Тема 1 фінансова криза підприємства

ЗМІСТ

	С.
ВСТУП…………………………………………………………………….
Модуль 1 ТЕМА 1 ФІНАНСОВА КРИЗА ПІДПРИЄМСТВА………………….
1.1. Криза підприємства: економічний зміст та фактори, що її зумовлюють………………………………………………………………..
ТЕМА 2 ДІАГНОСТИКА ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ КРИЗИ ПІДПРИЄМСТВ………………………..…………………………
2.1. Фінансовий аналіз та антикризове управління підприємством……
2.2. Методики діагностування фінансового стану в антикризовому фінансовому управлінні…………………………………………………
2.3.Механізми фінансової стабілізації та реалізації антикризового управління…………………………………………………………………
ТЕМА 3 ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ БАНКРУТСТВА, САНАЦІЇ ТА ЛІКВІДАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ……………………………
3.1.Банкрутство, санація, ліквідація - методи антикризового управління………………………………………………………………….
3.2.Провадження у справі про банкрутство……………………………
3.3.Фінансові процедури процесу ліквідації під час банкрутства підприємств………………………………………………………………... ТЕМА 4 ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ..
4.1. Форми фінансування та їх класифікація………………………….………
4.2. Залучення фінансових ресурсів із внутрішніх та зовнішніх джерел
4.3. Сутність санації балансу та призначення санаційного прибутку….
Модуль 2 ТЕМА 5 ВИКОРИСТАННЯ КОНТРОЛІНГОВИХ МЕТОДІВ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ САНАЦІЇ………………………………………
5.1.Сутність контролінгу: місце і роль у системі управління підприємством, види, функції, показники та інструментарій…………
5.2.Методи фінансового контролінгу……………………………………
ТЕМА 6 САНАЦІЙНА РЕСТРУКТУРИЗАЦЯ ПІДПРИЄМСТВ………
6.1. Сутність та види реструктуризації підприємства…………………
6.2. Реструктуризація підприємства: цілі, результати, етапи………….
6.3. Форми реорганізації підприємства…………………………………
ТЕМА 7 САНАЦІЙНИЙ АУДИТ ……………………………………….
7.1. Сутність та методи санаційного аудиту……………………………. 7.2. Методика проведення санаційного аудиту…………………………
7.3. Документальне оформлення результатів санаційного аудиту…….
ГЛОСАРІЙ…………………………………………………………………
Список літератури…………………………………………………………

ВСТУП

Тривалий комерційний успіх забезпечується ефективним розподілом обмежених економічних ресурсів у процесі виробництва і реалізації продукції. При цьому підприємницька діяльність передбачає проведення інвестиційної, виробничої, фінансової діяльності, що може бути пов’язана з кризовими явищами. Виведення підприємства з кризового стану пов’язане із проведенням системи санаційних заходів, серед яких важливе місце займає фінансова санація.

Метою викладання дисципліни «Управління фінансовою санацією підприємств» є формування системи теоретичних знань та набуття практичних навичок із питань управління фінансовою санацією, реструктуризації суб’єктів господарювання, а у разі необхідності – фінансового забезпечення ліквідації підприємства.

Предметом дисципліни є вивчення фінансово-економічних відносин, що виникають у процесі банкрутства, санації, реструктуризації та ліквідації підприємств.

Об’єктом навчальної дисципліни є суб’єкти господарювання, які опинилися в процедурі фінансової санації.

Для цього необхідно

знати:

- сутність управління фінансовою санацією підприємства; форми і методи державної фінансової підтримки санації підприємств; економіко-правові основи санації, банкрутства та ліквідації; методи, правила та умови фінансування санації;

оволодіти:

- навичками щодо складання плану санації; прийомами і методами санаційного аудиту; методиками проведення санаційної реструктуризації та реорганізації.

МОДУЛЬ 1

ТЕМА 1 ФІНАНСОВА КРИЗА ПІДПРИЄМСТВА

Питання для самокронтролю

1. У чому полягає сутність фінансової кризи?

2. Які причини кризових ситуацій ви знаєте? Наведіть приклади.

3. Перелічіть основні ознаки кризи на рівні підприємства, охарактеризуйте їх.

