Процедура підготовки, укладання, ведення та припинення дії страхового договору



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Процедура підготовки, укладання, ведення та припинення дії страхового договору



Порядок укладання договору визначається цивільним законодав­ством, зокрема Законом України «Про страхування». Процедура під­готовки та укладення договору передбачає чітку домовленість щодо однозначного обумовлсння предмету страхування, страхової премії, терміну дії та страхової суми.

Процес укладення договору передбачає дві стадії:

1) пропозицію одної сторони іншій вступити в договірні відносини (оферта);

2) одержання і прийняття пропозиції іншою стороною (акцепт), що вказує па згоду укласти договір па умовах, викладених у пропозиції.

Пропозиція щодо укладення договору однією або кількома конк­ретними сторонами є офертою, якщо вона достатньо визначена і відо­бражає намір особи, що внесла пропозицію, вважати себе пов'язаною договором в разі її прийняття. Достатньо визначеною пропозиція є та­кою, коли:

♦ у пій зазначені достатні умови договору чи порядок їх визначення;

♦ якщо вона с дійсною па момент, коли інша особа має намір її прийняти.

Коли пропозиції укласти договір зроблено із вказівкою строку для відповіді, момент укладення договору встановлюється залежно від того, в усній чи письмовій формі подано пропозицію. У першому випадку договір визнається укладеним, якщо інша сторона терміново повід­омила особу, яка внесла пропозицію, про прийняття цієї пропозиції. В іншому випадку угода вважається досягнутою і договір укладеним, якщо повідомлення про прийняття пропозиції одержано до строку, вста­новленого законодавством, а якщо такий строк не встановлений, - у межах необхідного для цього часу.

До форми договору страхування застосовують загальні правила, установлені у формі угоди. Якщо згідно із законодавством або угодою сторін договір має бути укладений у письмовій формі, то він може бути укладений складанням одного документа, підписаного сторонами, об­міну листами, телетайпограмами, а також підписаний стороною, яка їх надсилає.

Законодавство передбачає, що для укладання договору страхува­льник подає страховикові письмову заяву встановленої форми або іншим способом повідомляє свій намір укласти договір страхування. Для пись­мового визнання договору страхування необхідна не тільки письмова заява страхувальника, а письмова згода страховика на укладання та­кого договору, підтвердженням якої є страхове свідоцтво (страховий поліс), видане страховиком.

У разі укладання договору з третьою особою оферент зобов'яза­ний компенсувати збитки стороні, якій раніше була зроблена пропози­ція за умови, що остання акцептувала його і на виконання договору понесла витрати.

У міжнародній практиці акцепт може бути виражений такими спо­собами:

♦ видання відповідного полісу;

♦ прийняття від страхувальника премій;

♦ «конструктивна поведінка» (коиклюдентні дії) страховика. Відповідно до законодавства України договір страхування всту­пає всилу:

а) при сплаті страхової премії готівкою - з моменту підписаннядоговору представником страхової компанії й страхувальником;

б) при безготівковому розрахунку з моменту, що вказаний в полісі (але не раніше 24 годин від дня списання коштів із поточного рахунку страхувальника для зарахування їх на рахунок страхової компанії).

Дія договору страхування закінчується о 24 год. того ж дня, що вказаний у полісі, як день припинення договору, якщо інше не передба­чено відповідними правилами страхування.

Супровід договору страхування. Укладання і підписання дого­вору страхування являє собою певною мірою формальну процедуру. Проте можливі проблеми з отриманням внесків, якщо страхові платежі мають вноситися неодноразово, а щокварталу, щомісяця, чи в інші строки. Адже розтягнені в часі внески вимагають від страховика постійного контролю з використанням інформації з бухгалтерії, спілку­вання з клієнтом (контроль за проведенням першого внеску та почат­ком страхового покриття, нагадування про наступний внесок тощо).

З метою уникнення ускладнень та кращої організації роботи, коли договорів страхування багато, окремі страховики запроваджують по­рядок проходження договорів страхування від їх укладення до передання в архів (табл. 2.1).

