Страхування відповідальності громадян.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Страхування відповідальності громадян.



Ключові слова:відповідальність цивільна, заява про знищення або пошкодження застрахованого майна, збиток, карантин, оціночна норма, правила ветеринарно-зоотехнічні, ретроспекти­вне покриття, страхова подія, страхова премія, страхова сума, страховий збиток, страхування відповідальності .

1. Особливості, сутність та основні умови страхування майна громадян

Будь-яка непередбачена подія може призвести до великих майно­вих втрат для громадян. Одним із ефективних методів, який забезпе­чує їм відшкодування збитків внаслідок непередбачених випадків є страхування. Страхувальниками майна можуть бути громадяни Укра­їни, які проживають па території України.

Згідно з Законом України «Про страхування» послуги щодо стра­хування майна громадян надаються в добровільній формі відповідно до правил страхування, розроблених страховиками. Правила страху­вання можуть істотно відрізнятися у різних страховиків, але характер­ними для них є такі умови:

♦ договори страхування майна громадян мають короткостроковий характер;

♦ сплата страхових платежів може відбуватися в готівковій чи безготівковій формі, одноразово за весь строк страхування чи в кілька строків;

♦ під час дії договору страхування страхувальник може укласти

додатковий договір на термін, що залишився до кінця дії основного договору;

♦ для певних категорій страхувальників страховиками можуть

надаватися пільги.

Крім того, організаційна робота страховика, пов'язана з укладен­ням та обслуговуванням договорів страхування майна громадян від­повідає умовам, які застосовуються щодо інших видів ризикового стра­хування.

Майно страхується:

1) за загальним договором (крім виробів з дорогоцінних металів, коштовного каміння, колекцій картин);

2) за окремими предметами домашнього майна;

3) за окремими групами предметів, наприклад, меблі, килими, вироби з дорогоцінних металів, колекції, картини.

Особливо цінне майно може прийматися на страхування за спеці­альним договором.

Розрахунок розміру нанесеного збитку має певні особливості:

♦ розмір збитку визначається окремо за кожним предметом домашнього майна;

♦ збиток визначається окремо за кожним ризиком знищення або ушкодження домашнього майна, оскільки втрати в обох випадках будуть різні.

Майно вважається знищеним, якщо воно стало цілком непридат­ним для використання за початковим призначенням, а ушкодженим якщо якість предмета погіршилася, але можливе відновлення за допо­могою ремонту та подальша його експлуатація.

Умови страхування майна вміщують такі групи ризиків:

♦ «пожежа» - пошкодження чи знищення майна вогнем (у тому числі від удару блискавки, аварій електросітки, вибуху), а також продуктами горіння і засобами пожежогасіння;

♦ «підпал» - пошкодження чи знищення майна в результаті дії вогню, викликаного підпалом;

♦ «стихійне лихо»-пошкодження чи знищення майна в результаті бурі, урагану, смерчу, землетрусу, просідання грунту, гірського зсуву, селевих потоків, сильного дощу, снігопаду, зливи;

♦ «протиправні дії третіх осіб» - пошкодження чи знищення майна

 

в результаті навмисних дій третіх осіб, у тому числі крадіжки зі зломом, грабежу тощо. Страховий платіж може вноситися готівкою або безготівково -через бухгалтерію організації, де працює страхувальник.

Договір оформляється на бланку страхового свідоцтва встанов­леної форми. Договір з даного виду страхування набирає чинності на­ступного дня після оплати страхового внеску готівкою, а при безготів­ковому розрахунку - з дня перерахування страхового платежу бухгал­терією підприємства чи установи.

В разі настання страхового випадку страхувальник повинен:

а) вжити заходи щодо запобігання та зменшення збитків, завданих

внаслідок настання страхового випадку; б)негайно (наприклад, протягом трьох днів) повідомити страховикові про страховий випадок;

в) при викраденні, пошкодженні внаслідок навмисних дій третьої

особи заявити про це в органи міліції, в разі пожежі - в органи

пожежного нагляду, при аварії-у відповідні аварійні служби, ЖЕК;

г) скласти перелік знищеного, пошкодженого або викраденого

домашнього майна;

д) зберегти до прибуття па місце представника страхової компанії

пошкоджені речі, внесені у перелік або наявні залишки від них,

показати їх для огляду при складанні акта.

