Історичні та соціально-культурні передумови появи нових поглядів на людину в період Відродження 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Історичні та соціально-культурні передумови появи нових поглядів на людину в період Відродження



Класичноюкраїною епохи Відродження вважається Італія, де прослідковуються всі його етапи. У більшості інших країн її зародження відноситься до кінця XV ст. Завершальним періодом епохи Відродження майже повсюдно були останні десятиліття XVI - початок XVII ст..

Епоха Відродження займає в історії Європи особливе місце. Традиційна система феодально-суспільних відносин уже переживає кризу і трансформується; зароджуються нові форми господарювання. Ламаються стійкі соціальні структури, змінюються положення і самосвідомість різних шарів населення міста і села. На цьому ґрунті виникають широкомасштабні суспільні конфлікти і рухи, що потрясають Європу. Напруженість і суперечливість соціального життя епохи Відродження підсилюється в зв'язку з формуванням нового типу державності – абсолютної монархії, як результат боротьби між Реформацією і Контрреформацією.

Могутнім фактором впливу не тільки на економіку, але і на світогляд епохи, стали великі географічні відкриття, що розширили світогляд європейців, збагатили їх знаннями про інші цивілізації і народи. Цей період характеризується розвитком інтересу до проникнення в таємниці природи на основі досвіду, спостереження, експерименту; серйозними досягненнями в математичних науках, природознавстві, техніці; великими відкриттями в області астрономії. Усе це сприяло формуванню нових уявлень про дійсність.

Поняття “ Відродження ” виникло в Італії в XVI ст. як підсумок осмислення культурного новаторства епохи. Цим поняттям позначали перший з часу античності розквіт культури, гуманітарних наук, мистецтва, що почався після довгого, майже тисячолітнього занепаду культури. Час занепаду ідеологами Відродження став називатися “Середніми століттями”. У XIX ст. Як назва епохи Відродження затвердився французький термін “ Ренесанс ”, що міцно ввійшов у російську мову

Девізом і основною ідеєю культури Відродження стає звернення до “першоджерел знання”, відновлення втрачених зв'язків з культурними традиціями античності - як із християнськими, так і з язичеськими; як з латинськими, так і з давньогрецькими.

Античність стала найважливішим орієнтиром нової культури Відродження: на античному фундаменті будувалися різні області ренесансної культури - від системи гуманітарного знання, освіти, норм літературної творчості до архітектури й образотворчого мистецтва. Проникненню ідей античності в Європу сприяв винахід у XV ст. І.Гутенбергом друкарства. Завдяки цьому стало можливим тиражування і широке поширення античної літератури. Але і культура Середньовіччя, незважаючи на її негативну оцінку творцями Ренесансу, здійснювала істотний і безпосередній вплив на культуру Відродження.

Відродження уперше після патристики і в набагато більших масштабах здійснило широкий і багатогранний синтез двох культурних світів - язичеського і християнського. У культурі Відродження переплелися основи християнського віровчення, язичеська мудрість і світські підходи в різних областях знання.

На ґрунті нових культурних тенденцій формуються нові гуманістичні уявлення про людину. У центрі уваги діячів періоду Відродження – “земне царство людини”, образ людини - творця власної долі. Людина займає гідне місце в системі суспільних цінностей.

Антропоцентризм - характерна риса ренесансної культури. Стверджується велич людини, сила її розуму і волі, її високе призначення у світі. Під сумнів був поставлений один з основних постулатів середньовічного суспільства - принцип станового поділу людей, виникає ідея про те, що цінувати людину треба за її особистими достоїнствами і заслугами, а не по родовитості і стану.

У цей час, на думку Л.М. Баткіна, відбувається перехід від поняття “індивід” до поняття “індивідуальність”, у якому уже фіксується оригінальність, унікальність і особистісна неповторність кожного індивіда, його право на волю індивідуального самовизначення. А це, у свою чергу, веде до формування нового ідеалу соціальності, що представляє модель індивіда, а не суспільства, образ почуттєвий реальності, пронизаний вищим світовим змістом. Людина розглядається як центр буття.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-30; просмотров: 240; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.212.94.2 (0.005 с.)