Окрім цього, етан супроводу договорів передбачає вжиття не менш важливих заходів з регулярного контролю за об'єктом страхування, а саме:

1) виконання клієнтом своїх зобов'язань з додержанням норм безпеки, своєчасного виявлення та усунення передумов до страхового випадку або прийняття ним інших відповідних рішень;

2) своєчасного виявлення можливих тенденцій у характері ризику (заміна перевізника чи маршруту транспортування застрахованого вантажу; заняття екстремальними видами спорту застрахованою особою; поява сторонніх факторів, у тому числі з незалежних від страховика причин тощо);

3) систематичного отримання інформації - наприклад, щодо прохо­дження чи причин затримки застрахованого вантажоперевезення, при страху ванн і фінансових ризиків щодо дій контрагента страхувальника, спрямованих на вжиття передбачених бізнес-планом заходів з погашення кредиту, чи надійності заставних зобов'язань для консультування клієнта в порядку його сервісного обслуговування та прийняття спільних відповідних рішень;

4) вивчення стану та якості послуг, що надаються клієнтові третьою стороною за дорученням страховика (асистанс чи служба технічної допомоги па автошляхах, медичні заклади при медичному страхуванні, і т. іп.) з мстою максимального задоволення потреб страхувальника та підтримання ділової репутації страховика.

Викладений у таблиці процес значно спрощується в разі викорис­тання автоматизованої системи даних. Проте з різних причин такі си­стеми у вітчизняній практиці значного поширення ще не набули, зокрема, через недостатній рівень забезпечення інформаційними технологіями та їх значну вартість.

 

Таблиця 2.1

Порядок проходження договорів страхування в страховій компанії

 

№ п/п Виконавець Стадії підготовки, опрацювання і контролю за реалізацією договорів
Спеціаліст зі страхування Попередня домовленість про умови стра­хування, визначення виду страхування та умов страхового покриття, тарифи, умови розрахунків і т.ін.
Відповідальний виконавець, кері­вництво компанії Оформлення договору після отримання письмової заяви від клієнта, оформлення інших документів що характеризують ри­зик, подальші переговори з клієнтом за договором тощо
Бухгалтер-обліковець Присвоєння номера договору (згідно з класифікацією договорів у компанії), за­пис у книзі реєстрації договорів, випи­сування облікової карти
Відповідальний виконавець, юрисконсульт, керівництво ком­панії Подальше узгодження умов договору з спеціалістами інших відділів, керівницт­вом компанії (картка-супровід)
Відповідальний виконавець Доопрацювання умов договору і, при не­обхідності, узгодження змін попередніх умов з клієнтом і т. іп.
Відповідальний виконавець Уточнення положень договору клієнта, доопрацьованім (при потребі) з урахуван­ням побажань клієнта
Відповідальний виконавець, юрисконсульт, керівництво ком­панії Остаточне узгодження умов договору в страховій компанії із урахуванням змін, внесених клієнтом, і прийнятих працівни­ком компанії
Відповідальний виконавець Підписання договору у керівника компа­нії
Відповідальний виконавець Підписання договору у клієнта, передан-ня першого примірника договору клієнто­ві, уточнення надходження платежу (пла­тежів)
Відповідальний працівник (мене­джер), актуарій, комісія з мінімі­зації ризиків. Визначення необхідності в перестраху­ванні, обсяг перестрахування та власного отримання застрахованого ризику (ризи­ків) за договором страхування
Відповідальний працівник (мене­джер), спеціаліст із перестрахуван­ня Пропозиції з перестрахування, заповнен­ня картки (зворотний бік - олівцем)
Відповідальний виконавець, кері­вник компанії (спеціаліст із пе­рестрахування) Підписування картки у керівника компа­нії (уточнення позицій перестрахування; при потребі — зі спеціалістом з перестра­хування)
Відповідальний працівник, бухгалтер-обліковець Заповнення картки, переданим її до пода­льшого супроводу
Бухгалтер-обліковець Контроль за надходженням платежу, ви­конання відповідних записів у картці і ін­формування працівника про відсутність платежу згідно з умовами, визначеними в договорі, позначка в картці, інформуван­ня спеціаліста з перестрахування про не­обхідність перестрахування згідно з умо­вами картки, надання інформації відпові­дальному працівникові на запити за дого­вором
Спеціаліст із пе­рестрахування Розписування ризику за страховими ком­паніями, узгодження умов перестрахуван­ня з перестраховиками та керівником компанії в зазначений у картці термін
Спеціаліст із пе­рестрахування Підготовка ковер-нотів, загальні відо­мості
Спеціаліст із пе­рестрахування Візування ковер-нотів та передання на підпис керівнику компанії
Спеціаліст із пе­рестрахування Уточнення позиції (при потребі, передан­ня ковер-нотів перестраховикам (за фак­сом)
Спеціаліст із пе­рестрахування Отримання підтвердження (письмового) про перестрахування, підготовка копій та передання їх у бухгалтерію для розрахун­ків із перестраховиками
Бухгалтер- обліковець, головний бухгалтер Проведення розрахунків із перестраховиками згідно з наданими копіями ковер-но­тів (при потребі - внесення змін у картку) та внесення інформації в картку (в найкоротший термін - негайно)
Бухгалтер- обліковець Внесення інформації в картку (при прохо­дженні всіх платежів) і передання догово­ру з усіма документами діловоду-секретарю для подальшого супроводу договору, запис у реєстраційний журнал
Спеціаліст з пи­тань діловодства Супровід договору, інформування та па­дання копій згідно із запитами, архівна обробка договорів та облікових карток і т.д.

