Сутність санації балансу та призначення санаційного прибутку

 

Фінансова санація підприємства розпочинається, як правило, із санації балансу, тобто з формального покриття відображених у балансі збитків, що є неодмінною передумовою залучення коштів збільшенням статутного капіталу та одержанням санаційних кредитів. Санація балансу є першим етапом двоступінчастої санації. Вона пов’язана зі зміною розмірів та структури першого розділу пасиву балансу підприємства – його власного капіталу. Тому перш ніж розглядати сутність санації балансу, небхідно ознайомитися зі структурою, функціями та складниками власного капіталу, оскільки саме ці відомості потрібні для розуміння досліджуваного питання.

Залучення фінансових ресурсів для відновлення платоспроможності й фінансування інвестицій (виробничо-технічних санаційних заходів) дедалі більшою мірою має здійснюватися на основі залучення коштів власників, при цьому для залучення коштів збільшенням статутного капіталу не потрібна ні застава майна, ні гарантії третіх осіб. Ресурси, вкладені у статутний капітал підприємства, довго залишаються в його розпорядженні. Однак у вітчизняній науково-практичній літературі, у законодавстві питанню мобілізації фінансових ресурсів за рахунок залучення додаткових внесків, емісії акцій тощо приділяється недостатньо уваги.

За наявності балансових збитків суб’єктам господарювання дуже важко розраховувати на залучення фінансових ресурсів із зовнішніх джерел, оскільки як для кредиторів, так і для потенційних інвесторів збиткове підприємство є непривабливим об’єктом фінансування. Крім того, у таких підприємств можуть виникнути труднощі з постачальниками факторів виробництва та із споживачами продукції. Відбиття в балансі непокритих збитків означає, що всі наявні в підприємства джерела покриття їх уже вичерпані, тобто відсутні резервні (страхові) фонди.

Якщо збитки перевищують суму всіх інших статей першого розділу балансу, то підприємство має від’ємний показник власного капіталу. Це означає, що всіх активів підприємства не вистачає для виконання зобов’язань з погашення позик. Така структура балансу є незадовільною і свідчить про те, що підприємство є напівзбанкрутілим.

Єдиним виходом із такої ситуації, який залишається у підприємства, є спроба одержати санаційний прибуток для спрямування його на покриття збитків і таким чином провести санацію балансу.

Санація балансу полягає в покритті відображених у балансі збитків та створенні необхідних резервних фондів за рахунок одержання санаційного прибутку. Основна мета – приведення у відповідність статутного капіталу підприємства із чистими активами, які йому відповідають. Санацію балансу називають також «чистою санацією» чи «формальною санацією». Балансовий курс корпоративних прав при цьому досягає або перевищує позначку 100 відсотків. Це уможливлює залучення фінансових ресурсів шляхом додаткової емісії корпоративних прав.

Санація балансу за рахунок санаційного прибутку доцільна лише тоді, коли вичерпано решту можливостей покриття балансових збитків (після спрямування на це всіх резервів). Зазначений (балансовий) прибуток утворюється в результаті зменшення статутного капіталу підприємства, добровільних внесків власників його корпоративних прав або у разі списання кредиторами підприємства-боржника своїх вимог.

Перша складова санаційного прибутку – дизажіо – дорівнює різниці між номінальною вартістю корпоративного права та ціною його викупу емітентом і затратами, пов’язаними з процедурою викупу прав і зменшення статутного фонду. Якщо корпоративні права надаються до анулювання безкоштовно, то санаційний прибуток дорівнює номінальній вартості наданих до анулювання прав за мінусом витрат, пов’язаних зі зменшенням статутного капіталу. Дизажіо можна розглядати як один із видів емісійного доходу.

Друга складова санаційного прибутку – це безповоротна фінансова допомога – сума коштів, переданих підприємству на умовах, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів. Вона може здійснюватися:

1) власниками корпоративних прав наданням фінансових ресурсів для покриття збитків та проведення санації;

2) кредиторами підприємства в разі повного або часткового списання заборгованості;

3) іншими зацікавленими в санації підприємства-боржника особами.

Санаційний прибуток у частині емісійного доходу не є об’єктом оподаткування. Безповоротна фінансова допомога входить до складу валових доходів підприємства-одержувача і підлягає оподаткуванню на загальних підставах. Якщо ж підприємство має непокриті збитки, то фінансова допомога не оподатковується в тій частині, яка спрямовується на покриття збитків підприємства. Сума, яка залишається після погашення збитків, оподатковується на загальних підставах. Якщо безповоротну фінансову допомогу здійснює юридична особа, то суму зазначеної допомоги вона має відносити на рахунок власних коштів підприємства, які залишаються після сплати податків.

Якщо санація балансу здійснюється за рахунок емісійного доходу, то в результаті такої операції змінюється лише структура власного капіталу, а загальна його сума залишається незмінною. Якщо ж підприємство отримало санаційний прибуток у вигляді безповоротної фінансової допомоги, то власний капітал збільшується на суму отриманої допомоги за відрахуванням податкових платежів.

