародних організацій та країн-донорів.

З метою поглиблення знань та вивчення світового досвіду з питань організації стратегічного планування, зокрема щодо проектного аналізу та управління проектами, передбачається використання можливостей Інституту економічного розвитку Світового банку.

Пріоритетним напрямом співробітництва з іншими інституціями групи Світового банку стане подальше збільшення кількості інвестиційних та кредитних проектів, спрямованих на підтримку приватного сектору (без надання державних гарантій). Залучатимуться інвестиції МФК для забезпечення розвитку інфраструктури, зокрема муніципальної та портової, будівництва, агропромислового комплексу, сфери роздрібної торгівлі та надання послуг, виробництва транспортного обладнання і сфери телекомунікацій

Планується активізувати співробітництво з БАТІ шляхом надання іноземним інвесторам, які працюють в Україні, гарантій від некомерційних ризиків та створення організаційно-технічних умов, сприятливих для інвестування.

Для забезпечення захисту національних інтересів використовуватимуться у разі потреби можливості Міжнародного центру по врегулюванню інвестиційних спорів, членом якого є Україна.

Подальше співробітництво з ЄБРР передбачає збільшення обсягів фінансових ресурсів, що надаються організацією як державному, так і приватному сектору економіки. Для реалізації проектів з високим ступенем ризику залучатимуться одночасно ресурси ЄБРР, інших МФО та іноземних інвесторів. Широко використовуватиметься досвід Банку, здобутий у процесі реалізації масштабних інвестиційних проектів, впровадженні сучасних методів фінансового менеджменту і корпоративного управління. Підтримуватиметься відкриття прямих кредитних ліній для українських комерційних банків без надання державних гарантій. Пріоритетним напрямом залишатиметься виконання програми кредитування малих та середніх підприємств.

Передбачається подальше фінансування: міжнародних транспортних коридорів (автомобільних, залізничних) та транспортної інфраструктури; міської інфраструктури та комунальних підприємств; енергетичної галузі (підвищення потужності енергетичних об'єктів та впровадження енергозберігаючих технологій, модернізація блоків атомних електростанцій).

Крім того, у подальшому можливе залучення ресурсів ЄБРР для підтримки сільського господарства та експортоорієнтованого виробництва.

Співробітництво з Європейським інвестиційним банком здійснюватиметься з метою залучення до економіки України довгострокових фінансових ресурсів для реалізації проектів у сфері міської та транспортної інфраструктури, енергетики, охорони навколишнього природного середовища, телеко-мунікацій, малого та середнього бізнесу тощо.

У рамках співробітництва з іншими МФО розвиватиметься співробітництво з Північним інвестиційним банком, зокрема шляхом довгострокового проектного інвестиційного кредитування під державні гарантії. Водночас передбачається залучення ресурсів зазначеного Банку для розвитку приватного сектору економіки без надання державних гарантій.

Фінансові ресурси, консультативна і технічна допомога МФО повинні доповнювати внутрішні ресурси держави, що спрямовуватимуться на розв'язання пріоритетних завдань соціально-економічного розвитку за такими напрямами:

1) підтримка економічного зростання та стратегічних реформ:

диверсифікація і підвищення конкурентоспроможності економіки, забезпечення розвитку її приватного сектору та закладення основ для поглиблення інтеграції з міжнародним ринком;

забезпечення макроекономічної і фіскальної стабільності, економічного зростання;

підвищення якості надання державних послуг шляхом скорочення квазіфіскальних розрахунків, лібералізація державного регулювання та заохочення приватного сектору до інвестування національної економіки;

удосконалення системи фінансового посередництва з метою підтримки інвестування національної економіки;

забезпечення дотримання фінансової дисципліни, збільшення реальних доходів населення, зменшення фіскального навантаження і регулівного впливу державних органів на приватний сектор економіки;

покращення державного управління, у тому числі об'єктами державної власності, удосконалення системи державної служби;

удосконалення системи управління державними фінансовими активами, подолання корупції у державному секторі;

підвищення якості та доступності соціальних послуг, які надаються за бюджетні кошти;

сприяння розвитку села шляхом закладення правових та інституціональних основ для забезпечення захисту прав власності на землю, іпотеки, оренди та торгівлі землею;

2) удосконалення системи соціального захисту та підвищення якості життя населення:реформування системи освіти з метою забезпечення рівного доступу до загальної середньої освіти, підвищення її якості та ефективності;