 

Разом з викладеними заходами страховик має постійно дбати про здійснення чи коригування запобіжних заходів щодо внесення змін до договору страхування, аж до закінчення терміну дії або його достро­кового припинення.

У разі відсутності страхової події протягом терміну страхового покриття страховик при потребі, в порядку сервісу, інформує про це клієнта, запрошуючи його до подальшої співпраці, і вносить відповідну інформацію в банки даних (насамперед - для фінансово-економічних та актуарних підрозділів). Причому страховик може застосовувати си­стему знижок до страхових платежів (якщо страхові випадки не настали протягом дії минулого договору), а також пільговий період страхування.

Дії при настанністрахового випадку та страхове відшкоду­вання.

Діяльність страховика в разі настання будь-якої події, котра має ознаки страхового випадку, є об'єктивним показником його надійності, компетенції"та кваліфікації фахівців, а також найбільш вагомим крите­рієм у прийнятті клієнтом рішення щодо страхування і вибору страхо­вика. Цей етап більш ніж будь-який інший, потребує концентрації зу­силь фахівців з різних підрозділів страховика, передусім узгодженості рішень і ретельності, коли йдеться про завчасну правову підготовку (розробка правил страхування визначення умов договору і т. ін.). Ко­лишній генеральний директор Лондонського Інституту дипломованих страховиків Д. Бланд щодо цієї частини страхового продукту писав: «Кожний втрачений долар залежить від персоналу тут, звісно, я го­ворю про втрати, понесені внаслідок поганого контролю чи поганого страхування, яких можна було уникнути. Кожен долар, сплачений на справжні відшкодування, - добре витрачений: це обґрунтовує необхідність страхування, а також є його найкращою рекламою». І Іо-верхпеве, неконкретне формулювання прав і обов'язків договірних сто­рін приводить до двояких тлумачень; у такому разі за непорушними принципами страхування набирає сили презумпція правоти клієнта, тобто клієнт правий доти, доки страховик не доведе протилежне.

Права і зобов'язання сторін з кожного виду страхування мають свої особливості, але принциповим є те, що першочергові обов'язки клієнта при настанні страхового випадку зі зрозумілих причин мають бути сформульовані просто, коротко і точно, легко сприйматись і за­пам'ятовуватись.

З боку страховика основними вимогами до працівників служб уре­гулювання збитків, тобто тих, хто забезпечує безпосереднє спілкування з клієнтом за даних обставин, мають бути глибоке знання правил страхування, достатня правова підготовка, оперативність, завбачливість і ввічливість. Зазначена служба формує імідж страховика у критичній ситуації для клієнта, дії якого в цей час можуть бути некоректними.

