Характеристика окремих видів страхування життя

Змішаним страхуванням називають такий вид страхування жит­тя, який об'єднує в одному договорі і на одну особу кілька самостій­них видів страхування. Змішане страхування охоплює страхування на дожиття, страхування па випадок смерті застрахованого, страхування на випадок втрати страхувальником здоров 'я від нещасного випадку.

Страхові компанії при укладанні договорів із цього виду страху­вання враховують такі обставини: етап здоров'я страхувальника, його вік, професію, стать, місце проживання.

Можуть враховуватися й інші фактори, зокрема, умови праці, жит­тєдіяльність, генетична спадковість. Все цс в сукупності визначає рі­вень смертності страхувальників. Як правило, договори змішаного страхування є довгостроковими і можуть укладатися па різні за трива­лістю строки. В Україні договори змішаного страхування життя укла­даються строком на 3, 5, 10, 15 і 20 років. На страхування приймають­ся громадяни від 18 років і до того віку, який вважається середньою тривалістю життя, страхування дітей - без обмеження віку. Вік особи, на користь якої укладається договір змішаного страхування життя, не має значення.

Заява про страхування є важливим юридичним документом, який, як правило, заповнюється страховим агентом (інспектором) зі слів страхувальника. Не приймається заява про страхування, якщо вона підписана не тією особою, від імені якої подається, оскільки в такому випадку договір страхування визнається недійсним. Договір змішано­го страхування життя не укладається лише з непрацюючими інваліда­ми першої групи. Можуть бути передбачені й інші обмеження щодо інвалідів II групи, хворих на онкологічні та хронічні захворювання, СНІД тощо. Ці та інші хвороби включені в список тому, що вони можуть призвести до передчасної смерті страхувальника. Розмір внесків вста­новлюється залежно від строку страхування, страхової суми і віку стра­хувальника, а за договорами страхування дітей розмір внесків зале­жить від віку дитини, страхової суми, строку страхування і протяж­ності сплати внесків. Страхувальник може сплачувати внески шляхом безготівкових розрахунків або готівкою.

Страхування на дожиття означає, що особа, яка сплачувала страхові внески і дожила до певного попередньо встановленого віку, отримує від страховика страхову суму; в протилежному випадку в разі смерті застрахованого в період дії договору страховик виплачує 100% страхової суми спадкоємцям. Тому страховик за таблицею смертності визначає ймовірність того, що особа (страхувальник) доживе до пев­ного віку і на основі цього розраховує страхову премію так, щоб, беру­чи до уваги приріст капіталу, маги можливість видати страхову суму. Достовірно побудована таблиця смертності має важливе значення для кожної страхової компанії, оскільки саме від неї залежить розмір та резерви премії.

Страхування на випадок смерті передбачає, що за страхову премію, яка вноситься страхувальником протягом усього його життя або до якогось певного часу, страховик зобов'язується при настанні смерті, коли б вона не сталася, виплатити встановлену попередньо страхову суму.

Доцільність такого страхування стала обґрунтованою з появою таблиці смертності. Знаючи середню величину тривалості життя для

 

кожного віку, можна визначити розмір страхової премії, достатній для того, щоб у разі смерті сплатити страхову суму.

При страхуванні дітей страхувальниками виступають батьки й інші родичі дитини, які укладають договори страхування, сплачують страхові внески, а застрахованим є дитина у віці з дня народження до 15 років. Як правило, вік, стан здоров'я страхувальника не має значен­ня при укладанні договору страхування, але в окремих випадках стра­хові компанії можуть це обумовити. Крім того, договори страхування дітей можуть бути укладені юридичними особами - підприємствами, установами, організаціями.

Страховими компаніями пропонується кілька варіантів страху­вання дітей:

♦ Види довгострокового накопичувального страхування, пов'язані з грошовими накопиченнями різноманітного цільового призначення (страхування вихованці в дитячих будинків, страхування до весілля);

♦ Види короткострокового страхування, які дають можливість компенсувати тимчасову чи постійну втрачу здоров'я у зв'язку з настанням нещасного випадку;

♦ Різні програми добровільного медичного страхування, які передбачають не тільки матеріальну підтримку у випадку настання надзвичайних ситуацій, а й визначену договором медичну послугу і допомогу.

Страхування до одруження (весільне страхування). Страху­вальниками за цим видом страхування виступають батьки, бабусі, ді­дусі та інші родичі дитини віком від 18 до 80 років, які уклали договір па користь дітей застрахованих осіб. Договори страхування можуть укладатися відносно дітей віком від дня народження до не більш як 18-ти років на момент закінчення дії договору страхування. На ко­ристь однієї дитини можна укласти кілька договорів страхування. Не укладаються договори страхування з інвалідами І групи.

