Житлові субсидії і порядок їх розрахунку.

Житлова субсидія – це щомісячна адресна безготівкова грошова допомога на оплату комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. Житлова субсидія є безповоротною та її отримання не пов’язане і не тягне за собою зміни форми власності житла. Згідно з чинним законодавством житлові субсидії видаються за наявності різниці між розміром плати за ЖКП, скраплений газ, тверде та рідке пічне паливо і обсягом визначеного КМУ обов’язкового % платежу. При цьому норма володіння чи користування загальною площею житла та нормативи користування комунальними послугами встановлюються, виходячи з 21 м2 на кожного прописаного у жилому приміщенні будинку та додатково 10,5 м2 на всіх прописаних. За умови призначення житлової субсидії громадяни сплачують 20% середньомісячного сукупного доходу. Якщо у жилому приміщенні прописані і проживають тільки пенсіонери, які не працюють, та інші непрацездатні громадяни, джерелом існування яких є лише доходи від особистого підсобного госп-ва, пенсія та інші соц.виплати, розмір плати за ЖКП в межах норми володіння чи користування загальною площею житла становить 15% середньомісячного сукупного доходу. Розрахунок субсидій за встановленими % сукупного доходу провадиться лише у разі звернення громадян за їх призначенням або у разі підтвердження громадянами права на отримання субсидії на новий термін. Розмір витрат на оплату ЖКП у межах норм споживання і розмір субсидій визначаються окремо за кожний вид послуг пропорційно до його частки у загальній сумі вартості цих послуг. У разі, коли протягом терміну призначення субсидії фактична оплата за окремий вид послуг змінюється, перерахунок розміру витрат та розміру субсидій на оплату ЖКП у межах норм споживання здійснюється лише за цим окремим видом послуг. Якщо обсяг витрачання води, тепла, газу та е/енергії вимірюється засобами їх обліку, у разі підтвердження права на отримання субсидії на наступний термін розмір витрат громадян на оплату ЖКП (20% чи 15% середньомісячного сукупного доходу прописаних у будинку) зменшується на 1%, але не більше, ніж на 5% відповідно за кожні 10% зменшення заг.суми вартості фактично використаних послуг у попередньому періоді проти суми їх вартості за встановленими нормами споживання.

Склад, призначення і роль видатків бюджету на соціальну сферу.

Видатки на соціальну сферу включають фінансування:

1) освіти:

- загальноосвітні школи;

- школи-інтернати;

- дошкільні заклади;

- ПТУ;

- заклади післядипломної освіти;

2) охорони здоров’я:

- медичні заклади;

- санітарно-епідеміологічна служба;

- інші заклади;

3) культури:

- театри;

- музеї;

- бібліотеки;

- клуби;

- заповідники;

4) засобів масової інформації:

- телебачення і радіомовлення;

- преса, книговидання;

- інші;

5) фізичної культури і спорту.

Фін-ня закладів соц. сфери здійсн-ся на основі затвердженого кошторису (це плановий док-т, в якому встановл-ся обсяг бюджет. асигнувань, їх постатей- ний і поквартальний розподіли) видатків відповідної бюджет. установи у відповідності з ек-ою класифікацією видатків:

Поточні видатки

- оплата праці працівників бюджет. установ.

- нарахування на з/п (37,5%).

- придбання предметів і матеріалів

-видатки на відрядження.

- оплата послуг з утримання бюджетних установ

- оплата комун. послуг та енергоносіїв:

- субсидії та поточні трансфертні виплати в т.ч. трансферти населенню

Основи бюджетного фінансування загальної середньої освіти.

Фінансування освіти включає: 1) дошкільне виховання; 2) загальна середня освіта; 3) спеціалізовані школи-інтернати; 4) професійно-технічна освіта; 5) вища освіта; 6) післядипломна освіта. Фінансування дитячих дошкільних закладів здійснюється за рахунок бюджету та коштів батьків.

Вихідним показником, що визначає обсяги фінансування, є кількість дітей, що відвідують заклади. Загальноосвітні школи фінансуються за рахунок бюджету. Додаткові кошти можуть надходити від п-в, установ, орг-ій, благодійних пожертвувань. Вихідним показником є чисельність дітей шкільного віку. При визначенні обсягу бюджетних асигнувань не враховуються ті діти, які навчаються у приватних закладах на платній основі. Бюджетне фінансування виходить із обов’язкової середньої освіти. Спеціалізовані школи-інтернати фінансуються за рахунок: 1) бюджету; 2) коштів п-в; 3) благодійних фондів. В основі розрахунку розмірів бюджетного фінансування лежить показник чисельності дітей з відхиленнями у здоров’ї. ПТУ фінансується за рахунок бюджету, коштів п-в. Основою визначення обсягу фінансування є: 1) замовлення п-в; 2) бажання дітей навчатися у таких закладах. Вища освіта фінансується за рахунок: 1) бюджету; 2) коштів юр та фіз. осіб; 3) грантів; 4) різноманітних фондів; 5) за рахунок кредиту. Обсяги бюджетних асигнувань на даний момент визначаються держзамовленнями.  Післядипломна освіта фінансується за рахунок коштів п-в. Друга вища освіта фінансується за рахунок коштів фіз.осіб.

