Страхування монтажних ризиків

Страхування монтажних ризиків (страхування EAR - erection all risks), як і страхування будівельного підприємця від усіх ризиків, є до­сить поширеним видом страхування технічних ризиків. В основу цього виду страхування покладено ідею забезпечення страхувальникові не­обхідного і якомога повнішого страхового покритгя всіх ризиків, які виникають при монтажі машин та механізмів, а також при зведенні сталевих конструкцій.

До впровадження страхування всіх монтажних ризиків страхуваль­никам, які бажали застрахувати основні ризики, що виникають при виконанні монтажних робіт, необхідно було укладати цілий ряд страхо­вих договорів, щоб отримати захист від таких ризиків, як пожежа, буря, повінь, злам, крадіжка, а також відповідальність перед третіми особа­ми. При цьому загальна страхова премія була непомірно високою, а отримане таким чипом страхове покриття не було достатнім, оскільки не покривалися технічні ризики. Крім того, часто дублювалися окремі види страхування, через що при настанні страхового випадку виника­ли небажані ускладнення: подвійне страхування, регреси тощо.

З розвитком промисловості економічна роль страхування монтаж­них ризиків дедалі зростала, і нині в усіх розвинених країнах цей вид страхування став фактично незамінним. Ризики, що виникають при виконанні великих замовлень для монтажних організацій і для самого замовника, наприклад, спорудження мостів чи комплексних промис­лових підприємств, можуть бути покриті лише за рахунок страхування всіх монтажних ризиків. При наданні кредитів банки та інші кредитні установи наполягають на укладанні договорів страхування всіх мон­тажних ризиків, щоб надані ними фінансові кошти були якомога повні­ше захищені від ризиків. Органи державної або муніципальної влади при проведенні конкурсів з видачі замовлень часто вимагають укла­дання договору страхування EAR.

Л ОС

 

Страхувальниками можуть бути всі сторони, для яких монтаж об'єкта пов'язаний з ризиком, а саме:

♦ виробник чи постачальник монтажного об'єкта, якщо мон­тажні роботи виконуються ним самим або під його відпові­дальність;

♦ фірми, яким доручено виконати монтаж;

♦ покупець монтажного об'єкта;

♦ кредитор.

Страхуються, як правило, монтаж та пробний пуск усіх видів машин, механізмів та конструкцій, наприклад:

♦ турбін, генераторів, парових котлів, компресорів, двигунів внутрішнього згоряння, електродвигунів, трансформаторів, випрямлячів, комутаційних пристроїв;

♦ верстатів, насосів, підйомників, кранів,транспортерів, канатних доріг;

♦ сталевих мостів, повітряних ліній, трубопроводів, ємностей, посудин, друкарських, паперовиробних машин, текстильних верстатів тощо.

Крім того, страховий захист надається для монтажу та пробного пуску силових установок і фабрик, до складу яких входять такі об'єк­ти, як електростанції, сталеплавильні заводи, хімічні установки, до­менні печі, паперові фабрики, текстильні фабрики, а також установки для виробництва інших споживчих товарів.

Страховий захист може поширюватися й па такі об'єкти:

♦ машини, пристрої та обладнання для проведення монтажу, наприклад крани, щогли, лебідки, зварювальні апарати, компресори;

♦ предмети, що перебувають па монтажному майданчику та взяті па зберігання страхувальником; витрати з розчищення території;

♦ додаткові витрати з оплати падпормових робіт, робіт у ви­хідні та святкові дні, перевезення великих за масою ванта­жів, а в особливих випадках - перевезення вантажу повітря­ним транспортом (але всі ці витрати мають бути безпосе­редньо пов'язані з ліквідацією збитку, що підлягає відшкоду­ванню);

♦

♦ відповідальність, тобто претензії третіх осіб, що виникли в

результаті матеріального збитку або тілесного ушкодження,

пов'язаних з виконанням монтажних робіт, за які страхувальник

згідно із законодавством може нести відповідальність. Претензії

робітників та службовців, зайнятих монтажними роботами, не

приймаються (вони регулюються в рамках страхування від

нещасних випадків).