Страхова компанія після одержання заяви про страховий випадок зобов'язується в триденний строк скласти акт відповідної форми (з участю страхувальника та двох свідків).

Збитки відшкодовуються:

♦ при знищенні, викраденні майна його вартість, що визначається страхувальником;

♦ при повному знищеній страхова сума, обумовлена загальним договором на відповідну суму майна;

♦ у разі пошкодження сума знижки вартості, тобто різниця між вказаною страхувальником вартістю майна та вартістю з урахуванням знецінення (втрати якості та цінності), спричиненим страховим випадком;

♦ якщо пошкоджений предмет можна повернути після ремонту, то збитком вважається вартість ремонту цього предмета.

Вартість ремонту обчислюється за діючими розцінками. Страхове відшкодування виплачується страховою компанією протягом трьох днів після одержання всіх необхідних документів. Страхове відшкодування не виплачується, якщо:

♦ страховий випадок став наслідком навмисних дій страхуваль­ника або члена його родини;

♦ не були показані пошкоджені предмети або їх залишки;

♦ речі домашнього майна, пошкоджені внаслідок зносу окремих частин, технічного браку, перевершення строку експлуатації".

Розмір страхової суми клієнт може вибрати на свій розсуд, але вона не повинна бути більшою вартості застрахованого майна.

Розмір тарифної ставки встановлюється у відсотках від страхової суми за рік і залежить від обсягу відповідальності страховика, вибра­них ризиків, виду домашнього майна, умов зберігання майна, наяв­ності пожежної та охоронної сигналізації, типу будівлі, в якій знаходить­ся майно, умов дотримання правил безпеки тощо.

Тарифна ставка з цього виду страхування становить 0,35 % від страхової суми. Договір страхування укладається терміном па один рік.

При страхуванні домашнього майна неабияке значення має роз­мір франшизи - процент від суми збитку, а в деяких страхових компа­ніях - це процент від суми ліміту відповідальності, її розмір обумовлю­ється в договорі страхування.

Якщо ліміти відповідальності (розмір страхової суми) невисокі, то страхова компанія може застрахувати майно без огляду й оцінки. При настанні страхового випадку страховики пропонують своїм клієнтам додаткові послуги:

♦ консультації щодо оформлення документів (довідки з екс­

плуатаційних служб, правоохоронних органів тощо);

♦ визначення розміру спричиненого збитку;

♦ проведення ремонтних робіт, в тому числі купівля будівельних матеріалів;

♦ відшкодування вартості украденого майна за встановленим фактом незалежно від тривалості і результатів слідства.

Страховиками пропонується кілька варіантів надання страхових послуг: страхування будівель, тварин, домашнього майна, майна па подвір'ї, на випадок ремонту тощо.

 

2. Страхування будівель громадян

Будівлі за ступенем важливості належать до пріоритетного май­на. Знищення або пошкодження будь-якої будівлі завдає її власникові величезних збитків. Тому кожний власник будівлі чи будівель повинен заздалегідь подбати про те, щоб у разі виникнення таких збитків мати змогу покрити їх. У пригоді тут можуть стати грошові заощадження та страхування. При цьому страхування має переваги, які полягають у тому, що зобов'язання за договором страхування починають викону­ватися з моменту його укладення. А для нагромадження значних за­ощаджень потрібен тривалий час. Тому страхування будівель відіграє велику роль у захисті економічних інтересів громадян, які можуть за­знати матеріальних збитків унаслідок пепередбачуваних подій.

У сучасних умовах фізичні особи, власники будівель або повно­літні члени їхніх родин, а також фізичні особи, які тимчасово корис­туються або розпоряджаються будівлями на законних підставах, мо­жуть бути страхувальниками й укладати договори добровільного страхування.

До переліку об'єктів, що підлягають страховому захисту, нале­жать різні споруди: житлові, садові й дачні будинки, господарські (сараї, погреби, гаражі) та зовнішні (тротуари, тераси, огорожі, ворота) бу­дівлі, зведені на постійному місці, у тому числі й ті, під заставу яких страхувальник одержав кредит в установі банку. Одночасно з будів­лями приймається на страхування додаткове обладнання до них (га­зопровід, водяні, газові лічильники, грати па вікнах тощо). Договором можна передбачити страхування цивільної відповідальності страхува­льника та членів його родини за шкоду, яка може бути заподіяна при користуванні (розпоряджанні) будівлями. При цьому страхувальник має право вільно вибирати об'єкт страхування, а саме, він може застраху­вати:

♦ усі будівлі, які розташовані на його земельній ділянці;

♦ окремі будівлі (лише житловий будинок або гараж);

♦ окремі конструктивні елементи (тільки вікна, двері або дах);

♦ будівлі, зведення яких не закінчено.