Страхова сума може бути встановлена за бажанням страхуваль­ника і виплачується після закінчення терміну страхування у зв'язку з реєстрацією шлюбу. Страхова компанія може встановити мінімальний розмір страхової суми.

Варто зазначити, що відповідальність страховика закінчується тоді, коли дитина досягнула повноліття, але виплата здійснюється лише через певний проміжок часу. Від моменту закінчення терміну дії договору і до моменту виплати страхового забезпечення з приводу реєстрації шлюбу застрахованої особи (або до досягнення нею 21-го року) дого­вір діє в повному обсязі в частині інших ризиків, включених до обсягу відповідальності страховика. А за цей вичікувальний період розмір стра­хової суми зростає на додатковий процентний дохід, який враховуєть­ся у структурі тарифної ставки. Вичікувальний період починається пі­сля закінчення терміну страхування і закінчується реєстрацією шлю­бу застрахованої особи або її дожиттям до 21 року.

Важливим є те, що договір страхування до одруження може пе­редбачати і відповідальність страховика при настанні смерті застра­хованого під час дії договору або при втраті здоров'я у зв'язку із не­щасним випадком.

Якщо в період дії договору страхування має місце смерть страху­вальника, то дія договору продовжується без подальшої сплати стра­хових внесків і дає право застрахованій особі на отримання повної стра­хової суми при реєстрації шлюбу.

У випадку смерті страхувальника протягом певного періоду дії договору, наприклад у перші 6 місяців (від онкологічного захворюван­ня, захворювання серцево-судинної системи тощо) застрахованій особі виплачується частина страхових платежів, або викупна сума, якщо це передбачено договором страхування. При настанні смерті застрахо­ваної особи страхувальнику повертаються всі сплачені внески, а дія договору страхування припиняється.

Страхові випадки, пов'язані з втратою здоров'я застрахованої осо­би, передбачають виплату страхового забезпечення при тимчасовій втраті працездатності у таких формах: грошову допомогу, розраховану за таблицями відповідно до ступеня втрати працездатності, або щомі­сячну грошову допомогу у відсотках від страхової суми за кожний день лікування.

Страхова премія визначається залежно від віку страхувальника і застрахованої особи, страхової суми, терміну страхування та інших умов договору. Страхова премія сплачується готівкою, шляхом безготівко­вого розрахунку, одноразово, щорічно, щоквартально, щомісячно або в інші терміни, передбачені договором страхування.

Згідно з чинним страховим законодавством дія договору страхування припиняється при несплаті чергових страхових платежів. Дого­вір може бути відновлений протягом року від дня його припинення в разі сплати прострочених внесків і внеску за наступний період оплати одноразово. Розмір внесків у період дії договору страхування може змінюватися одночасно із зміною розміру страхової суми.

Страхування до одруження - це гарантована виплата страхового забезпечення застрахованому навіть у тому випадку, якщо в період дії договору страхування сплата страхових внесків буде перервана у зв'яз­ку зі смертю страхувальника. Тому найбільший інтерес до цього виду страхування проявляється у бабусь і дідусів, яких влаштовує виплата страхового забезпечення внукам при вступі в шлюб, незалежно від того, чи дожив страхувальник до закінчення строку страхування і не заплатив всі внески за договором у повному обсязі.

 

Страхування ренти і пенсій

Специфічною формою страхування на дожиття є страхування ре­нти і додаткової пенсії. Страхування решті - це сукупність видів страхування, за умовами яких страховик зобов'язується виплачувати застрахованій особі (особам) при дожитті до встановленого договором строку регулярне страхове забезпечення, довічно або тимчасово. У випадку смерті застрахованої особи договором може бути передбаче­не повернення спадкоємцям застрахованої частини сплачених страхо­вих внесків або виплата передбачених договором суми рент за міну­сом вже отриманих застрахованим.

Страхування ренти може передбачати виплату страхового забез­печення двом чи кільком особам (толові сім'ї та його утриманцям), а може і (у випадку смерті застрахованого) овдовілому чоловікові (дру­жині) або утриманцям.

Страхування ренти передбачає, що страхувальник вносить до стра­хової компанії за один раз або розстроченими платежами певну суму, яку вона використовує для цілей інвестування. Після визначеного в договорі страхування часу (віку) страхувальник одержує певні випла­ти сам (якщо живий) або їх одержує особа, на користь якої був укладе­ний договір страхування чи спадкоємці.