4. За якими ознаками класифікується криза підприємства?

5. Перелічіть фактори, що зумовлюють різні види кризи.

6. На які групи поділяються зовнішні чинники, що зумовлюють кризовий розвиток підприємства?

7. На які групи поділяються внутрішні чинники, що зумовлюють кризовий розвиток підприємства?

8. Які наслідки несе криза?

9. Який існує взаємозв’язок кризових явищ?

10. Які чинники впливають на економічну ситуацію?

11. Які особливості розвитку кризових явищ?

12. Які особливості теорії циклічності та прояву кризових явищ у соціально-економічних системах?

13. Фінансова криза. Основні симтоми кризи.

14. Криза збуту. Основні симптоми.

15. Організаційна криза. Основні симптоми.

16. Криза персоналу. Основні симптоми.

17. Виробнича криза. Основні симптоми.

18. Стратегічна криза підприємства.

ТЕМА 2 ДІАГНОСТИКА ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ КРИЗИ ПІДПРИЄМСТВ

Методики діагностування фінансового стану в антикризовому фінансовому управлінні

 

Для діагностики ймовірності банкрутства підприємства використовують підходи, що передбачають:

· аналіз фінансової стійкості на основі визначення рівня забезпеченості джерелами формування запасів і витрат (трикомпонентний показник типу фінансової ситуації);

· аналіз матриць фінансової рівноваги;

· методику, рекомендовану українським законодавством;

· систему оцінних показників-індикаторів кризового стану;

· факторні, регресивні й дискримінантні моделі;

· експертну діагностику;

· інтегральні показники;

· рейтингову оцінку на базі ринкових критеріїв фінансової стійкості підприємств тощо.

Існує два підходи до прогнозування банкрутства: прогнозування за допомогою фінансових коефіцієнтів та прогнозування за допомогою порівняльного аналізу характеристик підприємств. Для того щоб вирішити, який метод дає найбільш адекватні оцінки стану підприємства, необхідно розуміти, за яких умов той чи інший метод можна використовувати. Детальне викладення методик оцінки ймовірності банкрутства наведено у [1].

 

Питання для самоконтролю

1. Банкрутство як невід’ємний елемент ринкової економіки.

2. Застосування різних методик оцінки ймовірності банкрутства при управлінні фінансами підприємства.

3. Банкрутство підприємств та економіка регіону.

4. Підприємницька відповідальність та функціонування підприємств.

5. Банкрутство підприємств та соціальна відповідальність.

6. Актуальні проблеми появи та реалізації ризикових ситуацій у бізнесі.

7. Вплив облікової політики на ймовірність банкрутства.

8. На які питання можуть бути отримані відповіді у процесі експрес-діагностики фінансового стану підприємства? Які інформаційні джерела використовуються в цьому виді аналізу?

9. Що розуміють під власними оборотними коштами? Чи може бути їх величина від’ємною?

10. У чому полягає проведення фундаментальної діагностики банкрутства підприємства?

11. Який, на ваш погляд, економічний зміст показника ймовірності банкрутства, що розраховується за моделлю Альтмана?

12. З якою метою та у яких випадках застосовується розрахунок коефіцієнта Бівера?

13. З якою метою розраховуються інтегральні показники за моделями Альтмана, Тішшоу, Ліса, Терещенка і т. ін.?

14. Які методики застосовуються при оцінці ймовірності банкрутства підприємства?

15. Як розрахувати коефіцієнт поновлення платоспроможності? Як розрахувати коефіцієнт втрати платоспроможності?

16. У яких випадках розраховуються коефіцієнти втрати й поновлення платоспроможності?

17. Які коефіцієнти використовуються для аналізу банкрутства за шестифакторною моделлю Зайцевої?

18. Яка основна суть та в чому полягає методика розрахунку інтегральної оцінки фінансової стабільності?

19. У чому полягає призначення основних показників фінансової звітності?

20. Що являє собою аналіз матриць фінансової рівноваги?

21. В якій методиці застосовується рейтингове число? Які коефіцієнти беруть участь у його розрахунку?

22. Які основні етапи методики рейтингової оцінки на базі ринкових критеріїв фінансової стійкості підприємств?

23. Методика кредитного скорингу. З якою метою вона застосовується?

