Обов'язкове страхування від нещасних випадків 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Обов'язкове страхування від нещасних випадків



Метою обов'язкової форми страхування, яку встановлює держа­ва, є захист інтересів не лише окремих страхувальників, а й усього суспільства в цілому. Законодавчими актами визначається перелік об'єктів страхування, обсяги страхової відповідальності, норми стра­хового забезпечення, порядок сплати страхових платежів, права й обов'язки учасників страхування, страхові організації, які здійснюють обов'язкове страхування.

Обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків охо­плює такі види страхування (стаття 7 Закону України «Про страхуван­ня»): ♦ обов'язкове страхування від нещасних випадків на транспорті;

♦ працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добро­вільних пожежних дружин (команд);

♦ страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини. Обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспортіздійснюється відповідно до Постанови KM України (див. літ. 2). Дія обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті поширюється на:

• пасажирів залізничного, морського, внутрішнього водного, автомо­більного й електротранспорту (крім внутрішнього міського) під час поїздки або перебування на вокзалі, в порту, на станції, при­стані;

• працівників транспортних підприємств, незалежно від форм влас­ності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях, а саме:

♦ водії автомобілів, електротранспорту, машиністи і помічники машиністів поїздів;

♦ машиністи поїздів метрополітену, провідники пасажирських ва­гонів, начальники поїздів;

♦ електромонтери поїздів;

♦ кондуктори;

♦ працівники вагоиів-ресторанів та одиниць рухомого складу;

♦ механіки рефрижераторних секцій;

♦ працівники бригад медичної допомоги.

Пасажири вважаються застрахованими з моменту оголошення посадки в той чи інший вид транспорту до моменту завершення поїзд­ки, а водії-тільки па час обслуговування поїздки.

Страхувальниками виступають самі пасажири, які сплачують страховий платіж додатково при оплаті проїзного квитка, а для водіїв-юридичні особи або дієздатні громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності - власники транспортних засобів, які уклали із страховиком договори страхування і страхують водіїв на час обслуговування поїз­док.

Дія обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті не поширюється на пасажирів:

♦ морського і внутрішнього водного транспорту на прогулянкових лініях;

♦ внутрішнього водного транспорту внутрішньоміського сполучен­ня і переправ;

♦ автомобільного й електротранспорту на міських маршрутах. За цим видом страхування страховими випадками вважаються:

♦ загибель або смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті;

♦ одержання застрахованим травми внаслідок нещасного випадку па транспорті при встановленні йому інвалідності;

♦ тимчасова втрата застрахованим працездатності внаслідок нещасного випадку на транспорті.

Страховий платіж з цього виду страхування утримується з паса­жира транспортною організацією, яка має агентську угоду із страхо­виком, па лініях залізничного, морського, внутрішнього водного, авто­мобільного та електротранспорту на міжобласних і міжміських марш­рутах у межах однієї області, Автономної Республіки Крим у розмірі до 2% вартості проїзду, па маршрутах приміського сполучення до 5% вартості проїзду, та враховується у вартості квитка. Страхові пла­тежі перераховуються транспортними організаціями страховикам, які отримали ліцензію па здійснення обов'язкового особистого страхування та уклали агентську угоду з ними. Страховий платіж з обов'язкового особистого страхування водіїв па залізничному, автомобільному та електротранспорті визначається у розмірі до 1% страхової суми за кожного застрахованого.

Транспортна організація кожному застрахованому видає страхо­вий поліс, який міститься на зворотному боці квитка, або видається па окремому бланку. В страховому полісі зазначається: вид обов'язково­го страхування; найменування, адреса, телефон страховика; розміри страхового платежу та страхової суми.

Якщо квиток на проїзд повністю купується за валюту іншої дер­жави, то страховий платіж включається у вартість квитка і утриму­ється з пасажира у цій же валюті.

Вітчизняним законодавством передбачено, що пасажирам, які мають право па безплатний проїзд, обов'язкове особисте страхування проводиться без сплати страхового платежу і без отримання ними страхового полісу.

Страхові суми виплачуються страховиками у таких випадках:

♦ загибелі або смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті сім'ї загиблого або його спадкоємцю - у розмірі 100 % страхової суми;

♦ отримання застрахованим травми внаслідок нещасного випадку на транспорті при встановленні йому інвалідності: 1 групи - 90 % страхової суми; IIгрупи - 75 % страхової суми; IIIгрупи - 50 % страхової суми;

♦ тимчасової втрати застрахованим працездатності за кожну добу - 0,2 % страхової суми, але не більше 50 % страхової суми. Транспортна організація на кожний нещасний випадок, що стався

із застрахованим на транспорті, повинна:

♦ скласти акт про нещасний випадок із застрахованим водієм (фор­ма Н-1, передбачена Положенням про розслідування та облік не­щасних випадків, професійних захворювань і аварій на під­приємствах, в установах і організаціях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993р. № 623);

♦ скласти акт про нещасний випадок із пасажирами галузевого зразка;

♦ видати довідку потерпілому (що мав право па безплатний проїзд відповідно до чинного законодавства) із зазначенням відомостей про страховика (найменування, адреса, телефон).

Виплата страхової суми застрахованому здійснюється страхови­ком на підставі заяви застрахованого (його сім'ї або спадкоємця) про її виплачу, акта про нещасний випадок, листа непрацездатності або довід­ки спеціалізованих установ про встановлення інвалідності, у разі заги­белі чи смерті застрахованого внаслідок страхового випадку копії свідоцтва про смерть і документа про правонаступництво для спадко­ємців, а також страхового поліса або документа, що його замінює (для пільгових категорій пасажирів-документа, що підтверджує право па пільги).