Виплата забезпечення зі страхування життя проводиться після дожиття застрахованого до закінчення строку страхування або у випадку його смерті в період дії договору, при цьому правовідносини сто­рін, які беруть участь у договорі, припиняються. Страхові ренти почи­нають виплачуватись після дожиття застрахованого до встановлено­го договором строку, коли створений необхідний страховий фонд, при­значений для виплати ренти. При цьому обов'язок страховика щодо регулярних виплат страхувальнику тільки починається. Специфіка страхування ренти полягає і в тому, що воно призначене для створення додаткового регулярного джерела доходу особі, яка залишилася жи­вою (наприклад, рента на випадок смерті годувальника). З врахуван­ням даної специфіки розраховуються тарифні ставки, які вищі, ніж зі страхування життя.

Страхова сума визначається за розміром належних виплат рент за рік. Рента може виплачуватись з будь-якою періодичністю, яка вста­новлюється договором - щомісячно, щоквартально, щорічно. Строк страхування поділяється на період сплати внесків і період виплати рент.

Існує кілька різновидів страхування ренти: довічне чи строкове (тимчасове); негайне чи відкладене. Все залежить від строків внесення внесків і строків виплати регулярного забезпечення. Договір страхування ренти може бути укладений також з відповідальністю за виплату страхового забезпечення (ренти) у випадку смерті страхувальника. Найперспективнішим є страхування ренти, що має такий спеціальний на­прям: створення джерела додаткового доходу громадянам похилого віку, надання матеріальної допомоги дітям у випадку втрати батьків, інвалі­дам, які втратили можливість працевлаштування, особам працездатного віку, непрацюючим у зв'язку із доглядом за дітьми тощо.

У зарубіжній практиці страхування ренти ще називають ануїтетом. Існують різні види ануїтетів. Наприклад, у Великій Британії ануїтети поділяються на строкові, з відстроченням виплат, тимчасові, гаранто­вані, ануїтети страхування спільного життя, індексовані ануїтети, ануїтети захисту капіталу.

До найпростіших форм ануїтету належить строковий ануїтет. Він передбачає, що страховий внесок буде сплачений за один раз і натомість страхувальникові (застрахованому) протягом усього його життя страхова компанія здійснюватиме щорічні виплати. Цей вид ануї­тету користується популярністю в пенсіонерів, які мають намір забез­печити собі регулярні доходи.

Ануїтет з відстроченням виплат характерний тим, що виплати страховик здійснює з певної дати в майбутньому, тобто передбачаєть­ся період відстрочки між укладенням договору страхування і виплата­ми. При цьому страхувальникові надається можливість сплачувати платежі одним внеском або регулярно протягом обумовленого пері­оду відстрочки.

Тимчасовий ануїтет передбачає, що в договорі між сторонами оговорюється конкретна дата, після якої договір припиняє свою дію (якщо до цього моменту смерть не настала).

Гарантований ануїтет являє собою строковий ануїтет, який не пов'язується із смертю клієнта і гарантується для мінімального періоду часу.

Ануїтет спільного життя має на меті забезпечити виплати одному з подружжя в пенсійному віці (тому, хто залишився живий). Після смерті страхувальника виплати можуть тривати в повному або у зменшеному обсязі.

Індексований ануїтет дає змогу зменшити вплив інфляції і під­вищити цінність ануїтету. При цьому розмір початкових внесків ниж­чий порівняно з ануїтетом з фіксованим рівнем виплат.

Ануїтет захисту капіталу дорожчий, ніж строковий, і перед­бачає забезпечення гарантії клієнтові страхової компанії або його спад­коємцям одержати суму виплачених внесків повністю.

До найпоширеніших видів страхування рент належить страхуван­ня додаткової пенсії, яке призначене для захисту матеріальних інтере­сів громадян, зокрема, для стабілізації рівня їх життя.

Страхування пенсій це вид особистого страхування і водно­час різновид ренти, при якому страховик бере па себе зобов'язання виплачувати застрахованому у певному розмірі і з певною періодичністю пенсію протягом життя або обумовленого строку, а страхувальник - сплачувати страхові внески.

Договори страхування укладаються індивідуально, а також з гру­пою осіб. Індивідуальні договори страхування додаткової пенсії укла­даються з дієздатними громадянами з урахуванням віку, статі і неза­лежно від етапу здоров'я.

Час початку виплати додаткової пенсії може бути пов'язаний із настанням пенсійного віку, а також визначений за домовленістю сторін.