24. Удосконалення методики фінансового аналізу як методу превентивного контролю в антикризовій системі управління підприємством.

25. Інструменти антикризового управління підприємством.

26. Оцінка ефективності управління підприємством з використання системи збалансованих показників.

27. Управління платоспроможністю підприємства.

28. Критерій неплатоспроможності підприємства та методика його розрахунку.

29. Методики прогнозування банкрутства, що ґрунтуються на використанні порівняльного аналізу

30. Експертні методики. Переваги та недоліки.

31. Законодавчо визнані методики оцінки ймовірності банкрутства.

32. Недоліки зарубіжних методик оцінки ймовірності банкрутства.

33. Ймовірність банкрутства та фінансова безпека підприємства.

34. Галузеві особливості під час оцінювання ймовірності банкрутства.

35. Методики оцінки кризового стану підприємства та оцінка ймовірності банкрутства.

36. Моніторинг зовнішнього та внутрішнього середовищ.

37. Інформаційне забезпечення оцінки ймовірності банкрутства.

38. Економічна сутність діагностики ймовірності банкрутства.

39. Етапи проведення експрес-діагностики фінансового стану підприємства.

40. Діагностика ризику банкрутства підприємства.

41. Перелічіть можливі схеми реструктуризації балансу.

42. У чому полягає сутність тактичного механізму фінансової стабілізації підприємства?

43. У чому полягає сутність оперативного механізму фінансової стабілізації підприємства?

44. У чому полягає сутність стратегічного механізму фінансової стабілізації підприємства?

45. Що таке антикризова стратегія?

46. Стратегії антикризового управління та напрями щодо їх реалізації.

47. Сутність і значення стратегії в антикризовому управлінні.

48. Функції та цілі антикризового фінансового управління.

49. Антикризова програма: основні напрями.

50. Етапи фінансової стабілізації під час загострення кризових ситуацій.

51. Ефективність антикризового фінансового управління.

52. Система критеріїв оцінки ефективності антикризового фінансового управління.

53. Сутність антикризового фінансового управління.

54. Етапи реалізації антикризового фінансового управління на підприємстві. Охарактеризуйте їх.

55. Механізми фінансової стабілізації підприємства.

56. Схеми фінансування заходів фінансової стабілізації підприємства. Охарактеризуйте їх.

57. Якщо К_пл > норм, а К_звз < норм то яку схему реструктуризації балансу необхідно використовувати?

58. Якщо К_пл < норм, а К_звз > норм то яку схему реструктуризації балансу необхідно використовувати?

59. Стратегічний механізм фінансової стабілізації підприємства.

60. Тактичний механізм фінансової стабілізації підприємства.

61. Оперативний механізм фінансової стабілізації підприємства.

Питання для самоконтролю

1. Роль інституту банкрутства у ринковій економіці.

2. Становлення інституту банкрутства в Україні.

3. Які види банкрутства ви знаєте?

4. Показники виявлення фіктивного банкрутства.

5. Показники виявлення доведення до банкрутства.

6. Показники виявлення приховування банкрутства.

7. Сутність та економічні наслідки банкрутства.

8. Сутність санації.

9. Види санації та їх особливості.

10. Причини та симптоми банкрутства.

11. Ліквідація збанкрутілих підприємств.

12. Критерії класифікації санації, виходячи із правової сутності.

13. Критерії класифікації санації, виходячи із економічної сутності.

14. Етапи ліквідації підприємства.

15. Функції ліквідаційної комісії.

16. З якого моменту вважається, що суб’єкт підприємницької діяльності, є ліквідованим?

17. Що таке «чиста санація»?

18. Що таке фіктивне і навмисне банкрутство?

19. Судові процедури банкрутства.

20. Сутність мирової угоди.

21. Недійсність мирової угоди.

22. Державне регулювання процесу банкрутства.

 

Питання для самоконтролю

1. Коли порушується справа про банкрутство боржника в господарському суді?

2. Які вимоги ставлять до заяви про порушення справи про банкрутство?

3. Яку інформацію повинна містити заява про порушення справи про банкрутство, подана боржником до господарського суду?

