Обов'язкове страхування від нещасних випадків.

1. Об’єктом страхового захисту в разі страхування від нещасних випадків є майнові інтереси застрахованої особи, які пов’язані з тимчасовим чи постійним зниженням доходу або додатковими витратами через смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку.

Страхування від нещасних випадків – це ризиковане страхування, яке передбачає виплату страхової суми у повному розмірі або певної її частини лише в разі настання страхового випадку. Виплата страхової суми або повернення сплачених внесків по закінченні терміну дії договору страхування не передбачається. На відміну від накопичувального довгострокового страхування життя, страхування від нещасних випадків передбачає, виплату страхової суми лише при настанні страхового випадку (у повному розмірі або певної її частини).

За видами страхування від нещасних випадків поділяється на:

– індивідуальне – страхувальником є фізична особа, яка укладає договір стосовно самої себе або іншої фізичної особи, а сплата страхових платежів здійснюється за рахунок застрахованих;

– колективне – коли страхувальником є юридична особа, яка укладає договір страхування на користь своїх працівників, і сплата страхових платежів здійснюється за рахунок організацій, з якими застраховані перебували у трудових або інших, передбачених законом відносинах.

Страховими випадками, при настанні яких страховик повинен виконати взяті при укладанні договору страхування від нещасних випадків зобов’язання, є:

♦ тимчасова втрата застрахованою особою загальної пра­цездатності (не менше ніж на сім днів);

♦ постійна втрата загальної працездатності (встановлення групи інвалідності);

♦ смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку.

Розмір страхової суми визначається за домовленістю між страхо­виком і страхувальником при укладенні договору страхування. Вартість страхового поліса, або страховий внесок залежить від професії застрахованого, занять спортом, часу і місця укладання договору страхування, географічної території дії договору страхування, кількості одночасно застрахованих осіб, порядку сплати внесків тощо.

Страхова сума виплачується страховиком у таких випадках:

♦ загибелі або смерті страхувальника (застрахованої особи) внаслідок нещасного випадку вигодонабувачу або спадкоємцю у розмірі 100% страхової суми;

♦ отримання страхувальником травми внаслідок нещасного випадку і встановлення інвалідності I групи 100% страхової суми, ІІ групи - 75% страхової суми, ІІІ групи - 50% страхової суми;

♦ тимчасової втрати страхувальником працездатності йому виплачується за кожну добу 0,5% страхової суми, але не більше 50% страхової суми.

Порядок укладання договору страхування від нещасних випадків має деякі особливості:

♦ договір страхування оформляється у двох екземплярах, які зберігаються у кожної зі сторін;

♦ при укладанні договору про страхування третіх осіб (крім дітей у віці до 16 років) необхідна письмова згода застрахованої особи;

♦ при поданні заяви на укладення договору страхувальник повинен надати інформацію, яку вимагає страховик щодо стану здоров'я кожної особи, на користь якої укладається договір (інколи страховик вимагає медичний висновок від особи, котра страхує здоров’я і на користь якої укладається договір);

♦ термін дії договору страхування встановлюється за згодою сторін від одною до дванадцяти місяців, якщо інше не передбачено договором страхування.

При настанні страхового випадку страхувальник повинен:

♦ повідомити страховика про настання страхового випадку протягом трьох робочих днів з моменту його настання;

♦ надати страховику необхідні документи, передбачені правилами та договором страхування;

♦ надати страховику достовірні дані про стан здоров'я застрахованої особи, а також іншу необхідну інформацію на вимогу страховика.

2. Добровільне страхування від нещасних випадків здійснюється на підставі договору між страхувальником та страховиком. Умови та порядок проведення страхування визначаються правилами, які встановлюються страховиком самостійно, але з урахуванням вимог чинного законодавства

Основного метою добровільного страхування від нещасних ви­падків є відшкодування збитків, нанесених життю і здоров’ю застра­хованого внаслідок нещасного випадку, що не може бути відшкодо­вано за обов’язковими видами особистого страхування від нещасних випадків.

Важливими умовами страхування громадян від нещасних ви­падків є:

♦ обмеження терміну страхування;

♦ обмеження віку страхувальників;

♦ обмеження обсягу страхової відповідальності, обумовленої наслідками нещасних випадків, які сталися із застрахованим у період дії

За умовами СК це такі події:

♦ травма;

♦ утоплення;

♦ опіки, ураження блискавкою або електричним струмом;

♦ обмороження, переохолодження;

♦ випадкове гостре отруєння хімічними речовинами (промисловими або побутовими), ліками;

♦ укуси тварин, отруйних комах, змій.

Не можуть бути застрахованими особи, що визнані в установле­ному порядку недієздатними, інваліди І та непрацюючі інваліди

II групи, а також хворі на тяжкі нервові та психічні захворювання і СНІД. Застосовуються вікові обмеження.

Професія, при визначенні групи ризику, є вирішальною. Залежно від ступеня ризику за тією чи іншою професією може бути обумовлено кілька груп ризику, на які поділяються застраховані. У випадку, що розглядається, таких груп, наприклад, три.