Особливої уваги погребує організація аварійного комісаріату стра­ховика, у тому числі його представництв у географічних регіонах стра­хового покриття.

Аварійний комісар - уповноважений експерт страховика, який проводить розслідування обставин події, котра заявлена клієнтом як страховий випадок, визначаючи її відповідність умовам страхування, оцінює й узгоджує з клієнтом розміри збитку, вживає заходів до його зменшення, оформлює і подає відповідний висновок (аварійний серти­фікат). При потребі аварійний комісар може залучатись до вивчення ризику на стадії розробки умов договору страхування.

Логічним завершенням дій страховика на цьому етапі є підготов­ка і проведення суброгації - використання свого права на регресні ви­моги до винуватця страхової події /для часткової чи повної компенсації сплачених страхових відшкодувань. Це положення в окремих випад­ках може дати головний поштовх до прийняття клієнтом рішення щодо страхування (наприклад, намагання уникнути проблем із судовим по­зовом до винуватця даної події на території іншої країни тощо).

З метою найраціональнішої організації праці на даному етапі в окремих страхових компаніях запроваджено спеціальний порядок вре­гулювання збитків і проходження відповідних документів, яким регла­ментуються:

♦ фіксація, аналіз та попереднє встановлення збитку при отриманні повідомлення;

♦ прийом заяви і організація розслідування, при потребі - робота служб аварійного комісаріату;

♦ в окремих випадках винесення даного питання па розгляд Ради з урегулювання збитків - позаштатний орган страховика у складі спеціалістів, що відіграють роль експертів чи обстоюють у суді інтереси страховика (або клієнта перед третьою стороною);

♦ попереднє повідомлення перестраховиків;

♦ затвердження висновків - аварійного акта (сертифіката) чи рішен­ня Ради з урегулювання збитків, розрахунку суми страхового від­шкодування;

♦ розрахунки з клієнтом і перед страховиками;

♦ архівна обробка документів, що стосуються факту страхової події. Згідно з чинним в Україні законодавством усі суперечки за дого­ворами, у тому числі й за договорами страхування, підлягають вирі­шенню в суді.

Дія договору страхування припиняється за згодою сторін, а також уразі:

♦ закінчення терміну дії;

♦ виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі;

♦ несплати страхувальником страхових платежів у встановлені терміни. При цьому договір вважається достроково припиненим у разі, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих дії з дня висунення такої вимоги страхувальникові, якщо інше не передбачено умовами договору;

♦ ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті стра­хувальника - громадянина чи втрати ним дієздатності за винят­ком випадків, передбачених статтями 21-23 Закону «Про страху­вання»;

♦ ліквідації страховика в порядку, установленому законодавст­вом України; прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним; в інших випадках, передбачених зако­нодавством України.

Дія договору страхування може бути достроково припинена за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умо­вами договору страхування.

Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу не пізніше як за ЗО днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше ним не перед­бачено.

У разі дострокового припинення дії договору страхування за ви­могою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору з вирахуванням нор­мативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку стра­хового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, здійснених за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника зумовлена порушенням страхових положень договору страхування, то останній повертає страхувальнику всі сплачені страхові платежі повністю.

У разі дострокового припинення дії договору страхування за ви­могою страховика страхувальникові повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страховика зумовлена невиконан­ням умов договору страхування, то страховик повертає страхувальни­ку всі страхові платежі за час дії договору з вирахуванням витрат на ведення справи, визначених нормативом у розмірі страхового тарифу, виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування.

У разі дострокового припинення договору страхування не допус­кається повернення коштів готівкою, якщо платежі було здійснено в безготівковій формі.

