Концепція людини Леонардо да Вінчі

Леонардо да Вінчі (1452-1519) - титан Відродження, геній, блискучий художник, інженер, конструктор машин, вчений-екциклопедист, знавець анатомії людського тіла, скульптор, архітектор, мислитель. Це втілення гуманістичного ідеалу – всебічно розвинута особистість.

Леонардо да Вінчі стояв за відновлення ролі і значення чуттєвого пізнання. Він стверджує, що створені людиною чуттєво сприйняті цінності - засіб пізнання закономірного ладу речей. У розумінні сутності і природи почуттєвого пізнання він переборює механістичні традиції, згідно яких почуттєве пізнання припускає безпосередній контакт органа, що пізнає, зі своїм об'єктом. Як художник Леонардо да Вінчі виступає проти цього применшення ролі чуттєвості в пізнанні світу. Предметом його спеціальної уваги стає особливий орган чуттєвого пізнання, що дозволяє сприймати природу в її внутрішніх зв'язках, - людське око, що створює разом з рукою в процесі мальовничої творчості образні утвори - зображення. Саме вони, а не слово відбивають реальність і стають у цьому випадку посередниками між нею і свідомістю, джерелами її пізнання.

Зорова уява розглядається ним як важливий засіб практичного перетворення дійсності. Живопис - основа техніки й інженерії. У цьому проявилося прагнення Леонардо да Вінчі з'єднати природні знання і мистецтво. Уява, таким чином, уперше з'єднується з творчістю. Леонардо да Вінчі як вищу цінність проголошує творіння суб'єкта, створені ним на основі наслідування природі. Вводиться відповідно новий критерій оцінки людини - за образом його діяльності, спрямованої на перетворення природи. «Сутність людини виражається в її творчій діяльності», - відзначав Леонардо да Вінчі.

Леонардо да Вінчі ретельно вивчав анатомію і біомеханіку організму, що визначалося не тільки естетично-пізнавальними, але і практичними задачами: вивчити принципи роботи живого організму, здатного виконувати недоступні людині функції, щоб відтворити їх у спеціальній інженерній конструкції. Ним були проведені численні експерименти по вивченню поведінки різних тварин з метою вивчення їх рухової активності, була створена експериментальна модель спинномозкової жаби, що стала класичною для нервово-м'язової фізіології ХIХ ст.

Леонардо да Вінчі вважав, що досвід - головне джерело знань про людину і про світ. “Мудрість є дочка досвіду”, - говорив він. Пізнання, що не пройшло через досвід, і відчуття, з яких воно починається, не дають істини про дійсність Досвід розумівся ним широко - це і спостереження над природними явищами, і фізичний експеримент, і малюнок, і інженерна конструкція. Він висуває тезу про єдність теорії і практики.

Леонардо да Вінчі - пантеіст. Він вірив у силу розуму і знання, у творчу міць людини. Особливо великі, як він думав, можливості має художник, що створює щось нове. Художника він дорівнював до вченого.

 

Питання для самоперевірки

1.Основні риси культури Відродження.

2.Проблема особистої гідності в роботах П.Браччоліні.

3.У чому полягає новий погляд на людину в працях мислителів 4.Відродження?

5.Погляди Д.Фракасторо в межах теорії образів.

6.Основна проблема у творчості Помпонацці.

7.Три види розуму за Помпонацці.

8.Вища цінність в теорії Леонардо да Вінчі.

9.Як розглядав співвідношення теорії і практики Леонардо да Вінчі?

 

ТЕМА 6. ФІЛОЛОФСЬКО-ПСИХОЛОГІЧНА ДУМКА НОВОГО ЧАСУ
(період наукової революції XVII ст.)

План

Загальна характеристика культурних тенденцій періоду.

Декарт - засновник сучасної філософії і психофізіології.

Томас Гоббс - основоположник сенсуалізму.

Філософсько-психологічне вчення Бенедикта Спінози.

Емпірична психологія і сенсуалізм Джона Локка.

Г.В.Лейбніц як творець ідеалістичної традиції в німецькій філософії і психології

Література

Основна

1. Жуков С. Історія психології: Навч. Посіб, К.2005.

2. Корольчук М.С. Криворучко П.П.Історія психології нав. посіб. К. 2004.

3. Ждан А..Н. История психологии: Учебник, М.1990.

4. Ждан А.Н. История психологии. От античности до наших дней: Учебник для вузов. М.2004.

5. Роменець В.А. Історія психології епохи Відродження, К.1988.

6. РоменецьВ.А.Історія психології. Стародавній світ, Середні віки, Відродження. Навч.пос. К. «Либідь» 2005.

7. Роменець В.А. Історія психології.ХVІІ ст..Епоха Просвітництва. Навч.пос.К. 2006.

8. ЯрошевськийМ.Г.История психологии. От античности до середины ХХвека:Учеб.пос.-м. «Академия», 1997.

Додаткова

1. Декарт Р. Страсти души // Соч. В 2 т. М., 1989. Т. 1.

2. Лейбниц Г.В. Монадология // Соч.: В 4 т. Т.1. М., 1982.

3. Лейбниц Г.В. Новые опыты о человеческом разумении // Соч.: В 4 т. Т.2. М., 1983.

4. Локк Дж. Опыт о человеческом разумении // Соч.: В 3 т. Т.1. М., 1985.

5. Спиноза Б. Этика. М., 1936.

6. Ярошевский М.Г. История психологии. М., 1985.