ТОП 10:

ТЕМА 10. ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ПСИХОЛОГІЇ ЯК НАУКОВОЇ



ДИСЦИПЛІНИ

План

Програма “фізіологічної психології” В.Вундта я

К науки про безпосередній досвід

Програма психології І.Н.Сєченова як вчення про здійснення психічних діяльностей на рефлекторній основі

Програма психології та дослідження пам’яті Германа Еббінгауза.

Програма психології К.Д.Кавеліна як науки про зовнішні (культурні) прояви людського духу

Програма психології Ф.Брентано як вчення про інтенціональні акти свідомості

Програма психології Г.Спенсера як науки про еволюційні зв'язки між свідомістю і зовнішнім середовищем

 

Література

Основна

1. Жуков С. Історія психології: Навч. Посіб, К.:2005.

2. Корольчук М.С. Криворучко П.П.Історія психології нав. посіб. К.: 2004.

3. Ждан А..Н. История психологии: Учебник,М.1990.

4. Ждан А.Н. История психологии. От античности до наших дней: Учебник для вузов. М.2004.

5. Роменець В.А. Історія психології епохи Відродження, К.1988.

6. Роменець В.А. Історія психології ХІІ ст.навч. посібник, К.1990.

7. РоменецьВ.А.Історія психології. Стародавній світ, Середні віки, Відродження. Навч.пос. К. «Либідь» 2005.

8. Роменець В.А. Історія психології.ХVІІ ст..Епоха Просвітництва. Навч.пос.К. 2006.

9. Роменець В.А. Маноха І.П.Історія психології ХХст. К.2003.

10. Роменець В.А. Історія психології ХІХ-початок ХХ ст. К. «Либідь»2007.

11. ЯрошевськийМ.Г.История психологии. От античности до середины ХХвека:Учебюпос.-м. «Академия», 1997.

12. Ярошевский М.Г. История психологии. М., 1985.

Додаткова

1. Вундт В. Основания физиологической психологии / Пер. В. Кандинского. Ч.1-2. М., 1880-1881.

2. Вундт В. Очерки психологии. М., 1912.

3. Вундт В. Проблемы психологии народов. М., 1912.

4. Кавелин К. Д. Собрание сочинений, т 3. СПб., 1899

5. Кавелин К.Д. Наш умственный строй: Статьи по философии русской истории и культуры. М., 1989.

6. Сеченов И.М. Избранные произведения: в 2-х т. Т.1. М., 1952.

7. Сеченов И.М. Избранные философские и психологические произведения. М., 1947.

8. Спенсер Г. Соч.: В 7 т. Т 3. СПб. , 1898.

10.1. Програма "фізіологічної психології" В.Вундта як науки про безпосередній досвід

Наприкінці XIX ст. у зв'язку з формуванням передумов оформлення психології як самостійної науки постало питання про подальші шляхи її розвитку.

Одна з таких програм розвитку психології була запропонована Вільгельмом Вундтом (1832-1920), засновником першої у світі експериментально-психологічної лабораторії (Лейпциг, 1879). Вчений узагальнює основні положення своєї доктрини в тритомній роботі “Основи фізіологічної психології” (1874). Тим самим були закладені основи однієї з перших наукових програм розвитку психології як самостійної області знання. На думку Вундта, предметом психології повинні виступати тільки ті процеси і явища, які доступні одночасно і зовнішньому, і внутрішньому спостереженню, мають як фізіологічну, так і психологічну складову і які, у силу цього, не можуть бути пояснені тільки з позицій фізіології чи чистої психології (тобто класичної психології свідомості). До таких явищ учений відносив спочатку відчуття і уявлення.

У період з 1900 по 1920 р. ним було видано десять томів “Психології народів”. З уведенням Вундтом у рамках нової психології двох її галузей (експериментальної і соціальної), що відрізняються за своїм змістом і методами, по-різному орієнтованих - на природознавство і науки про дух відповідно, складаються передумови для розколу психології як єдиної науки і формуються умови для стану відкритої кризи в психології.

Висунута Вундтом програма розвитку психологічної науки була масштабною й охоплювала більшість проблем психології - від найпростіших відчуттів до проблем культури в їхньому тісному зв'язку з історією. Предметом психології є зміст свідомості, оскільки тільки його можна спостерігати. Завдання психології – аналізувати психічні процеси в їх зв'язках. Самостійність психології Вундт обґрунтовував принциповою відмінністю свідомості людини від усього зовнішнього і матеріального. Безсумнівною заслугою Вундта, крім його наукових праць (ним опубліковано 420 книг і статей), є те, що в 1881 р. у Лейпцизі, на базі першої у світі експериментально-психологічної лабораторії він створив Інститут експериментальної психології, що став міжнародним центром по підготовці психологів-експериментаторів. Тут у свій час вчилися багато видатних психологів з різних країн світу: з Німеччини - Е.Крепелін, Г.Мюнстерберг, П.Кюльпе, А.Кірщман, Е.Мейман, К.Марбе, ТЛіппс, Ф.Крюгер; з Америки - Е.Скрипчур, Ф.Енджелл, Ст.Хол; з Росії - В.М.Бехтерев, В.Ф.Чиж, Н.Н.Ланге; англієць Е. Тітченер і ін. Вундт створив і спеціальний науковий журнал по психології “Психологічні дослідження”, який був (після "Мind", заснованого А.Беном у 1876 р.), першим власне психологічним журналом.

Предметом дослідження Вундта, в широкому розумінні була свідомість. Він основну увагу зосередив на здатності мозку до самоорганізації і свою систему(знань) назвав волюнтаризм – теорія згідно якої розум володіє здатністю організовувати процес мислення, переводячи його на якісно новий рівень.

Згідно Вундту, психологам слід мати справу з опосередкованим досвідом, який забезпечує інформацією чи знаннями,що не є складовими безпосередніх переживань.(Пр. ми дивимось на квітку і стверджуємо: «Вона червона», але насправді наш інтерес звернений до самої квітки, по яку ми вже знаємо з попереднього досвіду, а не до безпосереднього пізнання «червоного» як такого).

Безпосередній досвід (тобто безпосередньо дані суб'єкту явища свідомості), залежить від попереднього досвіду того, хто на нього дивиться - в даному випадку він залежить тільки від безпосереднього сприйняття червоного кольору. Тобто це досвід, позбавлений інтерпретацій.

Психологія Вундта – наука про досвід свідомості, тому метод повинен включати спостереження за власною свідомістю. Такі спостереження людина може проводити, скориставшись методом інтроспекції – перевірки стану власної свідомості. У Вундта цей метод отримав назву - внутрішня перцепція. Поняття інтроспекції було запропоноване Сократом. Сам метод використовувався у фізиці і фізіології, а внесок Вундта був у проведенні експериментів з використанням строгих наукових методі: Вундт визначив такі завдання нової психології 1) проаналізувати процеси свідомості шляхом дослідження його складових елементів (так звані атоми мозку); 2) з’ясувати як ці елементи сполучаються; 3) встановити принципи згідно яких таке сполучення відбувається. Для пояснення явища об’єднання складових елементів свідомості в єдиний досвід Вундт запропонував поняття аперцепції –процес організації елементів мислення, творчий синтез.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-30; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.207.240.230 (0.003 с.)