Страхування всіх монтажних ризиків забезпечує досить повне стра­хове покриття. Усі збитки, що спричинюються застрахованим пред­метам протягом дії договору страхування внаслідок аварійної (неспо­діваної) події, підлягають відшкодуванню, якщо лише вони не пов'я­зані з винятками, зазначеними в полісі. До страхових ризиків, як прави­ло, належать:

♦ пожежа, вибух, удар блискавки, падіння літальних апаратів, збит­ки, до яких призвела дія води або інших засобів, що використо­вувалася для гасіння пожежі;

♦ паводок, повінь, затоплення, дощ, сніг, лавина, підводний зем­летрус;

♦ бурі всіх видів;

♦ землетрус, опускання грунту, зсув, обвал;

♦ злом, крадіжка;

♦ помилки під час монтажу;

♦ халатність, необачність, необережність, злий намір;

♦ коротке замикання, надмірна напруга, електричні дуги;

♦ підвищений і знижений тиск, пошкодження внаслідок дії відцент­рової сили;

♦ інші аварійні події, наприклад, пошкодження частинами, що об­валюються чи падають, проникнення чужорідних частинок, збитки, до яких призвели перевезення па монтажному майдан­чику тощо.

Міжнародного практикою страхування BAR передбачені такі ви­нятки з страхових випадків:

♦ пошкодження внаслідок військових чи подібних до війни подій,

суспільних хвилювань, арешту майна будь-яким органом

влади;

♦ пошкодження внаслідок страйків чи заколотів (іноді після

 

ретельної перевірки обставин події страхове відшкодування може виплачуватися);

♦ пошкодження, спричинені впливом ядерної енергії;

♦ пошкодження завдані з наміром чи в результаті грубої нео­бачності страхувальника або його представника;

 

♦ збитки, що виникли через недоліки в конструкції, дефекти мате­ріалу чи помилки при виготовленні;

♦ несправність машин та пристроїв внаслідок експлуатації монтаж­ного обладнання (тобто пошкодження, спричинені не зовнішніми фак­торами);

♦ претензії за неустойками та недоліками наданих послуг.

Термін дії страхування всіх монтажних ризиків починається, як

правило, після вивантаження матеріалу на монтажному майданчику та закінчується в момент завершення всіх робіт з монтажу об'єкта та пробного його пуску. Отже, цей вид страхування охоплює ризик зберігання під час монтажу та пробний пуск, котрий здебільшого обмежується чотиритижневим строком. Поряд з цим є можливість поширити страховий захист і на період технічного обслуговування. Страховою сумою є вартість установок згідно з договором про постачання, включаючи витрати з перевезення, митний збір, інші збо-# ри та витрати з монтажу. Якщо в разі настання страхового випадку \' страхова сума виявиться заниженою (що можливо при зростанні цін і підвищенні заробітної плати), то при відшкодуванні збитку враховуєть­ся факт неповного страхування. Тому про зміни у страховій сумі реко­мендується негайно повідомляти страховика.

У страхуванні всіх монтажних ризиків використовуються лише посібники з тарифікації, які при проведенні масових страхових операцій передбачають звичайні ризики, ступінь яких не збільшений. Немає змоги встановити тверді ставки премій за всіма видами монтажних робіт та ризиків. Тому прем ію з кожного конкретного ризику доводиться обчислювати окремо з урахуванням особливих умов відповідного ви­падку. При цьому береться до уваги така інформація: технічний опис споруджуваного об'єкта, його вартість, виробничий процес, плай роз­ташування, геологічні, гідрологічні та метеорологічні дані про місце монтажу, наявність охорони, засобів пожежегасіння, досвід монтажної фірми з монтажу аналогічних об'єктів і т.ін.

 

4. Страхування машин від поломок

Цей вид страхування технічних ризиків є досить динамічним на­прямком страхування, розвиток якого пов'язаний з розвитком техно­логій. Страхування машин набуло поширення у зв'язку з потребою надати підприємствам можливість ефективно захистити дорогі маши­ни, механічне обладнання та установки.

