Страхування цивільної відповідальності перевізників.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Страхування цивільної відповідальності перевізників.



Основні терміни та поняття.Вантаж, вантажовідправник (відправник), вантажоодержувач (одержувач), генеральний договір, вантажна партія (вантажна відправка), військові ризики, дорожньо-транспортна пригода, загальна аварія, «зелена картка», інкотермс, катастрофа, механічний транспортний засіб, паушальна сума, перевізник, поліс генеральний, рахунок-фактура, транспортний засіб.

1. Страхування транспортних засобів – це вид страхування, де об'єктом виступають механізовані й інші транспортні засоби. Залежно від виду шляху транспортне страхування поділяється на наземне, річкове, морське і повітряне.

Страхування транспортних засобів іменується «КАСКО», а стра­хування вантажів - «КАРГО» страхуванням.

Наземне транспортне страхування громадян проводиться у добровільній формі (за винятком виїзду за кордон). На страхування приймаються транспортні засоби, які підлягають реєстрації в органах ДАІ.

Транспортні засоби страхуються за такими варіантами:

♦ на випадок пошкодження або втрати транспортного засобу внаслідок ДТП;

♦ на випадок пошкодження або втрати транспортного засобу, його складових частин, деталей, обладнання, при викраденні чи спробі викрадення, пошкодження внаслідок навмисних дій третіх осіб;

♦ на випадок пошкодження внаслідок стихійного лиха (буря, по­вінь, землетрус тощо);

♦ викрадення автотранспортного засобу й причепів до нього, а також крадіжка відповідного обладнання у разі перебування або у будь-якому місці, або па стоянці, що охороняється, чи в гаражі.

Страхова сума складає повну або частину вартості транспортно­го засобу і визначається па підставі поданих заяви на страхування і документів, що підтверджують вартість автотранспортного засобу, причепів до нього та додаткового обладнання. Вартість транспортно­го засобу визначається за довідкою-рахунком торговельної організації, біржової ціни або на підставі висновків товарознавців страхової компанії. Страхова сума не повинна перевищувати діючої вартості транспортного засобу на день укладання договору з урахуванням зносу.

У разі настання страхового випадку страхувальник повинен пові­домити органи ДАІ та страхову компанію.

Після надходження заяви страховик у тридобовий термін оглядає об'єкт страхування, складає акт про страховий випадок у присутності страхувальника, винної особи та двох свідків.

Страхові платежі залежать від строку експлуатації транспортного засобу, від стану водія. Як правило, на страхування приймається автотранспортний засіб та причепи до нього в технічно справному вигляді. Страхова премія обчислюється страховиком залежно від страхової суми та обраних страхувальником страхових випадків – чинників, що впливають па рівень ймовірності виникнення страхового випадку: марки автомобіля, року його випуску, стажу та віку водія, наявності охоронної сигналізації і пристрою проти викрадення та розміру умовної франшизи.

Страхове відшкодування не виплачується, якщо страхувальник був у нетверезому стані, внаслідок навмисних дій та при невчасному повідомленні про страховий випадок (оскільки це не дає змоги визначити причини і розмір збитків), а також у разі:

♦ використання автотранспортного засобу та причепів до нього у заздалегідь відомому страхувальникові аварійному стані;

♦ управлінь автотранспортним засобом особою, яка не має по­свідчення водія;

♦ управління автотранспортним засобом водієм, що перебуває у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння;

♦ непокори владі (втеча з місця події тощо), вчинення дій, пов’я­заних з порушенням Правил дорожнього руху;

♦ порушення правил пожежної безпеки, перевезення та зберігання вогненебезпечних речовин і предметів, що легко займаються;

♦ передачу страхувальником керування автотранспортним засо­бом особі, що перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, а також особі, яка не має посвідчення водія з дозволеною категорією відповідного транспортного засобу.