Винятком з переліку об'єктів страхування є будівлі, що підляга­ють знесенню, дуже старі, аварійні, а також ті, що містяться в зоні,

 

якій загрожують обвали, зсуви, повені або інші стихійні лиха, якщо про це оголошено в установленому порядку. У рамках страхування буді­вель не підлягає страхуванню рухоме майно, що там перебуває (пред­мети домашньої обстановки, побуту та особистого споживання, буді­вельні матеріали).

Відповідальність страховика зі страхування будівель полягає у від­шкодуванні збитків, що виникли внаслідок стихійного лиха (буря, ура­ган, блискавка, злива, град, обвал, зсув, сель, вихід підґрунтових вод, осідання ґрунту, повінь, землетрус); пожежі, вибуху, аварії опалюваль­ної системи, водопровідної або каналізаційної мережі, проникнення води із сусіднього приміщення, викиду газу; неправомірних дій третіх осіб.

Страхування будівель не передбачає відшкодування збитків, що виникли через гниття, знос, ураження домовим грибком; ремонтні ро­боти, конструктивні недоліки будівель, які були відомі страхувальни­кові до настання страхового випадку; навмисні дії страхувальника; ведення воєнних дій, виникнення громадських заворушень, конфіска­цію майна, екологічні катастрофи.

Договір страхування укладається на підставі усної або письмової заяви страхувальника терміном на 1 рік або на кілька місяців.

Укладати договір страхування починають з таких дій:

♦ уточнюють факт належності будівель особі, з якою укладається договір;

♦ з'ясовують, оголошено чи ні в даній місцевості про загрозу обвалу, повені або іншого стихійного лиха. Якщо про таку загрозу оголошено, договір не укладається (крім поновлення на ще один строк);

♦ обов'язково оглядають будівлі у присутності страхувальника;

♦ з'ясовують, чи забезпечені будівлі (особливо садові, дачні будинки) належним доглядом (постійне проживання, система­тичне відвідування, нагляд родичів, сусідів і т.ін.);

♦ дають страхову оцінку будівель, щоб правильно визначити страхову суму.

При укладанні договору страхування будівель насамперед важли­во визначити їх вартість, тобто дати відповідну страхову оцінку. На підставі страхової оцінки визначають розмір страхової суми, страхово­го платежу, а в разі знищення або пошкодження будівель - розмір зби-

 

тку та страхового відшкодування. Крім того, правильність визначення страхової оцінки впливає на загальні фінансові результати страховика.

Для визначення вартості будівель страховики користуються по­слугами експертів або відповідними оцінними документами бюро тех­нічної інвентаризації, органів комунального господарства, що їх має кожний власник будівель. Оцінні документи складають на підставі інве­нтаризаційних документів (поверхових планів, опису будівель і т. іп.). При оцінюванні будівель використовуються оцінні норми, під якими розуміють вартість у грошових одиницях певної одиниці вимірювання (метра квадратного, метра кубічного, метра погонної довжини) нової будівлі. В оцінних документах зазначається первісна та дійсна вар­тість будівель. Первісна вартість - це вартість пової будівлі, обчи­слена згідно з існуючими в даному регіоні оцінними нормами. Дійсна вартість обчислюється відніманням від первісної вартості суми зносу.

У страховій практиці застосовують кілька варіантів визначення страхової оцінки будівель.

Варіант І страхового оцінкою може бути дійсна вартість буді­вель на день укладення або поновлення договору.

Варіант II - передбачає визначення страхової оцінки із застосу­ванням відповідних ринкових ціп, що склалися на будівлі в даному ре­гіоні (тобто первісної вартості). У такому разі реалізується принцип повноти страхового захисту. Коли б не існувало страхування па базі ринкової вартості, страхувальникові довелося б самостійно нести ви­трати, які перевищують дійсну вартість при відбудові будівель.