Крім первинного завдання, яке полягає в тому, щоб прийняти від страхувальника ризик, пов'язаний із виникненням непередбаченого чи рантового збитку, страхування машин дає змогу застрахованому під­приємству відмовитися від створення резервів на випадок виникнення збитків. Адже для цього воно мало б вилучити з обігу ліквідні кошти, які в будь-який момент мають бути в розпорядженні підприємства. Але годі неможливо було б використати їх як працюючий капітал для ефективного функціонування та розвитку підприємства. Що ж до стра­хування, то на нього спрямовуються значно менші кошти, і це дає змо­гу розвивати виробничий процес.

Страхування машин має велике значення для кожного, хто їх екс­плуатує. І це стосується не лише промислових підприємств, на яких працюють великі машини чи повністю автоматизовані виробничі уста­новки. Вирішальне значення страхування машин має саме для серед­ніх та невеликих підприємств, де пошкодження машин може потягти за собою фінансові та економічні збитки.

У рамках страхування машин можуть бути застраховані всі ма­шини, апарати, механічне обладнання й установки, наприклад:

♦ машини, що виробляють енергію (парові котли, турбіни, генератори);

♦ машини й установки для розподілу спертії (трансформатори, високо- й низьковольтні установки);

♦ усі виробничі й допоміжні машини (верстати, мішалки, насоси, компресори, ємності, апарати, трубопроводи тощо).

Не підлягають страхуванню, як правило, лише деякі предмети, термін служби яких порівняно з терміном служби всього об'єкта не­великий. Здебільшого до них належать такі предмети:

♦ усі види змінного інструменту;

♦ пуансони, матриці, троси, ланцюги, ремені, стрічки, сита;

 

 

♦ вироби зі скла, кераміки, деревини, а також гайни;

♦ матеріали виробничого призначення всіх видів (наприклад, паливо, газ, засоби охолодження, каталізатори, рідини, мастила).

Цей вид страхування покриває збитки аварійного характеру, тоб­то такі, що виникли несподівано й непередбачено, призвівши до ремонту чи заміни застрахованого майна.

Машини страхуються від пошкодження чи знищення з таких причин:

♦ помилки в конструкціях та розрахунках, помилки під час монтажу, дефекти лиття та матеріалу;

♦ помилки в обслуговуванні, недбалість, необережність, злий намір;

♦ дії відцентрової сили;

♦ коротке замикання та інші електричні ризики;

♦ нестача води в парогенераторах;

♦ фізичний вибух;

♦ буря, мороз, льодохід.

Страхове відшкодування не виплачується, якщо шкоду майну зав­дано з таких причин:,' ♦ військові чи подібні до них події, усі види громадських хвилювань,

а також дії страйкарів чи робітників і службовців, що підпадають

під локаут;

♦ намір чи груба необережність страхувальника або його пред­ставника;

♦ ризики, страхування яких передбачено іншими видами стра­хування (наприклад, вогонь, блискавка, вибух, спричинений хімічною реакцією, крадіжка, злом та крадіжка зі зломом);

♦ затоплення, повінь, землетрус, просідання грунту, зсув: дії наземних, водних та повітряних транспортних засобів; спрацювання внаслідок звичайного використання чи експлуатації, а також дія кавітації, ерозії, корозії та накину;

♦ помилки або несправності, що існували на момент укладання договору страхування і про які страхувальник знав чи мав знати;

♦ помилки чи недостачі, за які несе відповідальність постачальник (у рамках гарантійних зобов'язань).

Страхова сума у страхуванні машин завжди встановлюється відпові­дно до нової відновлювальпої вартості машин, яка містить вартість нової

 

машини, митний збір, а також витрати на транспорт та монтаж. Це пов'язано з тим, що страхувальникові відшкодовуються всі витрати на ремонт без урахування фактичною зносу. Якщо змінюється страхова вар­тість, наприклад за рахунок підвищення цій, то страхувальник зобов'яза­ний повідомити про це страховика, щоб уникнути неповного страхування. Ставки премій у страхуванні машин визначаються окремо за кож­ним типом машин. Порівняно з іншими видами страхування (наприклад, із вогневим страхуванням), премії можуть здаватися високими, що зумовлюється підвищеною частотою страхових випадків у цій галузі.