4. Яку інформацію повинна містити заява про порушення справи про банкрутство, подана кредитором до господарського суду?

5. За яких обставин припиняється порушення справи про банкрутство?

6. Які питання розглядаються на підготовчому засіданні господарського суду?

7. Які питання розглядаються на попередньому засіданні господарського суду?

8. З якою метою вводиться процедура розпорядження майном боржника?

9. Який порядок введення процедури розпорядження майном боржника?

10. Які права й обов’язки розпорядника майном боржника?

11. Хто може бути розпорядником майна боржника?

12. Що являє собою мирова угода?

13. Охарактеризуйте сутність банкрутства.

14. Охарактеризуйте дії осіб в оголошенні підприємства банкрутом.

15. У яких випадках господарський суд може прийняти постанову про ліквідацію підприємства?

16. Охарактеризуйте етапи проведення ліквідації підприємства.

17. Охарактеризуйте сутність банкрутства громадянина-підприємця.

18. Охарактеризуйте сутність банкрутства сільськогосподарського підприємства.

19. Охарактеризуйте сутність банкрутства банку.

20. Які судові процедури застосовуються до неспроможного підприємства?

21. Як відбувається врегулювання банкрутства?

22. З якою метою вводиться процедура санації підприємства боржника?

23. Який порядок введення процедури санації?

24. Які права й обов’язки керуючого санацією?

25. З якою метою вводиться процедура ліквідації боржника?

26. Який порядок введення процедури ліквідації?

27. Які права й обов’язки ліквідатора?

28. Особливості санації деяких категорій суб’єктів підприємництва.

29. Черговість погашення вимог кредиторів у процедурі санації та ліквідації підприємства-боржника.

30. Порядок складання реєстру вимог кредиторів.

31. Особливості провадження санації боржника його керівником.

32. Особливості банкрутства відсутнього боржника.

33. Особливості банкрутства професійних учасників ринку цінних паперів.

34. Особливості банкрутства страховиків.

35. Особливості банкрутства особливо небезпечних підприємств.

36. Особливості банкрутства містоутворювальних підприємств.

37. Ліквідаційний баланс підприємства-банкрута.

38. Порядок продажу майна підприємства у процедурі санації та ліквідації підприємства.

 

МОДУЛЬ 2

Функції контролінгу

Сутність контролінгу виявляється через його функції, а саме:

- інформаційне забезпечення підприємства – формування системи забезпечення інформацією щодо зовнішніх та внутрішніх умов функціонування підприємства, системи обліку та звітності, інформаційної інфраструктури. Посилення з часом прогнозно-аналітичного аспекту контролінгу;

- координація (планів, діяльності) – інтеграція інформаційної інфраструктури в системі управління; інтеграція та координація у часі всіх часткових систем; координація потреб в інформації та її постачання;

- планування: стратегічне – підтримка процесу стратегічного планування у часі; обчислення ймовірності досягнення встановлених цілей; орієнтація на генеральні цілі діяльності підприємства та оперативне – підтримка у часі процесу оперативного планування фінансового та економічного результатів; структуризація планів та планова координація;

- контроль, ревізія та внутрішній аудит – забезпечення постійного контролю за дотриманням співробітниками встановленого документообігу, процедур проведення операцій, функцій і повноважень згідно з покладеними на них обов’язками; проведення внутрішнього аудиту та координація власної діяльності з діями незалежних аудиторських фірм під час проведення зовнішнього аудиту підприємства; забезпечення збереження майна підприємства; контрольно-аналітичний підхід: аналіз відхилень, пропозиції з коригування курсу розвитку, розроблення рекомендацій менеджерам;

- методологічне забезпечення та внутрішній консалтинг – розроблення методичного забезпечення діяльності окремих структурних підрозділів; надання консультацій і рекомендацій керівництву підприємства та структурним підрозділам у процесі розроблення стратегії, планування, розроблення і впровадження нових продуктів, процесів, систем.

Інформаційне забезпечення

Контролiнг є підсистемою управління, він забезпечує керiвництво пiдприємства iнформацiєю для координацiї, органiзацiї та регулювання об’єктiв менеджменту. Отже, одна з найважливіших функцій контролінгу – це формування та обробка інформації, що надходить на підприємство.