Фонд заробітної плати загальноосвітньої школи, його складові і

порядок планування.

Основним напрямом витрат по школі є фонд зарплати, який складається з трьох елементів:

1) педагогічного персоналу;

2)адм.-управлінського персоналу;

3) обслуговуючого персоналу.

Фонд зарплати вчителів планується у розрізі трьох складових системи зарплати: а) оплата навчальних годин; б) доплата за перевірку зошитів; в) додаткові доплати.

Планування фонду оплати педагогічного навантаження здійснюється на основі двох по-казників:

1) кількості педагогічних ставок;

2) середньої ставки зарплати.

Розрахунок річного фонду зарплати проводиться в розрізі двох періодів — за січень — серпень і вересень— грудень. Це пов'язано з тим, що з початком кожного навчального року, як правило, змінюється кількість класів у кожній навчальній групі. У січні — серпні кількість педагогічних ставок на 1 січня по даній групі множиться на середню ставку зарплати станом на 1 січня і на 8 місяців (у сільських школах на 8,5 місяця). За вересень — грудень кількість педагогічних ставок на і вересня множиться на середню ставку зарплати станом на 1 січня і на 4 (3,5) місяці.

Фонд зарплати за перевірку зошитів планується в розрізі груп класів шляхом множення середньорічної кількості класів у даній групі на середні витрати на перевірку зошитів на один клас. Середні витрати визначаються діленням суми доплати за перевірку зошитів за та-рифікаційним списком на кількість класів на 1 січня.

Додаткові доплати плануються в розрізі кожного виду доплат шляхом множення відповідних показників на встановлений норма-тив доплати:

• за класне керівництво — середньорічна кількість класів на норматив доплати;

• за керівництво кабінетами — кількість кабінетів на норматив доплати;

• за ведення позакласної фізкультурної роботи — залежно від чисельності класів у школі.

Фонд зарплати адміністративно-управлінського персоналу:

• директор;

• заступники;

• організатори масової роботи.

Кількість посад заступників та організаторів залежить від кількості класів у школі, а ставка зарплати директора та його заступників — від кількості учнів у школі. Планування фонду заробітної плати визначається шляхом множення кількості посад на ставку зарплати.

Фонд зарплати обслуговуючого персоналу планується шляхом множення кількості посад на ставку зарплати.

Видатки бюджету на дошкільні заклади та особливості їхнього

Фінансування.

Дошк-й заклад – заклад освіти і сусп-го вих-я дітей від 2 міс до 7 років, які здійсн-є завд-я щодо задов-я потреб у догляді, оздоровл-і, вих-ні та навч-ні дітей дошк-го віку.

Норматив наповнюваності груп у дошкільних навч. закладах:1) діти до 1р.-10 осіб; 2)від 1-3р. -15ос.; 3) від 3-6р. –20 ос., в оздоровчий період –до 15 ос. Допускається більша к-ть дітей за умови виділення додатк. коштів їх засновниками.

Обсяг фін-ня дитячих дошкільних закладів визн-ся на основі таких операт-сітьових пок-в:

 К-ть дітей та їх груп з різним режимом перебування на поч. і кін. року, а також в середньому за рік;

 К-ті штатних одиниць;

 К-ті днів перебув. дитини в дошкільному закладі напротязі 1 р.

Для визнач. видатків на утримання дошкільного закладу обчисл. сер. річну к-ть дітей чи їх груп як суму перегідної к-ті дітей чи їх груп на поч. план. року та середньорічн. їх прирісту; крім того обчислюють заг. к-ть дітоднів по плану як добуток спискової к-ті дітей на к-ть днів перебування 1-ї дитини в дит. закладі. Виходячи з цього пок-ка визнач. заг. к-ть перебув. всіх дітей в дошк. закладах і обчисл. витр. на харч-ня дітей.

Вид-ки б-ту на дит-і дошк-і заклади вкл-ть такі осн статті:

•оплата праці, ФЗП визн-я за спрощ-ю метод-ю: к-ть посад * сер ставку з/п. Число посад вих-ів і їх поміч-ів встан-я за нормативом на одну групу залежно від трив-ті переб-я дітей у закладі. Число поад ін перс-у встан-я за типовими штатними норм-ми, вих-чи з чис-ті дітей у закладі.  Особл-ть план-я ФЗП є виділ-я коштів на заміщ-я прац-ів, які переб-ть у підпустці;

• вид-ки на харч-я дітей пров-я відпов-о до встан-х норм. У групах, де діти переб-ть менше 6 годин, провед-я харч-я, його форми і кратність визн-я за домовл-ю з батьками

•мед обслуг-я здійсн-я штатним або спец закріп перс-м мед закладу держ чи комун вл-ті;

•комун, госп та ін витрати визн-я вих-чи з розмірів буд-лі та ін необ-х пок-ів.