5. Страхування електронних пристроїв

Розвиток страхування електронних пристроїв бере свій початок у першій половині XX століття. У 20-х роках у багатьох країнах світу, особливо в Німеччині, поширилось страхування слабкострумових уста­новок. На той час страхувалися майже виключно засоби зв'язку, на­приклад телефон і телетайп.

У 50-ті роки застосування слабкострумових установок спостері­галось особливо бурхливо (зокрема в таких галузях, як промислова електроніка, електромедиципа та техніка зв'язку) завдяки можливос­тям техніки напівпровідників, що характеризується різнобічністю та економічністю. У сфері промислової електроніки особливо прогресив­ним стало па той час застосування ЕОМ для обробки даних, страху­вання яких було новим для страховиків.

Після 1980 року поступовий розвиток електронних систем виявився вирішальним для страхування ЕОМ у рамках цієї галузі страхування. Цей розвиток знайшов своє відображення в перейменуванні страхування слабкострумових установок па страхування електронних пристроїв, що згодом перетворилося па окремий вид у галузі страхування технічних

ризиків.

Страхувальниками електронних пристроїв можуть бути власники або наймачі електронних систем.

Власник може бути страхувальником:

♦ як експлуатаційник - від майнових збитків лише в разі, якщо виробник не несе відповідальності за своїми гарантійними зобов'язаннями;

 

 

♦ як наймодавець установок - від майнових збитків, якщо немає підстав для пред'явлення претензій до орендатора у зв'язку з його звільненням від відповідальності;

♦ як фірма, що обслуговує застраховану установку - від майнових збитків, зумовлених роботою обслуговуючого персоналу на застрахованій установці.

Наймач може застрахуватися від майнових збитків, за які він згідно з договором про иайм чи згідно із законодавством несе відповідальність.

У рамках майнового страхування електронних пристроїв можуть бути застраховані всі електронні системи. До них належать:

♦ ЕОМ для обробки даних (ЕОМ, які використовуються в галузі наукових досліджень, у комерційних обчислювальних центрах і промисловості);

♦ електронні та ядерні медичні апарати (рентгенівські апарати для діагностики та терапії, випромінювачі типу бетатрон, гамма-троп, великогабаритні стерилізатори, апарати «залізні легені» тощо, тобто всі електронні та ядерні апарати, що використовуються в лікарнях, лікарняних та стоматологічних кабінетах, медичних лабораторіях);

♦ пристрої передавання інформації (телетайпи, центральні теле­фонні станції (комутатори) та засоби зв'язку, установки спря­мованого радіозв'язку, радіолокаційні установки, пристрої в не­земних станціях авіапавігації та сунути и кового зв'язку, радіо- і телепередавачі, великі антенні пристрої, системи тслевідеотекс-ту, факсимільні апарати тощо);

♦ інші пристрої, а саме:

♦ телевізійні пристрої, які використовуються у виробничих цілях, апаратпо-студійні блоки для кіно- і телестудій, аналізатори, електронні мікроскопи, кліхографи, годинникові пристрої, викликальні та розмовні пристрої, пристрої управління дорожнім рухом, тоталізатори і т. іп.;

♦ конторські машини, наприклад, адресодрукувальпі, бухгалтерські, фактурні автомати, автоматичні друкарські машинки й настільні калькулятори;

♦ диктофони, копіювальні машини, пристрої мікрофільмування, множильна техніка.

Крім того, можуть бути застраховані носії даних та додаткові

 

витрати, які пов'язані з виходом із ладу ЕОМ для обробки даних.

За своєю природою страхування електронних пристроїв є «стра­хуванням від аварій» на базі страхування від усіх ризиків. Воно покри­ває всі збитки, що виникають раптово й несподівано, тягнучи за со­бою необхідність ремонту чи заміни застрахованого майна.

До страхових ризиків, як правило, належать:

♦ пожежа, вибух, удар блискавки, падіння літальних апаратів;

♦ скупчення диму, сажі, газів;

♦ дія води, вологи (якщо вона не спричинена атмосферними опадами чи не зумовлена умовами виробництва);

♦ коротке замикання та інші аварійні ситуації, пов'язані з дією електроенергії;

♦ помилки в конструкціях та розрахунках, помилки виробника, помилки при виготовленні та монтажі, дефекти лиття й матеріалу;

♦ помилки в обслуговуванні, недбалість, необережність;

♦ злий намір та зазіхання третіх осіб;

♦ град, мороз, буря;

♦ опускання грунту, зсув, обвал, лавини.