Інформаційну базу контролінгу становлять показники управлінського (стратегічного) й фінансового обліку[7]⁾, а також інформація, яка надходить із зовнішнього середовища. Особливої актуальності ця функція набуває для суб’єктів господарювання, які потребують санації.

Координація

Більшість економістів головне завдання контролінгу вбачають у координацiї різних функціональних систем, що діють на підприємстві, зокрема всіх ланок системи управління. Потреба в цьому зумовлюється поділом системи управлiння на складовi: органiзацiя, система планування та контролю, iнформаційна система, система управління персоналом, система цiлей i принципiв управлiння.

Особливої уваги функція координації набуває у процесі планування фінансово-господарської діяльності підприємства. Йдеться про необхідність:

· узгодження цілей із наявними на підприємстві ресурсами;

· узгодження довгострокових планів із стратегією розвитку підприємства;

· приведення у відповідність оперативного планування із довгостроковими планами;

· відповідності системи забезпечення інформації з інформаційними потребами підприємства, які постають під час аналізу та планування;

· узгодження організаційної структури підприємства з виробничими потребами.

Координація забезпечує організацію якомога ефективнішим використанням усіх видів ресурсів (фінансових, трудових, виробничих) підприємства[8]⁾.

Планування

До функціональних компетенцій контролінгу відносять стратегічне та оперативне планування. Розроблення стратегії санації належить до компетенції стратегічного контролінгу і здійснюється в рамках стратегічного планування. Згідно з обраною стратегією санації розробляються концепція та план фінансового оздоровлення. Якщо криза на підприємстві є не надто глибокою, її можна подолати, вживши оперативних санаційних заходів у рамках існуючої стратегії розвитку суб’єкта господарювання. Якщо ж підприємство перебуває у тяжкому фінансовому стані (катастрофічна криза), то розробляється концепція фінансового оздоровлення підприємства, основою якої є стратегія санації.

На підставі стратегічних цілей та довгострокових планів розвитку підприємства розробляються оперативні плани. Основною формою оперативного планування є бюджетування.

Бюджетування передбачає розроблення двох основних видів бюджетів: операційного бюджету та оперативного фінансового плану. Операційний бюджет складається з виробничої програми, плану реалізації, плану витрат тощо. У ході оперативного фінансового планування складаються баланс надходжень і видатків, платіжний календар, а також плануються показники прибутків та збитків, балансу підприємства.

Контроль та аналіз

Однією з найважливіших функцій контролінгу є контроль ефек­тивності виконання планових завдань. Контроль становить базу для виявлення причин відхилень і визначення слабких місць на підприємстві. Здебільшого на практиці здійснюють факторний аналіз відхилень, який має на меті визначення й оцінювання всіх факторів, що зумовили відхилення та вироблення на цій основі висновків і пропозицій щодо подолання негативних факторів і слабких місць, використання можливих резервів та відповідного коригування планів. Результати аналізу є підставою для прийняття оперативних рішень, уточнення існуючих і розроблення майбутніх планів.

Види контролінгу

Контролінг можна поділити за певними критеріями (залежно від цілей, об’єкта впливу, виконуваних функцій, методичного інструментарію, що застосовується за напрямами діяльності підприємства, часу проведення):

1. За критерієм часу – с тратегічний та оперативний.

Стратегічний контролінг. Проблеми, які виникають у суб’єктів господарювання, досить часто зумовлені відсутністю у керівництва чітких стратегічних цілей розвитку, довгострокових фінансових планів. Як наслідок, у підприємства виникають труднощі з визначенням потреби в капіталі та інших видах ресурсів, потужності незавантажені, кошти заморожуються в неліквідних запасах, дебіторській заборгованості, окремі сектори діяльності виявляються збитковими тощо. Для уникнення (чи нейтралізації) проблем стратегічного характеру на підприємстві необхідно запровадити механізми стратегічного контролінгу. Найважливішим завданням стратегічного контролінгу є забезпечення життєздатності підприємства у довгостроковому періоді на основі управління існуючим потенціалом та створення додаткових факторів успіху. До основних інструментів стратегічного контролінгу належать аналіз сильних і слабких сторін, побудова стратегічного балансу, портфельний аналіз, організаційний аналіз, функціонально-вартісний аналіз, модель життєвого циклу, дискримінантний аналіз, аналіз shareholder-value, Balanced-Scorecard, бенчмаркінг та ряд інших.