Страхова сума виплачується не пізніше як через 10 діб з дня отри­мання необхідних документів. Згідно зі ст. 10 Закону страхові виплати здійснюються незалежно від суми, яку має отримати одержувач за державним соціальним страхуванням та соціальним забезпеченням і суми, що має бути йому сплачена як відшкодування збитків.

Метою страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд) є захист їхнього життя та здоров'я під час виконання своїх обов'язків за рахунок коштів, передбачених у кошторисах на їх. утримання підприємств, установ та організацій, де вони створені, а працівників сільської пожежної охорони - за рахунок юридичних осіб, які утримують підрозділи цієї охорони, або за рахунок місцевого бюджету. Страховими випадками за цим видом страхування є:

♦ загибель або смерть застрахованого під час виконання своїх обов'язків;

♦ поранення, контузії, травми, каліцтва або захворювання, отри­мані під час ліквідації пожежі або наслідків аварії застрахованим, який виконував свої обов'язки згідно з наказом або дорученням. Законодавство України передбачає, що страховиком є акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» або інша страхо­ва організація, яка отримала відповідну ліцензію в Уповноваженому органі, а застрахованим - працівник відомчої та сільської пожежної охорони, член добровільної пожежної дружини (команди), який виконує згідно із чинним законодавством функції з гасіння пожеж і ліквідації наслідків аварії. Максимальний обсяг відповідальності страховика встановлюється у розмірі десятирічної заробітної плати застрахованого за його посадою па день страхування. Максимальний страховий тариф становить 2 % страхової суми за кожного застрахованого. Договір страхування укладається, як правило, па один рік.

Якщо застрахованому внаслідок виконання ним обов'язків щодо гасіння пожеж або ліквідації наслідків аварії встановлено 1 групу інва­лідності (або має місце загибель чи смерть застрахованого), то стра­ховик зобов'язаний виплатити 100 % страхової суми, IIгрупу інвалід­ності 90 % страхової суми, IIIгрупу інвалідності 70 % страхової суми, а при тимчасовій втраті працездатності внаслідок страхового випадку застрахованому виплачується 0,2 % страхової суми за кожну добу, але не більше 50 % страхової суми.

Якщо має місце тимчасова втрата працездатності внаслідок стра­хового випадку, то застрахований або його спадкоємець для виплати страхового відшкодування подають страховику заяву за встановленою формою і пред'являють документ, що засвідчує особу, а у випадку загибелі або смерті застрахованого подається копія свідоцтва про смерть застрахованого і свідоцтво про право на спадщину, при втраті застрахо­ваним працездатності - копія довідки медико-соціальної експертної комісії про ступінь втрати працездатності, посвідчена нотаріально.

З вимогою про виплату страхової суми застрахований або його спадкоємці можуть звернутися до страховика не пізніше трьох років з дня настання страхового випадку.

Обов’язкове страхування життя і здоров'я спеціалістів ве­теринарної медицини проводиться за рахунок позабюджетних над­ходжень установ державної ветеринарної медицини на випадок загибелі (смерті), каліцтва або професійного захворювання, що настали у зв'язку з виконанням службових обов'язків, при боротьбі із зоонозними захво­рюваннями та при безпосередніх маніпуляціях з тваринами (надалі стра­хові випадки).

Страхуванню підлягають лікарі, фельдшери та техніки ветеринар­ної медицини, які здійснюють діагностичні, профілактичні, оздоровчі, лікувальні роботи у тваринництві, ветеринарно-санітариу експертизу тваринницької продукції та надають інші ветеринарні послуги власни­кам тварин (падалі застраховані).

Страхові платежі за обов'язковим страхуванням спеціалістів ве­теринарної медицини сплачуються установами державної ветеринар­ної медицини, які мають позабюджетні надходження.

Щорічний страховий внесок за кожного застрахованого встанов­люється у розмірі 8 % мінімального розміру заробітної плати.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

1. Економічна необхідність, сутність і значення страхового захисту громадян від нещасних випадків.

2. Механізм надання послуг із страхування від нещасних випадків. Форми і види страхування від нещасних випадків.

3. Обов'язкові види страхування від нещасних випадків. Особливості проведення та виплати відшкодування.

4. Індивідуальне та колективне добровільне страхування від нещасних випадків. Види страхування. Страхові випадки, обмеження страхування, групи ризику страхування, тарифні ставки.

5. Дії сторін при настанні страхового випадку. Порядок проведення страхових виплат.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

Страхування дітей від нещасних випадків.

Страхування школярів від нещасних випадків.

Асортимент послуг на ринку добровільного страхування від нещасних випадків в Україні.

Необхідність обов'язкового страхування від нещасних випадків в Україні.

Особливості укладання договору добровільного страхування туристів та спортсменів (екстремальні види спорту) від нещасних випадків

Страхування від нещасних випадків вкладників банку.

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

Виникнення страхування від нещасних випадків та його розвиток в Україні.

Оцінка сучасного стану страхування від нещасних випадків в Україні.

Страхування осіб похилого віку від нещасних випадків.

Оцінка ризику при укладанні договорів страхування від нещасних випадків.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

І „Хто може бути страхувальником в колективному добро­вільному страхуванні від нещасних випадків?

а) юридичні особи;

б) юридичні та фізичні особи;

в) фізичні особи;

г) особисте майно фізичних осіб.





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 318; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.203.18.65 (0.022 с.)