При укладанні договорів страхування Законом України «Про вне­сення змін та доповнень до Закону України «Про страхування» перед­бачено особливі умови врегулювання відмови у питаннях, пов'язаних з виплатою страхових сум (страхового відшкодування). Підставою для відмови страховика у виплаті страхових сум (страхового відшко­дування) може бути таке:

♦ навмисні дії страхувальника або особи, па користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється надії, пов'язані з виконанням ними громадського чи службового обов'язку, у разі необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

♦ вчинення страхувальником — громадянином або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, - умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

♦ подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування, отримання страхувальником повного відшко­дування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у заподіянні шкоди;

♦ несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхо­вого випадку без поважних на це причин або створення стра­ховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

♦ інші випадки, передбачені законодавством України.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші під­стави для відмови у виплаті страхових сум, якщо це не суперечить законодавству України. Рішення про відмову у виплаті страхових сум приймається страховиком у термін, не більший від передбаченого пра­вилами страхування і повідомляється страхувальникові в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Відмову страховика щодо виплати страхових сум може бути оскаржено страхувальником у су­довому порядку.

Договір страхування вважається недійсним з часу його укладання у випадках, передбачених цивільним законодавством України. Крім того, відповідно до законодавства договір страхування визнається не­дійсним також у разі:

♦ коли його укладено після страхового випадку;

♦ коли об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації па підставі судового вироку або рішення, що набуло законної сили. За таких умов договір страхування визначається недійсним у судовому порядку.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

1. Поняття та зміст договору страхування. Страховий поліс як вид до говору страхування.

2. Права та обов'язки сторін страхового договору.

3. Підготовка, укладання та адміністрування страхової угоди.

4. Заява про страхування, її значення і зміст.

5. Андеррайтинг: поняття, основні етапи та завдання.

6. Припинення дії договору страхування. Порядок врегулювання вимог страхувальника щодо виплати відшкодування.

7.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

1. Сутність та основні етапи укладання страхової угоди.

2. Андеррайтинг та його завдання.

3. Порядок заміни вигодонабувача в договорі страхування відповідно до діючої практики та чинного законодавства України.

4. Дії страховика при настанні страхового випадку. Розслідування характеру і розмірів збитків, оформлення страхового акта.

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

1. Договори страхування та вимоги до них у країнах Європейського Співтовариства.

2. Особливості змісту заяви про страхування в окремих видах страхування.

3. Процедура розгляду скарг страхувальників і застрахованих.

4. Роль органів страхового нагляду у вирішенні скарг страхувальників.

5. Проблеми врегулювання договорів страхування: міжнародний досвід.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Договір страхування передбачає:

а) складову частину страхового продукту;

б) частину страхового внеску;

в) одну з умов для отримання страхового відшкодування;

г) своєчасну сплату страхових внесків.

2. Основні фактори підвищення ефективності реалізації страхового продукту з точки зору страховика такі:

а) страховий тариф, страхова сума, термін дії договору;

б) зобов'язання сторін, ризики, розмір страхових резервів;

в) якість страхового продукту, тариф, сервіс;

г) якість страхового продукту, тариф, реклама.

3. До комплексу маркетингових комунікацій (marketing communication mix) входить:

а) довгострокові страхові продукти;

б) «sales promothion»; «public relations»; «direct marketing»;

в) реклама в засобах масової інформації; діяльність, спрямована на формування позитивної громадської думки щодо свого товару, фірми;

г) реклама в засобах масової інформації; заходи, які стимулюють купівлю; діяльність, спрямована на формування позитивної громадської думки про свій товар, фірму; пошук і утримання клієнта.

4. Дії страхувальника при настанні страхового випадку:

а) заявити про страховий випадок до компетентних органів;

б) скласти страховий акт;

в) одразу після страхового випадку почати відновлювальні роботи;

г) обчислити суму збитку.

5. Істотними умовами про предмет договору страхуванняє:

а) назва документа, реквізити страховика, страхова сума;

б) назва документа, реквізити страховика, реквізити страхувальника, страхова сума, франшиза;

в) умови, які законодавством визнанні суттєвими для договорів даного виду;

г) умови, які законодавством визнанні суттєвими для договорів даного виду, а також всі умови щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнено згоди.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.51.151 (0.025 с.)