Не вважаються страховими випадками, а отже страховик не здій­снює страхового відшкодування, якщо має місце знищення чи ушко­дження автотранспортного засобу та причепів до нього внаслідок:

♦ військових дій чи заходів та їх наслідків, громадянської війни, громадських заворушень і страйків, конфіскації, арешту чи знищення за вимогою військових чи цивільних влад;

♦ прямого чи непрямого впливу атомного вибуху, радіації чи ра­діоактивного ураження, пов'язаних з будь-яким застосуванням атомної енергії і використанням радіоактивних матеріалів;

♦ перевезення автотранспортного засобу морським, залізничним та іншими видами транспорту;

♦ збитків, що виникли внаслідок участі автомобільного засобу в змаганнях (гонки);

♦ гниття, корозії, зруйнування і (або) втрати природних властивостей матеріалів, що були використані в автотранспортному засобі через зберігання у несприятливих умовах, природних хімічних процесів тощо;

♦ обробки теплом, вогнем чи іншим термічним впливом на авто­транспортний засіб чи причепи до нього (сушіння, зварювання, гаряче оброблення тощо);

♦ збитків, завданих майну страхувальника, водія або пасажирів, які перебували у транспортному засобі під час страховою випадку;

♦ природного спрацювання транспортного засобу в цілому, а та­кож його окремих деталей і вузлів, втрати товарного вигляду, заводського браку;

♦ ушкодження покришок, внаслідок поганого стану проїжджої частини, наїздом па гострі предмети, їх природним спрацюванням (якщо таке ушкодження не призвело до збільшення збитків);

♦ експлуатації автотранспортного засобу та причепів до нього з використання покришок (шин) зі спрацюванням протектора понад допустиму норму.

Договір страхування (додатки 14, 15) укладається згідно тарифів (додаток 16), як правило, на рік і може бути укладений як на користі, страхувальника, так і на користь іншої особи, визначеної страхувальником, що має встановлені законодавством права на використання автотранспортного засобу.

У міжнародній практиці транспортного страхування виділяють гри види правил страхування і відповідно три види полісів: поліс англійський, або Ллойда, - в основі лежать правила, яких дотримуються Англія, США, Японія, Канада, Австралія;(німецький, або Гамбурзький, поліс базується на правилах, характерних для Німеччини, Скандинавії, Росії; Південний, або Марсельський, поліс поширений в Італії, Іспанії, Франції.

2. Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки для життя і здоров’я громадян, їхнього майна. Однією з форм захисту матеріальних інтересів громадян при завданні шкоди їх життю, здоров’ю та майну в результаті дорожньо-транспортної пригоди є страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, яке існує в більшості країн світу і при якому відшкодування здійснює відповідна страхова компанія. Тобто потерпілий обов’язково отримує відшкодування нанесених збитків у стислі строки незалежно від фінансового стану водія.

Метою страхування цивільної відповідальності власників транс­портних засобів є надання гарантій відшкодування збитків страхувальника - власника транспортного засобу, що виникли внаслідок обов'язку компенсувати шкоду, завдану страхувальником третій особі.

Страхування відповідальності власників транспортних засобів проводиться в обов’язковій та добровільній формах. Об’єктом страхування виступає цивільна відповідальність власників автотранспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок ДТП.

При добровільному страхуванні відповідальності власників транспортних засобів його власник несе встановлену цивільним законодавством відповідальність перед третіми особами за шкоду, завдану їм при експлуатації транспортного засобу (додаток 17).

Страхування цивільної відповідальності в Україні запроваджено як обов’язковеі має на меті захист потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах. Відносини сторін, що виникають при обов’язковому страхуванні цивільної відповідальності власників транспортних засобів, раніше регулювалися Указом Президента України від 15 січня 1994р № 7 «Про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» та Положенням Кабінету Міністрів від 7 червня 1994р «Про порядок умови обов’язкового страхування цивільної власності власників транспортних засобів». Важливою подією на страховому ринку стало прийняття Кабінетом Міністрів України постанови «Про порядок і умови проведення обов’язкового страхування цивільної відповідаль­ності власників транспортних засобів» від 28.09.96 р№ 1175.