Страхова сума обумовлюється при укладання договору стра­хування. При її визначенні враховується розмір поточних виплат, що їх має здійснити страхова компанія. Крім цих основних виплат, у договорі страхування можуть бути передбачені й додаткові виплати, які є наслідком участі страхувальника у прибутку страхової компанії. Страхувальникові надається право сплатити страхові платежі за один раз або періодичними внесками. Розмір страхових внесків залежить від страхової суми, віку, статі страхувальника або за­страхованої особи.

Додаткова пенсія залежно від змісту договору страхування може бути виплачена страховиком протягом життя застрахованого або впро­довж визначеного періоду. Можливі випадки, коли застрахований не дожив до моменту виплати пенсії або отримував її лише протягом дуже малого періоду. В цьому випадку відповідно до умов страхування стра­хова компанія або виплачує вигодонабувачу (спадкоємцю) відповідну кількість пенсій, яка визначається під час укладання договору страху­вання, або різницю між обумовленою кількістю пенсій і сумою, що вже була сплачена застрахованому за його життя.

Умовами договору страхування може бути передбачено, що за життя застрахованого він особисто отримує додаткову пенсію, а в разі його смерті - вигодонабувач, який визначений застрахованим, у пов­ному обсязі додаткової пенсії, передбаченої для застрахованого, або в певній частині довічно.

Умови проведення страхування додаткової пенсії можуть перед­бачати надання пільг страхувальникам. Так, після визначеного термі­ну страховик може падати страхувальнику можливість отримати по­зику під заставу накопиченого до часу звертання за позикою резерву.

Пенсійне забезпечення в більшості країн світу здійснюється за рахунок державних пенсійних систем (у межах соціального страху­вання), пенсійними фондами і страховими компаніями та іншими фі­нансовими організаціями.

У багатьох країнах пенсійне забезпечення громадян здійснюєть­ся приватними пенсійними фондами (наприклад, пенсійні фонди під­приємств). Зацікавленість підприємств у розвитку приватного страху­вання пояснюється тим, що продумана пенсійна програма може спри­яти зменшенню плинності найбільш кваліфікованих кадрів. Крім того, підприємство, яке робить внески на страхування пенсії своїх працівни­ків, має пільги щодо сплати податків.

Приватні пенсійні фонди найбільш розвинені саме в тих країнах, де недостатній розвиток одержали державні пенсійні системи. Випла­ти з приватних пенсійних фондів можуть значно перевищувати розміри державних пенсій.

Пенсійні фонди мають значні кошти, які вони інвестують в акції, облігації, нерухомість.

Основною проблемою страхування пенсій, як і страхування жит­тя, є забезпечення захисту заощаджень громадян на випадок інфляції. Тому необхідний розрахунок додаткової суми пенсії, яку потрібно ви­платити через певну кількість років. Завдання ускладнюється тим, що і за період сплати внесків, і за період виплати пенсії повинен нарахову­ватися розмір додаткової суми пенсії. При цьому розмір додаткової суми повинен бути різним залежно від періоду сплати внесків і періоду виплати пенсії, порядку і періодичності внесення внесків.

Страхові компанії, які проіюпуюгь пенсійне страхування, як свідчить зарубіжний досвід, мають дуже великі розміри страхових резервів.

Існуюча в Україні система пенсійного забезпечення громадян по­требує докорінних змін, оскільки не відповідає сучасним вимогам. З огляду на це високий рівень пенсійного забезпечення в економічно роз­винених країнах може стати основою для глибокого дослідження і ви­користання набутого досвіду при удосконаленні пенсійної системи в Україні.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

1. Необхідність і значення послуг зі страхового захисту життя та пенсій громадян. Особливості страхування життя і пенсій в Україні.

2. Порядок визначення і сплати страхових внесків при страхуванні життя.

3. Організація роботи страхової компанії з визначення страхових і ви­купних сум в особистому страхуванні. Гнучкість накопичуваних програм окремих страховиків.

4. Порядок укладання договорів та основні умови змішаного страху­вання життя.

5. Страхування ренти (пенсійне страхування) індивідуального типу і на принципі взаємності.

6. Страхування життя дітей.

7. Страхування на дожиття до певного терміну чи події (шлюбне страхування).

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

1. Розвиток та сучасний стан послуг із довгострокового страхового захисту життя та пенсій громадян.

2. Порядок заміни вигодонабувача в договорі страхування жит­тя.

3. Проблеми страхування життя в Україні і перспективи його розвитку.