В Україні страхова сума визначається окремо для кожної будівлі, що приймається на страхування, за домовленістю страхувальника зі страховиком, але не може перевищувати дійсної вартості будівлі (страхова оцінка). Коли договір укладено на страхову суму, що менша за страхову оцінку, страховик несе пропорційну відповідальність, тобто страхове відшкодування виплачується у такому проценті від суми збитку, який процент страхова сума становить від дійсної вартості будівлі.

Якщо страхувальник має намір збільшити страхову суму в період дії договору страхування (через інфляційне зростання варі ості будівлі, у зв'язку з прибудовою до останньої або в разі страхування не на по­вну вартість), укладається додатковий договір на термін, що залиши-

 

вся до кінця чинності основного договору. При цьому загальна страхо­ва сума за основним та додатковим договорами не повинна переви­щувати дійсної вартості будівель.

Страхові платежі визначають за розміром страхової суми, термі­ном страхування та ступенем ризику з одночасним використанням граничних розмірів тарифних ставок: на будівлі в сільській місцевості - від 0,2 до 0,45 % страхової суми; на будівлі в міській місцевості - від 0,18 до 0,4% страхової суми, які затверджено постановою Кабінету Міністрів від 17 вересня 1996 р. № 1122. Якщо страховий платіж ста­новить значну суму, страхувальникові може бути надане право спла­тити її як одноразово, так і частинами: у два або три строки. Сплата можлива готівкою - представникові страховика або безготівково - через бухгалтерію підприємства, де працює страхувальник. При сплаті пла­тежу готівкою страхувальник одночасно одержує страхове свідоцтво певної форми. Для того щоб сплатити платіж безготівково, страхува­льник подає доручення до бухгалтерії підприємства, яка має утримати платіж із його заробітної плати та перерахувати на рахунок страховика в установі банку. Страхове свідоцтво видається страхувальникові в обумовлений договором термін після надходження платежу па раху­нок страхової компанії. У разі неперерахувапня страхового платежу за страхувальника, який подав доручення, договір страхування вважа­ється таким, що не відбувся.

Договір страхування набирає чинності з наступного дня, якщо він сплачується готівкою, або з дня надходження його па рахунок страхо­вика у разі безготівкового розрахунку. Такий порядок набуття дого­ворами чинності стосується договорів, які укладаються вперше, а та­кож додаткових договорів, укладених у зв'язку зі збільшенням страхо­вої суми. У разі поновлення договору на новий термін до закінчення дії попереднього договору, він набирає чинності з наступного дня після закінчення дії попереднього договору. Дія договору страхування при­пиняється через такий строк, па який його було укладено, у день, що передує числу, з якого договір набрав чинності. Водночас припиняєть­ся дія додаткового договору. Якщо страхувальник не сплатив чергової частини платежу, дія договору припиняється наступного дня після чи­сла, зазначеного у страховому свідоцтві для сплати платежу. Дія тако­го договору може бути поновлена, якщо протягом певного (передба-

 

ченого його умовами) терміну з дня, визначеного для сплати чергово­го платежу, страхувальник звернувся із заявою про поновлення дого­вору, страховик оглянув будівлі і за час прострочки сплати страхового платежу не сталося страхового випадку.

Передбачається також умова дострокового розірвання договору страхування з ініціативи страхувальника (наприклад, втрата права вла­сності у разі продажу або дарування будівель і т. ін.). Тоді, якщо за період страхування не було страхового випадку, страхувальникові по­вертається частка сплаченого платежу. Обчислюється вона пропор­ційно до невикористаного строку, за який страховик має нести відпові­дальність, зі зменшенням на певну суму, використану для ведення спра­ви страхової компанії. У разі зміни страхувальником будівель (замість проданих будівель придбані інші) укладається новий договір. Страхо­вий платіж обчислюють тоді на підставі характеристики нових буді­вель з урахуванням невикористаної частки платежу за попереднім до­говором.

Щоб заохотити страхувальників до подальшої співпраці, страхо­вики передбачають різні пільги. По-перше, постійним страхувальни­кам може бути наданий пільговий (наприклад, місячний) сірок для укладення нового договору. Такий договір, незалежно від дня сплати страхових платежів, вважається поновленим і набирає чинності з дня закінчення дії попереднього договору. Якщо в такий пільговий строк станеться страховий випадок, а договір страхування не поновлено, страхове відшкодування виплачується згідно з умовами, установлени­ми попереднім договором. По-друге, постійним страхувальникам, які за час страхування не отримували страхового відшкодування, у разі поновлення договорів можуть надаватися знижки в певному розмірі від страхового платежу. При цьому постійними страхувальниками ви­знаються такі фізичні особи, які протятім кількох років безперервно укладали договори страхування будівель.