Оперативний контролінг. Базовими складовими оперативного контролінгу є система річних бюджетів і бюджетний контроль. У разі необхідності бюджети можуть складатися з розбивкою за кварталами, місяцями, декадами. Головною метою оперативного контролінгу є організація системи управління досягненням поточних (короткострокових) цілей підприємства. Такі цілі можуть відображатися, наприклад, у показниках виручки від реалізації, прибутку, постійних і змінних витрат, рентабельності капіталу тощо. Цільові показники оперативного контролінгу повинні корелювати з монетарними та немонетарними цілями, визначеними в рамках стратегічного контролінгу.

2. За критерієм об’єкта впливу – функціональний (пов’язаний із контролем ефективності діяльності) та комплексний ( координує процес планування і контролю).

3. За критерієм виконання конкретних функцій підприємства:

- маркетинговий контролінг;

- контролінг замовлень (надає інформацію про потреби споживачів);

- контролінг асортименту продукції (показує, на які види продукції є попит, які з них відповідають вимогам ринку тощо. При контролінгу асортименту продукції використовують АВС-аналіз);

- контролінг ресурсів (надає інформацію про наявні чи необхідні ресурси, виробничі потужності, тобто контролінг ресурсів пов’язують із управлінням виробничим навантаженням);

- контролінг персоналу (пов’язують з управлінням персоналом);

- контролінг ризиків (пов’язують з юридичною стороною ведення бізнесу, у тому числі й із загрозою банкрутства);

- контролінг охорони навколишнього середовища (надає інформацію про забруднення навколишнього середовища у зв’язку з виробництвом та інформацію про природоохоронні заходи);

- фінансовий контролінг тощо.

Факторний аналіз відхилень

Процедуа аналізу відхилень вимагає їх класифікації на негативні та позитивні; документовані (враховані) і недокументовані; матеріальні та вартісні.

Негативні відхилення прямих витрат аналізують із позицій дотримання технологічних процесів, стандартів організації та управління виробництвом щодо конкретної продукції. Позитивні відхилення прямих витрат розглядаються з погляду обґрунтованості норм і нормативів, розрахованих на одиницю продукції. Відхилення за постійними витратами аналізують за їх реагуванням на зміну обсягів виробництва і дотриманням гнучких кошторисів. Ураховані відхилення (документовані) – виявлені відхилення за даними документації до початку процесу виробництва продукції. Недокументовані відхилення виявляються методами інвентаризації незавершеного виробництва, готової і забракованої продукції, матеріалів та інших матеріальних цінностей. Причинами їх утворення можуть бути неточності при відпусканні у виробництво і підрахунку залишків матеріалів, прихованні браку, приписуванні обсягу виробленої продукції. Матеріальні відхилення виникають у постачальницько-заготівельній і виробничій діяльності. Їх розподіляють між залишками матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції та реалізованої в даному звітному періоді продукції. Вартісні відхилення, як правило, відносять на собівартість реалізованої продукції.

У ході аналізу виявлених відхилень визначають вплив різних факторів: використання матеріалів, допустимі відходи виробництва, відходи виробництва у результаті остаточного браку, відходи виробництва з вини адміністрації (організаційні), цінові відхилення; трудомісткості, ставки заробітної плати, продуктивності праці; постійні та змінні величини накладних витрат, обсяг виробництва, використання виробничих потужностей.

Бюджетування

У процесі бюджетування необхідно чітко розуміти принципи його побудови: бюджет є фінансовим відображенням складеного плану заходів щодо досягнення запланованих цілей. Основне призначення бюджетування – прогноз фінансового стану підприємства, виражений у вигляді лімітів витрат, оцінка нормативів використання ресурсів підприємства, а також руху коштів, матеріальних і трудових потоків.