Цією постановою запропонована система страхового захисту по­терпілих у дорожньо-транспортних пригодах, визначаються джерела відшкодування заподіяної шкоди шляхом впровадження механізму обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Соціальне важливим є те, що потерпілим унаслідок дорожньо-транспортної пригоди за наявності кількох винуватців-авто-власників надається право звернутися до однієї з відповідних страхових організацій, яка зобов’язана відшкодувати збитки. Крім того, вона визначає конкретний механізм виплати страхового відшкодування у разі смерті або завдання шкоди здоров’ю потерпілому, а також шкоди його майну.

Для втілення в життя цього виду страхування у 1994 р. створено Моторне транспортне страхове бюро (МТСБ) - орган, метою діяль­ності якого є відшкодування збитків потерпілим у разі, якщо збитки завдано невстановленим транспортним засобом, а також у випадках, коли страховик не може виконати страхових зобов’язань у зв’язку з неплатоспроможністю.

Обов’язковість такого страхування поширюється як на резиден­тів, так і на нерезидентів - власників транспортних засобів Під влас­ником транспортного засобу розуміють юридичну чи фізичну особу, яка експлуатує транспортний засіб, що належить їй на праві власності, повного господарського відання, оперативного управління або па інших підставах, що не суперечать чинному законодавству (договір оренди, доручення тощо). Ці засоби резидентів-власників підлягають держав­ній реєстрації та обліку у відповідних органах Міністерства внутрішніх справ України.

Суб’єктами обов’язкового страхування цивільної відповідаль­ності є страхувальники, страховики, МТСБУ та треті особи – юри­дичні та фізичні особи, яким заподіяно шкоду транспортним засобом внаслідок ДТП.

Об’єктом обов’язкового страхування цивільної відповідальності є цивільна відповідальність власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок ДТП. Йдеться про життя чи здо­ров'я громадян, їхнє майно і майно юридичних осіб.

Положенням були встановлені такі два види договорів обов’язко­вого страхування цивільної відповідальності:

♦ звичайний договір, який укладається з власником транспортного засобу, зареєстрованого в Україні чи тимчасово ввезеного на територію України для користування;

♦ додатковий договір, який діє на території держав, зазначених у страховому полісі, на умовах, встановлених у цих держа­вах, згідно з угодами, укладеними МТСБУ з відповідними уповноваженими організаціями зі страхування цивільної від­повідальності власників транспортних засобів і діє на території України.

Якщо при укладенні звичайного договору страхування застосовується франшиза, то у страховому полісі повинна бути зроблена примітка про встановлений розмір франшизи.

У разі в’їзду на територію України власник (водій) транспортного засобу має укласти звичайний договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності, крім випадків, коли власник транспортного засобу застрахував цивільну відповідальність у державі, з уповноваженою організацією зі страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів якої МТСБ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

У разі виїзду за межі України страхувальник зобов’язаний уклас­ти додатковий договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності на умовах, встановлених МТСБУ, якщо користування транспортним засобом за межами України погребує обов’язкового страху­вання цивільної відповідальності на умовах країн відвідання.

Згідно з основними принципами страхування для укладання договору обов’язкового страхування цивільної відповідальності страхувальник має право вибору страховика (страхової організації), а страховик не може відмовити будь-якому страхувальнику в укладенні договору обов’язкового страхування цивільної відповідальності. На зазначений вид страхування мають право достатньо платоспроможні і фі­нансові стабільні страхові компанії, які пройшли ліцензування та є членами МТСБУ.

Законодавством України, передусім статтями 450 - 455 Цивіль­ного кодексу України визначені підстави та порядок відшкодування шкоди, пов’язаної з використанням об’єктів, у тому числі і транспортних засобів, які є джерелами підвищеної небезпеки для оточення.