Укладений договір страхування свідчить про те, що в разі настан­ня страхового випадку страхувальникові буде відшкодовано збиток. Оперативне вирішення питания про виплату страхового відшкодуван­ня створює сприятливі передумови для швидкоїх) відновлення майно­вого стану страхувальника, що його він мав до страхового випадку. А тому, якщо страховий випадок настане, страхувальник має вжити за-

 

ходів щодо зменшення збитків, завданих страховим випадком; повід­омити протягом доби компетентні органи (залежно від події- пожеж­ний нагляд, органи міліції і т. ін.); письмово повідомити про будь-який випадок страховика; дати змогу представникові страховика оглянути пошкоджені будівлі, не виконуючи робіт з їх відновлення. У разі неви­конання страхувальником зазначених вимог страховик має право не виплачувати страхового відшкодування.

Страховик, у свою чергу, зобов'язаний:

♦ прийняти та зареєструвати заяву страхувальника про знищення або пошкодження будівель;

♦ запросити особу, відповідальну за заподіяну шкоду (якщо така є), для складання страхового акта;

♦ скласти страховий акт;

♦ при потребі про інформацію, пов'язану зі страховим випадком, зробити запит до компетентних органів або самостійно з'ясувати причини та обставини страхового випадку;

♦ обчислити суму збитку та страхового відшкодування;

♦ виплатити страхувальникові страхове відшкодування;

♦ па суму виплаченого страхового відшкодування пред'явити винній особі (якщо така є) регресний позов.

Розмір заподіяного страхувальникові збитку та страхового відшко­дування визначається на підставі страхового акта.

На кожний страховий випадок, внаслідок якого було знищено або пошкоджено будівлі, страховик складає акт певної форми, в якому бе­руть участь страхувальник або повнолітній член його родини, двоє свід­ків та винна особа (якщо така є).

У страховому акті, що складається на місці страхової події, у результаті ретельного огляду пошкодженої (знищеної) будівлі пода­ється характеристика випадку, який стався; зазначаються розміри будівлі та будівельні матеріали її конструктивних елементів; на­водяться відомості про розмір знищених або пошкоджених будівель; перелічуються роботи з рятування будівель; констатується наявність залишків знищеної або пошкодженої будівлі, придатних для подальшого використання.

Зазначені дані є базою для розрахунку суми збитку.

Визначити суму збитку та страхового відшкодування - найсклад-

 

ніша та найвідповідальніша робота страховика, що передбачає такі послідовні етапи:

♦ установлення факту загибелі або пошкодження будівель;

♦ визначення причини завданого збитку та вирішення питання про наявність страхового або нестрахового випадку;

♦ визначення ступеня знищення або пошкодження будівель.

При оцінюванні ступеня знищення або пошкодження будівлі розрі­

зняють тотальний та частковий збиток.

Тотальний збиток, або знищення будівлі, констатується тоді, коли вартість відновлюваних робіт з урахуванням вартості залишків та ви­трат, понесених страхувальником з метою запобігання збиткам або їх зменшення, перевищує дійсну вартість будівлі. Залишки від знищених будівель та окремих конструктивних елементів беруться до уваги лише в тому разі, коли вони придатні для подальшого використання за при­значенням, і враховуються за кількістю будівельного матеріалу (цег­ли, каменю, пиломатеріалів, шиферу і т. ін.), що його можна одержати при розбиранні зруйнованої будівлі або окремої її частими.

Розмір тотальної» збитку визначається:

♦ при повному знищенні будівлі без залишків будівельних матеріалів, придатних для будівництва, -як сума вартості (оцінки) будівлі з урахуванням суми зносу та витрат з рятування будівлі;

♦ якщо будівлю знищено, але є залишки будівельних матеріалів, придатних для будівництва, - як різниця між сумою вартості будівлі (з урахуванням суми зносу) та витрат з її рятування і сумою вартості залишків матеріалів (із сумою зносу) з урахуванням їх знецінення внаслідок страхового випадку.