Використовуються два основних методичних підходи до бюджетування:

– побудова бюджетів на основі фінансової структуризації – бюджетування по центрах фінансової відповідальності (ЦФВ). Сутність: формується фінансова структура на базі організаційної із закріпленням фінансової відповідальності та повноважень за керівниками центрів фінансової відповідальності. Труднощі при впровадженні: чітке закріплення функціональних обов’язків між підрозділами з фіксацією меж фінансової відповідальності, а також їх прав і обов’язків;

– побудова бюджетів на основі виділення бізнес-процесів (видів діяльності) – АВВ-бюджетування. Сутність: виділяються бізнес-процеси підприємства із закріпленням повноважень відповідальності за ресурси. Структурування підприємства здійснюється не за функціями, а за виконуваними бізнес-процесами із закріпленням відповідальності за кожен бізнес-процес.

Бюджетування здійснюється за двома напрямами:

· підготовка функціональних бюджетів (планів підрозділів);

· розроблення стандартів і норм витрат. При цьому особлива увага приділяється системі нормативного калькулювання витрат, а також оцінюється кількість ресурсів, необхідних для виробництва продукції в натуральних і грошових одиницях.

Виділяють бюджетування через приріст і бюджетування з нуля. Бюджетування через приріст – складання бюджетів на основі фактичних результатів, досягнутих у попередньому періоді. У даному випадку фактичні показники попереднього періоду коригуються з урахуванням цінової і податкової політики. Недолік цього методу – у процесі бюджетування не аналізується ефективність витрат, і досягнутий результат автоматично переноситься на наступний період. Бюджетування з нуля – у цьому методі щоразу плануються витрати, тому що діяльність здійснюється вперше. Цей метод дозволяє виявляти проблеми і вирішувати їх ще на стадії планування. В умовах санації підприємства використовується цей метод, оскільки недоцільно використовувати фактичні показники попереднього періоду під час кризи на підприємстві.

Бюджети складаються для кожного рівня управління, потім узагальнюються і координуються на вищому рівні управління, і складається зведений (основний, загальний) бюджет, а потім доводиться до кожного рівня управління. Деталізований бюджет розробляють на 1 рік, що є тактичним бюджетуванням, також виділяють оперативне бюджетування (бюджет на 1 місяць) та стратегічне бюджетування (бюджет на термін більше 1 року). Річні бюджети можуть бути деталізовані або на 12 місяців, або можуть бути розроблені за місяцями на перший квартал і за кварталами на 9 місяців, що залишилися. Потім впродовж 1 року квартальні бюджети розробляються за місяцями. Квартальні бюджети упродовж 1 року можуть бути переглянуті, тобто якщо з’являється істотна інформація в будь-якому з кварталів, що може вплинути на фінансові результати роботи підприємства, то бюджети наступних кварталів можуть бути змінені.

Процес бюджетування умовно можна поділити на дві складові частини:

· підготовка операційного бюджету – це сукупність бюджетів витрат і доходів, що сприяють складанню бюджетного звіту про фінансові результати;

· підготовка фінансового бюджету – це сукупність бюджетів, що відображають заплановані кошти і фінансовий стан підприємства.

У міру здійснення запланованих операцій бюджети забезпечують виконання контрольної функції управління, тобто в процесі роботи можуть бути різниці між бюджетними та фактичними показниками. Для своєчасного виявлення відхилень і відповідного реагування здійснюється бюджетний контроль. У разі наявності значних відхилень необхідно або переглянути бюджет, або вжити заходів для досягнення поставленої мети.

Портфельний аналіз

Способом здійснення портфельного аналізу є побудова двовимірних матриць (матриця “зростання – частка ринку”, матриця “привабливості – конкурентоспроможності”, матриця Ансоффа). Більш детальну характеристику цих матриць можна знайти у відповідних літературних джерелах[10]⁾.

Аналіз точки беззбитковості

Період, упродовж якого дають рекомендації, обмежений наявними виробничими потужностями. Аналіз точки беззбитковості дає також відповідь на запитання, наскільки реальною є загроза зазнати збитків. Чим менша величина запасу міцності, тим вищий ризик виникнення збитків.

Використовуються три методи визначення точки беззбитковості: рівняння, маржинальний дохід, графічне зображення.