Страхова сума за договором даного виду страхування визнача­ється як грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату третій особі або третім особам (у разі коли потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах кіль­ка) після настання страхового випадку. За обов’язковим страхуван­ням цивільної відповідальності страхова сума та розміри страхових платежів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При настанні страхового випадку страхова сума виплачується клієнтові після закриття кримінальної справи за фактом викрадення, але не пізніше чотирьох місяців з дня подання заяви в страхову ком­панію. При страхуванні автомобіля від збитку страхова компанія відшкодовує розрахункову вартість відновлення автомобіля, в яку входить вартість роботи з демонтажу пошкоджених і монтажу нових деталей. Для старих автомобілів враховується ступінь зношеності деталей.

Страховим випадком вважається дорожньо-транспортна приго­да, що сталася за участю транспортного засобу страхувальника і внаслідок якої настає його цивільна відповідальність за заподіяну транспортним засобом шкоду майну, життю і здоров’ю третіх осіб.

При страхуванні від нещасного випадку (маються на увазі тілесні ушкодження чи загибель водія і пасажирів застрахованого авто за кількістю посадочних місць), що стався внаслідок ДТП, компанія виплачує у разі травми 0,1 % страхової суми за кожний лікарняний (але не більше 120 днів).

При оформленні договору клієнт повинен заплатити страховій компанії певну суму, яка називається страховою премією. Страхова премія – процент, встановлений тарифом від страхової суми, яку вносить клієнт страхової компанії. Вона визначається за формулою:

Страхова премія = страхова сума + страховий тариф, де страховий тариф – це коефіцієнт, який залежний від марки, моделі автомобіля, умов договору, обсягу страхової відповідальності та інших даних, вказаних заявником.

Страхування автомобілів проводиться як з урахуванням зносу, так і без нього, але від цього залежить розмір страхового тарифу. Застрахована машина без урахування зносу буде мати тариф, наприклад, 4%, а з урахуванням - 3%. Отже, чим більший тариф, тим встановлюється більша страхова премія, тим більшим буде страхове відшкодування.

Клієнт, який протягом року не звертався до страхової компанії за одержанням відшкодування, має право на знижки зі страхової премії у розмірі 10% за кожний рік безаварійної експлуатації. В свого чергу страховик має право зменшувати розмір страхових платежів для таких клієнтів, а також підвищувати розміри страхових платежів власникам транспортних засобів з вини яких сталися страхові випадки (на умовах, що встановлюються МТСБУ, але не більше, ніж 50 % розміру страхового платежу в обох випадках).

Для відшкодування збитків, завданих внаслідок ДТП, страхуваль­ник або третя особа (її спадкоємець, правонаступник страхувальника) зобов'язані (залежно від випадку), звернутися із заявою до страховика (страхове організації) або до МТСБУ.

Виплата страхового відшкодування третій особі здійснюється страховиком на підставі таких документів:

♦ заяви про виплату страхового відшкодування;

♦ довідки органів внутрішніх справ про обставини скоєння ДТП;

♦ довідки (висновки експертизи, страхового акта, аварійного сертифіката тощо), що підтверджує розмір майнової шкоди у разі її виникнення;

♦ довідки медичних закладів про термін тимчасової непрацездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення інва­лідності у разі її виникнення;

♦ копії свідоцтва про смерть (для загиблих під час ДТП або померли внаслідок цієї пригоди) та документів про правонаступництво для спадкоємців.

Виплата страхового відшкодування здійснюється третій особі або спадкоємцям протягом 15 робочих днів з дня отримання страховиком зазначених документів, крім випадків, коли спори, пов'язані з випла­тою страхового відшкодування, розглядаються у судовому порядку.

За умови, що винуватцями дорожньо-транспортної пригоди є кілька власників транспортних засобів, страховики відшкодовують шкоду третім особам, пропорційно вині страхувальників, визначеній законодавством. При цьому третя особа має право звернутися до одного з цих страховиків, який зобов’язаний відшкодувати шкоду відповідно до положення.