Сума збитку набирає такого вигляду:

s3f) =цн-1)+р)-ч

де В — первісна вартість будівлі;

/ — сума зносу;

Р — витрати з рятування будівлі;

З - вартість залишків, придатних для будівництва.

При частковому збитку (пошкодженні будівель) основою для ви­значення втрат є вартість відновлення (ремонту) будівлі з урахуван­ням суми зносу та вартості залишків від пошкоджених (знищених) коне-

 

труктивних елементів. Вартістю відновлення будівлі є витрати, необ­хідні для того, щоб привести будівлю до стану, коли вона буде придат­ною для експлуатації, аналогічно тому, в якому будівля перебувала до настання страхового випадку.

Вартість відновлення пошкодженої будівлі визначається одним із таких способів: використанням одиничних розцінок на заміну чи відно­влення конструктивних елементів, на підставі яких розроблено оцінні норми в даній місцевості, або використанням відсоткового співвідно­шення (питомої ваги) вартості окремих конструктивних елементів до загальної вартості будівель. Метод розрахунку вартості відновлення будівлі страховик обирає самостійно з огляду на характер, ступінь та обсяг пошкоджень, складність конструкцій даної будівлі та наявність відповідної технічної та оцінної документації.

Розмір суми збитку є вихідним показником для розрахунку суми страхового відшкодування. Оскільки будівлі страхуються за системою пропорційної відповідальності, обсяг страхового відшкодування зале­жить не лише від нарахованої суми збитку, а й від розміру суми, на яку застраховано будівлю. Тому сума страхового відшкодування визна­чається такою залежністю

Sc.». = s,e-s/o,

де Scn - сума страхового відшкодування;

8 -■•• сума збитку;

S ■■■ страхова сума за договором;

О страхова оцінка.

Якщо будівлі застраховані па повну вартість, то відбувається по­вне відшкодування збитку.

Страхове відшкодування виплачується страхувальникові протягом обумовленого договором терміну (двох, трьох днів) після одержання всіх необхідних документів.

Подальша дія договору страхування залежить від розміру випла­ченого страхового відшкодування. У разі виплати страхового відшко­дування в повній страховій сумі дія договору припиняється, а якщо виплачено лише частину страхової суми, - дія договору продовжуєть­ся до кінця зазначеного в ньому строку, у розмірі різниці між страхо­вою сумото та сумою виплаченого страхового відшкодування.

 

Операції зі страхування будівель характерні для всіх розвинених країн. Але кожна країна має свої особливості щодо організації прове­дення цього виду страхування.

У Швейцарії будівлі забезпечуються страховим захистом у разі настання пожежі, блискавки, вибуху, стихійного лиха, падіння літаль­них апаратів, пошкодження внаслідок ламання, затоплення (усі види аварій). При страхуванні житлових будівель від стихійних лих застосо­вується франшиза: у розмірі 10% від страхового відшкодування або в абсолютній сумі, мінімальний розмір 200 франків, а максимальний — 2000 франків. Страхові премії сплачуються за тарифними ставками, розмір яких залежить від ступеня ризику, наприклад, враховуються тип будівель, їх конструктивні особливості (плоскі дахи, обігрів через під­логу або стелю, наявність іншого обігрівального обладнання).

Страховий захист будівель у Великій Британії має свої організа­ційні особливості, пов'язані з багатовіковою традицією страхової спра­ви. Страхування поширюється на самі будівлі, па зовнішні частини вла­сності (доріжки, під'їзні дороги, тераси; комунікації під землею, на якій розташовані будівлі), а також на всі комунікації, що ведуть до кожної будівлі, па її технічне обладнання.

Стандартним полісом страхування будівель обумовлюється конк­ретно кожний вид ризику: вогонь, блискавка, вибух, збитки, що є нас­лідком викрадення майна. Проти кожного індивідуального ризику за­значаються винятки з відповідальності страховика.

Основою для визначення страхової суми є дійсна вартість буді­вель. Більшість договорів страхування укладаються з франшизою в розмірі 50 фунтів стерлінгів при страхуванні всіх ризиків.

3. Страхування домашніх тварин

Страхування тварин вид майнового страхування, який забезпе­чує страховий захист власникам па випадок загибелі, падежу або ви­мушеного забою тварин. Нині цей вид страхування не набув належно­го розвитку на вітчизняному страховому ринку. Але бажання власни­ків тварин заручитися захистом на випадок можливих втрат відкриває широкі можливості для страхових компаній у розвитку такого виду страхування.