4. Чинники зацікавленості громадян в укладенні договорів страху­вання життя.

5. Досвід зарубіжних країн в галузі страхування житія та його використання в Україні.

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

1. Розвиток особистого страхування в окремих регіонах України.

2. Аналіз ринку страхування життя в Україні.

3. Пенсійне страхування та його особливості.

4. Використання полісів зі страхування житія в якості застави в процесі споживчого кредитування.

5. Страховий захист осіб похилого віку.

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Страхування життя передбачає:

а) змішане страхування життя;

б) страхування дітей від нещасних випадків;

в) обов'язкове страхування життя і здоров'я народних депута­тів;

г) обов'язкове страхування від нещасних випадків працівників пожежної служби.

2. Функція накопичення страхової суми характерна для та­ких видів страхування:

а) страхування життя дітей;

б) страхування дітей від нещасних випадків;

в) змішаного страхування життя;

г) страхування майна фізичної особи.

3. Страхова сума під час укладання договору змішаного страхування життя визначається:

а) страховиком;

б) страхувальником;

в) тільки застрахованим;

г) вигодонабувачем.

4. Страхувальниками за договорами страхування життя можуть бути:

а) фізичні і юридичні особи;

б) фінансові посередники;

в) тільки юридичні особи;

г) тільки фізичні особи.

5. Викупна сума у страхуванні життя - це:

а) сума, на яку укладається договір страхування життя;

б) частина резерву внесків па день припинення страхувальником сплати внесків, яка підлягає виплаті йому за договорами страхування життя;

в) конкретний розмір грошових коштів, який повинен сплатити страховик страхувальнику;

г) норма доходності за договором страхування пенсій.

6. Пенсійне страхування є різновидом:

а) медичного страхування;

б) страхування домашнього майна;

в) страхування ренти;

г) страхування відповідальності.

7. Поступове накопичення коштів протягом дії договору страхування для здійснення страхової виплати харак­терне для таких видів страхування:

а) страхування життя дітей;

б) страхування життя від нещасних випадків;

в) колективного страхування працівників за рахунок коштів підприємств;

г) медичного страхування.

8. Основні страхові випадки за змішаного страхування життя:

а) вступ до шлюбу;

б) дожитгя до закінчення строку страхування;

в) смерть протягом дії договору страхування;

г) самогубство застрахованного.

9. Таблиця смертності може складатися на основі:

а) показників статистичного обліку населення країни;

б) матеріалів самої страхової компанії;

в) матеріалів зарубіжних страхових компаній;

г) даних мас-медіа.

10. Договір змішаного страхування життя в Україні може бути укладений на такий мінімальний строк:

а) на 6 місяців;

б) на 1 рік;

в) па 3 роки;

г) на 10 років.

11. Страхова сума під час укладення договору змішаного страхування життя визначається:

а) тільки страховиком;

б) тільки страхувальником;

в) за погодженням між страховиком і страхувальником;

г) за даними бухгалтерії про заробіток.

12. Страхова сума за договором змішаного страхування життя не виплачується:

а) у випадку смерті страхувальника від злоякісною захворювання після одного року від початку дії договору страхування;

б) у випадку самогубства страхувальника;

в) у випадку смерті страхувальника після одного місяця від початку дії договору страхування від серцево-судинного захворювання;

г) у випадку смерті від передозування наркотичних речовин.

13. Після закінчення договору змішаного страхування життя страхувальник одержує:

а) страхову суму;

б) викупну суму;

в) страхове відшкодування;

г) сплачені внески за половину терміну дії договору.

 

НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1.

За програмою змішаного страхування життя страхової компанії «А» вступний вік страхувальника по програмі «Золотий капітал» становить - від 18 до 55 (65) років. Договори страхування можуть укладатись на 10,15 або 20 років. За програмою «Юніор капітал» страхуванню підлягають громадяни віком від народження до 18 (27) р., на строк 10, 15 р. або до 21 чи 27 років.

На який термін можна укласти договір страхування життя, якщо страхувальнику на день подання заяви на страхування виповнилось: 16 років, 25 років, 30 років, 46 років, 57 років, 60 років?

Завдання 2.

Відповідно до даних таблиці комутаційних чисел та загальної таблиці смертності для особи віком 42 роки розрахувати вірогідність:

а) прожити ще 1 рік;

б) померти протягом наступного року життя;

в) померти па третьому році життя у віці 45 років.

Вказати, за якими даними формуються таблиці смертності насе­лення та при яких розрахунках застосовуються такі показники.