За шкоду, заподіяну здоров’ю третьої особи внаслідок ДТП, страховик (страхова організація) здійснює виплату страхового відшкодування в межах страхової суми у разі:

♦ загибелі під час ДТП або смерті внаслідок цієї пригоди спадкоємцю третьої особи - у розмірі страхової суми;

♦ встановлення третій особі інвалідності I групи-у розмірі 100% страхової суми, II групи - 80%, III групи - 60% цієї суми;

♦ тимчасової втрати третьою особою працездатності за кожну добу у розмірі 0,2%, але не більш як 50% страхової суми.

Страхова компанія виплачує ці страхові суми кожній потерпілій (третій) особі, але в цілому не більше п’яти страхових сум. У разі, коли загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратний розмір страхової суми, відшкодування кожній потерпілій третій особі пропорційно зменшується.

Якщо через дорожньо-транспортну пригоду заподіяна шкода майну третьої особи, то для виплати страхового відшкодування, як правило, вимагається висновок експертизи, яка проводиться за ра­хунок страховика. Якщо така експертиза проводиться суб’єктами підприємництва, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на судово-експертну діяльність, і суб’єкти цього виду страхування не дійшли згоди щодо розміру збитків, додаткова експертиза проводиться за рахунок страхувальника.

Розмір франшизи при відшкодуванні збитків, завданих майну третіх осіб, встановлюється до двох відсотків страхової суми.

Страховик не відшкодовує збитків:

♦ у разі заподіяння шкоди життю та здоров’ю власника транс­портного засобу, винного у скоєнні ДТП;

♦ за пошкоджене або знищене будь-яке майно (вантаж), що містилося у транспортному засобі страхувальника, винного у скоєнні ДТП;

♦ за пошкоджений або знищений транспортний засіб його власникові, винному у скоєнні ДТП;

♦ за забруднення або пошкодження об’єктів навколишнього середовища;

♦ за наслідки пожежі, яка виникла поза краєм проїзної частини на прилеглій до неї території;

♦ за пошкодження або знищення антикварних речей, виробів з дорогоцінних, металів, коштовного чи напівкоштовного каміння; предметів релігійного культу, колекцій картин, рукописів, грошових знаків, цінних паперів;

♦ якщо ДТП сталася внаслідок навмисних дій третьої особи, визнаних такими в установленому порядку;

♦ якщо ДТП сталася внаслідок масових безпорядків і групових порушень громадського порядку, військових конфліктів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов'язаної з цією пригодою.

Договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності укла­дається на основі заяви страхувальника. Договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності набирає чинності з моменту, зазначеного у страховому полісі, але не раніше внесення страхувальником страхового платежу на користь страховика, що посвідчується відповідними документами. Після сплати страхового платежу страхувальник одержує від страховика страховий поліс, який є договором (письмовою угодою) обов’язкового страхування цивільної відповідальності. Зразок страхового полісу встановлюється МТСБУ за погодженням з органом нагляду за страховою діяльністю. Страховий поліс може мати розділи, що передбачають можливість добровільного страхування транспортного засобу, життю і здоров’ю водія та пасажирів.

Страховий поліс складається за формою, що містить: назву та адресу страховика, тип, марку транспортного засобу, державний но­мерний знак та місце реєстрації транспортного засобу, номери двигуна, шасі (кузова), початок та закінчення дії договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, розміри страхового платежу та страхової суми, для страхувальника – юридичної особи – її наймену­вання та адресу, для страхувальника –фізичної особи – прізвище, ім’я, по батькові власника транспортного засобу, домашню адресу, підписи сторін.