 

Договори добровільного страхування тварин укладаються з фізи­чними особами, які є власниками тварин.

Характер страхування тягне за собою ряд обов'язкових вимогдо укладання договорів.

1. Визначається об'єкт страхування (це можуть бути здорові тварини

з певними віковими обмеженнями):

велика рогата худоба, коні — віком від 1 місяця;

свині — від 6 місяців;

мули та невелика рогата худоба: вівці, кози, віслюки - від одного року;

хутрові звірі: нутрії, кролі -з 45-денного віку;

собаки - від 6 місяців до 10-12 років;

бджолосім'ї, коти, декоративні птахи: папуги;

екзотичні тварини: мавпи, змії і т. ін.

На страхування не приймаються тварини хворі, виснажені, а також ті, які перебувають у місцевості, де оголошений карантин (крім тварин тих видів, які доданого захворювання несприйнятливі).

2. Такі тварини, як собаки, приймаються па страхування, якщо вони зареєстровані у спілці собаководів-аматорів, Українському товаристві мисливців та рибалок або в Товаристві сприяння обороні України; а бджолосім'ї після перевірки вегеринарпо-еапітарного паспорта пасіки (характеристики пасіки, ветерипарпо-санітарпого стану).

3. Власники тварин зобов'язані суворо додержувати установлених у даній місцевості рекомендацій щодо догляду за тваринами, їх годівлі й утримання, а також вжити всіх заходів, аби попередити їх захворювання та загибель. Тому до укладання договору страховик повинен перевірити, чи можна прийняти на страхування тварин у даному господарстві. .Якщо в господарстві не додержують зазначених умов, договір страхування не укладається. Ризики, пов'язані зі страхуванням тварин, можна поділити

На чотири групи.

1.Страхування на випадок загибелі або надежу тварин від хвороб чи стихійного лиха (повінь, обвал, блискавка, буря, ураган, град, землетрус), дії електричного струму, замерзання, задушення, отруєння травами, укусу змій або отруйних комах, утопления, попадання під засіб транспорту, попадання в ущелину та інші травматичні пошкодження.

 

 

2. Страхування на випадок вимушеного забою тварини, якщо вона травмована через нещасний випадок і це унеможливлює подальше її використання. Або якщо вимушений забій (за розпорядженням спеціаліста ветеринарної служби) пов'язаний із вжиттям заходів, спрямованих на боротьбу з епізоотією або невиліковною хворобою, що також виключає подальшу можливість використання тварини.

3. Страхування на випадок лікування тварини від хвороби чи травми, одержаної внаслідок нещасного випадку. У даному разі йдеться про непрямі збитки у вигляді додаткових витрат на утримання тварини.

4. Страхування на випадок викрадення або навмисних неправомірних дій третіх осіб.

У страховій практиці існують різні варіанти обсягу відповідаль­ності, але вони різняться між собою кількістю ризиків, щодо яких укла­дається договір.

Договір страхування укладається па підставі усної або письмової заяви страхувальника, як правило строком на 1 рік, з обов'язковим оглядом тварин, за умови страхування всіх наявних у господарстві тварин даного виду. Коли в господарстві є тварини різних видів (напри­клад, велика рогата худоба, свині, кролі), за бажанням страхувальника можуть бути застраховані тварини всіх видів або лише один вид (ска­жімо, велика рогата худоба).

Страховий захист тварин обмежується територією (житлові та допоміжні приміщення, присадибна ділянка страхувальника), обумов­леною як місце страхування, тобто за адресою, зазначеною у страхо­вому свідоцтві.

Якщо тварини не перебувають за місцем страхування, страховий захист припиняється.

Страхова сума встановлюється па кожну тварину окремо, при­чому її максимальний розмір не може перевищувати ринкової вартості тварини (страхова оцінка). Для всіх тварин одного виду та вікової гру­пи страхова сума має бути однаковою.

Страхування тварин є досить небезпечним ризиком, адже кожний вид тварин потребує різного обсягу страхової відповідальності. Ці та інші фактори зумовлюють використання різних тарифних ставок, роз­мір яких може становити 1-10 % від страхової суми. Водночас стра­хування великої рогатої худоби здійснюється за граничними розміра-

 

ми страхових тарифів - від 2 до 5 % від страхової суми; страхування коней - відповідно від 3 до 7 %.