АВС- аналіз

Якщо в структурі собівартості матеріальні витрати займають вагому частку, то найбільше можливостей щодо виявлення резервів зниження собівартості можна знайти, аналізуючи елемент витрат “Матеріальні витрати”. Тому підприємствам доцільно проводити АВС-аналіз саме цього елемента витрат як у розрізі окремих постачальників, так і у розрізі окремих видів матеріалів.

Ван Хорн та інші[11]⁾ пропонують поділяти витрати для здійснення АВС-аналізу на такі групи: група А – 15 % загальної кількості запасів та 70 % їх вартості; група В – 30 % та 20 % відповідно; група С – 55 % та 10 % відповідно. Згідно з Парето ці співвідношення такі: група А – на 20 % найбільш цінних матеріалів припадає 80 % вартості; група В – 30 % та 15 % відповідно; група С – 50 % та 5 % відповідно. Зрозуміло, що найбільше резервів при найменших витратах часу можна виявити при аналізі запасів, які належать до групи А. Досить часто АВС-аналіз використовують з XYZ-аналізом, який використовують з метою нормування оборотних активів для створення виробничих запасів, де X – сировина, що рівномірно споживається у процесі виробництва; Y – сировина, що споживається з відчутними коливаннями (наприклад, залежність від сезонних робіт); Z – сировина, що споживається нерегулярно через значні коливання відповідної потреби.

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА)

Функції поділяють на головні, допоміжні, непотрібні та розробляються заходи щодо мінімізації витрат на виконання кожної функції, досліджуються можливості уникнення виконання додаткових функцій, які потребують значних витрат ресурсів.

У процесі аналізу витрат досліджуються усі калькуляційні статті та виявляються резерви зі зниження собівартості.

Функціонально-вартісний аналіз (Activity Based Costing, АВС) – це технологія, що дозволяє оцінити реальну вартість продукту або послуги незалежно від організаційної структури підприємства.

Мета ФВА – це забезпечення правильного розподілу коштів, що виділяються на виробництво продукції або надання послуг, за прямими і непрямими витратами.

При застосуванні функціонально-вартісного аналізу відбувається[12]⁾:

- формування релевантної інформації про ефективність діяльності центрів відповідальності на підприємстві;

- визначення та проведення загального аналізу собівартості бізнес-процесів на підприємстві (маркетинг, виробництво продукції і надання послуг, збут, менеджмент якості, технічне та гарантійне обслуговування тощо);

- проведення порівняльного аналізу та обґрунтування вибору раціонального варіанта технології реалізації бізнес-процесів;

- проведення функціонального аналізу, пов’язаного із встановленням та обґрунтуванням функцій, що виконують структурні підрозділи підприємства з метою забезпечення випуску високої якості продукції та надання послуг;

- визначення та аналіз основних, додаткових і непотрібних функціональних витрат;

- порівняльний аналіз альтернативних варіантів зниження витрат у виробництві, збуті та управлінні за рахунок упорядкування функцій структурних підрозділів підприємства;

- аналіз інтегрованого поліпшення результатів діяльності підприємства.

Усе це дозволяє найбільш реалістично оцінювати витрати підприємства.

 

Питання для самоконтролю

1. Сутність контролінгу та його характеристики. Мета запровадження контролінгу на підприємстві. Предмет та об’єкт контролінгу.

2. Функції контролінгу. Інструментарій контролінгу.

3. Сутність фінансового контролінгу. Концепції фінансового контролінгу. Охарактеризуйте їх. Методи фінансового контролінгу.

4. Показники та інструментарій фінансового контролінгу.

5. Які види контролінгу розрізняють залежно від критерію часу? Охарактеризуйте їх. Які види контролінгу розрізняють залежно від критерію характеру впливу? Охарактеризуйте їх.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність реструктуризації? Яка мета проведення реструктуризації? Перелічіть основні завдання реструктуризації. Які існують напрями реструктуризації? Результати реструктуризації

2. Перелічіть види реструктуризації та охарактеризуйте їх.

3. Перелічіть етапи проведення реструктуризації, охарактеризуйте їх.

4. Що собою являє програма реструктуризації? Що таке план реструктуризації? Що він має в собі містити?

5. Який існує порядок з реорганізації підприємств-боржників? Які існують форми реструктуризації?

6. У чому полягає зміст реструктуризації виробництва? Я