удосконалення системи адресності соціальної допомоги та підвищення ефективності управління програмами соціальної допомоги;

поліпшення умов життя громадян, зокрема тих, що проживають переважно у сільській місцевості, шляхом підвищення якості надання соціальних послуг та спрощення доступу до них, розширення повноважень територіальних громад щодо розв'язання соціальних проблем на місцевому рівні;

розвиток пенсійної системи, покращення управління пенсійним страхуванням, консолідація функцій із збору та адміністрування внесків соціального страхування;

створення системи медичного страхування, підвищення якості надання медичних послуг та покращення умов роботи медичних закладів шляхом застосування сучасних медичних технологій та обладнання; підвищення конкурентоспроможності сільського господарства та забезпечення безпеки продуктів харчування;

3) розвиток муніципальної інфраструктури, транспортно-дорожнього комплексу, зв'язку та інформатизації:

розвиток комунального господарства - реконструкція та модернізація систем водопостачання та водовідведення, у тому числі зниження енергоспоживання, підвищення якості очищення питної і стічної води, удосконалення системи утилізації твердих побутових відходів, а також підвищення якості інших послуг, що надаються підприємствами житлово-комунального господарства;

удосконалення транспортної інфраструктури міст;

модернізація системи аеронавігаційного обладнання, підвищення рівня безпеки польотів;

оновлення парку повітряних суден, створення сучасної інфраструктури аеропортів;

створення комплексної системи з комерціалізації українських космічних технологій;

розвиток інфраструктури морських торговельних портів;

збільшення транспортних потужностей українських судноплавних компаній, будівництво морських суховантажних суден;

розвиток міжнародних транспортних коридорів та приведення їх стану у відповідність з європейськими вимогами;

реконструкція міжнародних пунктів пропуску через державний кордон, облаштування сучасними засобами контролю пунктів пропуску на митному кордоні;

модернізація рухомого складу залізничного транспорту - оновлення парку електропоїздів, вантажних електровозів змінного струму, дизель-поїздів, тепловозів, вантажних та пасажирських вагонів;

4) інституціональний розвиток органів державної влади і судочинства:

подальше удосконалення системи державної статистики шляхом її комплексного, та системного реформування, задоволення потреб користувачів;

реформування податкової служби з метою досягнення високого рівня добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків, здійснення компетентного, чесного та неупередженого адміністрування податків;

модернізація системи управління державними фінансами, включаючи удосконалення роботи та підвищення інституціональної спроможності Державного казначейства;

розвиток інфраструктури фінансово-кредитного ринку та удосконалення механізму муніципального кредитування, забезпечення більш широкого доступу до фінансових послуг суб'єктів господарювання, які провадять свою діяльність у сільській місцевості, територіальних громад та комунальних підприємств;

підтримка судової реформи, підвищення інституціональної спроможності судової системи, поліпшення матеріально-технічного забезпечення судів;

5) розвиток приватного сектору економіки:

створення сприятливого клімату для посилення підприємницької активності, поширення передових управлінських знань та технологій, розвиток консалтингу та інфраструктури підтримки підприємництва;

сприяння технологічній модернізації і оновленню засобів виробництва, розвитку наукоємних виробництв;

підтримка приватного сектору економіки шляхом надання фінансової допомоги малим та середнім підприємствам за участю українських комерційних банків;

забезпечення захисту права власності на землю шляхом видачі державних актів власникам земельних ділянок та створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру; реформування дозвільної системи, упорядкування контролюючих функцій органів державної влади у сфері підприємництва;

спрощення доступу суб'єктів підприємницької діяльності до кредитних ресурсів, зокрема шляхом утворення спеціалізованих фінансових установ з мікрокредитування;

6) розвиток енергетичного сектору, енергозбереження та охорона навколишнього природного середовища:

забезпечення енергетичної безпеки держави, формування прозорого конкурентоспроможного ринку енергоносіїв, розроблення та запровадження комплексної стратегії гармонізації енергетичного ринку України з внутрішнім ринком ЄС;

реформування механізму підтримки проектів з енергозбереження, в тому числі з використанням ресурсів приватного сектору, розвиток Української енергозберігаючої сервісної компанії (УкрЕСКО);

забезпечення модернізації всіх атомних енергоблоків, зокрема підвищення надійності роботи другого енергоблоку Хмельницької та четвертого Рівненської атомних електростанцій;