Теорія особистості Абрахама Маслоу

Маслоу можна назвати «духовним батьком» гуманістичної психології. Саме він вдихнув життя у вихідні ідеї і зміг надати новій психології рис академічної респектабельності. Перш за все, його цікавила проблема найвищих досягнень людства, тому він розпочав свої дослідження з невеликої вибірки людей неординарних, здатних на істинно видатні результати в різних сферах діяльності. Що ж відрізняє геніїв від простих смертних? З точки зору Маслоу, кожна людина володіє вродженим прагненням до самоактуалізації – найбільш повне розкриття здібностей і реалізація потенціалу людини. Таке прагнення, на думку автора, є найвищою потребою, але для задоволення цієї потреби необхідним є факт задоволення попередніх важливих життєвих потреб. Вся ж ієрархія потреб розглядається таким чином:

1) фізіологічні потреби – потреби в їжі, диханні, питві, сексі;

2) потреба в безпеці – відчуття стабільності, порядку захисту, відсутність страху і тривоги;

3) потреба в любові і відчутті спільності, приналежності до певної групи;

4) потреба у повазі і самоповазі;

5) потреба в самоактуалізації.

Більша частина робіт Маслоу присвячена людям, які досягли само актуалізації в житті. Він виявив, що таким людям властиві такі характеристики:

1) об’єктивне сприйняття реальності;

2) повне прийняття своєї натури;

3) відданість якійсь справі;

4) простота і невимушеність поведінки;

5) потреба в самостійності, незалежності, можливості десь побути на одинці;

6) інтенсивний містичний і релігійний досвід, наявність найвищих переживань;

7) особливо радісні переживання, (які автор пов’язує з переживаннями любові, з преживаннями від споглядання творів мистецтва, чи від «дотику» до природи);

8) доброзичливість і співчутливе відношення до людей;

9) нонконформізм (опір зовнішньому тиску);

10) демократичний тип особистості;

11) творчий підхід до життя;

12) високий рівень соціального інтересу.

Методи збору даних і самі дослідження Маслоу критикували за те, що вибірки були малими для широких узагальнень. Маслоу, хоч і погоджувався з тим, що його роботи не відповідають строгим критеріям наукових досліджень, однак наголошував, що ніяким іншим методом самоактуалізацію не дослідиш, оскільки теорія само актуалізації лабораторним методам аналізу не піддається.

 

Особистісно-орієнтована терапія Карла Роджерса

Карл Роджерс відомий завдяки свому популярному методу психотерапії – клієнт-цетрованій терапії – метод, який відрізняється тим, що відповідальність за зміни покладається не на психотерапевта, а на клієнта. Сама назва методу досить чітко окреслює погляди на природу і методи гуманістичної психології.

Основним мотивом діяльності людини є прагнення до само актуалізації, якому можуть сприяти і перешкоджати дитячі переживання і научіння.

Роджерс підкреслював зв'язок «мати-дитина». Якщо мати в достатній мірі задовольняє потреби дитини, то це позитивна увага, і у дитини більше шансів вирости здоровим в психологічному плані. Якщо ж мати ставить вияв любові залежно від хорошої чи поганої поведінки дитини (умовно позитивна увага), то подібний підхід інтеріорізується у психіці дитини і вона буде відчувати себе вартісною тільки в окремих ситуаціях. Дитина буде намагатись уникати вчинків, що викликають несхвалення матері, а особистість дитини не отримає повного розвитку. Отже, першою умовою здорового розвитку особистості є безумовне позитивне прийняття (увага).

Для Роджерса самоактуалізована особистість характеризується наступними рисами:

2. відкритість по відношенню до досвіду будь-якого типу;

3. намір жити повним життям в будь-який момент часу;

4. здатність прислухатись до власних інстинктів і інтуїції;

5. відчуття свободи у думках та вчинках;

6. високий рівень творчості.

 

Питання для самоперевірки.

1. Особистість і мотивація в теорії Гордона Олпорта.

2. Теорія особистості Еріка Еріксона.

3. Теорія особистості Абрахама Маслоу.

4. Особистісно-орієнтована терапія Карла Роджерса.