Якщо договір даного виду обов’язкового страхування укладаєть­ся страхувальником – юридичною особою, то дія договору поширю­ється на водія, який керує цим транспортним засобом на законних підставах. Страхувальник зобов’язаний надавати страховику (страховій організації) достовірні відомості, необхідні для укладення договору обов’язкового страхування цивільної відповідальності. У разі зміни власника транспортного засобу дія договору обов’язкового страхування цивільної відповідальності може поширюватися на нового власника за умови переоформлення страхового полісу на його ім'я. Обов’язкове страхування цивільної відповідальності транспортних засобів в Україні передбачає максимальний рівень виплат (коли ДТП призвела до смерті, каліцтва) - 2 тис. гри, тоді як у західних країнах він становить 50 тис. доларів.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 11 грудня 1996 р. (№ 1501) інваліди – власники транспортних засобів з відповідними розпізнавальними знаками «Інвалід» (коли вони особисто керують своїм автомобілем) – не укладають зі страховиками (страховими організаціями) договору обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, а вважаються застрахованими Моторним (транспортним) страховим бюро, яке відшкодовує шкоду, заподіяну ними третім особам, на умовах, визначених положенням. Страховий поліс при цьому не видається. Інші водії, що експлуатують такий транспортний засіб, зобов’язані укласти договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності на загальних підставах.

При настанні страхового випадку страхувальник (водій транспортного засобу, який скоїв дорожньо-транспортну пригоду) зобов’язаний:

♦ дотримуватися правил дорожнього руху, встановлених чинним законодавством;

♦ вживати всіх заходів щодо зменшення розміру шкоди;

♦ надавати третім особам необхідну інформацію для ідентифікації страхувальника і страховика (страхової організації);

♦ повідомити страховика (страхову організацію) протягом трьох робочих днів про настання страхового випадку, подати йому письмове пояснення про обставини дорожньо-транспортної пригоди, страховий поліс і пред'явити у разі потреби транспортний засіб для огляду й експертизи. Якщо страхувальник з поважних причин не мав змоги виконати зазначені дії, він повинен довести це документально.

Під час оформлення відповідних документів про дорожньо-транспортну пригоду працівники органів внутрішніх справ згідно з чинним законодавством установлюють і фіксують необхідні відомості про обов'язкове страхування цивільної відповідальності учасників цієї пригоди.

Контроль за наявністю страхового поліса обов’язкового страху­вання цивільної відповідальності у власника (водія) транспортного за­собу під час його експлуатації здійснюється органами внутрішніх справ згідно з чинним законодавством.

Особи, що експлуатують транспортний засіб без наявності страхового поліса, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Цікавий факт, що в більшості країн у разі ДТП, якщо власник авто не має страхового поліса, система обов’язкового страхування цивільної відповідальності все-таки спрацьовує. У таких випадках Моторне бюро виплачує потерпілому страхову суму, а з власником незастрахованого транспорту «врегульовує відносини» – зокрема в судовому порядку.

Дію договору обов’язкового страхування цивільної відповідальності може бути достроково припинено згідно зі статтею 28 Закону України «Про страхування» за вимогою страхувальника, або страховика, якщо іде передбачено умовами договору, про що будь-яка сторона зобов’язана повідомити іншу не пізніше, як за ЗО днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше не передбачено цим договором.

Згідно з Законом України «Про страхування» страховики, яким дозволено займатися страхуванням відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам, та на умовах, передбаченими міжнародними договорами України щодо зазначеного виду страхування, зобов’язані утворити Моторне (транспортне) страхове бюро М(Т)СБ, яке утримується за рахунок коштів страховиків. Моторне (транспортне) Страхове Бюро –юридична особа, яка створена згідно з чинним законодавством, є неприбутковою організацією, діє на основі свого Статуту, погодженого з органом нагляду за страхового діяльністю і затвердженого в установленому законодавством порядку. М(Т)СБ - єдине об’єднання страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.

На нього покладено дві важливі функції. По-перше, врегулювання претензій з боку інших країн. По-друге, виконання обов’язків перед третіми особами на внутрішньому ринку.