Крім стандартного обсягу покриття страховий захист може охо­пити деякі додаткові ризики: землетрус, виверження вулкану, тайфун, ураган, циклон; страйк і хвилювання; ризики при транспортуванні; кра­діжка; додаткові витрати.

Основні причини, з яких збиток не відшкодовується, такі:

♦ військові дії та всі види суспільних хвилювань;

♦ пошкодження, зумовлені впливом ядерної енергії;

♦ пошкодження, завдані з наміром чи в результаті грубої необачності страхувальника або його представника;

♦ спрацювання у процесі експлуатації, а також через корозію;

♦ помилки чи несправності, за які па підставі договору або за законом несе відповідальність третя особа;

♦ несправності, які зумовлені виходом з ладу чи перериванням системи постачання газом, водою чи електроенергією;

♦ витрати на виконання робіт з технічного обслуговування;

♦ суто зовнішні недоліки (подряпини налакованих чи полірованих поверхнях).

Страховою сумою у страхуванні електронних пристроїв, як і у стра-

 

хуванні машин, є вартість відновлення пристроїв, що включає віднов-лювальну вартість, митний збір, а також витрати на транспорт та мон­таж. Якщо змінюється страхова вартість (наприклад, за рахунок під­вищення цін), то страхувальник зобов'язаний повідомити про це стра­ховика, щоб уникнути неповного страхування.

При встановленні розміру премій страховики користуються нор­мативами, якими враховуються звичайні (не підвищені) ризики. Спеці­альні пристрої або пристрої, які вперше з'являються на ринку, тарифі­кують з урахуванням специфічних особливостей ризику.

ПЛАЙ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

1. Необхідність, суть, класифікація та особливості страхування технічних ризиків.

2. Страхування будівельного підприємця від усіх ризиків.

3. Страхування монтажних ризиків.

4. Страхування машин від поломок.

5. Суть та значення страхування електронної техніки.

6. Особливості побудови тарифів при страхуванні технічних ризиків.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

1. Вплив ринкових факторів на розвиток страхування будівельно-монтажних ризиків (або іншого виду страхування технічних ризиків) в Україні.

2. Досвід роботи страхової компанії щодо організації проведення страхування технічних ризиків.

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

1. Стан, проблеми та перспективи розвитку страхування технічних ризиків в Україні.

2. Необхідність та значення страхування будівельно-монтажних ризиків.

3. Історія та перспективи розвитку страхування електронних пристроїв.

4. Особливості страхового захисту складного промислового обладнан­ня та машин.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Страховий захист при страхуванні CAR починається:

 

а) з моменту затвердження плану будівництва;

б) у момент початку будівельних робіт або після вивантаження

застрахованих, предметів на будівельному майданчику;

в) після затвердження кошторису будівництва;

г) після надання кредиту на здійснення будівельних робіт.

2. Коли закінчується відповідальність за обладнання буді­вельного майданчика та будівельні машини при страху­ванні CAR?

а) після їх вивезення з будівельного майданчика;

б) після прийняття об'єкта відповідальною комісією;

в) після пуску споруди в експлуатацію;

г) після затоплення, повені, землетрусу.

З.Чи включається ризик зберігання матеріалу на монтаж­ному майданчику під час монтажу при страхуванні EAR?

а) ні;

б) так;

в) так, у разі, якщо термін монтажних робіт перевищує термін,

затверджений планом;

г) так, якщо об'єкт страхування знаходиться в регіоні, якому

загрожують стихійні лиха.

4. Страхова сума при страхуванні EAR визначається як:

а) вартість установок та матеріалів, необхідних для монтажу;

б) вартість установок, включаючи виграти з перевезення, митний збір

та інші збори;

в) вартість поставлених установок та матеріалів;

г) вартість установок, включаючи витрати з перевезення, митний збір,

інші збори та витрати з монтажу.