Об'єктивні передумови виникнення і розвитку фінансів. Фінанси як історична категорія.

Фінанси від лат. Finish- завершення виникли в 14-15 ст. історичний характер фінансових відносин полягає в тому, що виникнення фінансів пов’язане з 2-ома суспільно-економічними передумовами: 1. Виникнення держави і розвиток державності 2. Розвиток ТГВ. Виникнення держави призводить до об’єктивної необхідності розподілу і перерозподілу створеного суспільного продукту ВВП=С+V+M Фінансові відносини виникли з розвитком ТГВ, коли натуральні податки почали справлятися в грошовій формі. Початком фінансових відносин є створення додаткового продукту у сфері виробництва та його послідовний розподіл. Через первинний розподіл суспільного продукту забезпечується відтворення викоританих в процесі виробництва, засобів виробництва (основних фондів та обігових коштів) та робочої сили. Державні фінанси виникають в процесі вторинного розподілу і перерозподілу суспільного продукту. Фінанси як історична категорія розвивається як кількісно так і якісно. На початковому етапі розвитку державні фінанси включали лише один бюджет, а потім стали формувати соціальні фонди. Якісний розвиток фінансів це виникнення нових форм фінансових відносин. З’являються нові податки, платежі. Передумовою виникнення фінансів є наявність товарного виробництва, товарно-грошових відносин, суспільного розподілу праці, дії економічних категорій та законів, а також наявність держави.

Фінанси як економічна категорія, їх внутрішні ознаки. Поняття

Фінансів, їх суспільне призначення, функції та роль.

Фінанси є однією з найважливіших економічних категорій, яка відображає економічні відносини в процесі створення та використання грошових фондів.

Умовою функціонування фінансів є наявність грошей, а причиною появи фінансів служить потреба суб'єктів господарювання і держави в ресурсах, що забезпечують їх діяльність.

Фінанси суттєво відрізняються від інших економічних категорій своїм призначенням, характером виникнення, становлення і розвитку.Фінанси - невід'ємна частина грошових відносин, тому їх роль та значення залежать від того, яке місце грошові відносини займають в економічних відносинах. Проте не будь-які грошові відносини виражають фінансові. Фінанси відрізняються від грошей як за змістом, так і за функціями, які виконуються.

Якщо гроші - це особливий товар, в якому виражається вартість усіх інших товарів, то фінанси — це певні економічні відносини, що здійснюються за допомогою грошей. Фінанси виступають як економічний інструмент розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту та національного доходу, як знаряддя контролю за утворенням та використанням фондів грошових коштів. Головне їх призначення в тому, щоб шляхом утворення грошових фондів забезпечити не тільки потреби держави та підприємств у грошових коштах, але й контроль за використанням фінансових ресурсів.

Фінанси - історична категорія. Вони з'явилися одночасно з виникненням держави та її інститутів, а також у зв'язку з розвитком товарно-грошових відносин.

З теоретичної точки зору фінанси визначаються як особливі економічні відносини, за допомогою яких у грошовій формі шляхом формування та використання централізованих та децентралізованих фондів у суспільстві здійснюються процеси розподілу та перерозподілу ВВП і національного доходу з метою досягнення соціально-економічного ефекту.

У практичному плані фінанси виступають сукупністю форм і методів формування централізованих і децентралізованих грошових фондів, їх розподілу і використання з метою досягнення завдань соціально-економічного розвитку. Таким чином сучасна наука про фінанси, незалежно від аспектів визначення цієї категорії підкреслює важливе суспільне призначення фінансів, їх роль у реалізації економічних і соціальних програм.

Фінансові відносини охоплюють усі фази процесу відтворення, тобто виробництво, розподіл, обмін, споживання.

Основні ознаки фінансів полягають у такому:

1.Грошова форма вираження - пов'язана з рухом грошових потоків від одного суб'єкта до іншого.

2. Розподільний характер. У сфері розподілу та перерозподілу доходів і накопичень сукупність грошових відносин належить до фінансів.

3.Формування доходів та здійснення видатків. Доходи та видатки є вихідними фінансовими категоріями. Доходи одного з суб'єктів завжди є видатками іншого.

Головним об'єктом фінансових відносин виступають ВВП та національний доход. Іноді об'єктом фінансових відносин виступає національне багатство.

У фінансових відносинах беруть участь такі суб'єкти: держава, регіон, суб'єкт господарювання та громадянин. У зв'яжу з цим розрізняють:загальнодержавні фінанси;місцеві фінанси;фінанси суб'єктів господарювання; фінанси громадян (населення).

Функції фінансів як виявлення сутнісних ознак і суспільного

Призначення фінансів.

Функції фінансів відображають форми проявлення фінансів і призначення в суспільстві, їх роль у народному господарстві. Сутність фінансів проявляється у функціях, які вони виконують.

Загальноприйнято вважати, що фінанси виконують дві основні функції: розподільчу та контрольну. При цьому розподільна функція підрозділяється на дві підфункції: перша пов'язана зі створенням грошових доходів та грошових фондів (регулююча); друга пов'язана з використанням грошових доходів та грошових фондів (стимулююча).

Суть розподільної функції полягає в тому, що фінанси виступають інструментом розподілу та перерозподілу ВВП. За допомогою розподільної функції здійснюються відшкодування вартості засобів виробництва, що витрачалися, та створення первинних доходів.

Перерозподільна функція фінансів проявляється при перерозподілі грошових коштів у міжтериторіальному, міжгалузевому, внутрішньогалузевому і внутрішньогосподарському аспектах. Перерозподільна функція фінансів діє у взаємозв'язку і взаємообумовленості з контрольною функцією, яка є внутрішнього властивістю фінансів та служить засобом контролю за процесом перерозподілу вартості ВВП шляхом утворення і використання грошових фондів цільового призначення.

Контрольна функція пронизує всю фінансову діяльність держави, її установ, підприємств, організацій, населення.

Завдяки контрольній функції фінансів суспільство контролює повноту і своєчасність забезпечення фінансовими ресурсами різних суб'єктів фінансових відносин, економне та ефективне використання коштів.

У залежності від суб'єктів, які здійснюють фінансовий контроль, розрізняють: Державний контроль - це контроль з боку держави за фінансовою діяльністю юридичних та фізичних осіб. Його здійснюють органи державної влади та управління.

Відомчий контроль здійснюється галузевими міністерствами, відомствами відносно до підпорядкованих їм підприємств, організацій, установ. Його об'єктом виступає фінансова діяльність підприємств,

Внутрішній контроль здійснюється фінансовими службами підприємств та установ, в функції яких входять перевірки господарсько-фінансової діяльності підприємств.

Незалежний фінансовий контроль здійснюється незалежними аудиторськими фірмами.

Суспільний контроль - це контроль з боку суспільства за фінансовою діяльністю держави.

Існують другорядні функції, які теж показують, яким чином реалізується суспільне призначення фінансів.

Функція ефективності припускає встановлення державою таких податків та пільг, які регулюють Ірошовий обіг і систему кредитування, сприяє пожвавленню ділової активності, раціональному використанню ресурсів.

Функція стабільності - спрямованість фінансової і кредитної політики

на уникнення надмірних спадів та "перегрівів" в економіці.

Функція формування та використання грошових фондів пов'язана із матеріальним змістом фінансових відносин, які мають грошове вираження, з процесами мобілізації коштів до грошових фондів різних рівнів та використання цих коштів на задоволення суспільних потреб.