Постановою «Про порядок і умови проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» передбачено основні питання взаємовідносин Моторного (транспортного) страхового бюро України з суб'єктами страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, визначено відповідні вимоги до організацій, що займаються цим видом фінансово-економічної діяльності, порядок укладення договору обов’язкового страхування та вимоги до страхових полісів з даного виду страхування. Положенням передбачено як одну з функцій Моторного (транспортного) страхового бюро України створення і використання централізованих резервних фондів, які забезпечують фінансову стійкість у цілому системи обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Запровадження такого обов’язкового страхування сприятиме відпливу валюти за кордон при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень.

Основними завданнями М(Т)СБ є:

♦ виконання страхових зобов’язань із зазначеного виду обов’яз­кового страхування за страховиків – його членів у разі їх неплатоспроможності;

♦ виплати із централізованих страхових резервних фондів у межах, передбачених умовами здійснення цього виду обов’язкового страхування, компенсацій за шкоду, заподіяну життю і здоров’ю потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, що сталися з вини водія невстановленого транспортного засобу, коли винуватець загинув і не мав чинного договору такого обов’язкового страхування, в інших випадках та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України;

♦ забезпечення пільговою страхування для окремих категорій автовласників за рахунок коштів централізованих страхових резервних фондів у випадках та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Законодавством України М(Т)СБ можуть бути надані права щодо прийняття рішень, що є обов’язковими для страховиків – членів М(Т)СБ у частині уніфікації порядку укладання та виконання договорів обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Згідно зі ст. 13 Закону М(Т)СБ, за погодженням з органом нагляду за страховою діяльністю, встановлює єдиний зразок страхових, свідоцтв (полісів, сертифікатів), який є формою договору обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних, засобів.

Після вступу України у систему «Зелена картка» Моторне (транспортне) страхове бюро України зобов'язане робити виплати за тими збитками, які наші водії заподіють іноземним громадянам на їхній території. Становище ускладнюється тим, що врегулювання претензій повинно відбуватися відповідно до законодавства країни, в якій стався страховий випадок, незалежно від законодавства країни страхового товариства, яке видало поліс. Врегульовувати претензії інших країн, конвертувати та переводити валюту як страхові внески за кордон повинно буде М(Т)СБ. Якщо ж воно не впорається з цим завданням, то сплачувати доведеться державі. Тому при Моторному бюро створена Наглядова рада, до складу якої входять представники ряду міністерств та окремих страхових організацій, а саме:

♦ по одному представнику від Міністерства фінансів, Міністерства транспорту, Міністерства внутрішніх справ, Державної митної служби, Уповноваженого органу, Національного банку, Держкомкордону за рішенням їхніх керівників;

♦ чотирьох представників страхових організацій за визначенням загальних зборів членів Моторного (транспортного) страхового бюро.

Наглядову раду Моторного (транспортного) страхового бюро очолює голова, який затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Уповноваженого органу. Організація, повноваження і порядок діяльності наглядової ради Моторного (транспортного) страхового бюро визначаються Кабінетом Міністрів України.

Наглядова рада Моторного (транспортною) страхового бюро України:

♦ подає на розгляд Уповноваженого органу пропозиції про вдосконалення нормативних актів, пов'язаних зі здійсненням обов'язкового страхування цивільної відповідальності;

♦ скликає у разі потреби збори членів Моторного (транспортного) страхового бюро з питань вдосконалення його діяльності;

♦ розробляє механізм реалізації заходів на підставі відповідних норм чинного законодавства, а також компенсації органам внутрішніх справ витрат, пов'язаних з оформленням документів щодо страхового випадку;

♦ здійснює інші функції, передбачені законодавством України щодо обов'язкового страхування цивільної відповідальності на території України.

Моторне (транспортне) страхове бюро України (М(Т)СБУ) забез­печує координацію діяльності страхових організацій (виступає в ролі гаранта їх платоспроможності), а також міжнародне співробітництво у галузі страхування цивільної відповідальності автовласників.

Дія даного виду страхування передбачає відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю третіх осіб, тобто потерпілих, а з 1 січня 1998 р. - шкоди, заподіяної їх майну.