Страховий платіж страхувальник може сплатити готівкою пред­ставникові страховика одночасно з укладанням договору або безготів­ково через бухгалтерію підприємства, де він працює, на рахунок страхо­вика в установі банку. Коли страховий платіж становить значну суму, страхувальникові надається право внести страховий платіж у два або три строки.

Особливість страхування тварин, яка відрізняє цей вид страхуван­ня від інших, пов'язана зі строками відповідальності страховика. Так, відповідальність страховика з виплати страхового відшкодування при загибелі тварин від хвороби настає через кілька (наприклад, 10) днів з моменту початку дії договору, тобто після сплати страхового платежу. Таке відстрочення дає змогу уникнути виплат за тварин, які при укла­данні договору були хворі і не повинні були прийматися на страхуван­ня. Проте це обмеження стосується лише нових та додаткових дого­ворів. Якщо чинний договір поновлено на черговий строк, страховик без будь-якої перерви несе страхову відповідальність. За випадки за­гибелі або вимушеного забою тварин унаслідок нещасних випадків, стихійного лиха та дії третіх осіб відповідальність страховика почина­ється та припиняється згідно з умовами страхування будівель.

Для постійних страхувальників страхові компанії пропонують різні пільги: знижки сум страхових платежів, додатковий місячний термін для поновлення договору.

При настанні страховою випадку па страхувальника покладають­ся певні обов'язки(їх невиконання може стати підставою для від­мови у виплаті страховою відшкодування), а саме:

♦ вжити заходів щодо зменшення збитків, завданих унаслідок настання страховою випадку;

♦ у добовий термін заявити про загибель тварини спеціалісту ветер и нари ої ел ужб и;

♦ у разі викрадення тварини, знищення або травмування внаслідок навмисних неправомірних дій третьої особи зробити в добовий термін заяву до органів міліції;

♦ письмово в добовий термін заявити про будь-який страховий випадок страховикові.

 

Страховик після отримання заяви страхувальника про страховий випадок обов'язково складає страховий акт у визначений умовами страхування термін (1-3 дні) у присутності страхувальника або повно­літнього члена його сім'ї та двох свідків. В акті зазначаються вид та вік загиблої тварини, її масть та прикмети, коли загинула (захворіла) тварина, коли і кому про це заявлено, причини та обставини, що при­звели до її загибелі (вимушеного забою, викрадення, захворювання), а також визначається сума збитку й страхового відшкодування.

Для установлення факту та причини загибелі тварини страховик користується: висновком спеціалістів ветеринарної служби, довідкою органів гідрометеорологічної служби, пожежного нагляду, міліції, суду тощо.

Сума збитку визначається:

♦ у разі загибелі або викрадення тварини - у розмірі ринкової вартості тварини (страхова оцінка), що склалася в даному регіоні;

♦ при вимушеному забої:

а) щодо великої рогатої худоби, коней, свиней, овець, кіз - у розмірі різниці між ринковою вартістю тварини та вартістю придатного до вживания в їжу м'яса; б)пушних звірів - у розмірі різниці між ринковою вартістю та

вартістю шкурки і придатного до вживання в їжу м'яса. В обох випадках вартість зазначеного м'яса встановлюється па підставі Документа організації, котрій продано м'ясо. Якщо спеціаліс­том ветеринарної служби м'ясо визнане повністю непридатним до їжі, сума збитку визначається гак, як за загиблу тварину;

♦ у разі лікування тварини від хвороби або травми у розмірі вартості лікування, що зазначена в довідці спеціаліста ветери­нарної служби. Страхове забезпечення при страхуванні тварин базується на системі першого ризику. Це означає, що в разі знищення (вимушеного забою, викрадення або лікування) тварини страхове відшкодування виплачується страхувальникові в розмірі суми збитку, але не більшому за страхову суму.

Акт про загибель (вимушений забій) та довідка компетентних ор­ганів, що підтверджує страховий випадок, єголовними документами, на підставі яких страхувальник отримує страхове відшкодування. Проте

 

страховик може відмовити у відшкодуванні збитку, якщо тварину за­бито з господарських міркувань (для реалізації м'яса, через старість і т. ін.); страхувальник порушив термін, в який він має подати заяву про страховий випадок; факт страхового випадку не підтверджується ком­петентними



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.172.217.174 (0.016 с.)