Перша група – службовці, інженерно-технічні працівники та інші категорії громадян, що безпосередньо не зайняті у процесі виробництва, умови праці яких не пов'язані з підвищеним ризиком щодо одержання травми; артисти драматичних та музичних театрів, артисти естради, балету та танцювальних ансамблів; працівники банків (крім осіб, які зайняті інкасуванням та перевезенням грошей); працівники побутового та комунального господарства; педагогічний персонал позашкільних дитячих закладів, викладачі та студенти ВНЗ, коледжів; домогосподарки; медичні працівники; працівники торговельної мережі та харчування; працівники пошти та телеграфу; службовці бібліотек; персонал готелів; двірники; кіоскери; працівники преси.

Друга група – решта категорій працюючих (робітники, службовці, працівники сільського господарства та інші), безпосередньо зайнятих у процесі виробництва; особовий склад аеродромного обслуговування; інкасатори та касири; працівники ветеринарних лікарень; газоелектрозварники; слюсарі; робітники обробної промисловості; кустарі; робітники харчової промисловості; поліграфічних підприємств; пожежна охорона; військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ (крім працівників карного розшуку, ДЛІ, водіїв); робітники будівельної, машинобудівної, скляної промисловості; працівники сільського господарства; робітники транспорту (крім повітряного); робітники електростанцій та експедицій.

Третя група – особи, праця яких пов’язана з особливим ризиком, щодо настання нещасного випадку: працівники карного розшуку, ДАТ, цивільної авіації; випробувачі автомашин і літаків; артисти цирку, які виконують трюки на канатах, трапеціях, акробати, гімнасти, автомотогонщики, дресирувальники диких звірів, наїзники коней, каскадери; водії транспортних засобів; у гірничодобувній промисловості – особи, які виконують роботи в підземних умовах, бурильники нафтових і газових свердловин; ті, чиїм місцем роботи є гірнича і газорятувальна служба; працівники, пов'язані з виробництвом, зберіганням, випробуванням вибухових, отруйних речовин; водолази; особи, чия робота пов’язана з мисливством, рибальством у морях і океанах, верхолазними, покрівельними роботами; монтажники бетонних, залізобетонних конструкцій; кранівники; рятувальники гірничих і водно рятувальних станцій.

Договір страхування укладається на обумовлений термін, в основному це – один рік, але термін може бути більшим або меншим.

Страхова виплата в разі смерті застрахованого внаслідок нещас­ного випадку здійснюється в розмірі 100% страхової суми.

3. Обов’язкові види страхування запроваджуються законами України. З метою захисту інтересів не лише окремих страхувальників, а й усього суспільства в цілому та його складових зокрема здійснюється обов’язкове страхування в порядку та за умовами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України

Обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків охо­плює такі види страхування (стаття 7 Закону України «Про страхування»):

♦ обов'язкове страхування від нещасних випадків на транспорті;

♦ працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);

♦ страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини.

Обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті здійснюється відповідно до Постанови KM України дія обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті поширюється на:

♦ пасажирів залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного й електротранспорту (крім внутрішнього міського) під час поїздки або перебування на вокзалі, в порту, на станції, при­стані;

♦ працівників транспортних підприємств, незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях, а саме:

♦ водії автомобілів, електротранспорту, машиністи і помічники машиністів поїздів;

♦ машиністи поїздів метрополітену, провідники пасажирських вагонів, начальники поїздів;

♦ електромонтери поїздів;

♦ кондуктори;

♦ працівники вагонів-ресторанів та одиниць рухомого складу;

♦ механіки рефрижераторних секцій;

♦ працівники бригад медичної допомоги.

Пасажири вважаються застрахованими з моменту оголошення посадки в той чи інший вид транспорту до моменту завершення поїздки, а водії-тільки на час обслуговування поїздки.

Страхові суми виплачуються страховиками у таких випадках:

♦ загибелі або смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті сім'ї загиблого або його спадкоємцю - у розмірі 100 % страхової суми;

♦ отримання застрахованим травми внаслідок нещасного випадку на транспорті при встановленні йому інвалідності: I групи - 90 % страхової суми; II групи - 75 % страхової суми; III групи - 50 % страхової суми;

♦ тимчасової втрати застрахованим працездатності за кожну добу - 0,2 % страхової суми, але не більше 50 % страхової суми.

Щорічний страховий внесок за кожного застрахованого встанов­люється у розмірі 8 % мінімального розміру заробітної плати.

 

Основні терміни і поняття

Акт про нещасний випадок, індивідуальне страхування від нещасних випадків, колективне страхування від нещасних випадків, нещасний випадок, непрацездатність, тимчасова непрацездатність, обов'язкові види страхування від нещасних випадків, обов’язкове страхування пасажирів, повна непрацездатність.

Контрольні запитання

 

1. Страхування дітей від нещасних випадків.

2. Страхування школярів від нещасних випадків.

3. Асортимент послуг на ринку добровільного страхування від нещасних випадків в Україні.

4. Необхідність обов’язкового страхування від нещасних випадків в Україні.

5. Особливості укладання договору добровільного страхування туристів та спортсменів (екстремальні види спорту) від нещасних випадків

6. Страхування від нещасних випадків вкладників банку.

 

ТЕМА 5. МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ

Ключові питання

1. Необхідність, суть, особливості та форми медичного стра­хування.