Власники авто матимуть можливість застрахувати свій майновий інтерес, пов’язаний з володінням, розпорядженням, користуванням автотранспортними засобами або ж їхнім додатковим обладнанням. По-перше, це може бути страхування від пошкодження чи знищення автомобіля, його приладів та додаткового обладнання внаслідок яко­їсь ДТП. По-друге, застрахувати можна авто або ж його комплектуючі від викрадення. Є ще один вид страхування від пошкодження, знищення автотранспортного засобу, його приладів у результаті сти­хійного лиха, а також від пожеж чи вибуху в автомобілі. У кожному випадку сума, на яку можна застрахувати автомобіль, може бути різ­ною, але вона не повинна перевищувати ринкової вартості автомобіля (з урахуванням того, що договір страхування укладається терміном на рік, середній внесок становитиме від 80% до 12% справжньої вар­тості автотранспортного засобу).

У разі скоєння ДТП з тілесними ушкодженнями потерпілих невстановленим транспортом або викраденим транспортом страхуваль­ника відшкодування здійснюватиметься Моторним бюро. М(Т)СЬУ відшкодовує шкоду, заподіяну тільки життю і здоров’ю третьої особи. Таке відшкодування здійснюється в термін і па умовах, визначених для страховиків (страхової організації), у разі:

♦ коли транспортний засіб, який спричинив ДТП, не встановлений, або коли власник транспортного засобу, який не мав договору обов’язкового страхування цивільної відповідальності, був винний у скоєнні ДТП і загинув;

♦ коли ДТП сталася внаслідок керування інвалідом - громадянином України мотоколяскою або спеціально обладнаним транспортним засобом із розпізнавальним знаком «інвалід»;

♦ коли ДТП сталася внаслідок угону чи викрадення транспортного засобу страхувальника;

♦ надання страхувальником свого транспортного засобу працівникам міліції та охорони здоров'я згідно з чинним законодавством;

♦ коли страховик (страхова організація) – член М(Т)СБ – неплатоспроможний за своїми зобов'язаннями згідно з договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

М(Т)СБУ забезпечує також відшкодування збитків, коли страхо­вий випадок спричинений транспортним засобом, власник якого за­страхував цивільну відповідальність у державі, з уповноваженою організацією якої М(Т)СБУ уклало угоду про взаємне врегулювання питань щодо відшкодування збитків.

Страхова сума встановлюється у розмірі, що дорівнює половині страхової суми за договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

Страховик (страхова організація) та Моторне (транспортне) стра­хове бюро мають право в межах, визначених законодавством Украї­ни, вимагати компенсацію здійснених страхових виплат від третьої особи, страхувальника або особи, яка керувала транспортним засо­бом, у разі:

♦ навмисною заподіяння шкоди третій особі;

♦ керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

♦ відсутності посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

♦ коли винуватець залишив місце дорожньо-транспортної пригоди за порушення встановлених правил;

♦ коли страховий випадок стався через невідповідність технічного стану та обладнання транспортного засобу вимогам діючих Правил дорожнього руху України;

♦ коли страхувальник не виконав вимог договору;

♦ коли після виплати страхового відшкодування з’ясується, що

страхувальник або третя особа подали неправильні відомості, які призвели до підвищення суми страхового відшкодування або безпідставної його виплати. Якщо в судовому порядку встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася через незадовільне експлуатаційне утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів або інші перешкоди у здійсненні руху, страховик (страхова організація) виплачує третій особі страхове відшкодування та має право отримати відповідну компенсацію від юридичних і фізичних осіб, винних у створенні таких умов.

Фінансування виконання гарантійних функцій та завдань М(Т)СБ здійснюється за рахунок коштів централізованих страхових резервних фондів:

♦ фонду страхових гарантій, який призначений для забезпечення платоспроможності Моторного (транспортного) страхового бюро під час взаєморозрахунків з уповноваженими організаціями зі страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів інших держав, з якими це бюро уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування та взаємне врегулювання питань щодо відшкодування шкоди;

♦ фонду <



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.227.235.216 (0.018 с.)