Провадження у справі про банкрутство

 

Справи про банкрутство підвідомчі господарським судам України і розглядаються за місцезнаходженням боржника. Провадження у справі здійснюється за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України. З дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство рішення про реорганізацію або ліквідацію особи боржника приймається у межах провадження у справі про банкрутство за правилами, встановленими Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Для порушення провадження у справі про банкрутство необхідна наявність підстав, передбачених законом, а саме:

· матеріальних підстав, тобто наявність грошових вимог кредиторів, що підлягають під ознаки, зазначені в законодавстві;

· юридичні підстави, тобто подача заяви про порушення справи про банкрутство.

Матеріальні підстави. Відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон) господарський суд порушує справу про банкрутство, якщо безперечні вимоги кредиторів (кредитора) до боржника сукупно становлять суму не менше 300 мінімальних розмірів заробітних плат та незадоволені боржником впродовж 3 місяців після встановленого для їхнього погашення терміну, якщо інше не передбачено Законом.

Таким чином, вимоги кредиторів (кредитора) повинні відповідати таким ознакам:

· бути грошовими;

· бути безперечними;

· незадоволеними боржником впродовж 3 місяців, установлених для їхнього погашення терміну;

· сукупно становити не менше 300 мінімальних заробітних плат.

Детальний виклад даних ознак розглянуто в Законі України “Про поновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Цивільному кодексі України, Цивільно-процесуальному кодексі України, Господарсько-процесуальному кодексі України.

Юридичні підстави. Юридичною підставою для порушення провадження у справі про банкрутство є заява, при цьому заява може бути подана як кредитором (кредиторами), так і самим боржником. Заява подається в господарський суд за місцезнаходженням боржника.

Заява подається у письмовій формі і повинна містити:

· назву господарського суду, у який подається заява;

· ім’я боржника і його поштову адресу;

· ім’я кредитора, його поштову адресу;

· номер (код), що ідентифікує кредитора як платника податків (зборів), код Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців;

· виклад обставин, що підтверджують неплатоспроможність боржника, із зазначенням сум боргових вимог кредиторів, а також терміну їх виконання, розмір неустойки;

· перелік документів, що додаються до заяви.

Закон також конкретизує зміст заяви про банкрутство залежно від правового положення заявника, тобто зазначаються особливості складання і подачі заяви боржником і особливості складання і подачі заяви кредитором.

На практиці досить часто бувають випадки, коли кредитори одночасно, але незалежно один від одного звертаються в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство. Відповідно до законодавства, якщо на момент подачі заяви про порушення справи про банкрутство в суд уже надійшли одна чи кілька заяв про порушення справи про банкрутство одного боржника, суд розглядає всі заяви, включаючи заяви кредиторів чи боржника, подані останніми. Така ситуація має кілька варіантів вирішення залежно від часу подачі кожної із заяв.

Якщо на момент подачі заяви за попередніми заявами справу про банкрутство не порушено, то такі заяви підлягають об’єднанню і розглядаються судом у межах однієї справи про банкрутство, оскільки підставою для повернення заяви про порушення справи про банкрутство є існування вже порушеної справи про банкрутство даного боржника.

Якщо на момент подачі заяви за попередніми заявами справу про банкрутство вже порушено, то така заява повертається кредитору. Такий заявник має право заявити свої вимоги до боржника як конкурсний кредитор.

Якщо ж з будь-яких причин суд порушив справу про банкрутство у ситуації, коли аналогічну справу щодо боржника вже порушено, така справа підлягає припиненню.

Якщо при подачі заяв декількох кредиторів перша заява була залишена без розгляду, то після залишення без розгляду заяви першого заявника господарський суд розглядає питання про порушення провадження у справі про банкрутство за заявою іншого кредитора відповідно до календарної черговості їхнього надходження в господарський суд.

Законом передбачено кілька варіантів наслідків подачі заяви про порушення справи про банкрутство:

1. Прийняття заяви до розгляду.

2. Відмовлена у прийнятті заяви.

3. Повернення заяви заявнику без розгляду.

4. Відкликання заяви про порушення справи про банкрутство.

Відповідно до Закону суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, де обов’язково зазначає про прийняття заяви до розгляду і порушення провадження у справі про банкрутство, дату підготовчого засідання. Крім того, передбачено право господарського суду зобов’язати боржника надати аудиторський висновок чи провести аудит, але при цьому зазначається, що відсутність аудиторського висновку не припиняє провадження у справі про банкрутство і не є підставою для припинення справи про банкрутство. Копія ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство пересилається господарським судом учасникам провадження у справі про банкрутство. Ухвала направляється також державному реєстратору.

В ухвалі про порушення справи про банкрутство господарський суд зазначає введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

· припиняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, на підставі яких проводяться стягнення;

· не нараховується неустойка.

При цьому необхідно мати на увазі, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги, зазначені у законодавстві. Крім того, мораторій не поширюється на вимоги речово-правового характеру.

Господарський суд має право за клопотанням сторін - учасників провадження у справі про банкрутство чи зі своєї ініціативи вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів. До таких заходів належать:

- заборона на укладання боржником угод без згоди арбітражного керуючого;

- накладення на боржника обов’язку передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на збереження третім особам;

- застосування інших заходів для збереження майна (арешт на майно і грошові суми боржника, заборона на здійснення боржником визначених дій, заборона іншим особам на здійснення визначених дій).

Крім того, у процедурі розпорядження майном за клопотанням сторін чи розпорядника майном господарський суд має право усунути керівника боржника з посади, якщо є відомості: про перешкоду керівником боржника діям розпорядника майна; про здійснення керівником боржника дій, що порушують права та інтереси кредиторів і боржника.

Підготовче засідання суду. При прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд в ухвалі зазначає дату підготовчого засідання суду. Боржник зобов’язаний подати відкликання на заяву про порушення справи про банкрутство в господарський суд до дати проведення підготовчого засідання суду.

У підготовчому засіданні суд з’ясовує розмір грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника, ознаки неплатоспроможності боржника і питання обґрунтованості порушення провадження у справі про банкрутство.

У підготовчому засіданні для визначення фінансового стану підприємства-боржника суд може призначити експертизу, що проводиться державним органом з питань банкрутства із залученням фахівців.

За результатами підготовчого засідання суд виносить ухвалу.

Також відповідно до Закону необхідно подати оголошення про порушення справи про банкрутство. В оголошенні необхідно зазначити, що заяви конкурсних кредиторів за вимогами, що виникли до порушення справи про банкрутство, приймаються впродовж тридцяти днів із моменту опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Попереднє засідання суду. У попередньому засіданні суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредитів, щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру.

Після розгляду вимог кожного із кредиторів суд виносить ухвалу про визнання (відмовлення у визнанні) кредиторських вимог, зазначає розмір визнаних вимог кредиторів (затверджений реєстр вимог кредиторів) і призначає дату проведення зборів кредиторів. Копію ухвали, винесеної попереднім засіданням, суд надсилає учасникам справи про банкрутство.

Припинення провадження у справі про банкрутство. Підстави і порядок припинення провадження у справі про банкрутство встановлені у Законі. Про припинення провадження у справі про банкрутство виноситься ухвала.