Найважливішим принципом використання цієї схеми поліпшення показників балансу є те, що викуп акцій із їх подальшим анулюванням доцільний лише за курсом нижче номінальної вартості акцій. У протилежному разі санаційний прибуток (емісійний дохід), який може бути спрямовано на покриття балансових збитків, не виникає, а, отже, зменшувати статутний капітал немає сенсу. Санаційний прибуток у цьому разі дорівнює різниці номінальної вартості корпоративного права і ціною (фактичною собівартістю) його викупу, емітентом та витратами, пов’язаними з процедурою викупу прав і зменшенням статутного капіталу:

 

СП = Н_а – Ф_а – З_с, (4.1)

 

де СП – санаційний прибуток;

Н_а – номінальна вартість акцій;

Ф_а – ціна викупу акцій (фактична собівартість);

З_с – витрати, пов’язані із процедурою викупу прав і зменшенням статутного капіталу.

Якщо корпоративні права надаються до анулювання безкоштовно, то санаційний прибуток буде дорівнювати номінальній вартості наданих до анулювання прав мінус витрати, пов’язані зі зменшенням статутного капіталу:

СП = Н_а – З_с. (4.2)

У результаті санації балансу, як правило, досягається не лише покриття збитків, але і зрівноважування (чи перевищення) номінальної вартості акцій із їх ринковою ціною. Це уможливлює залучення фінансових ресурсів шляхом додаткової емісії корпоративних прав.

Санація балансу за рахунок санаційного прибутку доцільна лише за умови вичерпання всіх інших можливостей покриття збитків та визначається санаційним аудитом, але її практична реалізація потребує узгодження з чинним законодавством.

Одним із важливих питань у ході санації балансу стає розрахунок вартості чистих активів господарського товариства, розмір яких відіграє вирішальну роль у визначенні шляхів подолання кризового стану на підприємстві. Ця величина об’єктивно характеризує доцільність виробничої діяльності та подальшого господарювання (ефективність використання власності). Вартість чистих активів не може бути меншою від певного рівня, встановленого практикою господарства та визначеного в законодавстві. Цивільний кодекс України встановлює вимоги щодо мінімального розміру статутного капіталу господарських товариств, зокрема акціонерного товариства та товариства з обмеженою відповідальністю.

Питання для самоконтролю

1. Коли порушується справа про банкрутство боржника в господарському суді?

2. Які вимоги ставлять до заяви про порушення справи про банкрутство?

3. Яку інформацію повинна містити заява про порушення справи про банкрутство, подана боржником до господарського суду?

4. Яку інформацію повинна містити заява про порушення справи про банкрутство, подана кредитором до господарського суду?

5. За яких обставин припиняється порушення справи про банкрутство?

6. Які питання розглядаються на підготовчому засіданні господарського суду?

7. Які питання розглядаються на попередньому засіданні господарського суду?

8. З якою метою вводиться процедура розпорядження майном боржника?

9. Який порядок введення процедури розпорядження майном боржника?

10. Які права й обов’язки розпорядника майном боржника?

11. Хто може бути розпорядником майна боржника?

12. Що являє собою мирова угода?

13. Охарактеризуйте сутність банкрутства.

14. Охарактеризуйте дії осіб в оголошенні підприємства банкрутом.

15. У яких випадках господарський суд може прийняти постанову про ліквідацію підприємства?

16. Охарактеризуйте етапи проведення ліквідації підприємства.

17. Охарактеризуйте сутність банкрутства громадянина-підприємця.

18. Охарактеризуйте сутність банкрутства сільськогосподарського підприємства.

19. Охарактеризуйте сутність банкрутства банку.

20. Які судові процедури застосовуються до неспроможного підприємства?

21. Як відбувається врегулювання банкрутства?

22. З якою метою вводиться процедура санації підприємства боржника?

23. Який порядок введення процедури санації?

24. Які права й обов’язки керуючого санацією?

25. З якою метою вводиться процедура ліквідації боржника?

26. Який порядок введення процедури ліквідації?

27. Які права й обов’язки ліквідатора?

28. Особливості санації деяких категорій суб’єктів підприємництва.

29. Черговість погашення вимог кредиторів у процедурі санації та ліквідації підприємства-боржника.

30. Порядок складання реєстру вимог кредиторів.

31. Особливості провадження санації боржника його керівником.

32. Особливості банкрутства відсутнього боржника.

33. Особливості банкрутства професійних учасників ринку цінних паперів.

34. Особливості банкрутства страховиків.

35. Особливості банкрутства особливо небезпечних підприємств.

36. Особливості банкрутства містоутворювальних підприємств.

37. Ліквідаційний баланс підприємства-банкрута.

38. Порядок продажу майна підприємства у процедурі санації та ліквідації підприємства.

 

МОДУЛЬ 2