Методи історико-психологічного дослідження

У структурі методології будь-якої науки істотне і значуще місце займають методи організації досліджень, збору й інтерпретації теоретичних і емпіричних даних. В історико-психологічних дослідженнях використовується широка сукупність якісних і кількісних методів. Вони визначаються специфікою предметної області історії психології, і в першу чергу неможливістю проведення безпосереднього експериментального дослідження, а також гносеологічними обмеженнями, обумовленими наявним рівнем розвитку наукового знання в цілому. Усі методи історико-психологічного дослідження призначені для одержання й освоєння нових знань і їхнього синтезу, досягнення інтеграції розрізнених структурних компонентів історії психології в єдину загальнонаукову картину розвитку психологічного пізнання.

Можна виділити наступні методи історико-психологічного дослідження:

- методи планування історико-психологічного дослідження (організаційні методи) - структурно-аналітичний, порівняльний (синхроністичний), генетичний;

- методи збору й інтерпретації фактологічного матеріалу (як теоретичного, так і емпіричного) - категоріально-понятійний аналіз, аналіз продуктів діяльності;

- метод історичної реконструкції (моделювання), проблемологічний аналіз;

- метод бібліометричного аналізу, тематичний аналіз;

- метод джерелознавчого аналізу;

- біографічний метод;

- метод інтерв'ю.

Кожний із зазначених методів у реальному дослідженні конкретизується у вигляді сукупності окремих методик чи методичних прийомів, які можуть виступати як реалізація різних методів. Кожний з методів має сферу свого переважного використання.

Так, структурно-аналітичний метод передбачає вивчення будови психологічного знання й орієнтований на виявлення як його структурних елементів і ієрархічних рівнів, так і їхніх взаємозв’язків.

Порівняльний метод спрямований на фіксацію подій історії психології, іноді просторово віддалених, але співпадаючих у часі, тобто пов'язаних одночасністю їхнього здійснення.

Генетичний метод – основновним завданням якого є виявлення динаміки, етапів, стадій трансформації психологічного знання в контексті конкретного предмета історико-психологічного дослідження.

Методи збору й інтерпретації фактологічних даних в історико-психологічних дослідженнях відрізняються своїм різноманіттям і не завжди чіткою технологічною операціоналізацією.

Метод аналізу категоріально-понятійного апарата психологічної науки спрямований на виявлення особливостей розуміння і трактування конкретного поняття чи терміну в певний хронологічний період у працях різного періоду одного і того ж вченого.

Метод аналізу продуктів діяльності полягає у вивченні продуктів наукової діяльності вченого чи наукових колективів, включаючи як видані, опубліковані роботи, так і неопубліковані.

Метод історичної реконструкції є одним з вирогіднісних методів у пізнанні історії психології. В основі його використання лежить ідея про можливість відтворення цілісної картини якого-небудь процесу, явища чи ситуації періоду шляхом детального і комплексного аналізу окремих складових цього цілого.

Проблемологічний аналіз є одним з якісних методів у вивченні динаміки психологічного знання і спирається на визнання проблеми в якості системотворчого фактора наукового пізнання. Цей метод орієнтований на виявлення передумов виникнення проблеми, аналіз процесу її усвідомлення і формулювання, дослідження шляхів і варіантів її вирішення.

Метод джерелознавчого аналізу спрямований на вивчення документальної основи історико-психологічних досліджень. У його основі лежить ідея про те, що будь-який історичний факт, позбавлений просторово-тимчасових координат і вирваний тим самим зі своїх структурно-генетичних зв'язків, не тільки втрачає свій історичний характер, але взагалі перестає існувати як факт. Особливе значення цей метод набуває при роботі з архівними і неопублікованими джерелами по історії психології.

Тематичний аналіз, виступаючи як один з методів науковометричного аналізу, є одночасно і якісно-кількісним методом. Він полягає в дослідженні динаміки різних структурних компонентів науки (наукова галузь, напрямок чи проблема) чи творчості окремого вченого на основі квантифікування єдиного масиву даних, що характеризують об'єкт вивчення.

Бібліометричний метод в історико-психологічних дослідженнях передбачає кількісне вивчення інформаційних, документальних потоків в області психології і побудований на аналізі бібліографічних даних публікацій (заголовок, автор, назва журналу і т. ін.) і аналізі цитування у вигляді окремих статистичних методик.

Біографічний метод в історико-психологічних дослідженнях полягає у відтворенні повної і достовірної картини всіх етапів життєвого і творчого шляху вченого на основі аналізу максимально широкого і доступного числа джерел.

У конкретній роботі, як правило, використовується певна сукупність цих методів. Це дозволяє істотно зменшити ступінь суб'єктивізму історика психології при інтерпретації чи оцінці їм тих чи інших фактів становлення і розвитку психологічного знання.

Питання для самоконтролю

1. Відмінність психологічного знання від психологічного пізнання.

2.Форми існування психологічного знання представлені в сучасній суспільній і індивідуальній свідомості.

3.Основні підходи у визначенні предмета історії науки.

4.Особливості предметної сфери історії психології.

5.Основні методологічні принципи історії психології.

6.Охарактеризуйте самостійні методи історії психології.